Постановление суда № 140775525, 20.10.2026, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 953/12724/25

н/п 2/953/860/26

УХВАЛА

про закриття провадження по справі

"20" жовтня 2026 р. Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Зуба Г.А.,

за участю секретаря судового засідання Кулікової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики,

ВСТАНОВИВ:

01.12.2025 до суду через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява ТОВ «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 , в якій представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за Договором позики №75472269 в розмірі 8817, 68 грн., з яких: 3 000, 00 грн. сума заборгованості за основною сумою боргу; 5817, 68 грн. сума заборгованості за відсотками, суму сплаченого судового збору в розмірі 2422, 40 грн. та витрати понесені на професійну правничу допомогу в розмірі 4 500, 00 грн.

01.12.2025 вказана справа надійшла до суду та розподілена судді Зубу Г.А.

01.12.2025 судом здійснено електронний запит до Реєстру територіальної громади міста Харкова для встановлення місцеперебування відповідачів, відповідь на який надано до суду 01.12.2025.

Ухвалою судді від 02.12.2025 було прийнято до розгляду вказану позовну заяву, та відкрито провадження в ній за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, витребувано в АТ КБ «ПриватБанк» (ЄДРПОУ 14360570, юридична адреса: вул. Набережна Перемоги, 30, м. Дніпро, 49094, Україна): - інформацію щодо належності ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1 ) карткового рахунку № НОМЕР_2 ; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 01.06.2021 по 04.06.2021; - виписку по картковому рахунку № НОМЕР_2 , відкритому в АТ КБ «Приват Банк» ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період з 07.06.2021 до 10.06.2021.

24.09.2026 до канцелярії суду надійшла заява від ОСОБА_2 , в якій остання зазначила, що її син ОСОБА_1 відповідач по справі № 953/12724/25 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до даних, які містяться в копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 11.05.2026 складено відповідний актовий запис № 2598.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25.09.2026 провадження у цивільній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики зупинено до залучення до участі у справі правонаступника чи законного представника.

07.10.2026 через систему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ТОВ «Фінпром Маркет» - адвокат Ткаченко Ю.О. про закриття провадження у зв`язку із неможливістю подальшого розгляду справи.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2026 поновлено провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики, призначено судове засідання.

Представниця позивача ТОВ «Фінпром Маркет» - адвокат Ткаченко Ю.О. у судове засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи повідомлена своєчасно та належним чином, причини неявки суду невідомі.

Враховуючи, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Суд, дослідивши надані документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до таких висновків.

Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

У статті 25 ЦК України визначено цивільну правоздатність як здатність фізичної особи мати цивільні права та обов`язки, що виникає у момент народження особи та припиняється у момент її смерті.

Частиною 1 статті 48 ЦПК України, визначено, що сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

За змістом ст. ст. 46-48 ЦПК України, цивільну процесуальну правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи) мають усі фізичні і юридичні особи. Цивільну процесуальну дієздатність (здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи. Сторонами в цивільному процесі с позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

З наведеного випливає, що померла фізична особа не може бути стороною в цивільному процесі, оскільки після смерті вона втрачає цивільну процесуальну правоздатність і дієздатність.

Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що 11.05.2026 складено відповідний актовий запис № 2598. Позивач звернувся з позовом у цій справі 01.12.2025, провадження відкрито 02.12.2025, тобто відповідач помер після відкриття провадження у справі, а саме 08.05.2026.

Так, у зв`язку з тим, що відповідач ОСОБА_1 помер, припинилась і його цивільна процесуальна правоздатність (здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки) з моменту його смерті.

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

Аналіз пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України свідчить, що правонаступників у справу можна залучити у випадку, коли смерть особи сталася вже після набуття нею статусу сторони у справі, тобто після відкриття провадження у справі.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

У статті 26 ЦК України визначено, що усі фізичні особи є рівними у здатності мати цивільні права та обов`язки. Фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією України та цим Кодексом. Фізична особа здатна мати усі майнові права, що встановлені цим Кодексом, іншим законом. Фізична особа здатна мати інші цивільні права, що не встановлені Конституцією України, цим Кодексом, іншим законом, якщо вони не суперечать закону та моральним засадам суспільства. Фізична особа здатна мати обов`язки як учасник цивільних відносин.

Згідно з частиною першою статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи.

У статті 46 ЦПК України визначено, що здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи (стаття 46 чинного ЦПК України).

Частиною першою статті 47 ЦПК України передбачено, що здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи.

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 20 червня 2019 року у справі № 185/998/16 сформулював висновки щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.

Системний аналіз вказаних норм права, а також положень частин першої, другої, четвертої статті 25, частини першої статті 26 ЦК України та частини другої статті 48 ЦПК України, дає підстави дійти висновку про те, що на момент звернення із позовом до суду відповідач у справі має бути живим.

В іншому випадку провадження у справі не може бути відкрито, а відкрите - підлягає закриттю, оскільки справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (пункт 1 частини першої статті 255 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.

Норма статті 255 ЦПК України є імперативною. Тобто за наявності підстав, визначених пунктами 1-8 частини першої статті 255 ЦПК України, незалежно від кількості процесуальних дій, які були вчинені судами та учасниками судового процесу під час розгляду справи, суд зобов`язаний закрити провадження у справі.

Вказаний висновок узгоджується з принципом правової визначеності, на якому неодноразово наголошував у своїй практиці Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ).

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним й безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

ЄСПЛ зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне здійснення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Відповідно до пункту 7 частини першої статті 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено юридичну особу, які були однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.

