Приговор № 140775676, 20.10.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Провадження № 1-кп/643/679/26

Справа № 643/3795/26

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026

20 жовтня 2026 року місто Харків

Салтівський районний суд міста Харкова в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурорів: ОСОБА_3 ,

ОСОБА_4 ,

обвинуваченого ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Харкові кримінальне провадження за обвинувальним актом № 12026221170000423, внесеному до ЄРДР від 10.02.2026, та за обвинувальним актом №12026221170001023, внесеному до ЄРДР від 20.04.2026, відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, раніше не судимого, перебуваючого на посаді стрільця санітара 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України,

в с т а н о в и в:

10.02.2026 о 16:00 годині, у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, та у подальшому неодноразово продовжено, солдат ОСОБА_5 прийшов до магазину «ПОСАД», де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «ТАР» в особі директора ОСОБА_6 , що розташований за адресою: м. Харків, вул. Валентинівська,38Б, та пройшовши по торговій залі, підійшов до торгівельних стелажів, на яких знаходилась товарна продукція кава та чай, де визначивши зазначені упаковки з кавою предметом свого злочинного посягання, перебуваючи у вказаному місці та вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану в Україні, діючи умисно за раптово виниклим злочинним протиправним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненим, що його дії будуть непомітними для оточуючих, взяв зі стелажу один брикет кави меленої ТМ «Jacobs Monarch Classic» 230грн., одну пачку кави меленої ТМ « Jacobs Kronung Classic» 200грн., одну пачку кави розчинної ТМ «Carte Noire Classic» 70грн.

Після цього, ОСОБА_5 приховав зазначений товар пакет, який мав при собі, з метою подальшого викрадення та винесенню його за межі магазину, та попрямував до виходу з торгівельної зали через касову зону, не сплативши за товар.

В цей час, охоронець магазину «ПОСАД» ОСОБА_7 , помітивши протиправні дії ОСОБА_5 , діючи в межах наданих їй повноважень, намагалася зупинити останнього, схопивши його обома руками за верхній одяг та висловлюючи законну вимогу припинити протиправні дії і сплатити за товар, який він викрав.

Однак, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його дії перестали бути таємними та охоронець ОСОБА_7 розуміє факт вчинення ним крадіжки товару, не реагуючи на законні вимоги охоронця та продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого вже на відкрите викрадення чужого майна, поєднаного з насильством, яке є небезпечним для життя чи здоров`я, неодноразово штовхав ОСОБА_7 обома руками, намагаючись вирватися та покинути місце вчинення злочину з викраденим майном. При цьому, охоронець ОСОБА_7 не відпускала ОСОБА_5 , таким чином вони вдвох опинилися за межами магазину на вулиці.

Так, ОСОБА_5 , не бажаючи сплатити чи повернути викрадений ним товар, продовжував утримувати його при собі та чинити опір охоронцю ОСОБА_7 , наніс їй один удар кулаком своєї руки в область живота, спричинивши тілесні ушкодження: садно на правій кисті, синець на тулубі, які відносяться до легких тілесних ушкоджень. В результат чого потерпіла ОСОБА_7 відчувши нестерпний біль, відпустила ОСОБА_5 , тим самим він зміг довести свій злочинний намір до кінця, вирвавшись з місця вчинення кримінального правопорушення, звернувши викрадене майно на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.

У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 ТОВ «ТАР» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 876,30грн.

