Решение № 140772405, 08.10.2026, Вишгородський районний суд Київської області

08.10.2026 Справа № 363/2561/26

РІШЕННЯ

Іменем України

ЗАОЧНЕ

08 жовтня 2026 року м. Вишгород

Вишгородський районний суд Київської області в складі головуючого судді Свєтушкіної Д.А., за участі секретаря судового засідання Галай О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгород у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

До Вишгородського районного суду Київської області від представника позивача Руденка К.В. надійшла позовна заява ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 28.04.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 32821 від 28.04.2025 року в електронному вигляді, шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua та підписанням кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором. Кредитний договір був підписаний шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https:procent.com.ua. Відповідач відповідно до умов кредитного договору отримала кредит у розмірі 9 000,00 грн строком на 730 днів (до 28.04.2027), шляхом переказу на її платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1,00% від суми за кожен день користування (365,00% річних). Товариство виконало взяті на себе зобов`язання у повному обсязі, надавши відповідачу кредит відповідно до умов укладеного договору шляхом перерахування кредитних коштів на картковий рахунок. Відповідач своєчасно не сплачувала кошти та має заборгованість за процентами за користування кредитом перед позивачем станом на 12.03.2026 року в розмірі 24 032,46 грн за період з 28.05.2025 по 22.02.2026, що нараховані відповідно до п. 1.2. Кредитного договору за ставкою 1,00% за кожен день користування кредитом (365,00% річних) та Графіку платежів, яку позивач просить стягнути на свою користь. На підставі вищевикладеного, позивач змушений звернутися до суду із вказаним позовом.

Ухвалою судді Вишгородського районного суду Київської від 22.06.2026 року у справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін та витребувано у АТ «КБ «ПРИВАТБАНК» 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д наступну інформацію:

- чи було емітовано на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжну карту № НОМЕР_2 ;

- надати виписку з карткового рахунку про рух грошових коштів відкритого до платіжної карти № НОМЕР_2 , що належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за період з 28.04.2025 року по 03.05.2025 року з відображенням часу зарахування коштів;

- надати інформацію чи було зарахування 9000,00 грн 28.04.2025 року на платіжну картку НОМЕР_2 ;

- надати інформацію про номер телефону, на який відправляється інформація про підтвердження здійснення операцій (фінансовий номер телефону) за платіжною карткою № НОМЕР_2 в період з 28.04.2025 року по 03.05.2025 року;

- надати інформацію про всі номера телефону, які знаходяться в анкетних даних ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ).

24 липня 2026 року на виконання ухвали суду від 22 червня 2026 року із АТ КБ «ПРИВАТБАНК» надійшла затребувана інформація.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, до суду подав заяву, у якій просив розглянути справу за відсутності їхнього представника.

Відповідач у судове засідання не з`явилася, про день та час слухання справи була належним чином повідомлена, заяви про розгляд справи за її відсутності до суду не надходило, своїм правом на подання відзиву не скористалася, а тому суд, відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України, вважає можливим провести розгляд заочний розгляд справи та вирішити справу на підставі наявних доказів без участі відповідача.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступного.

Відповідно до ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше, як за звернення особи, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках.

Ст. 12 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Судом установлено, що 28.04.2025 року між ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 32821, за умовами якого ТОВ «ФК «ПРОЦЕНТ» зобов`язалося надати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити за користування Кредитом в строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 1.2. Кредитного договору, процентна ставка за користування кредитом в розмірі 1,00 % від суми Кредиту за кожен день (річна процентна ставка становить 365,00% річних) користування Кредитом.

Згідно з п. 1.3. Кредитного договору, строк надання кредиту становить 730 днів, з сплатою Кредиту в кінці строку користування згідно Додатку №1 до цього Договору. Періодичність платежів зі сплати процентів кожні 30 днів.

Відповідно до п. п. 2.4.1. Кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк (п. 1.3. Кредитного договору) повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Нарахування процентів за цим договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом. При цьому, проценти за користування Кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання Позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб Позичальника), до дня повернення суми Кредиту визначеної у Додатку 1 цього Договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок Товариства, зазначений у пункті 9 цього Договору). Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом (п. 4.2. Кредитного договору).

Умовами договору визначено, що відповідач ОСОБА_1 може отримати кредит на належну їй платіжну картку № НОМЕР_3 після укладення Кредитного договору.

Електронний підпис з одноразовим ідентифікатором 185011 був направлений відповідачу 28.04.2025 шляхом надсилання повідомлення на мобільний номер, який зазначений в Кредитному договорі та ІТС.

