Решение № 140774236, 20.10.2026, Козельщинський районний суд Полтавської області

Справа № 533/659/26

Провадження № 2/533/585/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року селище Козельщина

Козельщинський районний суд Полтавської області у складі:

головуючої судді - Козир В.П.,

за участю:

секретаря судового засідання - Кругловецького Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором,

УСТАНОВИВ:

01 липня 2026 року позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Товариства з обмеженою відповідальністю ««Коллект центр» звернувся до Козельщинського районного суду Полтавської області зі позовною заявою до відповідачки ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, у якій просив суд стягнути з відповідачки заборгованість за договором № 010/41939/82/464298 від 02.10.2018 у розмірі 19281,59 грн та понесені судові витрати на сплату судового збору у розмірі 2662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Також позивач просив розгляд справи здійснювати без участі представника позивача.

Процесуальні рішення та дії у справі

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху (а.с. 75-76).

Ухвалою суду від 27 липня 2026 року позовну заяву залишено без руху повторно. Запропоновано позивачеві протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали усунути недоліки, зазначені в ухвалі суду (а.с.103).

Позивач у встановлений судом строк (03.08.2026) недоліки усунув (а.с. 109-110).

Ухвалою Козельщинського районного суду Полтавської області від 07 серпня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цивільній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, призначено судовий розгляд справи на 20 жовтня 2026 року (а.с. 111-112).

Справу розглянуто 20.10.2026 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Аргументи сторін

Позиція позивача (а.с. 3-6).

02.10.2018 між Акціонерне товариство «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» та ОСОБА_1 (далі - позичальник та/або відповідач) укладено договір № 010/41939/82/464298 (далі - договір).

Банк надав позичальнику грошові кошти у сумі 29600,00 грн, а позичальник зобов`язався повернути використану суму у строк по 02.10.2022 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 42,00 %.

Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти у порядку, передбаченому умовами договору, що підтверджується відповідними доказами, які додані до позовної заяви.

Відповідач не виконав свого обов`язку та припинив повертати наданий йому кредит у строки, передбачені договором. Підписанням договору відповідач підтвердив, що він ознайомлений з усіма його істотними умовами та йому була надана вся інформація, передбачена вимогами чинного законодавства.

20.09.2019 було укладено договір № 114/2-19-F, відповідно до якого АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК» відступило на користь ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/41939/82/464298.

28.12.2022 було укладено договір № 28-12/2022, відповідно до якого ТОВ «ВЕРДИКТ КАПІТАЛ» відступило на користь ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором № 010/41939/82/464298.

Таким чином, ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» наділено правом вимоги до відповідача за договором № 010/41939/82/464298.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом за договором №010/41939/82/464298 від 02.10.2018, що підлягає стягненню з позичальника станом на день формування позовної заяви, відповідно до розрахунку заборгованості становить 19281,59 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту) - 8918,04 грн, заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 10363,55 грн.

При нормативному обґрунтуванні позову позивач посилався на статті 6, 16, 20, 207, 259, 512, 514, 516, 525-526, 530, 599, 610-611, 615, 625, 626, 627, 638, 1049-1050, 1054-1055, 1056-1 ЦК України, статті 4, 19, 27, 28, 133, 135, 137, 175, 184, 274 ЦПК України та висновки Верховного Суду у справі № 6-1824цс15 (постанова суду від 24 лютого 2016 року).

Позиція відповідача

Відповідачка ОСОБА_1 , у розумінні п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України, належним чином повідомлена про дату та місце судового розгляду справи (а.с. 116-117). Відзив на позовну заяву у порядку, встановленому ст. 191 ЦПК України, та у строки, встановлені в ухвалі суду, не надала.

У зв`язку з ненаданням відзиву відповідачкою суд вирішує справу за наявними матеріалами справи, що відповідає положенням ч. 7, 8 ст. 178 ЦПК України.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

02.10.2018 від імені ОСОБА_1 заповнено та підписано заяву на отримання кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка» (а.с. 12).

