Постановление суда № 140779268, 27.04.2026, Солом'янський районний суд міста Києва

Справа №760/26589/18 6/760/333/26У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 квітня 2026 року м. Київ Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Усатової І.А.,

при секретарі Омельяненко С.В.,

за участю:

представника боржника Моцонелідзе Д.З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - Грей О.П. про поновлення строку на пред`явлення судового наказу у цивільній справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , -

ВСТАНОВИВ:

13.02.2019 Солом`янським районним судом міста Києва задоволено заяву Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 .

18.02.2026 від представника заявника надійшла заява про поновлення строку для пред`явлення до примусового виконання.

В обґрунтування заяви зазначено, що судовий наказ № 760/26589/18 набрав законної сили 06 березня 2019 року, а тому встановлений законом строк для його пред`явлення до примусового виконання спливав 06 березня 2022 року.

Заявник посилається на те, що відповідно до статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» загальний строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання становить три роки, а у разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв`язку з неможливістю його виконання строк пред`явлення такого документа після переривання встановлюється з дня його повернення.

Заявник зазначає, що пропуск строку для пред`явлення судового наказу до виконання зумовлений обставинами, які не залежали від його волі, зокрема запровадженням на території України карантину у зв`язку з поширенням COVID-19 та введенням з 24 лютого 2022 року воєнного стану.

Так, заявник вказує, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин, який у подальшому неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

На переконання заявника, з урахуванням зазначених законодавчих положень та фактичних обставин, пов`язаних із запровадженням воєнного стану, строк для пред`явлення судового наказу до виконання не може вважатися таким, що безповоротно сплив, а наведені обставини є поважними причинами його пропуску.

З урахуванням викладеного заявник вважає причини пропуску строку для пред`явлення судового наказу до виконання поважними та просить суд поновити йому строк для пред`явлення судового наказу № 760/26589/18 до примусового виконання.

22.04.2026 від боржника надійшли додаткові пояснення. У своїх додаткових письмових поясненнях боржник проти задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання заперечує, посилаючись на те, що встановлений частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» трирічний строк для пред`явлення судового наказу Солом`янського районного суду міста Києва від 13 лютого 2019 року у справі № 760/26589/18, який набрав законної сили 06 березня 2019 року, сплив 06 березня 2022 року.

Зазначає, що значна частина цього строку минула до запровадження карантинних обмежень, а заявником не надано доказів наявності об`єктивних перешкод для пред`явлення виконавчого документа до виконання у період з 06 березня 2019 року до 12 березня 2020 року.

Вважає, що саме по собі запровадження карантину та воєнного стану не свідчить про поважність причин пропуску строку, оскільки заявником не доведено неможливості вчинення відповідних дій саме у цій справі. Також зазначає, що положення Закону України № 2129-IX від 15 березня 2022 року набрали чинності 26 березня 2022 року, тобто після спливу строку пред`явлення судового наказу до виконання, а тому не можуть бути підставою для його автоматичного продовження. Крім того, посилається на те, що 29 вересня 2025 року виконавчий документ було повернуто органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання у зв`язку з пропуском строку його пред`явлення, а звернення заявника із заявою про поновлення строку відбулося лише 10 лютого 2026 року, що, на думку боржника, свідчить про відсутність належної процесуальної оперативності.

У зв`язку з наведеним боржник просить у задоволенні заяви про поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання відмовити.

27.04.2026 від боржника до суду надійшли узагальнені додаткові письмові пояснення. У своїх узагальнених додаткових письмових поясненнях боржник проти задоволення заяви Приватного акціонерного товариства «ДТЕК Київські електромережі» заперечує, зазначаючи, що раніше ним уже подавалися заперечення, додаткові пояснення, хронологія подій, узагальнювальна таблиця доводів заявника та заперечень боржника, а також матеріали з Єдиного державного реєстру судових рішень, а подані пояснення систематизують ключові доводи сторони боржника з урахуванням матеріалів справи.

