Решение № 140774920, 20.10.2026, Корецький районний суд Рівненської області

Cправа № 563/422/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20.10.2026 року

Корецький районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Загородько Н.А.

секретар судових засідань Миколайчук М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Корець за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

в с т а н о в и в:

Представника позивача ТзОВ «Споживчий центр» звернулася до суду з вище вказаним позовом, у якому просить стягнути з ОСОБА_1 заборгованість за договором №21.09.2025-100000017 від 21 вересня 2025 року в розмірі 91 500 грн. та судові витрати в розмірі 2 662,40 грн.

Позов мотивовано тим, що відповідно умов вищевказаного договору ОСОБА_1 надано кредит у розмірі 30 000 грн., строком на 140 днів. Отримавши кредит, відповідач належним чином взяті по договору зобов`язання не виконував, порядку погашення кредиту не дотримувався, що призвело до утворення заборгованості. Невиконання відповідачем умов договору дають право позивачу стягнути з нього заборгованість за кредитом у судовому порядку, що станом на дату подання позову складає 91 500 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 30 000 грн., відсотків в розмірі 42 000 грн., комісія - 4 500 грн., відсотки, нараховані по 625 ЦК України в розмірі 15 000 грн.

Представником відповідача адвокатом Шелудько О.О. подано відзив на позовну заяву, в якому просила в задоволенні позову відмовити повністю. Вказала, що укладення договору між сторонами, перерахування коштів ОСОБА_1 не підтверджено належними доказами, а сума заборгованості за відсотками та комісією є необгрунтованою.

Представник позивача, відповідь на відзив не подала, в позовній заяві просила справу розглянути без участі представника позивача.

Дослідивши подані документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення її по суті, суд вважає, що позовні вимоги підлягають до часткового задоволення з таких підстав.

Судом встановлено, що 21 вересня 2025 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №21.09.2025-100000017, відповідно до якого ОСОБА_1 отримав кредит в розмірі 30 000 грн., строком на 140 днів, тобто до 07 лютого 2026 року, зі сплатою 1 % за один день користування кредитом (п.2, 3, 4 Відповіді (акцепту)).

Кредитний договір №21.09.2025-100000017 від 21 вересня 2025 року містить підпис одноразовим ідентифікатором - Е321.

Позивачем надано докази зарахування коштів за кредитом на платіжну картку № НОМЕР_1 хх-хххх-2200 відповідача вказану заявці №21.09.2025-100000017 від 21 вересня 2025 року.

Отримання відповідачем кредитних коштів в розмірі 30 000 грн. підтверджується квитанцією сервісу ВПС "Фінансовий Світ" № 20352-1391-282390579 від 21 вересня 2026 року на номер картки НОМЕР_2 , призначення платежу: Видача за договором кредиту №21.09.2025-100000017, отримувач ОСОБА_1 .

Зазначені реквізити банківської карти у квитанції співпадають із банківськими реквізитами карти відповідача №5375-52хх-хххх-2200, вказаними у договорі (заявці) №21.09.2025-100000017 (п.4.1 Пропозиції).

Кредитний договір укладено у порядку, передбаченому ЗУ "Про електронну комерцію". Невід`ємною частиною пропозиції про укладення кредитного договору (оферти), є Заявка, з якою Позичальник ознайомився 21 вересня 2025 року за цим посиланням https://sgroshi.com.ua /ua/informaciya-o-kompanii згідно ст. 11 ЗУ "Про електронну комерцію".

Комісія, пов`язана з наданням кредиту - 15 відсотків від суми кредиту і становить 4500 грн.

Внаслідок неналежного виконання своїх зобов`язань за Договором, у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в загальному розмірі в розмірі 91 500 грн., що складається з заборгованості по тілу кредиту в розмірі 30 000 грн., відсотків в розмірі 42 000 грн. (нарахована за 140 днів за відсотковою ставкою 1%), комісія - 4 500 грн., відсотки, нараховані по 625 ЦК України в розмірі 15 000 грн., про що свідчить додана позивачем Довідка-розрахунок про стан заборгованості за кредитним договором.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позивальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу за весь час прострочення.