02 жовтня 2018 року між ОСОБА_1 (за договором - клієнт) та АТ «Райффайзен Банк Аваль» (за договором - банк) укладено кредитний договір у формі заяви про надання кредиту «Кредитна картка» «010/41939/82/464298 (тип кредиту - кредитування рахунку) (далі по тексту - кредитний договір) (а.с. 8-10), яка містить власноручний підпис від імені відповідачки ОСОБА_1 .

У п. 1.1 кредитного договору зазначено, що на умовах цієї заяви, з дати початку кредитування клієнт має право отримати, а банк зобов`язаний за умови відсутності (недостатності) коштів на картковому рахунку № НОМЕР_1 (вказати номер СКР, відкритого в трансмастері) (далі - КР) надати клієнту в межах поточного ліміту кошти (кредит), а клієнт зобов`язаний повернути банку кредит та сплатити проценти за його користування (далі - проценти). Кредит надається шляхом зарахування коштів кредиту на КР одночасно з ініціюванням клієнтом платіжних (видаткових) операцій за КР або шляхом договірного списання банком коштів кредиту з КР у випадках, визначених договором. Метою кредиту є придбання клієнтом товарів (робіт, послуг) для задоволення власних особистих потреб, не пов`язаних з підприємницькою незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Розмір поточного ліміту на дату підписання заяви 29600,00 гривень (п. 1.3 кредитного договору).

Строк кредиту - сукупність періодів, протягом яких банк визначає поточний ліміт відповідно до пункту 2 заяви. На дату підписання заяви строк кредиту становить 48 місяців, що починається з 02.10.2018 (далі - дата початку кредитування) та закінчується 02.10.2022 (далі - дата закінчення строку користування кредитом) (п. 1.4 кредитного договору).

Проценти (за користування кредитом), в т.ч. за користування недозволеним овердрафтом процентна ставка фіксована, 42 % річних (п. 1.5 кредитного договору).

Згідно з п. 2.1 кредитного договору клієнт має право отримувати кредит при наявності встановленого банком максимального ліміту та поточного ліміту та за відсутності обставин для застосування пунктів 2.3, 2.5 заяви.

У п. 4.2 кредитного договору передбачено, що клієнт зобов`язаний до двадцятого числа включно кожного місяця, наступного за місяцем користування кредитом, сплатити банку обов`язковий платіж в розмірі п`ять відсотків від власної заборгованості перед банком (яка включає заборгованість за кредитом, проценти, неустойки, комісійні винагороди за обслуговування КР, проценти за недозволеним овердрафтом), але не менше тридцяти гривень або суми залишку власної заборгованості перед банком, якщо вона менше за зазначену суму. Заборгованість за недозволеним овердрафтом та сума прострочених грошових зобов`язань клієнта за договором мають бути сплачені клієнтом в повному обсязі негайно.

Відповідно до п. 10.7 кредитного договору банк має право без згоди клієнта відступити свої права вимоги за кредитом, зокрема за недозволеним овердрафтом, будь-якій особі або обтяжити ці права іншим чином, про що повідомляє клієнт шляхом направлення письмового повідомлення рекомендованим листом за адресою клієнта, зазначеною в заяві. З моменту відступлення банком права вимоги, КР закривається, порушення заборгованості за кредитом здійснюється клієнтом на рахунок нового кредитора.

У кредитному договорі зазначені такі відомості про клієнта: ОСОБА_1 : відомості про паспортні дані; адреса за місцем реєстрації: АДРЕСА_1 ; фактична адреса: АДРЕСА_2 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .

У додатку № 1 до заяви про надання кредиту «Кредитна картка» № 010/41939/82/464298 від 02.10.2028 встановлено: умови видачі кредиту, процентна ставка, детальний розпис загальної вартості кредиту, розмір щомісячно нарахованих процентів за кредитом, розмір щомісячного платежу, страховий платіж, форма погашення кредиту, платежі та комісії пов`язані з використанням КР (а.с. 11).

У паспорті споживчого кредиту за програмою кредитування «Кредитна картка», який містить підпис від імені ОСОБА_1 , визначено основні умови кредитування, які є аналогічними тим, що викладені у кредитному договорі. Дата надання інформації - 02.10.2018, інформація зберігає чинність та є актуальною до 02.10.2018 (а.с.13-15).

