Решение № 140779414, 08.10.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/959/26 2/441/899/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

08.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Городок Львівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Городоцької міської ради Львівської області про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_1 , 27.04.2026 звернулася в суд з позовом до Городоцької міської ради Львівської області про визнання за нею права приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0587 га з кадастровим № 4620983900:08:000:0075, призначену для колективного садівництва, що в Садівничому товаристві «Конвеєр», за межами села Велика Калинка Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 мотивуючи тим, що у січні 2025 року вона звернулася до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0, 0587 га після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 матері ОСОБА_2 , однак їй відмовлено у видачі такого свідоцтва, оскільки на момент видачі Керницькою сільською радою народних депутатів Городоцького району Львівської області правовстановлюючого документа - Державного акта на право приватної власності на землю серія ЛВ № 2972, цивільна правоздатність ОСОБА_2 була припинена з її смертю, відтак остання за життя не набула права власності на означену ділянку. Покликаючись на членство з 1983 року ОСОБА_2 у садівничому товаристві виробничого об`єднання «Конвеєр» та сплату нею членських внесків, а також рішення ІІ-ої сесії ІІ-го демократичного скликання Керницької сільської ради від 15.03.1995 про передачу матері у приватну власність земельної ділянки площею 0, 0587 га, яка розташована на території Керницької сільської ради, просила позов задовольнити, судові витрати з відповідача не стягувати.

Ухвалою судді від 06.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 18).

Позивачка ОСОБА_1 у клопотанні від 14.07.2026 просила про задоволення позову та розгляд справи за її відсутності.

Міський голова Городоцької міської ради Львівської області Ременяк В.В. у заяві від 21.05.2026 просив про розгляд справи за відсутності представника міської ради, при вирішенні спору по суті покладається на думку суду (а.с. 23-25).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Вивчивши заяви, матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно ст. 4, 12, 13 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Визнання права є одним із способів захисту цивільних прав та інтересів, що підлягають захисту судом.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

У п. 1 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що у разі відкриття спадщини до 01.01.2004 застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.

Відповідно до ст. 524 ЦК УРСР, спадкоємство здійснюється за законом і за заповітом.

Відповідно до ч. 1 і ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном; якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини. Зазначені в цій статті дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

При спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті (ч. 1 ст. 529 ЦК УРСР).

Із змісту позовної заяви, із копій свідоцтв про народження серія НОМЕР_1 та про одруження серія НОМЕР_2 видно, що ОСОБА_3 , 1947р.н. є дочкою ОСОБА_2 (а.с. 5, 6).

ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , що убачається із копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_3 (а.с. 5).

Ухвала ІІ-ї сесії ІІ-го демократичного скликання Керницької сільської ради народних депутатів № 34 прийнята 15.03.1995 стосовно ОСОБА_2 - суб`єкта права, який на момент прийняття такого рішення не існував, а 14.03.1996 головою Керницької сільської Ради народних депутатів видано Державний акт серія ЛВ № 2972 на право приватної власності на землю площею 0, 0587 га призначену для ведення садівництва (а.с. 9).

Державний акт серія ЛВ № 2972 від 14.03.1996 зареєстрований в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю під № 1873 (а.с. 9).

Із витягів № НВ-5300467342025 з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 13.02.2025 та № НВ-9963401852026 із технічної документації від 24.04.2026 убачається, що за заявою позивачки, відомості про земельну ділянку, призначену для колективного садівництва, що в Садівничому товаристві «Конвеєр», за межами села Велика Калинка Городоцької міської ради Львівського району Львівської області внесені до Державного земельного кадастру, їй присвоєно кадастровий № 4620983900:08:000:0075, нормативно грошова оцінка земельної ділянки становить 958 грн. 85 коп. (а.с. 14, 15).

Із копії спадкової справи № 414/1990 від 23.11.1990, із довідки № 447/01-16 від 05.03.2025 видно, що після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 . Третьою львівською державною нотаріальною конторою, за заявою ОСОБА_1 , заведено спадкову справу № 414/1990 (номер у Спадковому реєстрі 1022768), що 29.11.1990 ОСОБА_1 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на грошовий вклад з відповідними процентами у відділенні ощадного банку № 6321 м. Львова на рахунку № НОМЕР_4 , а 05.03.2025 позивачці відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на земельну ділянку площею 0, 0587 га, призначену для ведення садівництва, що в Садівничому товаристві «Конвеєр», за межами села Велика Калинка Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, оскільки на момент видачі Державного акта на право приватної власності на землю серія ЛВ № 2972, цивільна правоздітність ОСОБА_2 була припинена, відтак остання за життя не набула права власності на означену земельну ділянку (а.с. 8, 26-37).

Так, статтею 3 Земельного кодексу Української РСР від 8 липня 1970 року, у редакції, чинній на день смерті ОСОБА_2 передбачено, що земля є виключною власністю держави і надається тільки в користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують право державної власності на землю, забороняються.

Із системного аналізу положень земельного законодавства, чинного на день смерті ОСОБА_2 убачається, що на той час законодавство не передбачало можливості передачі земельних ділянок у приватну власність підприємствам чи громадянам. Земельні ділянки могли надаватися лише в безоплатне користування (постійне або тимчасове).

