Решение № 140775413, 20.10.2026, Зміївський районний суд Харківської області

621/3192/26

2/621/2555/26

РІШЕННЯ

іменем України

20 жовтня 2026 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області:

головуючий - суддя Овдієнко В. В.

секретар судового засідання - Кришталь А. А.

позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС",

представник позивача - Сахарова О. І.,

відповідач - ОСОБА_1 ,

розглянувши за відсутності учасників справи у судовому засіданні справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 про стягнення суми,

у с т а н о в и в:

17.08.2026 від ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" через систему "Електронний суд" надійшла позовна заява до ОСОБА_1 з наступними вимогами: стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 580479900 від 14.03.2020 в розмірі 13 075 грн 00 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 662 грн 40 коп.

На обґрунтування позовних вимог зазначено, що 14.03.2020 між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ОСОБА_1 укладено договір № 580479900 на суму 5 000 грн 00 коп.

Кредитний договір укладено у формі електронного документа з використанням електронного підпису. Договір підписаний Відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора 48CS3J2M.

Перед укладенням Кредитного договору Відповідач з метою отримання кредиту самостійно за допомогою мережі інтернет:

- перейшов на офіційний сайт Первісного кредитора - www.moneyveo.ua;

- зареєструвався на даному сайті, створивши Особистий кабінет Позичальника;

- за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи Первісного кредитора заповнив та подав Заявку на отримання грошових коштів в кредит, в якій вказав свої персональні дані, а саме: прізвище, ім`я, по-батькові, паспортні дані, номер телефону, РНОКПП, адресу електронної пошти, номер банківської картки для перерахування коштів та місце реєстрації/проживання;

- пройшов належну перевірку (верифікацію);

- ознайомився та підтвердив згоду з офертою, індивідуальною частиною Кредитного договору, Правилами надання грошових коштів у позику, які є невід`ємною частиною Кредитного договору. Правила надання грошових коштів у кредит Первісного кредитора, перебувають в загальному доступі, будучи опублікованими на сайті www.moneyveo.ua. Ці правила є публічною пропозицією (офертою) у розумінні ст. ст. 641, 644 ЦК України на укладення договору кредиту та визначають порядок і умови кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору;

- отримав на номер телефону, вказаний у Заявці, персональний одноразовий ідентифікатор, який потім використав для підписання Кредитного договору

- надав згоду (акцепт) на пропозицію (оферту) Первісного кредитора щодо укладання Кредитного Договору (підписав Кредитний договір одноразовим ідентифікатором).

Отже, саме відповідач ініціював укладення Кредитного договору, оформивши Заявку на сайті Первісного кредитора, підписавши Кредитний договір з використанням одноразового ідентифікатора. Без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення на мобільний телефон, без здійснення входу на сайт Первісного кредитора за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету Кредитний договір між Відповідачем та Первісним кредитором не був би укладений.

У кредитному договорі сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов кредитного договору, в тому числі щодо розміру кредиту, грошову одиницю, в якій надано кредит, строк та умови користування коштами, сплати відсотків за користування кредитним коштами, розміру і типу процентної ставки.

Позивачем доведено факт укладення кредитного договору між первісним кредитором та відповідачем, згідно з умовами кредитного договору, первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та надав відповідачу грошові кошти у розмірі 5 000 грн 00 коп. шляхом перерахування через банк-провайдер.

Отже, первісний кредитор свої зобов`язання надати грошові кошти виконав у повному обсязі.

28.11.2018 між Первісним кредитором та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено Договір факторингу № 28/1118-01.

05.08.2020 між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ "ОНЛАЙН ФІНАНС" укладено Договір факторингу № 05/0820-01.

05.06.2025 між ТОВ "ФК "ОНЛАЙН ФІНАНС" та позивачем укладено Договір факторингу № 05/06/25-Е, відповідно до умов якого Позивачу відступлено право грошової вимоги до Відповідача за Кредитним договором.

