Решение № 140775203, 14.10.2026, Рівненський районний суд Рівненської області

Справа № 569/13421/26

Номер провадження 2/570/2719/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

14 жовтня 2026 року м.Рівне

Рівненський районний суд Рівненської області в особі судді Штогуна О.С.

за участю секретаря судового засідання Соломицької Л.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Рівненського районного суду Рівненської області, в порядку заочного розгляду цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

03 червня 2026 року ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" (далі по тексту позивач, ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ") звернулось в Рівненський міський суд Рівненської області з позовом до ОСОБА_1 (далі по тексту відповідач, ОСОБА_1 ), в якому просить стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором №578544230 від 31 травня 2025 року у розмірі 15425,64 грн.

Ухвалою Рівненського міського суду Рівненської області від 19 червня 2026 року вищевказану справу передано до Рівненського районного суду Рівненської області за підсудністю.

В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 31 травня 2025 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачем був укладений кредитний договір №578544230. Вказує, що кредитодавець умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши відповідачу кредит на потрібну йому суму в загальному розмірі 5400,00 грн, а відповідач зі свого боку не виконав умов Кредитного договору. Зазначає, що між первісним кредитором та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № МВ-ТП/45 від 22 липня 2025 року, за яким право вимоги до відповідача перейшло ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС". В подальшому ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" за договором факторингу №04/1225-01 від 04 грудня 2025 року передало ТзОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ", як новому кредитору, право грошової вимоги до відповідача за Договором №578544230 від 31 травня 2025 року року.

Оскільки відповідач належним чином умови договору не виконував, внаслідок чого у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 18125,64 грн, яка складається з: 5400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 9701,64 грн - заборгованість по несплаченим відсотків за користування кредитом, 2700,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи), 324,00 грн заборгованість за комісією.

Водночас, позивач звертає увагу, що вимоги щодо стягнення штрафних санкцій у межах даного позову не заявляються, у зв`язку з чим загальний розмір грошових вимог до стягнення становить 15425,64 грн, а також судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн.

Ухвалою від 09 липня 2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та постановлено розгляд справи здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву на позовну заяву.

Позивач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, явку свого представника в судове засідання не забезпечив, представник позивача в поданій позовній заяві зазначив, що просить розгляд справи проводити без участі їх представника, щодо заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, заяву про відкладення розгляду справи чи розгляд справи без його участі та відзив на позов не подав.

Згідно вимог ч.1 ст.280 Цивільного процесуального кодексу України (далі по тексту - ЦПК України) суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Враховуючи, що відповідач будучи належним чином повідомленим про дату, час та місце розгляду справи в судове засідання не з`явився, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов не подав та приймаючи до уваги, що представник позивача не заперечує щодо винесення заочного рішення, суд ухвалив провести заочний розгляд справи та постановити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч.2 ст.247 ЦПК України.

Ознайомившись із позовною заявою, оцінивши дослідженні в судовому засіданні докази, суд приходить до переконання, що позов підлягає до задоволення частково.

Судом встановлено, що 31 травня 2025 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та відповідачем було укладено кредитний договір № 578544230.

Відповідно до п. 2.1. Кредитного договору Кредитодавець зобов`язується надати Позичальникові Кредит у формі Кредитної лінії, на умовах строковості, зворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту відповідно до умов, зазначених у цьому Договорі, додатках до нього та Правилах надання коштів та банківських металів у кредит Товариства з обмеженою відповідальністю "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" (далі Правила).

У п. 2.2. Кредитного договору загальний розмір Кредиту за цим Договором становить Загальний розмір наданого одразу після укладення цього Договору Кредиту 5400,00 грн та додаткові суми грошових коштів, що можуть бути надані шляхом переказу додаткових Траншів Позичальнику в межах встановленого Кредитного ліміту 5400,00 грн.

Кредитодавець надає Позичальнику перший Транш за Договором у розмірі, що дорівнює Загальному розміру наданого Кредиту 31 травня 2025 року (що є датою надання Кредиту). (п.2.3 Кредитного договору).

Пунктом 3.1. Договору передбачено, що позичальнику надається Дисконтний період кредитування, протягом якого Позичальник може отримати черговий Транш у рамках Кредитної лінії, шляхом ініціювання такої операції в Особистому кабінеті, а також частково повернути суму Кредиту. На момент укладення цього Договору строк Дисконтного періоду користування складає 20 (двадцять) днів від дати отримання Позичальником першого Траншу.