Кредитний договір підписаний 28.04.2025 року шляхом введення електронного підпису з одноразовим ідентифікатором 185011 в особистому кабінеті на веб-сайті в мережі Інтернет https://procent.com.ua.

ТОВ «ПРОЦЕНТ» свої зобов`язання за Договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 9 000,00 грн, шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_3 , що підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» № 20260316-111 від 16.03.2026 року.

Тобто, даний договір укладався в інформаційно-телекомунікаційній системі на сайті https:procent.com.ua відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Для отримання кредиту та укладення договору, позичальник в особистому кабінеті в ІКС заповнює особисту інформацію щодо бажання отримати кредит, шляхом заповнення в ІКС усіх граф відповідної форми, в якій вказує суму кредиту та бажаний строк надання кредиту. У разі схвалення заявки на кредит, ІКС товариства генерується Паспорт споживчого кредиту для ознайомлення, Договір, що є офертою та містить усі істотні умови, про, що інформує позичальника в особистому кабінеті. Товариство надсилає позичальнику електронний підпис з одноразовим ідентифікатором шляхом направлення на телефонний номер позичальника, що вказаний і особистому кабінеті. Позичальник ознайомлюється з Паспортом споживчого кредиту та підписує його шляхом введення в спеціальному полі електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, ознайомлюється даним договором підписує його шляхом направлення повідомлення товариству, яке підписується відповідно до абзацу 3 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію», а саме шляхом введення у спеціальному полі, електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, який відповідає вимогам 3 статті 12 ЗУ «Про електронну комерцію» та натискання іконки «Підписати договір». Після підпису позичальником електронним підписом з одноразовим ідентифікатором цього Договору повідомлення надходить в ІКС товариства та свідчить/повідомляє товариство про те, що позичальник надав згоду (акцептував) даний Договір. Після зазначених дій, даний Договір підписується з сторони товариства шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису із кваліфікованою електронною позначкою часу та/або кваліфікованою електронною печаткою з кваліфікованою електронною познакою часу уповноваженою особою, відповідно до чинного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч. 1ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно з ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч. 1ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (утому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Відповідно до ч. 1 ст. 640 ЦК України договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Відповідно до п. 6, 7, 12 ч. 1 ст. 3 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору. Електронний правочин - дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснена з використанням інформаційно-комунікаційних систем.

Згідно з ч. 1 ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 3, 4, 6 ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Згідно з ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії» фінансова послуга надається на підставі договору, який укладається, змінюється, припиняється, виконання зобов`язань за яким забезпечується відповідно до вимог цивільного законодавства України з урахуванням особливостей, встановлених цим Законом та спеціальними законами. Договір про надання фінансової послуги (крім договору, предметом якого є послуга з торгівлі валютними цінностями або виконання платіжної операції, якщо зобов`язання за відповідними правочинами повністю виконуються сторонами у момент їх вчинення) укладається виключно в письмовій формі з дотриманням вимог Цивільного кодексу України, встановлених до письмової форми правочину: 1) у паперовій формі; або 2) у формі електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України «Про електронні документи та електронний документообіг»; або3) у порядку, передбаченому законодавством України про електронну комерцію.

На підставі викладеного законодавство України надає можливість укласти кредитний договір відповідно до вимог ЗУ «Про електронну комерцію» з використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Укладений між позивачем та відповідачем 28.04.2025 року кредитний договір № 32821 не суперечить Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» та не визнаний на час розгляду справи недійсним.

Виконання позивачем умов договору підтверджується повідомленням АТ «ПРИВАТБАНК» №20.1.0.0.0/7-260715/67484-БТ від 16.07.2026 року, за яким ОСОБА_1 у вказаній фінансові установі відкрито банківську картку та даними виписки з вказаного рахунку за якою 28.04.2025 року на її рахунок надійшли кошти у сумі 9 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У даному випадку позивачем доведено факт укладення кредитного договору саме з відповідачем та отримання нею кредиту в розмірі визначеному договором.