Факт руху грошових коштів по рахунку відповідачки підтверджено випискою по рахунку за період з 02.10.2018 по 16.01.2020 (а.с. 16-18).

Відповідно до розрахунку заборгованості по картковому кредиту станом на 15.01.2020 (а.с. 19), виконаного первісним кредитором АТ «Райффайзен Банк», у зв`язку з невиконанням відповідачкою грошового зобов`язання утворилась заборгованість у загальній сумі 9122,36 грн, яка складається зі: заборгованість за дозволеним овердрафтом - 8918,04 грн; заборгованість за процентами - 204,32 грн.

З цього ж розрахунку заборгованості вбачається, що нарахування процентів за користування кредитом відбувалися за період з 11.12.2018 по 15.01.2020 з розрахунку 42 % річних.

20 вересня 2019 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (новий кредитор) укладено договір відступлення права вимоги № 114/2-19-F(а.с.20-21) (далі договір відступлення № 1).

Згідно з п. 2.1 договору відступлення № 1 на умовах та в порядку, встановленому цим договором, та відповідно до ст. 512-519 Цивільного кодексу України первісний кредитор передає (відступає) новому кредиторові за плату належні йому права вимоги, а новий кредитор приймає належні первісному кредиторові право вимоги до боржників, вказаними у реєстрі боржників.

Внаслідок передачі (відключення) права вимог за цим договором, новий кредитор замінює першого кредитора в кредитних договорах, які входять до портфеля заборгованості та відповідно вказані в реєстрі (ах) боржників, та набуває прав грошових вимог першого кредитора, включаючи право вимагати від боржників належного виконання всіх грошових та інших зобов`язань за кредитними договорами. Сторони погодилися, що кожен наступний реєстр боржників доповнює, а не замінює попередній. Права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідмовно та без можливості зворотного викупу зокрема, але не виключно, до нового кредитора переходити: право здійснювати нарахування та стягнення відсотків за кредитними договорами з дати відступу правові вимоги за умовами дотримання вимог чинного законодавства України, право нарахування та стягнення штрафних санкцій за порушення державними службовцями грошових зобов`язань, нарахування будь-яких платежів і комісій, а також право вимагати у державних службовців відшкодування збитків, завданих невідповідним. виконанням грошових зобов`язань, відповідно до законодавства та умов кредитного договору (п. 2.4 договору відступлення № 1).

Відступлення права вимоги за договором здійснюється без згоди боржників за кредитними договорами та/або поручителів за договорами забезпечення (п. 2.7 договору відступлення № 1).

16 січня 2020 року між АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (новий кредитор) укладено додаткову угоду до договору відступлення права вимоги № 114/2-19-F від 20.09.2021 (а.с.26).

Відповідно до копій платіжних доручень ТОВ «Вердикт Капітал» перерахувало кошти на рахунок АТ «Райффайзен Банк АВАЛЬ» у сумі 2887178,90 грн як оплату портфелю згідно з договором № 114/2-19-F від 20.09.2019 (а.с. 27-28).

З реєстру боржників (а.с. 22-24, 90-97) та витягу з реєстру (а.с.25) до договору відступлення № 114/2-19-F від 20.09.2019 вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/41939/82/464298 у загальній сумі 9122,36 грн, з яких: заборгованість за основною сумою боргу по кредиту - 8918,04 грн; заборгованість за відсотками - 204,32 грн.

Відповідно до розрахунку заборгованості фізичної особи ОСОБА_1 перед Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» станом на 28.12.2022 загальна заборгованість становила 19281,59 грн (а.с. 29), яка складалася зі:

- заборгованості по основній сумі кредиту - 8918,04 грн;

- заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги - 204,32 грн;

- відсотки, нараховані згідно з кредитним договором - 10159,23 грн.

Відсотки (проценти) за користування кредитом нараховані по 01.10.2022.

28.12.2022 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт Капітал» (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (новий кредитор) укладено договір про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-12/2022 (а.с. 30-31).

Відповідно до п. 2.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-12/2022 за цим договором в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, надалі за текстом - боржники, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору (надалі також - реєстр боржників), включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, надалі за текстом основні договори, надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у розмірі та у порядку, визначених цим договором.