Крім того, 17.04.2026 о 14:05 годині у період дії в Україні воєнного стану, який було введено 24 лютого 2022 року Указом Президента України №64/2022, та у подальшому неодноразово продовжено, ОСОБА_5 прийшов до магазину «АВРОРА», де здійснює свою підприємницьку діяльність ТОВ «Вигідна покупка», що розташований за адресою: м. Харків, пр. Тракторобудівників, 130, та пройшовши по торговій залі підійшов до торгівельних стелажів, на яких знаходилась товарна продукція, а саме кава, де визначивши зазначені упаковки з кавою предметом свого злочинного посягання, перебуваючи у вказаному місці та вказаний час, реалізуючи свій злочинний умисел спрямований на таємне викрадення чужого майна в умовах воєнного стану в Україні, діючи умисно за раптово виниклим злочинним протиправним умислом, спрямованим на таємне викрадення чужого майна, з корисливих мотивів, з метою незаконного особистого збагачення за рахунок чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний, протиправний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, будучи впевненим, що його злочинні дії будуть непомітними для оточуючих, взяв зі стелажу один пакет з кавою ТМ «Львівська Кава» вагою 850 грам, приховав зазначений товар у пакет, який мав при собі, з метою подальшого викрадення та винесення його за межі магазину.

У цей момент дії ОСОБА_5 були виявлені продавцем магазину ОСОБА_8 , яка почала висловлювати законні вимоги зупинитися та повернути товар.

Однак, ОСОБА_5 , усвідомлюючи, що його злочинні дії перестали бути таємними та продавець ОСОБА_8 розуміє факт вчинення ним крадіжки товару, не реагуючи на законні вимоги продавця та продовжуючи реалізацію свого злочинного наміру, спрямованого вже на відкрите викрадення чужого майна, не бажаючи сплатити чи повернути викрадений ним товар, не припинив свій злочинний умисел, а навпаки - ігноруючи неодноразові викрики продавця та переслідування з її боку, прискорив свій рух та вибіг із приміщення магазину, тим самим він зміг довести свій злочинний намір до кінця, зникнувши з місця вчинення кримінального правопорушення, з відкрито викраденим майно, звернувши його на свою користь та розпорядившись ним у подальшому на власний розсуд.

У результаті вказаних протиправних дій ОСОБА_5 ТОВ «Вигідна покупка» завдано матеріальної шкоди на загальну суму 449 грн.

Крім того, солдат ОСОБА_5 , проходячи військову службу на посаді стрільця-санітара 3 штурмового відділення 2 штурмового взводу 1 штурмової роти НОМЕР_1 штурмового батальйону військової частини НОМЕР_2 , 22.05.2023 року, діючи умисно, в умовах воєнного стану, без дозволу командування та без поважних причин, самовільно залишив місце служби та проводив час на власний розсуд.

Так, реалізуючи свій злочинний умисел, солдат ОСОБА_5 , у порушення нормативно-правових актів, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з метою тимчасового ухилення від військової служби, з мотивів небажання переносити труднощі військової служби, через особисту недисциплінованість та несумлінне ставлення до виконання службових обов`язків, 22.05.2023 року самовільно залишив місце служби в районі пункту постійної дислокації військової частини НОМЕР_2 розташованого в АДРЕСА_3 .

У період з 22.05.2023 по 22.04.2026 солдат ОСОБА_5 перебував за межами місця служби, а саме за місцем фактичного проживання за адресою: АДРЕСА_2 , де проводив час на власний розсуд, не пов`язуючи його з виконанням обов`язків військової служби.

Доводячи свій злочинний умисел до кінця, солдат ОСОБА_5 у вказаний період постійно та незаконно перебував поза межами військової частини НОМЕР_2 , не виконуючи обов`язків військової служби та не маючи на те поважних причин.

За час самовільної відсутності солдат ОСОБА_5 обов`язки військової служби не виконував, до медичних закладів не звертався, правоохоронні органи, органи державної влади чи органи місцевого самоврядування про свою належність до військової служби, причини відсутності або вчинене правопорушення не повідомляв, вільний час проводив на власний розсуд до 22.04.2026, тобто до моменту встановлення особи працівниками Харківського РУП № 2 ГУ НП в Харківській області.

ОСОБА_5 в судовому засіданні повністю визнав свою провину, не заперечував фактичних обставин обвинувачення і його доказів, у зв`язку з чим суд, переконавшись у добровільно обраній позиції обвинуваченого, у відповідності до правил ч. 3 ст. 349 КПК України, з погодженням усіх учасників судового процесу, визнав не доцільним досліджування доказів по справі.

В судовому засіданні ОСОБА_5 по суті висунутого обвинувачення пояснив, що у травні 2023 проходив військову службу. Захворіла його матір, яка є інвалідом, а він здійснював опікунство. Після отримання записки про звільнення, поїхав з частини, куди не повернувся. У лютому 2026 перебуваючи у магазині «Посад» по вул. Валентинівській в м. Харкові, взяв з полиці каву та не бажаючи оплачувати цей товар, намагався покинути торгівельний заклад, між тим охоронець почала його утримувати та вже на вулиці, він вдарив охоронця і зник з кавою. У квітні 2026 зайшов до магазину «Аврора» по пр. Тракторобудівників в м. Харкові, з метою крадіжки, взяв з полиці пачку кави, оплачувати яку не мав наміру, пішов на вихід, однак був помічений продавчинею, яка почала голосити, на що ОСОБА_5 не реагував та покинув приміщення магазину. У вчиненому щиро кається.

Дії ОСОБА_5 суд кваліфікує за ч.5 ст.407 КК України - самовільне залишення місця служби без поважних причин військовослужбовцем, тривалістю понад три доби, вчиненому в умовах воєнного стану та за ч.4 ст. 186 КК України відкрите викрадення чужого майна (грабіж), вчинене повторно, в умовах воєнного стану.

Обставинами, що пом`якшують покарання, суд визнає щире каяття у скоєному та активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення.

Обставин, що обтяжують покарання, судом не встановлено.

Відповідно до положень ч.1 ст. 65 КК України суд призначає покарання у межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, відповідно до положень Загальної частини цього Кодексу, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

При призначенні виду та розміру покарання ОСОБА_5 суд приймає до уваги ступень суспільної небезпеки скоєних кримінальних правопорушень, які відносяться до категорії тяжких злочинів, конкретні обставини кримінального провадження, ставлення обвинуваченого до вчиненого та враховує дані про його особу, зайняту позицію потерпілих осіб, наявність обставин, що пом`якшують покарання та відсутність обставин, що його обтяжують.

Відповідно до положень ст. 50 КК України покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчинені злочину і, полягає в передбаченому законом обмежені прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчинення нових злочинів як засудженими так і іншими особами.

Відповідно до положень ч.2 ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень.

Далі, ОСОБА_5 є особою раніше не судимою. Згідно службової характеристики командира 1 штурмової роти старшого лейтенанта ОСОБА_9 від 26.05.2023 ОСОБА_5 заректомендував себе негативно, як недисциплінований військовослужбовець. На обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває,

Отже, призначаючи обвинуваченому покарання, суд виходить із положень ст.ст. 50,65 КК України, а саме принципів законності, справедливості, індивідуалізації, а також достатності покарання для подальшого виправлення обвинуваченого та попередження скоєння нових правопорушень як самим обвинуваченим, так і іншими особами, враховує характер та ступень тяжкості скоєного кримінального правопорушення, його наслідки, обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання, особу обвинуваченого, його відношення до скоєного кримінального правопорушення.

При призначені обвинуваченому покарання суд також дотримується практики Європейського суду з прав людини відповідно до якої, складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним (справа «Скополла проти Італії» від 17.09.2009 року). Для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не ставити особистий і надмірний тягар для особи (справа «Ізмайлов проти Росії від 16.10.2008 року).

При таких встановлених обставинах, щирого каяття обвинуваченого, даних про його особу, вчинення кримінальних правопорушень у період воєнного стану, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання в межах санкції статей, за якими останній притягається до кримінальної відповідальності із застосуванням правил ч.1 ст. 70 КК України у вигляді позбавлення волі, оскільки суд прийшов до висновку, що виправлення обвинуваченого неможливе без ізоляції від суспільства.

Далі, обвинувачений в ході судових дебатів просив суд про призначення йому покарання, застосувати правила ст. 69 КК України.