Законом України «Про електронну комерцію» встановлено порядок укладення договорів в мережі, спрощено процедуру підписання договору та надання згоди на обробку персональних даних.

Статтею 3 цього Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

За приписами ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію», електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі ч. 2 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію».

Положення статті 11 ЗУ «Про електронну комерцію» передбачають використання як електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», так і електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Електронний цифровий підпис як вид електронного підпису накладається за допомогою особистого ключа та перевіряється за допомогою відкритого ключа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п. 5 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Встановлені судом фактичні обставини у справі свідчать про те, що правила про порядок надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Споживчий центр» перебувають в загальному доступі, розміщенні на офіційному сайті фінансової установи та в розумінні ст. 641, 644 ЦК України є публічною пропозицією (офертою) на укладення договору позики із визначенням порядку і умов кредитування, права і обов`язки сторін, іншу інформацію, необхідну для укладення договору.

Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору, які оформлені сторонами в електронній формі, з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Відповідно до ст. 639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Зі змісту кредитного договору №21.09.2025-100000017 від 21 вересня 2025 року вбачається, що в ньому визначено основні істотні умови, характерні для такого виду договорів, зазначено суму кредиту, дату його видачі, строк надання коштів, розмір процентів, умови кредитування, а відтак є належною підставою для виникнення та існування обумовлених таким договором прав і обов`язків сторін.

Суд вважає доведеним факт укладення зазначеного кредитного договору між сторонами, а також те, що ТОВ «Споживчий центр» у повному обсязі виконало свої зобов`язання перед відповідачем, надавши кредит в розмірі 30 000 грн., шляхом перерахування на його платіжну картку.

Натомість, відповідачем не доведено факту належного виконання зобов`язань за договором, розрахунку позивача не спростовано та власного контррозрахунку не надано, а також не надано підтверджень, що платіжна картка 5375-5240-0082-2200 йому не належить.

Інші заперечення, зазначені стороною відповідача, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи та спростовані поданими доказами.

Судом встановлено, що відповідач належним чином своїх зобов`язань не виконував, у зв`язку з чим у нього виникла заборгованість за кредитним договором перед позивачем.

А тому з відповідача підлягає стягненню сума тіла кредиту та нарахованих відсотків.

Комісія, визначена в кредитному договорі є одноразовою платою за надання кредиту у відсоткому значенні до суми наданого кредиту, і не є комісією за обслуговування кредиту, яка нараховується та стягується кожного місяця протягом строку кредитування, а тому комісія в розмірі 4 500 грн. також підлягає стягненнню з відповідача.

Щодо стягнення відсотків, нарахованих, згідно ст.625 ЦК України в розмірі 15 000 грн., то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до правової позиції ВС, що міститься у постанові від 31.01.2024 року у справі № 183/7850/22, касаційний суд вже робив висновки щодо застосування пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: (1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; (2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; (3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, у зв`язку з введенням в дію в Україні воєнного стану, з 24.02.2022 року неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами та ст. 625 ЦК України (інфляційні втрати та 3% річних), за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) зобов`язань за договором позики, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Оцінюючи в сукупності зібрані у справі докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ТОВ «Споживчий центр» підлягають до часткового задоволення в загальному розмірі 76 500 грн.

Такий висновок суду відповідає обставинам справи та є справедливим по відношенню до обох сторін.

Питання про розподіл судових витрат суд вирішує відповідно до вимог п. 3 ч. 2 ст.141 ЦПК України, а саме, у разі часткового задоволення позову - судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи часткове задоволення позовних вимог, з відповідача на користь позивача належить стягнути 2 225 грн. 94 коп. пропорційно сумі задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 89, 141, 263-265, 268, 280-281 ЦПК України, суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги задоволити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», код ЄДРПОУ 37356833, МФО 305299, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А, на р/р НОМЕР_3 , заборгованість за Кредитним договором №21.09.2025-100000017 від 21 вересня 2025 року у розмірі 76 500 (сімдесят шість тисяч п`ятсот) грн. та 2 225 (дві тисячі двісті двадцять п`ять) грн. 94 коп. судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складання.

Сторони по справі:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр», ЄДРПОУ 37356833, зареєстроване місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 133-А;

відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя: Н.А. Загородько