Права вимоги, що є предметом цього договору належать первісному кредитору на підставі…. договору відступлення № 114/2-19-F від 20.09.2019 між первісним кредитором та Акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль»…

Відповідно до п. 5.1 договору відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги № 28-12/2022 первісний кредитор зобов`язаний передати новому кредитору реєстри боржників (в електронному та друкованому (підписаному) вигляді) та документацію на умовах та в порядку, визначених цим договором. Первісний кредитор має право передавати документацію, в тому числі у вигляді копій договорів. При цьому, умови передачі документації будуть вважатись виконаними. Первісний кредитор не несе будь-якої відповідальності за стан та наявність документації.

Згідно з п. 5.2 договору права вимоги вважаються відступленими (переданими) первісним кредитором та набутими (прийнятими) новим кредитором в день належного підписання сторонами акту приймання - передачі реєстру боржників в друкованому (підписаному) вигляді (додаток № 4).

04.02.2025 було укладено додаткову угоду до договору № 28-12/2022 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 28.12.2022 (а.с. 35).

З акту зарахування однорідних вимог від 28.02.2023 (а.с. 40-41) вбачається, що ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ «Коллект Центр» домовилися про зарахування зустрічних однорідних вимог та зобов`язань за договором.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників за договором № 28-12/2022 про відступлення (купівлі - продажу) прав вимоги від 28.12.2022 ТОВ «Вердикт Капітал» передало, а ТОВ «Коллект Центр» прийняло реєстр боржників кількістю 17758. Після цього від первісного кредитора до нового кредитора переходять права вимоги заборгованості до боржників, і новий кредитор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованостей (а.с. 38, 39).

Згідно з реєстром боржників та витягом з реєстру до договору № 28-12/2022 про відступлення (купівлю - продаж) прав вимоги від 28.12.2022 ТОВ «Коллект Центр» набуло право грошової вимоги до відповідачки ОСОБА_1 за кредитним договором № 010/41939/82/464298 у загальній сумі 19281,59 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням - 8918,04 грн; заборгованість по процентам - 10363,55 грн (а.с. 36, 37).

Відповідно до розрахунку заборгованості, наданого позивачем, за період з 28.12.2022 по 23.06.2026, тобто з моменту відступлення ТОВ «Вердикт Капітал» права вимоги до відповідачки на користь позивача, будь-які додаткові нарахування за кредитним договором позивачем не здійснювалися (а.с. 42).

Застосовані судом норми права

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України (ЦК України або ЦКУ) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1054 ЦКУ за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору. Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦКУ).

Процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором (ч. 1 ст. 1056-1 ЦКУ)

Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Згідно зі ч. 3 ст. 1049 ЦК України позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.

Статтею 1050 ЦК України встановлено, що якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За ч. 1-2 ст. 1069 ЦК України, якщо відповідно до договору банківського рахунка банк здійснює платежі з рахунка клієнта, незважаючи на відсутність на ньому грошових коштів (кредитування рахунка), банк вважається таким, що надав клієнтові кредит на відповідну суму від дня здійснення цього платежу. Права та обов`язки сторін, пов`язані з кредитуванням рахунка, визначаються положеннями про позику та кредит (параграфи 1 і 2 глави 71 цього Кодексу), якщо інше не встановлено договором або законом.

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості (ст. 509 ЦК України - ЦКУ).

У статті 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (610 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України встановлено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням (ст. 516 ЦК України).

Відповідно до ст. 517 ЦК України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

За ст. 518 ЦК України боржник має право висувати проти вимоги нового кредитора у зобов`язанні заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент одержання письмового повідомлення про заміну кредитора. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, він має право висунути проти вимоги нового кредитора заперечення, які він мав проти первісного кредитора на момент пред`явлення йому вимоги новим кредитором або, якщо боржник виконав свій обов`язок до пред`явлення йому вимоги новим кредитором, - на момент його виконання.

Первісний кредитор у зобов`язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов`язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ст. 519 ЦК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (ст. 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ст. 81 ЦПК України).