Відповідно до п.3.2 договору сторони погодили, що встановлений в п. 3.1. Договору строк Дисконтного періоду може бути продовжено Позичальником шляхом здійснення протягом Дисконтного періоду та Пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів та інших нарахувань строк оплати яких настав (зокрема неустойки), за умови, якщо Позичальником в Особистому кабінеті активовано функцію продовження строку Дисконтного періоду. Кількість продовжень Дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена.

Для здійснення першої Пролонгації Дисконтного періоду за цим Договором, Позичальнику необхідно сплатити всі нараховані за перші 20 (двадцять) днів Дисконтного періоду проценти у розмірі 864,00 грн. Про суму нарахованих процентів, що Позичальнику необхідно сплатити для оформлення другої і наступних Пролонгацій Позичальник інформується через Особистий кабінет (п.3.3 Кредитного договору).

Кожен окремий Транш за цим Договором надається Позичальнику шляхом ініціювання кредитового переказу грошових коштів з рахунку Кредитодавця, на рахунок Позичальника, використовуючи реквізити Платіжної картки 4149-60XX-XXXX-4180, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення Договору чи ініціювання отримання чергового Траншу за Договором (п.5.1 Договору).

Відповідно до п.7.2 Договору в обов`язковому порядку сума кредиту має бути повернена позичальником не пізніше ніж протягом 30 календарних днів після настання однієї з наступних обставин: закінчення строку дії договору в порядку, передбаченому п. 11.1 Договору; дострокового припинення дії договору, в порядку передбаченому п. 9.1.1.2 або п. 9.1.1.7 Договору.

Кінцева дата повернення (виплати) кредиту 30 червня 2030 року (п. 7.3 Договору).

За користування Кредитом Позичальник зобов`язаний сплачувати Кредитодавцю проценти за користування Кредитом та Комісію за надання кредиту у розмірі та порядку, що встановлені цим Договором. Інших витрат Позичальника Договором не передбачено (п.8.1 Договору).

Розмір Комісії, що нараховується за надання першого Траншу за цим Договором становить 324,00 грн. (п.8.5 Кредитного договору).

Пунктом 8.6.Кредитного договору визначено, що для суми Кредиту отриманої за першим Траншем, що вказана в п. 2.3. Договору, за весь строк кредитування без повного дострокового повернення всієї суми Кредиту протягом Дисконтного періоду, орієнтовна загальна вартість Кредиту складе 102355,92 грн та буде включати в себе загальні витрати за Кредитом у розмірі 96955,92 грн. (які складаються з процентів за користування Кредитом за Базовою ставкою та Комісії за надання кредиту) та суму наданого Кредиту у розмірі 5400,00 грн.

Відповідно п.8.5.2 Договору у разі якщо Позичальник вчинить описані в п. 3.2. Договору дії щодо продовження Дисконтного періоду (ініціює Пролонгацію) один або декілька разів або здійснить Поновлення Дисконтного періоду, на період після 20 червня 2025 року Кредитодавець надає позичальнику знижку в розмірі 0,00 (нуль) % від розміру Базової процентної ставки, відповідно до чого розрахунок витрат за Кредитом може здійснюватися за Індивідуальною процентною ставкою 0,98 відсотків в день від суми Кредиту за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних.

Базова процентна ставка складає 0,98 відсотків в день від суми залишку Кредиту, яка знаходиться у Позичальника за кожний день користування ним, що становить 357,70 відсотків річних (п.8.3 Договору).

Згідно з платіжним дорученням № 5a7d6768-da87-49e6-91b2-9d72a373d40a від 31 травня 2025 року, ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" перерахувало відповідачу 5400,00 грн на картку за №4149-60XX-XXXX-4180, договір № 578544230 від 31 травня 2025 року.

Згідно з інформацією наданою на виконання ухвали суду від 17 вересня 2026 року АТ КБ "ПриватБанк" повідомило, що на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_1 та у період з 31 травня 2025 року по 05 червня 2025 року на картку було здійснено зарахування коштів у сумі 5400,00 грн.

