Решение № 140776923, 20.10.2026, Кам'янський районний суд Черкаської області

20.10.2026

Справа № 696/1313/26

Провадження № 2/696/873/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року м. Кам`янка

Кам`янський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді Ніколенко О.Є.,

за участю секретаря Старущенко Н.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кам`янка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Сіті Колект» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "ФК "Сіті колект" звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 11600 грн.

На обґрунтування поданого позову позивач зазначив, що 29.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 72232541, відповідно до умов якого відповідач отримав позику в розмірі 3200 грн.

03.04.2023 був укладений договір факторингу № 033-030423, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Сіроко фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики № 72232541.

27.04.2026 був укладений договір факторингу № 27/04/26-02 відповідно до якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступило на користь ТОВ "ФК "Сіті колект" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики № 72232541.

Загальний розмір заборгованості за тілом кредиту та нарахованими процентами за користування кредитом за договором позики № 72232541 від 29.09.2022, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви відповідно до розрахунку заборгованості становить 11600 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту - 3200 грн, заборгованість за процентами 8400 грн.

Наведене стало підставою для звернення до суду, тому просить суд стягнути із відповідача наявну заборгованість та відшкодувати понесені позивачем судові витрати.

Ухвалою Кам`янського районного суду Черкаської області від 07.09.2026 року прийнято позовну заяву, розгляд справи призначено в спрощеному позовному провадженні в судовому засіданні з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився. У матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримує в повному обсязі, не заперечує проти заочного розгляду справи та винесення судом заочного рішення.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом надсилання поштової кореспонденції та розміщенням оголошення про виклик особи на офіційному веб-сайті.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Отже, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, судом установлені такі обставини та відповідні їм правовідносини.

Однією із загальних засад цивільного законодавства, зокрема, є свобода договору, що стверджується п. 3 ч. 1 ст. 3 ЦК України, а в ч. 1 ст. 626 ЦК України законодавець зазначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами 1 та 2 статті 639 ЦК України передбачено, що договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно із п. 5 ч. 1ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України), такі висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09.09.2020 у справі № 732/670/19, від 23.03.2020 у справі № 404/502/18, від 07.10.2020 у справі № 127/33824/19, від 16.12.2020 у справі № 561/77/19.

Відповідно до ч. 1 ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно до ч. 1 ст. 1047 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.

На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей (ч. 2 ст. 1047 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно до статті 89 ЦПК України виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Як установлено судом, 29.09.2022 між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 був укладений договір позики № 72232541.

Відповідно до п. 2 договору сума кредиту становить 3200 грн, строк кредитування - 15 днів, знижена процентна ставка визначена у розмірі 1 %, базова процентна ставка 2,5 % на день, процентна ставка за понадстрокове користування позикою - 2,70 % на день.

Відповідач ОСОБА_1 підписав договір, паспорт споживчого кредиту, ознайомившись із інформацією, яка надається до укладення договору про споживчий кредит електронним підписом одноразовим ідентифікатором.

Факт перерахування Королю грошових коштів у позику в сумі 3200 грн 29.09.2022 на платіжну картку № НОМЕР_1 , підтверджується даними довідки ТОВ "ФК "Фінекспрес" № КД-000174248/ТНПП від 19.06.2026.

Згідно розрахунку заборгованості ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» станом на 12.06.2026 загальна заборгованість ОСОБА_1 за договором позики № 72232541 становить 11600 грн, яка включає: заборгованість за тілом кредиту - 3200 грн, заборгованість за процентами - 8400 грн. Відсотки за користування позикою нараховані до 12.01.2023.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

03.04.2023 був укладений договір факторингу № 033-030423, відповідно до якого ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» відступило на користь ТОВ «Сіроко фінанс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики № 72232541.

Згідно витягу з реєстру вимог до договору факторингу № 033-030423 від 03.04.2023до фактора - ТОВ «Сіроко фінанс» перейшло право вимоги за договором позики № 72232541 відносно ОСОБА_1 на загальну суму 11600 грн.

27.04.2026 був укладений договір факторингу № 27/04/26-02 відповідно до якого ТОВ «Сіроко фінанс» відступило на користь ТОВ "ФК "Сіті колект" права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором позики № 72232541.

Згідно витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 27/04/26-02 від 27.04.2026 до фактора ТОВ "ФК "Сіті колект" перейшло право вимоги за договором позики № 72232541 відносно ОСОБА_1 на загальну суму 11600 грн.

Перевіряючи розмір заявлених вимог про стягнення заборгованості за договором позики № 72232541 від 29.09.2022, укладеного між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та відповідачем, суд не може погодитися із розміром нарахованих відсотків за користування кредитними коштами, що обґрунтовується таким.

При укладенні кредитного договору сторони вправі встановити строк кредитування, протягом якого боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок за договором із повернення кредиту та сплати процентів. У свою чергу, впродовж цього строку кредитодавець вправі реалізувати своє право на проценти за користування кредитними коштами.

При цьому право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом і комісії припиняється після спливу, визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч.2 ст.1050 ЦК України.

Саме таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постановах від 28 березня 2018 року (справа № 444/9519/12) та 31 жовтня 2018 року (№ 202/4494/16-ц), яка в силу частини четвертої статті 263 ЦПК України має бути врахована судами при виборі і застосуванні норм права.

Під час укладення договору позики № 72232541 від 29.09.2022 сторони узгодили, що строк кредитування становить 15 днів з 29.09.2022 (п. 2.2. договору), датою повернення кредиту п. 2.3. договору визначено 14.10.2022.

З наданого розрахунку установлено, що відсотки за користування кредитом нараховані первісним кредитором до 12.01.2023, тоді як кінцевою датою строку користування кредитом є 14.10.2022. Отже відсотки в розмірі 7920 грн, нараховані починаючи з 15.10.2022 є такими, що нараховані поза межами строку кредитування та, відповідно, стягненню не підлягають.

Таким чином, суд приходить до переконання, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за договором кредиту підлягають частковому задоволенню у розмірі 3680 грн, з яких 3200 грн заборгованості за тілом кредиту, 480 грн заборгованості за відсотками.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки за наслідками розгляду справи судом прийнято рішення про часткове задоволення позовних вимог (31,72 %), стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені ним витрати по оплаті судового збору у сумі 844,51 грн, витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2220,40 грн, витрати на комплектування та поштову відправку матеріалів відповідачу в розмірі 121,09 грн, що пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 203, 205, 509, 512, 514, 625, 626, 638, 1046, 1054 ЦК України, ст. ст. 10-13, 81, 89, 263, 265, 280-282 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" заборгованість за договором позики № 72232541 від 29.09.2022 в розмірі 3680 (три тисячі шістсот вісімдесят) грн, з яких: за тілом кредиту в сумі 3200 грн, за процентами в сумі 480 грн.

У іншій частині позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" судовий збір в сумі 844,51 грн, витрати на комплектування та поштову відправку матеріалів відповідачу в сумі 121,09 грн та витрати на правничу допомогу в розмірі 2220,40 грн, а всього 3186 (три тисячі сто вісімдесят шість) грн.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Заочне рішення суду може бути оскаржене позивачем шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повний текст судового рішення складено 20.10.2026 року.

Учасники та їх адреси:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Сіті колект" (код ЄДРПОУ: 43950742, місцезнаходження: м. Київ, просп. Соборності, буд. 30-А, оф. 321);

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя О.Є. Ніколенко