Відповідно до наданого позивачем детального розрахунку заборгованості за договором № 32821 від 28.04.2025 року станом на 22.02.2026 року ОСОБА_1 має прострочену заборгованість по несплаченим процентам за користуванням кредитом в розмірі 24 032,46 грн за період з 28.05.2025 року по 22.02.2026 року та заборгованість за штрафами в розмірі 4 500,00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши надані у справі докази та приймаючи до уваги, що відповідач не виконала належним чином зобов`язання щодо погашення заборгованості по нарахованим та несплаченим процентам за кредитним договором № 32821 від 28.04.2025 року, укладеним між нею та ТОВ «ПРОЦЕНТ», в обумовлені договором строки, суд доходить висновку, що позовні вимоги ТОВ «ПРОЦЕНТ» підлягають задоволенню у частині стягнення заборгованості за процентами за користування кредитом в розмірі 24 032,46 грн.

Поряд із цим, відповідно до п. 18 Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Відповідно до висновку Касаційного цивільного суду Верховного Суду, викладеного у постанові від 31.01.2024 у справі № 183/7850/22, тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань і така особливість проявляється: - в періоді існування особливих правових наслідків, яким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; - в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки, зокрема, договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; - у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.06.2021 у справі № 334/3161/17 (провадження № 14-188 цс 20) зазначено, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, що має юридичну силу закону України, містять однопредметні норми, що мають різний зміст, то пріоритетними є норми ЦК України.

Зважаючи на те, що з 24.02.2022 і по даний час в Україні діє воєнний стан та з огляду на викладені положення п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, згідно яких у період дії в Україні воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) штрафу за таке прострочення, позивачем безпідставно нараховано відповідачу штраф в розмірі 4 500,00 грн, який стягненню не підлягає, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.

Щодо витрат на професійну правничу допомогу, судом встановлено наступне.

Відповідно до положень статті 265 ЦПК України, суд під час ухвалення судового рішення вирішує питання про судові витрати склад та розмір яких входить до предмета доказування в справі.

Відповідно до положень частини першої, пункту 1 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно із частинами першою та другою статті 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Представник позивача заявив вимогу про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн. На підтвердження розміру понесених судових витрат на правничу допомогу подав такі докази: Договір № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ІТТ № 2412, Акт приймання-передачі наданих послуг № 103 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року, витяг з реєстру №1 до Акту приймання-передачі наданих послуг № 103 до Договору № 03/06/2024 про надання юридичних послуг від 03.06.2024 року та платіжну інструкцію кредитового переказу коштів № 4298 від 30.01.2026 року. Загальна вартість послуг з надання правової допомоги за виконані роботи складає 10 000,00 грн.

Вирішуючи питання про стягнення з відповідача витрат на професійну правову допомогу, суд виходить з диспозиції частини першої статті 137 ЦПК України, у відповідності до якої, витрати пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Так, згідно із частиною другою статті 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, визначаються згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

За змістом частини четвертої статті 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 3 грудня 2021 у справі № 927/237/20).

Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Крім того, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на складність справи, обсяг виконаних адвокатом робіт, необхідно дійти висновку про неспівмірність заявленого до стягнення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн, який є завищеним.

За таких обставин, суд визнає доведеним факт понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн, як такий, що є співмірним із складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ціною позову та значенням справи для позивача.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Враховуючи, що у разі часткового задоволення позову судові витрати покладаються пропорційно розміру задоволених позовних вимог, з відповідача на користь позивача має бути стягнено документально підтверджених понесених позивачем судових витрат на професійну правничу допомогу, а саме 2 526,85 грн, виходячи з розрахунку: 3 000,00 грн (розмір задоволених судових витрат) * 24 032,46 грн (розмір задоволених позовних вимог) / 28 532,46 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 2 526,85 грн.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено частково, суд, згідно до положень ст. 141 ЦПК України, присуджує позивачу судові витрати пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а саме з відповідача у сумі 2 242,50 грн, виходячи з розрахунку: 24 032,46 грн (розмір задоволених позовних вимог) * 2 662,40 грн (сума сплаченого судового збору) / 28 532,46 грн (розмір заявлених позовних вимог) = 2 242,50 грн.

На підставі викладеного та керуючись ст. 259, 263-265, 280-282, 354 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ» заборгованість за Кредитним договором № 32821 від 28.04.2025 року в розмірі 24 032 (двадцять чотири тисячі тридцять дві) гривні 46 копійок, судовий збір в розмірі 2 242 (дві тисячі двісті сорок дві) гривні 50 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2 526 (дві тисячі п`ятсот двадцять шість) гривень 85 копійок.

У задоволенні решти вимог позовної заяви відмовити.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Вишгородського районного суду Київської області.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КМПАНІЯ «ПРОЦЕНТ», юридична адреса: 03124, м. Київ, бульв. Вацлава Гавела, буд. 4, код ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Суддя Д.А. Свєтушкіна