Відповідно до розрахунку ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" заборгованості відповідача за кредитним договором № 578544230 від 31 травня 2025 року за період з 31 травня 2025 року по 21 липня 2025 року становить 10928,52 грн, з яких: 5400,00 грн заборгованість за сумою кредиту, 2557,44 грн заборгованість за процентами; 2700,00 грн заборгованість за штрафами, 324,00 грн за комісією.

22 липня 2025 року між ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" та ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" укладено договір факторингу № МВ-ТП/45, відповідно до якого до ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" перейшло право вимоги за кредитними договорами, у тому числі за Договором кредитної лінії № 578544230 від 31 травня 2025 року, що підтверджується реєстром прав вимоги № Б/Н від 22 липня 2025 року та витягом із нього.

04 грудня 2025 року між ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" та ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" укладено договір факторингу № 04/1125/01, за яким право грошової вимоги за кредитним договором № 578544230 від 31 травня 2025 року перейшло до ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" .

Відповідно до Реєстру прав вимоги № 1 від 04 грудня 2025 року до договору факторингу № 04/1125/01 ТОВ "ЮНІТ КАПІТАЛ" набуло право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором № 578544230 від 31 травня 2025 року в сумі 18125,64 грн, з яких: 5400,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 9701,64 грн заборгованість за відсотками; 2700,00 грн заборгованість за штрафними санкціями, 324,00 грн заборгованість за комісією.

Сума заборгованості в розмірі 15425,64 грн (за мінусом штрафних санкцій) підтверджується розрахунками заборгованості, виконаними первісним та проміжним кредитором. Вказана заборгованість позивачем не донараховувалася та залишилася незмінною.

Відповідно ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626,628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Частиною 1ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ч. 1 ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1ст. 1048 ЦК України). Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

За змістом ст. 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Особливості застосування змінюваної процентної ставки за договором про надання споживчого кредиту встановлюються законом.

Відповідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Як визначено у ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 525,526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст. 5 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

Згідно зі ст. 8 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Допустимість електронного документа як доказу не може заперечуватися виключно на підставі того, що він має електронну форму.

Механізм укладення електронного договору, який має використовуватися позивачем у взаємовідносинах із позичальниками, зокрема вимоги до його підписання сторонами, врегульовано Законом України "Про електронну комерцію" та Законом України "Про електронний цифровий підпис".

Статтею 1 Закону України "Про електронний цифровий підпис" передбачено, що електронний цифровий підпис - вид електронного підпису, отриманого за результатом криптографічного перетворення набору електронних даних, який додається до цього набору або логічно з ним поєднується і дає змогу підтвердити його цілісність та ідентифікувати підписувача. Електронний цифровий підпис накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

У ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно з п. 6 ч.1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію" електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

За приписами ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Відповідно до ч.3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Статтею 12 зазначеного Закону встановлено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання, відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису визначеним цим Законом одноразовим ідентифікатором; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Дослідженням письмових доказів суд встановив, що Договір підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором, що був йому направлений у смс-повідомленні на зазначений ним же у заявці на отримання кредитних коштів номер телефону, який за наданими АТ КБ "ПРИВАТБАНК" відомостями є фінансовим номером телефону відповідача.

На ім`я відповідача банком емітована карта маска карти НОМЕР_2 і на цей картковий рахунок зараховані переведені первісним кредитором 5400,00 грн.

Уклавши Договір з первісним кредитором, відповідач погодився з його умовами та правилами надання споживчих кредитів, що фактично нівелює усі можливі доводи стосовно невідповідності умов договору вимогам законодавства без його обґрунтування доказами.

Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду у постанові від 12 січня 2021 року у справі № 524/5556/19, до аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19 (провадження № 61-7203св20).

Зазначений договір є чинним та підлягає виконанню сторонами. Факт отримання грошових коштів відповідач не заперечував.

Судом встановлено, що відповідач свої зобов`язання за вказаним кредитним договором не виконав. Внаслідок цього утворилася заборгованість за тілом кредиту у розмірі 5400,00 грн. Будь-яких доказів, підтверджуючих погашення цієї заборгованості повністю або частково, відповідач до матеріалів справи не надав.

Тому, розглядаючи справу на підставі наявних доказів, суд дійшов до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає до стягнення заборгованість за тілом кредиту в розмірі 5400,00 грн.

Щодо стягнення відсотків за користування кредитними коштами.

