Постановление суда № 140774357, 19.10.2026, Подільський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Полтави)

Справа № 553/3807/24

Провадження № 6/553/229/2026

У Х В А Л А

Іменем України

19.10.2026м. Полтава

Подільський районний суд міста Полтави у складі:

головуючої - судді Подмаркової Ю.М.,

за участі: секретаря судового засідання Мороза Ю.С.,

представника позивача Мороз І.С.

представника відповідачки ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву адвоката Працевитого Геннадія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 553/3807/24,

в с т а н о в и в:

До суду звернувся адвокат Працевитий Г.О., який діє в інтересах ОСОБА_2 , із заявою, з вимогами: розстрочити виконання рішення Подільського районного суду міста Полтави від 17.03.2026 по справі № 553/3807/24 (змінено постановою Полтавського апеляційного суду від 07.09.2026) про стягнення з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості за кредитним договором № б/н від 03.06.2021 в розмірі 137 439,96 грн; судовий збір у розмірі 5 580,00 грн строком на 11 місяців.

В обґрунтування заяви зазначено, що в провадженні Подільського районного суду міста Полтави перебувала цивільна справа №553/3807/24 за позовом АТ КБ "ПРИВАТБАНК" до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.

17.03.2026 рішенням Подільського районного суду міста Полтави було частково задоволено позовні вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.06.2021, станом на 11.09.2024, в розмірі 33 603,96 грн.

07.09.2026 постановою Полтавського апеляційного суду по справі №553/3807/24 апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Полтави від 17.03.2026 в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.06.2021 в розмірі 137 439,96 грн.

ОСОБА_2 з причини збройної агресії російської федерації проти України виїхала за межі України, станом на поточну дату має постійне місце проживання за кордоном.

Відповідачка самостійно виховує двох неповнолітніх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідачка не отримує жодних доходів, є безробітною, станом на поточну дату займається отриманням дозволу Канади на працевлаштування, у зв`язку із чим має виключно пільги на підтримання власного достатнього рівня життя та рівня життя неповнолітніх дітей.

ОСОБА_2 не відмовляється від виконання рішення Подільського районного суду міста Полтави від 17.03.2026, однак, сума до стягнення з відповідачки на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» складає 137 439,96 грн, і є значною. Відповідачка не має фінансової можливості сплатити вказану суму заборгованості одним платежем. Відповідачка просить суд взяти до уваги, що станом на поточну дату вона перебуває в скрутному матеріальному становищі та фактично самостійно забезпечує власну сім`ю.

Низький рівень доходу є обставиною, яка у розумінні ст. 435 ЦПК України істотно ускладнює виконання рішення або робить його неможливим. Воєнний стан створює системний фінансовий тиск на боржника, навіть якщо він має бажання виконати зобов`язання, а з урахуванням потреби у забезпеченні родини та відсутності реальної можливості сплати заборгованість в розмірі 137 439,96 грн, з огляду на складний матеріальний стан вказані обставини є винятковими та позбавляють ОСОБА_2 можливості належного виконання рішення суду (станом на звернення до суду із вказаною заявою), у зв`язку із чим подається заява про розстрочення виконання рішення суду на 11 місяців.

У запереченнях на заяву про розстрочення виконання рішення суду представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Меркулова В.В. зазначила, що надання розстрочки на строк 11 місяців суттєво порушує законні інтереси Банку- Стягувача, який, відповідно до судового рішення, має право на повне та своєчасне задоволення своїх вимог. Розстрочка на такий тривалий строк нівелює принцип обов`язковості виконання судового рішення, суттєво знецінюючи стягнуту суму внаслідок інфляції та тривалого очікування.

Встановлення розстрочки при відсутності документально підтвердженого доходу створює високий ризик того, що виконання рішення не буде досягнуто взагалі і призведе лише до необґрунтованого затягування виконавчого провадження. Вказує, що розстрочення виконання рішення суду не буде мати значного ефекту для боржника за причиною продовження дії кредитних правовідносин. У сукупності, з урахуванням заборгованості боржника, на кінець виплат відповідно до розстрочення, у наявності буде новий борг, який донарахується протягом визначеного часу.

Обставини, на які посилається у своїй заяві відповідач, не можуть бути підставою для відмови у задоволенні позовних вимог банку. Відповідач здійснював погашення кредиту з порушенням термінів і термінів повернення, що підтверджується розрахунком заборгованості, наданим позивачем, зазначене свідчить про наміри відповідача про злісне ухилення від виконання зобов`язань за кредитним договором.

Відповідач не надав суду жодного доказу важкого фінансового становища з моменту першого порушення умов кредитного договору, а саме прострочення сплати кредиту. Враховуючи викладене, просить суд відмовити у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення Подільського районного суду м. Полтави від 17.03.2026.

