Єдиний державний реєстр судових рішень Провадження № 2/359/5160/2026
Справа № 359/6325/26
У Х В А Л А
08 жовтня 2026 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі
головуючого судді - Муранової-Лесів І.В..
за участі:
секретаря судового засідання Бокей А.В.,
представника позивача - ОСОБА_1 ,
представника відповідача - Криницька Н.В.
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні в м. Борисполі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «УКРЛАДА» про визнання пункту договору недійсним, стягнення неустойки (пені) ,-
ВСТАНОВИВ:
02 червня 2026 року до Бориспільського міськрайонного суду Київської області від представника позивача ОСОБА_1 надійшла вищезазначена позовна заява, відповідно до якої позивач просить:
- визнати несправедливою умову п.4.7 Угоди № 01102025 про гарантійні зобов`язання, що є додатком № 2 до договору № 01102025 купівлі-продажу автомобіля від 01.10.2025 року в частині: «строк проведення робіт з гарантійного ремонту продовжується на строк, необхідний для отримання таких запасних частин»;
- стягнути з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» на користь ОСОБА_2 неустойку, передбачену ч. 9 ст. 8 Закону України «Про захист прав споживачів», у розмірі 1% вартості автомобіля за кожний день прострочення усунення недоліків, починаючи з 06.03.2026 року по день ухвалення рішення суду або фактичного усунення недоліків, що станом на день подання позову, на 01.06.2026 року, становить 4992561,20 грн., з подальшим нарахуванням до дня фактичного усунення недоліків або ухвалення рішення суду;
- стягнути з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» на користь ОСОБА_2 моральну шкоду у розмірі 300000 грн.;
- стягнути з ТОВ «ТОРГОВИЙ ДІМ «УКРЛАДА» на користь ОСОБА_2 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 40000,00 грн. (а.с.1-10).
Ухвалою Бориспільського міськрайонного суду від 03.06.2026 було відкрито провадження у вказаній цивільній справі за правилами загального позовного провадження.
13.07.2026 через систему «Електронний суд» представником відповідача Криницькою Н.В. подана заява про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) до Оболонського районного суду міста Києва(а.с.193-196).
.
Заяву обґрунтовано тим, що спір виник у зв`язку з виконанням Угоди № 01102025 про гарантійні зобов`язання, яка є додатком № 2 до договору купівлі-продажу автомобіля № 01.10.2025 від 01 жовтня 2025 року. За твердженням представника відповідача, пунктом 6.4 зазначеної угоди сторони погодили, що всі спори, пов`язані з угодою, її укладенням або виконанням, у разі неможливості їх вирішення шляхом переговорів вирішуються в судовому порядку за місцезнаходженням продавця. Крім того, пунктом 5.3 договору купівлі-продажу передбачено обов`язковість для сторін умов угоди про гарантійні зобов`язання.
Посилаючись на те, що місцезнаходженням відповідача згідно з відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань є проспект Степана Бандери, 28 у місті Києві, що належить до території Оболонського району міста Києва, представник відповідача вважає, що справа підлягає розгляду Оболонським районним судом міста Києва. На обґрунтування заяви посилається на положення статей 6, 627, 628, 629 ЦК України, статей 27, 31, 32, 43 ЦПК України та просить передати справу за підсудністю.
У запереченнях на заяву (а.с.211-220) представник позивача Щербінський Р.Л. просив відмовити в її задоволенні, зазначаючи, що спір виник із правовідносин щодо захисту прав споживача, а тому відповідно до частин п`ятої та шістнадцятої статті 28 ЦПК України позивач має право обрати суд за зареєстрованим місцем свого проживання. На думку представника позивача, умова договору про розгляд спорів за місцезнаходженням продавця не може обмежувати передбачене процесуальним законом право споживача на вибір суду.
На підтвердження своїх доводів представник позивача послався, зокрема, на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 711/6895/21, щодо права позивача обирати суд у спорах про захист прав споживачів.
Дослідивши заяву про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю) та заперечення на неї, заслухавши пояснення представників сторін,суд дійшов таких висновків.
Відповідно до частини другої статті 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Водночас частиною п`ятою статті 28 ЦПК України передбачено, що позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача, за місцем заподіяння шкоди або виконання договору.