Висновки суду та мотиви прийнятого рішення

З досліджених судом матеріалів справи вбачається, що 02.10.2018 між відповідачкою ОСОБА_1 та АТ «Райффайзен Банк Аваль» (первісний кредитор) було укладено договір про надання кредиту «Кредитна картка», за умовами якого відповідачці встановлено кредитний ліміт на картковий рахунок відповідачки у розмірі 29600,00 грн строком на 48 місяців.

Факт укладення кредитного договору належним чином підтверджено доказами, наданими позивачем.

Відповідачка не надала будь-яких заперечень щодо факту укладення договору.

На підставі договору первісний кредитор надав відповідачці кредит шляхом встановлення кредитного ліміту на поточний рахунок відповідачки 29600,00 грн строком на 48 місяців до 02.10.2022 (дата закінчення строку користування кредитом) під фіксовану річну процентну ставку - 42 %.

Отже суд вважає, що основні умови кредитного договору були погоджені між сторонами у встановленому законом порядку, а факт використання відповідачкою кредитних коштів у межах суми кредитного ліміту підтверджений позивачем належними та достатніми доказами (випискою по рахунку).

З виписки за договором та з розрахунку заборгованості, наданих позивачем, вбачається, що відповідачка систематично користувалася кредитною карткою та здійснювала платежі на погашення заборгованості за договором, однак у повному обсязі кредит не повернула. Отже, платежі з рахунку відповідачки здійснювалися на умовах кредитування рахунку у відповідності до ст. 1069 ЦК України.

Відповідно до п. 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Національного банку України від 04.07.2018 № 75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

Також виписка банку згідно Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом Міністерством юстиції України від 12.04.2012 № 578/5, та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17.04.2012 за № 571/20884, має статус первинного документу, а отже є належним та допустимим доказом по справі.

Такий висновок суду відповідає правовій позиції Верховного Суду від 17.12.2020 у справі № 278/2177/15-ц.

Відповідно до умов кредитного договору його сторонами врегульовано основні істотні умови кредитування, у тому числі: загальну суму кредиту; строк, на який надається кредит; порядок повернення кредиту (кількість та розмір платежів, періодичність внесення платежів, проценти за користування кредитом тощо).

Згідно з умовами кредитного договору відповідачка зобов`язувалася повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та виконати інші зобов`язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачені договором.

Відповідачка наведене у позовній заяві не спростувала, своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором первісному кредитору чи позивачеві як новому кредитору, або належних доказів на спростування отримання кредиту - до суду не надала.

Факт набуття позивачем права вимоги до відповідачки за договором суд також уважає доведеним належними та достатніми доказами.

Позивач станом на дату розгляду справи в суді є кредитором по відношенню до відповідачки, має законне право вимоги до відповідачки, що ґрунтується на договорі, який відповідачкою не оспорювався.

З цих підстав суд позовні вимоги у частині стягнення позивачем з відповідачки заборгованості за кредитом (тілом кредиту) у розмірі 8918,04 грн уважає підставними, обґрунтованими, доведеними, та неспростованими відповідачем. У цій частині позовні вимоги суд задовольняє.

Здійснюючи перевірку розрахунку заборгованості за процентами за користування кредитом суд висновує таке.

У дослідженому судом кредитному договорі встановлено загальний строк користування кредитом - 48 місяців з 02.10.2018 по 02.10.2022. Розмір процентів за користування кредитом - 42 % річних.

З виписки по рахунку (а.с. 16 - 18) вбачається, що відповідачка користувалася кредитним лімітом та здійснювала погашення кредиту у період з 02.10.2018 по 16.10.2020.

Первісним кредитором проценти за користування кредитом нараховані у розмірі 204,32 грн.

Такі проценти нараховані за ставкою, визначеною сторонами у договорі, та у межах строку кредитування, встановленого договором, тобто правомірно.

У подальшому право вимоги за кредитним договором було відступлено на користь другого кредитора ТОВ «Вердикт Капітал», яким здійснено додаткове нарахування процентів з 16.01.2020 по 01.10.2022 на суму 10159,23 грн (а.с. 29).

З дослідженого судом договору про відступлення права вимоги від 20.09.2019 № 114/2-19-F вбачається, що новому кредитору було передано право майбутньої вимоги за кредитними договорами.