Представник відповідачки ОСОБА_2 адвокат Біллерис Ю.О. прохав задовольнити заяву та розстрочити виконання рішення на 11 місяців з підстав, зазначених у заяві.

Представник позивача АТ КБ «ПРИВАТБАНК» Мороз І.С. у судовому засіданні прохала суд відмовити у задоволені заяви про відстрочення виконання рішення.

Суд, розглянувши заяву про розстрочення виконання рішення суду, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви, з огляду на таке.

17.03.2026 рішенням Подільського районного суду міста Полтави було частково задоволено позовні вимог АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Стягнуто з ОСОБА_2 на користь АТ КБ "ПРИВАТБАНК" заборгованість за кредитним договором № б/н від 03.06.2021, станом на 11.09.2024, в розмірі 33 603,96 грн.

07.09.2026 постановою Полтавського апеляційного суду по справі №553/3807/24 апеляційну скаргу АТ КБ «ПРИВАТБАНК» було задоволено. Рішення Подільського районного суду м. Полтави від 17.03.2026 в частині відмови у стягненні заборгованості за тілом кредиту скасовано. Ухвалено в цій частині нове рішення, яким стягнуто із ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованість за кредитним договором №б/н від 03.06.2021 в розмірі 137 439,96 грн.

Згідно з копій свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 та № НОМЕР_2 , виданих Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Полтаві Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, відповідачка є матір`ю малолітнього ОСОБА_4 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_3 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Батько малолітніх дітей ОСОБА_5 .

Як вбачається з матеріалів заяви про розстрочення виконання рішення суду, ОСОБА_2 на підтвердження скрутного матеріального становища надано довідки форми ОК-5 та форми ОК-7 з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування індивідуальні відомості про застраховану особу Пенсійного фонду України. Зазначені довідки містять відомості про отримані доходи станом на 2023 рік.

Інших доказів на підтвердження скрутного матеріального становища відповідачкою не надано.

Поряд із цим, Закон не містять вичерпного й чітко визначеного (чіткого) переліку документів, які можна вважати такими, що підтверджують майновий стан особи. У кожному конкретному випадку суд встановлює можливість особи виконати рішення суду на підставі поданих нею доказів за своїм внутрішнім переконанням.

Однак суд зазначає, що надані ОСОБА_2 документи та інформація викладена в заяві не можуть свідчити про те, що відповідачка за позовом не має інших джерел для існування та забезпечення своїх потреб - зокрема для виконання рішення суду (заробітна плата в іншій країні, вклади, нерухоме та рухоме майно, компенсації, тощо).

Також, заявниця не обґрунтувала яким чином розстрочення виконання рішення суду змінить можливість виконання нею цього рішення, якщо вона стверджує, що у неї відсутні доходи.

Відповідно до ч. 1 ст. 267 ЦПК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (ч. 3 ст. 435 ЦПК України).

Згідно з ч. 4 ст. 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

З аналізу наведених норм слідує, що розстрочення або відстрочення виконання рішення можливе лише у виключних випадках за наявності обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Під час вирішення питання про розстрочення виконання рішення суду обов`язково мають враховуватись також інтереси сторони, на користь якої ухвалене рішення, тобто стягувача.

Закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Необхідною умовою для задоволення заяви про розстрочення виконання судового рішення є ретельне з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін у справі. Це означає, що суд повинен дослідити та оцінити як доводи, так і заперечення кожної сторони. Зокрема, має бути врахований вплив рішення про розстрочення на права та інтереси позивача, його потенційні наслідки для виконання зобов`язання в повному обсязі та забезпечення належного рівня захисту прав сторін. Водночас, суд повинен оцінити обставини, які обґрунтовують потребу відповідача у розстроченні, такі як фінансовий стан, характер зобов`язань та інші фактори, що можуть впливати на можливість своєчасного виконання судового рішення.

Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 13 листопада 2024 року у справі № 926/4693/23.

Установлено, що у відповідачки ОСОБА_2 на утриманні перебувають двоє малолітніх синів. Водночас суду не надано жодних доказів щодо матеріального становища відповідачки чи інших доказів на підтвердження обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду, свідчать про винятковість чи поважність причин невиконання рішення суду. Водночас позивач заперечує проти розстрочення виконання рішення суду.

З огляду на наведене, зважаючи на те, що обставини, на які посилається ОСОБА_2 не є виключними в розумінні статті 435 ЦПК України та не є підставою для розстрочення виконання рішення, суд дійшов висновку, що у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст. 261, 263, 435 ЦПК України, суд,

п о с т а н о в и в:

У задоволенні заяви адвоката Працевитого Геннадія Олександровича в інтересах ОСОБА_2 про розстрочення виконання рішення суду у справі № 553/3807/24 - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Полтавського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Ухвала складена та підписана суддею 19.10.2026.

Головуюча Ю.М. Подмаркова