Водночас, відповідач належним чином не виконала умови кредитного договору, тому виникла заборгованість у розмірі 13 075 грн 00 коп., яка складається з: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 8 075 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

Невиконання відповідачем умов кредитного договору стало підставою для пред`явлення в суді цього позову.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 01.09.2026 позовну заяву залишено без руху, оскільки позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 Цивільного процесуального кодексу України.

03.09.2026 представник позивача Сахарова О. І. надіслала заяву про усунення недоліків, де долучила доказ надсилання відповідачу копій поданих до суду документів, а також долучила уточнене клопотання про витребування доказів та уточнена позовну заяву.

Ухвалою Зміївського районного суду Харківської області від 07.09.2026 прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в залі суду на 20.10.2026, а також витребувано від АТ КБ "Приватбанк" інформацію щодо банківської картки ОСОБА_1

22.09.2026 судом отримано витребувану інформацію.

24.09.2026 відповідач ОСОБА_1 через електронну пошту надіслала заяву, в якій просила застосувати наслідки спливу позовної давності до позовних вимог та відмовити ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" у задоволенні позовних вимог.

На обґрунтування заяви вказала, що згідно зі ст. 257 ЦК України, загальна позовна давність встановлюється тривалістю три роки. Крім того, відповідно до ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, заявленою до винесення рішення. Вважала, що сплив позовної давності, про застосування якої нею заявлено, є підставою для відмови у позові.

29.09.2026 представник позивача Сахарова О. І. надіслала заперечення на клопотання, де вказала, що строк позовної давності щодо повернення коштів на момент подачі позовної заяви не закінчився.

На обґрунтування заперечень вказала, що строк позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права, відповідно до ст. 261 ЦК України. Відлік початку позовної давності починається саме 13.04.2020. Строк позовної давності закінчується 13.04.2023. Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Відповідно до ст. 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки. Проте, позовна давність сплила під час дії воєнного стану та вважається продовженою на строк дії в Україні воєнного стану. Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні" на території України з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року введено воєнний стан.

Згідно з п. 19 Прикінцевих та Перехідних Положень ЦК України, у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану. Відповідно, дана норма передбачає, що строки, визначені статтями 257-259 (позовна давність), 362, 559, 681, 728, 786, 1293 ЦК України продовжуються на строк його дії воєнного стану. Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 16 квітня 2024 року у справі № 756/10176/23.

Таким чином, якщо позовна давність спливає під час дії воєнного, надзвичайного стану, то останнім днем строку слід вважати перший робочий день після закінчення періоду дії в Україні воєнного, надзвичайного стану.

Крім того, вказала щодо продовження строків давності на строк дії карантину: з 12 березня 2020 року на усій території України установлений карантин із подальшим продовженням відповідними постановами його строку до 30 червня 2023 року (пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2").

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257 , 258 , 362 , 559 , 681 , 728 , 786 , 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину (пункт 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України в редакції Закону № 540-ІХ, який набрав чинності 02 квітня 2020 року).

30 березня 2020 року був прийнятий Закон України № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким доповнений Розділ "Прикінцеві та перехідні положення" ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID 19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728 продовжуються на строк дії такого карантину.

Вказаний Закон набрав чинності 02 квітня 2020 року, а тому саме з цієї дати строк позовної давності продовжувався у зв`язку із введенням на території України карантину. Строк карантину неодноразово продовжувався й закінчився 30 червня 2023 року.

Отже, оскільки законодавець зупинив перебіг позовної давності, позивач дотримався її строків та реалізує своє беззаперечне право на справедливий суд відповідно до Конституції України.

20.10.2026 належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з`явилися.

Представник позивача Сахарова О. І. у позовній заяві просила проводити судовий розгляд за її відсутності, позовні вимоги підтримала, проти заочного розгляду справи не заперечувала.

Відповідач ОСОБА_1 поважність причин неприбуття до суду не підтвердила, нових заяв по суті не подавала.