Після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється. Права та інтереси кредитодавця в охоронних правовідносинах забезпечуються ч.2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання (такий правовий висновок викладений в п. 91 постанови Великої Палати Верховного Суду від 28 березня 2018 року у справі №444/9519/12).

Заявляючи вимогу про стягнення відсотків в сумі 9701,64 грн позивач виходив з наступного: відсотки у сумі 2557,44 грн первісний кредитор ТОВ "МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА" обрахував їх станом на 21 липня 2025 року, наступний кредитор ТОВ "ТАЛІОН ПЛЮС" в подальшому обрахував їх станом на 04 грудня 2025 року, що становить 9704,64 грн.

Судом встановлено, що сторони вищевказаного кредитного договору погодили строк кредитування 20 днів від дати отримання кредиту (дисконтний період) з можливістю його пролонгації і узгодили нарахування процентів за користування кредитом в межах цього строку кредитування.

Належних доказів того, що відповідач здійснював погашення відсотків за користування кредитом, матеріали справи не містять.

Судом не встановлено пролонгацію дисконтного періоду кредитування на підставі п. 3.3 вищевказаного договору.

Вирішуючи питання щодо правомірності нарахування комісії, суд враховує таке.

Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні визначені Законом України "Про споживче кредитування", який набув чинності 10 червня 2017 року.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.1 Закону України "Про споживче кредитування" загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності) для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

Згідно з ч.2 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" до загальних витрат за споживчим кредитом включаються, зокрема, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо.

Отже, Закон України "Про споживче кредитування" передбачає право банку встановлювати в кредитному договорі комісію за обслуговування кредиту.

Водночас Закон України "Про споживче кредитування" розмежовує оплатність та безоплатність надання інформації про кредит залежно від періодичності звернення споживача із запитом щодо надання такої інформації.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування" після укладення договору про споживчий кредит кредитодавець на вимогу споживача, але не частіше одного разу на місяць, у порядку та на умовах, передбачених договором про споживчий кредит, безоплатно повідомляє йому інформацію про поточний розмір його заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, надає виписку з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, зокрема інформацію про платежі за цим договором, які сплачені, які належить сплатити, дати сплати або періоди у часі та умови сплати таких сум (за можливості зазначення таких умов у виписці), а також іншу інформацію, надання якої передбачено цим Законом, іншими актами законодавства, а також договором про споживчий кредит.

Згідно з ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування" умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Зважаючи на викладене, комісія за обслуговування кредитної заборгованості може включати плату за надання інформації про стан кредиту, яку споживач вимагає частіше одного разу на місяць. Умова договору про споживчий кредит, укладений після набуття чинності Законом України "Про споживче кредитування", щодо оплатності інформації про стан кредитної заборгованості, яку споживач вимагає один раз на місяць, є нікчемною відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 11, ч.5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі з подібними правовідносинами № 204/224/21 зроблено висновок про те, що якщо в кредитному договорі банк не зазначив та не надав доказів існування переліку додаткових та супутніх банківських послуг кредитодавця та/або кредитного посередника, які пов`язані з отриманням, обслуговуванням і поверненням кредиту, які надаються позивачу та за які банком встановлена щомісячна комісія за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування), то положення кредитного договору щодо обов`язку позичальника щомісячно сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст.11, ч.5 ст. 12 Закону України "Про споживче кредитування".

Встановлено, що умовами Договору передбачена необхідність внесення плати за додаткові, супутні послуги, пов`язані з обслуговуванням кредитної заборгованості.

При цьому в кредитному договорі не зазначено переліку додаткових та супутніх послуг кредитодавця, які пов`язані з наданням, обслуговуванням, поверненням кредиту, що надаються позичальнику та за які встановлена комісія.

Окрім цього, визначенням п. 8.4 Договору, комісія за надання Кредиту не є платою за додаткові та/або супутні послуги Кредитодавця. Комісія за надання кредиту Позичальнику є іншою складовою плати за послуги, що надаються Кредитодавцем за цим Договором. Комісія за надання кредиту нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі першого Траншу за цим Договором. У випадку видачі наступних крім першого Траншів за цим Договором Комісія за надання додаткових грошових коштів у Кредит нараховується у день видачі кожного Траншу.