Відповідно до положень ч.1 ст. 69 КК України за наявності декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотне знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, зокрема, за особливо тяжкий, тяжкий злочин або злочин середньої тяжкості призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої санкції статті Особливої частини цього Кодексу.

Положення ст. 69 КК України надає суду право в особливих, виняткових випадків скоригувати вимогу загальних засад призначення покарання, закріплену в п.1 ч.1 ст. 65 КК і призначити більш м`яке покарання порівняно з тим, яке передбачене в конкретній санкції статті Особливої частини КК за вчинений злочин.

Підставами для призначення більш м`якого покарання в ч.1 ст. 69 КК України визначено дві групи чинників, які певним чином характеризують вчинений злочин і особу винного: - наявність декількох обставин, що пом`якшують покарання та істотно знижують ступень тяжкості вчиненого злочину та дані, що характеризують особу винного.

Так, в ході судового розгляду, вивченням особи обвинуваченого не встановлено особливих обставин, які б давали підстави для пом`якшення покарання та призначення основного покарання нижче від найнижчої межі, встановлених санкціями статей, які інкримінуються ОСОБА_5 , а тому застосування до останнього положень ст. 69 КК України, не вбачається.

Потерпілими цивільні позови не заявлені.

По справі судових витрат не встановлено.

Згідно ухвали слідчого судді Салтівського районного суду міста Харкова від 22.04.2026 накладений арешт на майно, вилучене під час огляду місця події 18.04.2026 за адресою: Харківська область, с. Пісочин, вул. Надії,16Д, а саме6 бездротові навушники білого кольору Borofone ВЕ49, шляхом позбавлення права на відчуження, розпорядження та користування вказаним майном, який суд на підставі ч.4 ст. 174 КПК України, скасовує.

Долю речових доказів суд вирішує за правилами ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 100, 369-371, 373, 374 КПК України, суд,

у х в а л и в:

Визнати винуватим ОСОБА_5 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.5 ст. 407, ч.4 ст. 186 КК України та призначити йому таке покарання:

- за ч.5 ст. 407 КК України у виді 5 (п`яти) років позбавлення волі;

- за ч.4 ст. 186 КК України у виді 7 (сьомі) років позбавлення волі.

Відповідно до правил ч.1 ст. 70 КК України шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим покаранням, остаточно призначити покарання у виді 7 (сьомі) років позбавлення волі.

Залишити без зміни міру запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 до набрання цим вироком законної сили.

Зарахувати в строк відбуття покарання ОСОБА_5 період перебування під вартою з 22.04.2026 на підставі ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 22.04.2026.

Рахувати початок строку відбуття покарання ОСОБА_5 з 22.04.2026.

Арешт, накладений ухвалою Салтівського районного суду міста Харкова від 22.04.2026 скасувати.

Речові докази: - оптичний носій DVD R диск, об`ємом 4.7GB, білого кольору з написом «Блюхер 10.02», паперовий конверт білого кольору з написом кулькою ручкою у вигляді «DVD-R диск із файлами відеозаписів з камер відеоспостереження з приміщення магазину «Аврора» за адресою м. Харків, пр-т Тракторобудівників,130 за 17.04.2026» в середині якого мається «DVD-R диск із файлами відеозаписів, які приєднані до матеріалів кримінального провадження залишити в матеріалах кримінального провадження; пакет чорного кольору з кавою ТМ «Львівська Кава» вагою 850грам дата виготовлення 07.03.2026, штрих-код №4820246610391, який вилучений 20.04.2026 в період часу з 18:00 по 18:20 в ході проведення огляду місця події в приміщенні кабінет №76 СВ ХРУП №2 ГУНП в Харківській області за адресою: м. Харків, вул. Ахієзерів,30, що передано на відповідальне зберігання представнику потерплого юридичної особи ТОВ «Вигідна покупка» - ОСОБА_10 вважати повернутим законному власнику.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Харківського апеляційного суду через Салтівський районний суд міста Харкова протягом 30 днів з дня його проголошення, а засудженим в строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії судового рішення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення засудженому та прокурору.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Суддя ОСОБА_1