Боржник зазначає, що саме на заявника покладається обов`язок довести поважність причин пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, а загальні посилання на карантин, воєнний стан чи складність відповідного періоду без доведення конкретних обставин, які унеможливлювали вчинення необхідних дій саме у цій справі, не є достатніми для поновлення строку. Вказує, що судовий наказ у справі № 760/26589/18 набрав законної сили 06 березня 2019 року, а встановлений законом трирічний строк для його пред`явлення до виконання сплив 06 березня 2022 року, при цьому до початку карантинних обмежень заявник мав понад один рік для отримання судового наказу та вжиття заходів щодо його пред`явлення до виконання, однак доказів таких дій у матеріалах справи немає. Зазначає, що навіть можлива технічна затримка з направленням, реєстрацією чи оприлюдненням судового наказу до 17 січня 2020 року не пояснює бездіяльності заявника протягом наступного періоду до 06 березня 2022 року. Посилається на відсутність доказів звернення заявника за отриманням судового наказу у 2019-2022 роках, а також на те, що оригінал судового наказу представник заявника отримав лише 10 червня 2025 року, після чого виконавчий документ було повернуто без прийняття до виконання 29 вересня 2025 року, а із заявою про поновлення строку заявник звернувся лише 10 лютого 2026 року.

Крім того, боржник вважає, що самі по собі карантин та воєнний стан не доводять об`єктивної неможливості заявника отримати судовий наказ або пред`явити його до виконання, а Закон України № 2129-IX від 15 березня 2022 року, який набрав чинності 26 березня 2022 року, не може бути підставою для автоматичного поновлення строку, що сплив 06 березня 2022 року. Зазначає, що можливі недоліки судового документообігу не можуть покладатися на боржника та не повинні створювати перевагу для стягувача, а суд не може самостійно формувати за заявника причини пропуску строку, які ним не наведені та не підтверджені належними доказами. За таких обставин боржник вважає, що заявником не доведено наявності поважних причин пропуску строку, а його поновлення фактично призведе до виправдання тривалої пасивності професійного стягувача, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні заяви ПрАТ «ДТЕК Київські електромережі» про поновлення строку для пред`явлення судового наказу до виконання.

У судове засідання представник позивача не з`явився. Про дату, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Представник боржника просила відмовити в задоволенні заяви.

Заслухавши думку учасника, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви з таких підстав.

Відповідно до частини першої статті 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого документа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, а відповідно до частини шостої цієї статті стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Положеннями статті 433 ЦПК України передбачено, що у разі пропуску строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання з причин, визнаних судом поважними, пропущений строк може бути поновлено.

Отже, необхідною передумовою застосування статті 433 ЦПК України є встановлення факту пропуску строку, передбаченого законом для пред`явлення виконавчого документа до виконання. При цьому суд повинен визначити не лише дату, з якої розпочався перебіг відповідного строку, та його загальну тривалість, а й урахувати спеціальні законодавчі положення, які регулюють перебіг таких строків у зв`язку із запровадженням карантину та введенням воєнного стану в Україні.

Саме тому питання про наявність підстав для поновлення строку не може вирішуватися виключно шляхом арифметичного обчислення трирічного строку без попереднього встановлення правових наслідків дії відповідних законодавчих норм.

Судом встановлено, що 13 лютого 2019 року Солом`янським районним судом міста Києва видано судовий наказ у справі № 760/26589/18 про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 на користь Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ». Зазначений судовий наказ набрав законної сили 06 березня 2019 року.

Відповідно, за загальним правилом частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» трирічний строк для пред`явлення судового наказу до примусового виконання закінчувався 06 березня 2022 року.

Водночас суд ураховує, що на перебіг строку пред`явлення судового наказу до виконання впливали законодавчі положення, прийняті у зв`язку з поширенням COVID-19 та введенням в Україні воєнного стану, правові наслідки яких необхідно розмежовувати.

Так, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 з 12 березня 2020 року на всій території України було встановлено карантин у зв`язку з поширенням COVID-19, який у подальшому неодноразово продовжувався та діяв до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX було внесено зміни до законодавства у зв`язку з поширенням COVID-19. Зокрема, пунктом 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України в редакції зазначеного Закону передбачалося продовження на період дії карантину визначених цим Кодексом процесуальних строків. Водночас строк пред`явлення виконавчого документа до примусового виконання, встановлений статтею 12 Закону України «Про виконавче провадження», до переліку таких процесуальних строків не належав. Так само пункт 12 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України стосувався строків позовної давності, які за своєю правовою природою відрізняються від строку пред`явлення виконавчого документа до виконання.

Отже, саме по собі запровадження карантину у зв`язку з поширенням COVID-19 не зумовлювало автоматичного продовження або переривання строку пред`явлення судового наказу до виконання. Матеріали справи не містять доказів того, що заявник у період дії карантину був позбавлений можливості отримати судовий наказ та пред`явити його до виконання з причин, які об`єктивно не залежали від його волі. За таких обставин посилання заявника на запровадження карантину саме по собі не може бути визнане достатнім обґрунтуванням необхідності поновлення строку.