Враховуючи, що кредитор не зазначив та не надав доказів наявності переліку таких послуг і погодження їх зі споживачем при укладенні кредитного договору, то положення п. 1.4 Договору щодо обов`язку позичальника сплачувати плату за обслуговування кредиту (розрахунково-касове обслуговування) є нікчемними відповідно до ч.ч.1 та 2 ст. 11, ч.5 ст.12 Закону України "Про споживче кредитування".

Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду від 30 листопада 2023 року в справі № 216/7637/21, від 09 лютого 2024 року в справі № 337/3703/22, постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 листопада 2023 року в справі № 204/224/21.

Отже, Договором передбачено комісію за обслуговування кредитної заборгованості, тобто, фактично встановлено плату позичальника за надання інформації щодо його кредиту, безоплатність надання якої прямо передбачена ч.1 ст. 11 Закону України "Про споживче кредитування".

Так, зазначені умови Договору не містять розмежування платних та безоплатних послуг, а також не визначають найменування таких послуг, а отже, фактично передбачають виключно платні послуги з обслуговування кредиту. При цьому, такими платними послугами охоплюються й послуги щодо надання споживачеві, на його вимогу, не частіше одного разу на місяць інформації про поточний розмір заборгованості, розмір суми кредиту, повернутої кредитодавцю, а також надання виписки з рахунку/рахунків (за їх наявності) щодо погашення заборгованості, у тому числі інформації про платежі за цим Договором, які сплачені або підлягають сплаті, дати чи періоди сплати та умови такої сплати (за можливості зазначення відповідних умов у виписці).

Разом із тим, включення зазначених послуг до платних суперечить вимогам ч.ч.1, 2 ст.11 Закону України "Про споживче кредитування", відповідно до яких надання таких послуг здійснюється безоплатно.

Оскільки позичальнику встановлено плату за послуги, які за законом повинні надаватись безоплатно, положення Договору щодо обов`язку позичальника сплачувати комісію за обслуговування кредиту є нікчемними.

Тому вимоги про стягнення 324,00 грн комісії задоволенню не підлягають.

Таким чином, позовну заяву слід задоволити частково та стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 578544230 від 31 травня 2025 року в загальному розмірі 6458,40 грн, з яких: 5400,00 грн - заборгованість по тілу кредиту; 1058,40 грн - заборгованість по несплаченим відсоткам користування кредитом.

В решті вимог позову слід відмовити.

При вирішенні вимоги позивача про стягнення з відповідача судових витрат суд виходить з наступного.

За змістом ч.1, п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.1, ч.2 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ст.141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача також слід стягнути понесені останнім витрати зі сплати судового збору пропорційно розміру задоволених вимог (6458,40 грн від 15425,64 грн становить 41,90%).

При поданні позову позивач сплатив судовий збір в розмірі 2662,40 грн, що підтверджено платіжною інструкцією в національній валюті №41700 від 27 травня 2026 року. За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 1115,55 грн (2662,40 * 41,90% = 1115,55).

Частиною 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Заявлені позивачем до стягнення витрати на правову допомогу у зв`язку з розглядом вищезазначеної справи становлять 7000,00 грн.

Відповідно до ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами.

До матеріалів справи представником позивача долучено договір про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, додаткову угоду № 25771514521 до Договору про надання правничої допомоги № 20/01/26-02 від 20 січня 2026 року, акт прийому-передачі наданих послуг від 20 березня 2026 року.

За таких умов з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 2933,00 грн (7000 * 41,90% = 2933,00 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 259, 263-265, 272, 273, 280, 282, 284, 288, 354, 355 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в:

Позов ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" заборгованість за кредитним договором №578544230 від 31 травня 2025 року в розмірі 6458 (шість тисяч чотириста п`ятдесят вісім) грн 40 коп, в тому числі: 5400,00 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу; 1058,40 грн - сума заборгованості по відсоткам за користування кредитними коштами.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ" судовий збір у розмірі 1115 (одна тисяча сто п`ятнадцять) грн 55 коп та витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 2933 (дві тисячі дев`ятсот тридцять три) грн 00 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач, на рішення може подати апеляційну скаргу безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач, якому рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Сторони справи:

позивач - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ЮНІТ КАПІТАЛ", місцезнаходження: м.Київ, вул.Рогнідинська, буд. 4 А, оф. 10, ЄДРПОУ 43541163;

відповідач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Штогун О.С.