Виходячи з того, що відповідач ОСОБА_1 скористалася своїми цивільними процесуальними правами на подачу заяви про застосування наслідків спливу позовної давності; про необхідність подачі або витребування додаткових доказів, які мали б значення для вирішення цієї справи не заявляла, будь-яких інших клопотань, які б впливали на вирішення справи, не подавала, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності відповідача ОСОБА_1 , не відкладаючи судовий розгляд.

В своїх рішеннях Європейський суд з прав людини наголошує, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов`язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Як зазначає Верховний Суд, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору (Постанова КЦС ВС від 01.10.2020 у справі №361/8331/18).

У цій справі суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи.

Відповідно до частини 3 статті 211 Цивільного процесуального кодексу України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Відповідно до частини 1 статті 223 Цивільного процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи на те, що всі особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши доводи позовної заяви, письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Частинами 1, 3 статті 13 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до статей 76-81 Цивільного процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.

Суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Даними договору № 580479900 від 14.03.2020, графіку розрахунків, Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту "Смарт" ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога", заяви на отримання грошових коштів в кредит від 14.03.2020, Алгоритму дій споживача в інформаційно-телекомунікаційній системі ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" з метою акцепту оферти та укладення електронного договору (нова редакція), підтверджується, що 14.03.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір, за умовами якого остання отримала кредит у розмірі 5 000 грн 00 коп. на строк 30 днів. На період строку, визначеного п. 1.2 Договору, нарахування процентів за користування Кредитом здійснюється за Дисконтною процентною ставкою в розмірі 0,85 відсотків від суми Кредиту за кожний день користування Кредитом. Позичальник зобов`язаний повернути Товариству Кредит, нараховані проценти згідно п. 1.3. цього Договору не пізніше строку вказаного в п. 1.2. цього Договору. Крім того, договір та його складові містять електронний підпис ОСОБА_1 (а. с. 10-25).

Право вимоги ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" до ОСОБА_1 щодо повернення заборгованості за договором № 580479900 від 14.03.2020 підтверджується: договором факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018, додатковими угодами від 21.12.2020, від 31.12.2021, від 31.12.2022, від 31.12.2023; реєстром боржників № 85, актом звірки від 31.12.2020, протоколом узгодження предмету факторингової операції та обсягу переданих прав вимог від 23.06.2020; договором факторингу № 05/0820-01 від 05.08.2020, реєстром боржників № 7, платіжною інструкцією № 742 від 29.10.2021; договором факторингу № 05/06/25-Е від 05.06.2025, актом повернення права вимоги заборгованості, реєстром боржників, актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 05.06.2025, платіжною інструкцією № 345 від 10.09.2025 (а. с. 31-54).

Згідно розрахунку заборгованості за договором № 580479900 від 14.03.2020, виписки з особового рахунку за договором № 580479900 від 14.03.2020, відповідач має заборгованість у розмірі 13 075 грн 00 коп., яка складається з: 5 000 грн 00 коп. - заборгованість по тілу кредиту; 8 075 грн 00 коп. - заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом; 0 грн 00 коп. - заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи) (а. с. 55-58).

Зазначений розрахунок заборгованості містить відомості про порядок, дату та суми нарахування.

На виконання ухвали суду від 07.09.2026 від АТ КБ "ПриватБанк" надійшла інформація про те, що на ім`я ОСОБА_1 було емітовано картку № НОМЕР_1 . ОСОБА_1 у період з 14.03.2020 по 19.03.2020 було зараховано 5 000 грн 00 коп. Крім того, номер телефону НОМЕР_2 був фінансовим номером за платіжною карткою № НОМЕР_1 та знаходиться в анкетних даних ОСОБА_1 (а. с. 102-104).

Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 1 ст. 1056-1 ЦК України передбачено, що розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" електронна взаємодія фізичних та юридичних осіб, яка потребує відправлення, отримання, використання та постійного зберігання електронних даних за участю третіх осіб, може здійснюватися з використанням електронних довірчих послуг або без їх використання.

Частиною 1 статті 207 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Позивачем надано докази виникнення між сторонами правовідносин у зв`язку укладанням 14.03.2020 між ТОВ "Манівео швидка фінансова допомога" та ОСОБА_1 кредитного договору № 580479900, та подальшим укладанням договорів факторингу, за умовами яких позивач набув право вимоги до відповідача на суму заборгованості 13 075 грн 00 коп., що передбачена умовами кредитного договору.

Розмір невиконаних зобов`язань підтверджується даними розрахунку заборгованості за кредитним договором, який не спростовано відповідачем.

Будь-яких заперечень проти позову чи доказів, які б спростовували наданий позивачем розрахунок, або зобов`язання по сплаті нарахованої суми, відповідачем не надано.

Відповідач ОСОБА_1 заперечувала проти позовних вимог. Вважала, що позовну заяву подано після спливу строку позовної давності.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2" на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року, дія якого постановами Кабінету Міністрів України неодноразово продовжувався.

З урахуванням п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України та часу введення в Україні карантину у межах позовної давності знаходиться період з 12 березня 2020 року. До аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 06 грудня 2023 року у справі № 212/10834/21. Постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2023 року відмінено з 24 год 00 хв 30 червня 2023 на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

При цьому, відповідно до п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції, яка діяла до 04.09.2025), у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії, яким доповнено ЦК України в березні 2022 року у зв`язку з російською військовою агресією проти України.

Указом Президента України № 64/2022 введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Строк дії воєнного стану у подальшому неодноразово продовжувався і діяв на момент звернення до суду із даним позовом.

Пункт 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України виключено на підставі Закону № 4434-IX від 14.05.2025.

Враховуючи викладене, відсутні підстави для застосування наслідків спливу позовної давності у спірних правовідносинах відповідно до пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, оскільки протягом всього часу існування спірних правовідносин з лютого 2022 року по 04.09.2025 на всій території України діяв або карантин, встановлений Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), або воєнний стан. Тобто, строк позовної давності є таким, що спочатку продовжився у зв`язку із карантином, а потім його перебіг зупинився у зв`язку із воєнним станом до 04.09.2025, коли втратив чинність п. 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

Отже, в цій справі відсутні підстави для застосування строку позовної давності.

За таких обставин, позовна заява ТОВ "Фінансова компанія "ЕЙС" про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 580479900 від 14.03.2020 підлягає задоволенню шляхом стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у загальному розмірі 13 075 грн 00 коп.

Щодо витрат на правову допомогу суд виходить з наступного.

У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

У частині третій статті 12 та частині першій статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження понесених витрат на правову допомогу надано: договір № 20/01/26-01 про надання правничої допомоги від 20.01.2026; протокол погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026; додаткову угоду № 25771129850 від 19.06.2026 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-01 від 20.01.2026, акт прийому-передачі наданих послуг від 25.06.2026 (а. с. 59-62).

Суд не вбачає підстав для зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами.

Таким чином, згідно зі ст. 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути на користь позивача судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7 000 грн 00 коп.

Керуючись ст. ст. 12, 13, 76-82, 89, 141, 211, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 352, 354 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 13 075 (тринадцять тисяч сімдесят п`ять) грн 00 коп.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС" 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп. на відшкодування витрат по сплаті судового збору та 7 000 (сім тисяч) грн 00 коп. на відшкодування витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду через Зміївський районний суд Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "ЕЙС", місцезнаходження: Харківське шосе, буд. 19, оф. 2005, м. Київ, 02090, код ЄДРПОУ: 42986956.

Відповідач - ОСОБА_1 , останнє відоме зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_3 .

Повне рішення складене 20.10.2026.

Головуючий: В. В. Овдієнко