Разом із тим суд зазначає, що правові наслідки введення в Україні воєнного стану для перебігу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання визначаються спеціальними положеннями Закону України «Про виконавче провадження».

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні з 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Як установлено судом, судовий наказ у цій справі набрав законної сили 06 березня 2019 року, а тому за загальним правилом частини першої статті 12 Закону України «Про виконавче провадження» трирічний строк його пред`явлення до примусового виконання закінчувався 06 березня 2022 року. Таким чином, на дату введення воєнного стану 24 лютого 2022 року цей строк ще не закінчився.

Законом України від 15 березня 2022 року № 2129-IX «Про внесення зміни до розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження», який набрав чинності 26 березня 2022 року, розділ XIII зазначеного Закону було доповнено пунктом 10-2.

Відповідно до пункту 10-2 розділу XIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про виконавче провадження» тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, визначені цим Законом строки перериваються та встановлюються з дня припинення або скасування воєнного стану.

У постанові від 15 березня 2023 року у справі № 260/2595/22 Верховний Суд дійшов висновку, що оскільки порядок і строки пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання регулюються Законом України «Про виконавче провадження» як спеціальним нормативно-правовим актом, положення пункту 10-2 розділу XIII цього Закону підлягають застосуванню до строків, визначених зазначеним Законом, зокрема до строків пред`явлення виконавчих документів до примусового виконання. Близький за змістом правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03 квітня 2025 року у справі № 712/8159/15-ц.

Отже, з урахуванням наведених положень законодавства та правових висновків Верховного Суду строк пред`явлення судового наказу у цій справі, який не закінчився на момент введення воєнного стану, підпадає під дію спеціального регулювання, передбаченого пунктом 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому суд бере до уваги, що Закон України № 2129-IX набрав чинності 26 березня 2022 року, тобто після дати, на яку за загальним обчисленням припадало закінчення трирічного строку. Водночас на момент введення воєнного стану 24 лютого 2022 року відповідний строк ще тривав. З огляду на це, з урахуванням наведених правових висновків Верховного Суду, сам по собі факт набрання чинності зазначеним Законом після дати загального закінчення строку не є підставою для ігнорування спеціального правового режиму, установленого для строків, які не закінчилися на момент введення воєнного стану.

Оцінюючи доводи боржника про те, що заявник не вживав заходів для отримання та пред`явлення судового наказу до виконання у 2019-2022 роках, суд зазначає, що ці обставини стосуються поведінки стягувача та можуть мати значення під час оцінки поважності причин пропуску строку за умови встановлення самого факту такого пропуску. Водночас вони не змінюють правового режиму строку, визначеного спеціальними положеннями законодавства про виконавче провадження на період воєнного стану.

Так само отримання представником заявника оригіналу судового наказу 10 червня 2025 року та повернення виконавчого документа органом державної виконавчої служби без прийняття до виконання 29 вересня 2025 року у зв`язку з висновком про пропуск строку не мають наперед установленого значення для вирішення цього питання судом. Висновок органу державної виконавчої служби щодо закінчення строку не позбавляє суд обов`язку самостійно визначити його правовий статус відповідно до законодавства, чинного та застосовного до спірних правовідносин.

Відповідно до статей 12, 76, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, а суд оцінює докази на підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього їх дослідження.

З огляду на викладене суд доходить висновку, що наведені заявником обставини щодо запровадження карантину у зв`язку з поширенням COVID-19 не підтверджують наявності поважних причин пропуску строку, оскільки сам факт запровадження карантину не зумовлював автоматичного продовження такого строку, а конкретних об`єктивних перешкод для своєчасного пред`явлення судового наказу до виконання заявником не доведено.

Водночас питання про поновлення строку відповідно до статті 433 ЦПК України може вирішуватися лише за умови встановлення факту його пропуску. Оскільки на момент введення воєнного стану строк пред`явлення судового наказу до виконання не закінчився, а його подальший перебіг регулюється спеціальними положеннями пункту 10-2 розділу XIII Закону України «Про виконавче провадження», суд не встановив правових підстав вважати цей строк пропущеним у розумінні статті 433 ЦПК України.

За таких обставин підстави для поновлення строку на пред`явлення судового наказу до примусового виконання відсутні, у зв`язку з чим у задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» належить відмовити.

Керуючись ст. 433 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви представника Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» - Грей О.П. про поновлення строку на пред`явлення судового наказу у цивільній справі за заявою Приватного акціонерного товариства «ДТЕК КИЇВСЬКІ ЕЛЕКТРОМЕРЕЖІ» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І.А. Усатова