З прийняттям Закону України «Про форми власності на землю» № 2073-XII від 30 січня 1992 року в Україні поряд із державною було запроваджено колективну та приватну форми власності на землю.

Статтями 1, 3 Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 15-92 «Про приватизацію земельних ділянок» передбачено, що сільські, селищні, міські Ради народних депутатів мають забезпечити передачу протягом 1993 року громадянам України у приватну власність земельних ділянок, наданих їм для ведення особистого підсобного господарства, будівництва і обслуговування жилого будинку і господарських будівель (присадибна ділянка), садівництва, дачного і гаражного будівництва, у межах норм, становлених Земельним кодексом України, що право приватної власності громадян на земельні ділянки, передані їм для цілей, передбачених статтею 1 цього Декрету, посвідчується відповідною радою народних депутатів, про що робиться запис у земельно-кадастрових документах, з наступною видачею державного акта на право приватної власності на землю.

Порядок передачі земельних ділянок у колективну та приватну власність передбачений ст. 17 Земельного кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, згідно якої, передача земельних ділянок у колективну та приватну власність провадиться Радами народних депутатів, на території яких розташовані земельні ділянки. Громадяни, заінтересовані у передачі їм у власність земельних ділянок із земель запасу, подають заяву про це до сільської, селищної, міської, а у разі відмови - до районної, міської, в адміністративному підпорядкуванні якої є район, Ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки. У заяві зазначаються бажані розмір і місце розташування ділянки, мета її використання і склад сім`ї. Відповідна Рада народних депутатів розглядає заяву і у разі згоди передати земельну ділянку у власність громадянину замовляє землевпорядній організації розробку проекту її відведення. Проект відведення земельної ділянки погоджується з сільською (селищною) Радою народних депутатів, з районними (міськими) землевпорядним, природоохоронним і санітарним органами, органом архітектури і подається до районної (міської) Ради народних депутатів для прийняття рішення про передачу громадянину земельної ділянки у власність. Ради народних депутатів розглядають у місячний строк зазначені заяви і матеріали та приймають відповідні рішення.

Згідно ст. 22, 23 ЗК України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, право власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

Із матеріалів справи убачається, що ухвала ІІ-ї сесії ІІ-го демократичного скликання Керницької сільської ради народних депутатів № 34, як і Державний акт серія ЛВ № 2972 на право приватної власності на землю площею 0, 0587 га, видані на ім`я ОСОБА_2 15.03.1995 та відповідно 14.03.1996, тобто через 5 років після смерті спадкодавці.

Відповідно до ст. 9, 11 ЦК УРСР, здатність мати цивільні права і обов`язки (цивільна правоздатність) виникає в момент народження громадянина і припиняється з смертю. Здатність громадянина своїми діями набувати цивільних прав і створювати для себе цивільні обов`язки (цивільна дієздатність) виникає у повному обсязі з настанням повноліття, тобто після досягнення вісімнадцятирічного віку.

Згідно зі ст. 1216, 1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, повно та всебічно дослідивши обставини справи, оцінивши надані докази у їх сукупності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 за життя не набула, у встановленому законом порядку, права власності на земельну ділянку к.н. 4620983900:08:000:0075, призначену для колективного садівництва, що в Садівничому товаристві «Конвеєр», за межами села Велика Калинка Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, оскільки прийняття рішення ІІ-ї сесії ІІ-го демократичного скликання Керницької сільської ради народних депутатів про передачу у приватну власність земельної ділянки площею 0, 0587 га, як і виготовлення Державного акта серія ЛВ № 2972 мало місце понад 5 років після смерті спадкодавці, тобто після припинення її цивільної право - і дієздатності, відповідно така ділянка на момент відкриття спадщини не увійшла до її складу, та відповідно, не може бути успадкована позивачкою.

Покликання позивачки у позові від 27.04.2026 на членство з 1983 року ОСОБА_2 у садівничому товаристві виробничого об`єднання «Конвеєр» та сплату нею членських внесків, суд бере до уваги, однак оцінює як такі, що не підтверджують набуття ОСОБА_2 права приватної власності на земельну ділянку площею 0, 0587 га, а лише свідчать про її участь у діяльності товариства та виконання обов`язків його члена.

Про те, що ОСОБА_2 за життя не набула у власність земельну ділянку площею 0, 0587 га згідно Державного акта серія ЛВ № 2972, а відповідно така ділянка не може бути успадкована, убачається також із відмови нотаріуса № 446/02-14 у видачі позивачці свідоцтва про право на спадщину за законом (а.с. 10).

За наведеного, керуючись ст. 4, 10, 89, 209, 247, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, ст. 328, 373, 392, 1218, 1261 ЦК України, ст. 524, ч. 1, ч. 2 ст. 549 ЦК УРСР, суд -

в и р і ш и в :

у позові ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_5 , прож. на АДРЕСА_1 ) до Городоцької міської ради Львівської області (код ЄДРПОУ 26269892, м. Городок, майдан Гайдамаків, 6, Львівський район, Львівська область) про визнання права власності на земельну ділянку площею 0, 0587 га з кадастровим № 4620983900:08:000:0075, призначену для колективного садівництва, що в Садівничому товаристві «Конвеєр», за межами села Велика Калинка Городоцької міської ради Львівського району Львівської області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М.Малахова-Онуфер