07.10.2026 через систему «Електронний суд» до Київського районного суду м. Харкова надійшла заява представника позивача ТОВ «Фінпром Маркет» - адвокат Ткаченко Ю.О., в якій просила: закрити провадження у справі № 953/12724/25 за позовом ТОВ «Фінпром Маркет» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики у зв`язку зі смертю відповідача; повернути позивачу сплачений судовий збір у розмірі 2422, 40 грн відповідно до вимог ЗУ «Про судовий збір».

В обґрунтування заяви адвокат Ткаченко Ю.О. вказує, що після відкриття провадження у справі позивачу стало відомо про смерть відповідача, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 ОСОБА_1 . На даний час позивачу не відомо про осіб, які прийняли спадщину після смерті відповідача та можуть бути залучені до участі у справі як правонаступники. Крім того, відсутні відомості про наявність спадкового майна, за рахунок якого можуть бути задоволені вимоги кредитора.

Незважаючи на те, що спірні правовідносини у цій справі допускають правонаступництво, проте позивач звернувся із заявою про закриття провадження, провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики слід закрити.

Відповідно до ч. 2 ст. 256 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі повторне звернення з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

Водночас, суд роз`яснює позивачу, що вищезазначені обставини не позбавляють позивача права звернутися до суду з позовом до спадкоємців відповідача в порядку ст. 1281 ЦК України.

Згідно із чч. 2, 3 ст. 255 ЦПК України, про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету. Ухвала суду про закриття провадження у справі може бути оскаржена.

Згідно ч. 2 ст. 133 ЦПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про судовий збір» судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

У статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачений вичерпний перелік підстав для повернення вартості судового збору, а саме: зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом; повернення заяви або скарги; відмови у відкритті провадження у справі; залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв`язку з повторним неприбуттям позивача або за його клопотанням); закриття провадження у справі.

Згідно з пунктом 5 частини 1 статті 7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судового збору повертається у разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Відповідно до ч. 5 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», повернення сплаченої суми судового збору здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади із забезпечення реалізації державної фінансової політики.

Питання повернення судового збору регламентовано Порядком повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженим наказом Міністерства фінансів України 03.09.2013 №787 (зі змінами та доповненнями).

Згідно з п. 3 Порядку, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів та перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, у національній валюті здійснюється Казначейством або головними управліннями Казначейства з відповідних рахунків за надходженнями, відкритих в Казначействі відповідно до законодавства, шляхом оформлення платіжних інструкцій для здійснення внутрішніх операцій. Повернення (перерахування) платежів у національній валюті здійснюється на рахунки отримувачів коштів, відкриті в банках або небанківських надавачів платіжних послуг, або Казначействі, вказані у поданні (висновку, повідомленні) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, органів, які ведуть облік заборгованості в розрізі позичальників.

Таким чином, у Харківській області повернення коштів сплаченого судового збору здійснюється Головним управлінням Державної казначейської служби України в Харківській області зі спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідно до п. 5 Порядку, повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету або повернення на єдиний рахунок (у разі його використання) податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджетів, або перерахування між видами доходів і бюджетів коштів, помилково та/або надміру зарахованих до відповідних бюджетів через єдиний рахунок, здійснюється за поданням (висновком, повідомленням) органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. У разі повернення (перерахування) помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів бюджетів (крім зборів та платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС та органи Держмитслужби) орган, що контролює справляння надходжень бюджету, засобами системи Казначейства формує подання в електронній формі згідно з додатком 1 до цього Порядку та подає його до відповідного головного управління Казначейства за місцем зарахування платежу до бюджету, Казначейства.

Суд зауважує, що 07 січня 2025 року набув чинності наказ Міністерства фінансів України від 26 листопада 2024 року № 606 «Про внесення змін до Порядку повернення (перерахування) коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів», яким внесено зміни до механізму повернення судового збору у випадках, визначених ст.7 Закону України «Про судовий збір».

Відповідно до нового порядку, органи Казначейства здійснюють повернення судового збору у всіх випадках виключно на підставі електронного подання, сформованого або Державною судовою адміністрацією України, або її територіальним управлінням, або відповідним судом. Для повернення судового збору платнику необхідно звернутися із заявою або до Державної судової адміністрації України, або до її територіального управління, або до відповідного суду за місцем розгляду справи.

Таким чином, для повернення судового збору за судовим рішенням, що набрало законної сили, платнику необхідно звернутися до суду із заявою, зміст якої повинен відповідати п. 5 Порядку, і вказати дату та номер судового рішення. Разом із заявою про повернення коштів судового збору з бюджету платником також подається оригінал або копія платіжної інструкції, яка підтверджує перерахування коштів до бюджету.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 2422, 40 грн згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579944453.1 від 25.11.2025 (а.с. 1).

Виходячи з вищевикладеного, позивачу слід повернути 2422,40 грн судового збору, сплаченого при подачі позову до суду.

Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 255, ч. 2 ст. 255 ЦПК України, ЗУ «Про судовий збір», суд

ПОСТАНОВИВ:

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором позики.

Роз`яснити позивачу, що повторне звернення з такою самою позовною заявою не допускається.

Повернути Товариству зобмеженою відповідальністю «ФІНПРОМ МАРКЕТ» (код ЄДРПОУ 43311346, місцезнаходження юридичної особи: 08205, м. Ірпінь, вул. Садова, буд. 31/33, банківські реквізити: НОМЕР_4 відкритий в АТ «ОТП БАНК», код банку 300528) сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп., згідно з платіжною інструкцією кредитового переказу коштів № 579944453.1 від 25.11.2025.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Харківського апеляційного суду шляхом подачі в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали апеляційної скарги.

СУДДЯ Г.А. ЗУБ