Про таке свідчать положення п. 2.4 договору про відступлення, відповідно до якого до нового кредитора переходить право здійснювати нарахування та стягнення відсотків за кредитними договорами з дати відступу правові вимоги за умовами дотримання вимог чинного законодавства України.

За загальним правилом, закріпленим у ст. 514 ЦК України, що має диспозитивний характер, до нового кредитора переходять усі права, які належали первісному кредиторові у зобов`язанні, в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо договором не встановлено інше.

Отже другий кредитор ТОВ «Вердикт Капітал» набув право, яке належало первісному кредитору АТ «Райффайзен Банк Аваль», нараховувати проценти за користування кредитом у межах строку кредитування, встановленого кредитним договором - до 02.10.2022.

ТОВ «Вердикт Капітал» здійснило донарахування процентів за користування кредитом за ставкою, визначеною умовами кредитного договору, - 42 % річних, та у межах строку кредитування, визначеного умовами кредитного договору, - 48 місяців (до 01.10.2022).

Проценти нараховані правильно на залишок заборгованості за кредитом. Перевіривщи правильність розрахунку, суд логічних чи арифметичних помилок, неугодженостей не виявив.

Вирішуючи питання обґрунтованості вимог за наведеним позивачем розрахунком суд ураховує, що відповідачкою не спростовано отримання нею кредитних коштів у межах кредитного ліміту, встановленого на її банківський картковий рахунок, що підтверджується банківською випискою за договором. Доказів погашення кредиту відповідачкою також не надано.

З розрахунку заборгованості, наданого позивачем, вбачається, у зв`язку з невиконанням відповідачкою своїх зобов`язань за договором станом на 01.10.2022 у відповідачки виникла заборгованість у розмірі 19281,59 грн, з яких: 8918,04 грн - заборгованість за кредитом; 10363,55 грн - заборгованість за процентами.

Оскільки відповідачка своїм правом на подання до суду контррозрахунку заборгованості не скористалася, доказів сплати заборгованості за кредитним договором або доказів на спростування отримання нею кредитних коштів до суду не надала, тому суд позовні вимоги позивача задовольняє повністю, оскільки уважає їх обґрунтованими, підставними та доведеними доказами, наявними у матеріалах справи.

Розподіл судових витрат

Згідно зі ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Матеріалами справи підтверджено сплату позивачем при зверненні до суду судового збору у сумі 2662,40 грн (а.с. 1, 2).

З урахуванням того, що позов позивача підлягає задоволенню, суд на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України стягує судові витрати у вигляді судового збору з відповідачки на користь позивача у сумі 2662,40 грн.

Крім того позивач просив стягнути з відповідачки на користь позивача судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн, на підтвердження яких надав відповідні докази.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача;

Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі п. 12 ч. 3 ст. 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу (ч. 3 ст. 133 ЦПК України).

У відповідності до ч. 2-6 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У цілому нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Зі сторони позивача на підтвердження витрат на правничу допомогу було надано такі докази (копії):

1) договір про надання правової допомоги від 01 липня 2024 року № 01-07/2024, укладений між адвокатським об`єднанням «Лігал Ассістанс» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (а.с. 43-45), відповідно до якого адвокатське об`єднання на підставі звернення клієнта, яке оформлено у формі заявки на надання юридичної допомоги, приймає на себе зобов`язання з надання юридичної допомоги, а клієнт зобов`язується оплатити надані адвокатським об`єднанням послуги після надання адвокатським об`єднанням клієнту відповідного рахунку. Відповідно до п. 4.3 договору факт надання послуг за договором підтверджується актом про надання юридичної допомоги… Підписанням акту про надання юридичної допомоги сторони підтверджують, що жодних претензій по якості, повноті, строках та обсягу наданих послуг у цілому один до одного не мають (п. 4.7);

2) прайс-лист послуг, які надає адвокатське об`єднання «Лігал Ассістанс» (а.с. 47-48);

3) заявку на надання юридичної допомоги № 2294 від 01.05.2026 (а.с. 49), відповідно до якої ТОВ «Коллект Центр» та АО «Лігал Ассістанс» погодили надання правових (юридичних) послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 , які складаються з: надання усної консультації - 2 години - 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години - 6000,00 грн;

4) витяг з акту № 22 про надання юридичної допомоги від 29.05.2026 (а.с.50), відповідно до якого вартість правничої допомоги складає 9000,00 грн та складається з: надання усної - 2 години - 3000,00 грн; складання позовної заяви про стягнення боргу для подачі до суду - 2 години - 6000,00 грн.

Витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Такі висновки зробив Верховний Суд у справі № 922/449/21.

Позивачем надано усі необхідні докази на підтвердження розміру понесених ним витрат на правничу допомогу у строки, що передбачені ч. 8 ст. 141 ЦПК України, у тому числі: детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатським бюро, договір про надання правничої допомоги, акт про підтвердження факту надання правничої (правової) допомоги. Такі докази завчасно були направлені відповідачеві.

Клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу, з боку відповідачки заявлено не було.

Оскільки позовна заява позивача підлягає задоволенню, то на підставі п. 1 ч. 2 ст. 141, ст. 137 ЦПК України з відповідачки на користь позивача слід було б стягнути судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу у сумі 9000,00 грн.

Разом з тим, визначаючись із відшкодуванням понесених витрат на правничу допомогу, суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Така правова позиція зроблена Верховним Судом у постанові від 14 липня 2021 року у справі № 808/1849/18, від 11 грудня 2019 року у справі № 2040/6747/18.

Схожа правова позиція також висловлена Верховним Судом у справі № 340/4492/22 від 25 липня 2023 року.

Також у справі № 922/445/19 Об`єднана палата Верховного Суду зробила такий висновок:

«Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Водночас у частині п`ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, за якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від зазначеного загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Отже, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, визначеними частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні здійснених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та, відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення».

Здійснюючи розподіл витрат на правничу допомогу у даній справі, враховуючи власну практику розподілу судових витрат в аналогічних справах, суд зазначає, що фактично справа розглядалася без участі сторін; така категорія справ є розповсюдженою, а позовні заяви шаблонними; спір є нескладним у правозастосуванні; відповідачка не заперечувала проти позовних вимог та є слабшою стороною у правовідносинах з фінансовою установою (позивачем); сума понесених позивачем витрат на правничу допомогу у сукупності зі сумою боргу, що стягується судом у результаті задоволення позову, може бути надмірним фінансовим тягарем для відповідачки, тому суд уважає, що пред`явлений до відшкодування розмір витрат на правову допомогу є дещо завищеним, та суд частково відмовляє позивачеві у відшкодуванні здійснених ним витрат на правову допомогу у сумі 4000,00 грн та, відповідно, стягує з відповідачки на користь позивача 4000,00 грн (8000,00 - 4000,00 = 4000,00) у рахунок витрат позивача на правничу допомогу.

На думку суду, судові витрати позивача у такому розмірі відповідають критеріям реальності (їх дійсності та необхідності), розумності та не є явно несправедливими. Решту суми витрат (4000,00 грн) слід залишити за позивачем.

Керуючись статтями 12, 15, 76-81, 133, 137, 141, 259, 263-265, 268, 354 ЦПК України, нормами матеріального права та висновками Верховного Суду, наведеними у мотивувальній частині рішення, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити повністю.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» заборгованість за договором від 02.10.2018 № № 010/41939/82/464298 у загальному розмірі 19281 гривні 59 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» судовий збір у розмірі 2662 гривень 40 копійок.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» витрати на правничу допомогу у розмірі 4000 гривень 00 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду шляхом подання через Козельщинський районний суд Полтавської області апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга в електронній формі подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Коллект Центр» (місцезнаходження: вулиця Мечнікова, буд. 3, офіс 306, місто Київ, 01133; ідентифікаційний код 44276926; електронна пошта: info@collect-center.com.ua; IBAN: НОМЕР_3 , відкритий в Акціонерному товаристві «Сенс Банк» , МФО 300346).

Відповідач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 ; тел.: НОМЕР_4 ).

Повне рішення складено та підписано суддею 20 жовтня 2026 року.

Суддя В.П. Козир