Згідно з частиною шістнадцятою статті 28 ЦПК України позивач має право на вибір між кількома судами, яким відповідно до цієї статті підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої статтею 30 цього Кодексу.
Отже, законодавець передбачив для спорів про захист прав споживачів альтернативну територіальну підсудність, право вибору між судами, визначеними законом, належить позивачу.
Як убачається з позовної заяви, позивач звернувся до суду з вимогами, пов`язаними з виконанням договору купівлі-продажу автомобіля та угоди про гарантійні зобов`язання, зокрема про визнання несправедливою умови щодо строків ремонту автомобіля та стягнення неустойки. Таким чином, заявлені вимоги стосуються захисту прав позивача як споживача.
Позов пред`явлено до Бориспільського міськрайонного суду Київської області за місцем проживання позивача.
Доводи представника відповідача про те, що позивач, підписавши договір купівлі-продажу автомобіля та угоду про гарантійні зобов`язання, погодився на розгляд спорів за місцезнаходженням продавця, не є достатньою підставою для висновку про порушення правил територіальної юрисдикції.
Так, відповідно до статей 6, 627 та 629 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору та визначенні його умов у межах, установлених законом, а укладений договір є обов`язковим для виконання сторонами. Водночас свобода договору не означає можливості сторін на власний розсуд змінювати встановлені процесуальним законом правила визначення суду, уповноваженого розглядати спір.
Чинний ЦПК України не містить положення, яке б передбачало право сторін письмово визначати територіальну підсудність справи. Чинний ЦПК України установлює правила загальної, альтернативної та виключної територіальної підсудності, дотримання яких є обов`язковим при зверненні до суду.
За таких обставин саме по собі погодження сторонами умови про розгляд спорів за місцезнаходженням продавця не усуває права споживача на вибір суду відповідно до частин п`ятої та шістнадцятої статті 28 ЦПК України.
Наведений висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 24 квітня 2024 року у справі № 711/6895/21, у якій зазначено, що законодавець передбачив для позовів про захист прав споживачів альтернативну підсудність, яка надає позивачу право обирати суд серед тих, що визначені загальними правилами підсудності або спеціальним правилом альтернативної підсудності.
При цьому суд бере до уваги, що наведена правова позиція стосується застосування правил альтернативної підсудності у спорах про захист прав споживачів, а не безпосередньо оцінки умови договору про вибір суду. Водночас викладений Верховним Судом висновок підтверджує, що право вибору суду в межах, установлених статтею 28 ЦПК України, належить саме позивачу.
Посилання представника відповідача на те, що розгляд справи за місцем проживання позивача обмежує права відповідача, також не спростовує наведених висновків, оскільки розгляд справи судом, визначеним відповідно до правил територіальної підсудності, не може вважатися порушенням процесуальних прав сторони лише з огляду на відмінність його місцезнаходження від місцезнаходження відповідача.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Оскільки позивач реалізував передбачене частиною п`ятою статті 28 ЦПК України право на пред`явлення позову за зареєстрованим місцем проживання, а доводи відповідача не свідчать про порушення правил територіальної юрисдикції, передбачених ЦПК України, підстав для передачі справи до Оболонського районного суду міста Києва немає.
З огляду на викладене суд дійшов висновку про відмову в задоволенні заяви відповідача про передачу справи за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 259-261,353 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Клопотання представника відповідача адвоката Криницької Наталії Віталіївни про передачу цивільної справи за місцезнаходженням відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий Дім «УКЛАДА» - за територіальної юрисдикцією (підсудністю) до Оболнського районного суду міста Київа залишити без задоволення.
Ухвала набирає чинності з моменту її винесення.
Ухвала суду самостійному апеляційному оскарженню не підлягає.
Суддя І. В. Муранова-Лесів
Судебное решение № 140772024, Бориспільський міськрайонний суд Київської області было принято 08.10.2026. Форма судопроизводства - Гражданское, форма решения – Постановление суда. На этой странице вы сможете найти необходимые сведения об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к текущим судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных включает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить необходимые сведения.
то решение относится к делу № 359/6325/26. Фирмы, указанные в тексте настоящего судебного документа: