Решение № 140769065, 14.10.2026, Славутський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 682/1496/26

Провадження № 2/682/1330/2026

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 жовтня 2026 року

Славутський міськрайонний суд

Хмельницької області у складі:

головуючої судді Мотонок Т.Я.,

за участю секретаря судових засідань Мелашенко О.В.,

позивача ОСОБА_1 ,

представника третьої особи Сукової Т.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 682/1496/26 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славутської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном та надання дозволу на примусовий доступ до житла,

в с т а н о в и в:

До Славутського міськрайонного суду Хмельницької області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славутської міської ради, про усунення перешкод у користуванні майном та надання дозволу на примусовий доступ до житла.

В обґрунтування поданого позову вказано, що Позивачка зареєстрована та фактично проживає у квартирі АДРЕСА_1 , а також є власницею квартири АДРЕСА_2 , розташованої на тому ж поверсі цього будинку. Відповідач є власницею квартири АДРЕСА_3 . Відповідач є особою з інвалідністю, проживає самостійно. Протягом багатьох років відповідач систематично порушує правила користування житловим приміщенням, створюючи реальну загрозу життю, здоров`ю та безпеці мешканців будинку, а також перешкоджає належному та безпечному користуванню спільним майном багатоквартирного будинку.

Протягом 2025-2026 років ситуація стала критичною, зокрема, у квартирі відповідача накопичуються побутові відходи та сміття, що призводить до стійкого нестерпного запаху в під`їзді. У приміщенні наявна антисанітарія, гризуни та комахи, що створює ризик поширення інфекційних захворювань для мешканців, які там проживають. У квартирі відповідача утримується значна кількість котів у неналежних умовах без належного догляду, санітарного забезпечення та можливості належного утримання. Накопичення продуктів життєдіяльності тварин спричиняє різкий стійкий запах, антисанітарію та створює небезпеку поширення інфекційних захворювань і паразитів. Крім того, такі умови утримання тварин можуть свідчити про жорстоке поводження з тваринами та фактичне знущання над ними, що суперечить вимогам Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження». Лише протягом останнього року у квартирі відповідача за вказаною адресою мало місце два випадки займання через накопичення відходів: 27 липня 2025 року та 7 лютого 2026 року. У зв`язку з цим мешканці будинку викликали працівників ДСНС для ліквідації пожеж. Під час останнього випадку займання, 07.02.2026 року, внаслідок отруєння відповідача чадним газом, вона була госпіталізована в лікарню. Факт виникнення двох пожеж протягом короткого проміжку часу свідчить про системний характер порушень правил утримання житлового приміщення та недотримання відповідачем елементарних правил пожежної безпеки, а також про реальну загрозу та порушення прав співвласників на здорові і безпечні умови проживання.

Також у зв`язку з витоком газу та аварійним станом квартири було припинено газопостачання у квартирі відповідачки. Крім того, позивачем надаються фотоматеріали, які підтверджують неналежний санітарний стан квартири відповідача, значне накопичення сміття, побутових відходів та захаращення приміщення.

Із фотоматеріалів, доданих до позову, вбачається, що квартира перебуває у стані, який створює реальну небезпеку виникнення пожежі, поширення шкідливих запахів, антисанітарії, гризунів та комах, а також становить загрозу життю та здоров`ю мешканців будинку.

Відповідач відмовляється надати добровільний доступ до квартири, хоча неодноразово обіцяла мешканцям будинку самостійно звернутися до виконавчого комітету з заявою про надання допомоги в проведенні очищенні квартири від сміття.

Таким чином, дії відповідача створюють постійну небезпеку виникнення пожежі, загрозу життю та здоров`ю мешканців будинку, порушують санітарні норми та перешкоджають користуванню спільним майном. Невжиття невідкладних заходів та подальше зволікання з доступом до квартири може призвести до виникнення нових випадків пожежі, вибуху газу, поширення антисанітарії, гризунів та комах, що становить реальну загрозу життю, здоров`ю мешканців будинку та їхньому майну.

Позивач та мешканці будинку позбавлені можливості самостійно усунути небезпечні наслідки через систематичну відмову відповідача у доступі до квартири. Зволікання із вжиттям заходів може спричинити істотну шкоду життю та здоров`ю людей, а також пошкодження спільного майна багатоквартирного будинку.

За таких обставин позивач звернулась до суду та просила: зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди користуванні ОСОБА_1 належним їй майном квартирою АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_5 , шляхом повного санітарного очищення квартири АДРЕСА_6 за вказаною адресою від накопиченого побутового сміття, завалів відходів та предметів захаращення, а також приведення квартири у відповідність до встановлених санітарно-гігієнічних, епідеміологічних та пожежних норм із проведенням дезінфекції, дератизації, інтенсифікації і вилучення домашніх тварин (котів); надати дозвіл Державній виконавчій служби (або його структурному підрозділу) на примусовий доступ, у тому числі шляхом примусового відкриття (відімкнення) вхідних дверей без згоди власника (користувача), до житлового приміщення квартири АДРЕСА_3 , із правом залучення Національної поліції України (для забезпечення публічного порядку та безпеки), працівників Комунального підприємства «Славута-Сервіс» Славутської міської ради, Держпродспоживслужби (для здійснення заходів із примусового виконання судового рішення про усунення перешкод у користуванні майном).

Ухвалою суду від 16.06.2026 у даній справі відкрито провадження та призначено підготовче судове засідання на 13.07.2026.

13.07.2026 підготовче судове засідання у справі закрито та призначено розгляд справи на 24.09.2026.

24.09.2026 розгляд справи було відкладено у зв`язку із витребуванням інформації відносно відповідача ОСОБА_2

09.10.2026 під час судового засідання позивач ОСОБА_1 поданий позов підтримала з викладених у ньому підстав. Повідомила, що проживає по АДРЕСА_7 , в квартирі АДРЕСА_6 , а її мама проживає в квартирі АДРЕСА_2 . Також на цьому поверсі знаходиться квартира АДРЕСА_6 , яка належить ОСОБА_2 . Внаслідок накопичення сміття та побутових відходів відповідачкою стіни в її квартирі та, відповідно, стіни в квартирі позивачки гниють та пошкоджуються. ОСОБА_2 самостійно прибирати сміття, яке вона ж самостійно зносить до квартири, відмовляється. Через купу мотлоху в квартирі ОСОБА_2 майже немає вільного місця, квартира захламлена майже до стелі. Через накопичення сміття у цій квартирі двічі відбулись загорання та пожежі, що створює небезпеку для жителів будинку. Через накопичення сміття як і в квартирі, так і на сходовому майданчику гниють стіни, порушуються санітарні норми, з`являються таргани. Крім того, в квартирі ОСОБА_2 знаходилось вісім котів, скільки їх є на даний час позивачці не відомо. Ці тварини живуть в квартирі, народжують там кошенят, помирають, та загалом неналежно утримуються. З метою вирішення цієї проблеми мешканці будинку намагались зв`язатися із рідною сестрою ОСОБА_2 , яка під час лікування останньої спробувала частково вивезти сміття із квартири, однак по поверненню з лікування ОСОБА_2 почала заявляти про крадіжки із її квартири. Після цього сестра відмовлялась надалі будь-яким чином контактувати із сестрою для вирішення цієї проблеми. Також мешканці будинку самі проводили зібрання, звертались до Виконавчого комітету Славутської міської ради та просили допомоги у вирішенні питання із ОСОБА_2 . Було проведено ряд заходів, зокрема, комунальні служби провели прибирання на сходовому майданчику, побілили стіни, вивезли частково сміття із коридору та квартири, однак це не дало результатів, оскільки ОСОБА_2 продовжує нагромаджувати сміття та скаржиться до правоохоронних органів за фактами крадіжок майна з її квартири. Усе зазначене створює перешкоди їй та іншим мешканцями будинку у проживанні в належних санітарних та безпечних умовах, у зв`язку із чим вона була вимушена звернутися до суду.

Представник Виконавчого комітету Славутської міської ради Сукова Т.В. повідомила, що повністю підтримує позовні вимоги ОСОБА_1 . Так, через захаращення сміттям квартири АДРЕСА_3 а існує реальна загроза як і позивачці, так і іншим мешканцям будинку. У даній квартирі двічі відбувались загорання через людський фактор: ОСОБА_2 безконтрольно збирає речі та зберігає їх у себе вдома, вона все зносить до квартири та фактично складує побутові відходи, чим порушує санітарні норми. Після звернень мешканців будинку було проведено ряд заходів для усунення цієї проблеми, зокрема, здійснювався супровід ОСОБА_2 соціальними працівниками, вирішувалось питання про поміщення її на примусове лікування через стан її здоров`я, відбувались прибирання працівниками комунальних служб. Однак ОСОБА_2 від допомоги відмовляється, добровільно лікуватись або проживати в будинках для літніх людей не хоче, проти прибирання заперечує та заявляє про крадіжки речей із її квартири, хоча насправді комунальниками жодних речей, які мають цінність, із квартири не вивозилось, відбувалось лише прибирання пошкоджених речей, посуду, пляшок, побутових відходів тощо. Також намагались зв`язуватись із родичами ОСОБА_2 , зокрема, із її сестрою, яка повідомила, що із відповідачкою не спілкується та жодним чином допомогти не може. Син відповідачки знаходиться в місцях позбавлення волі. За таких обставин, не інакше як у судовому порядку мешканці будинку не можуть захистити свої права.

Крім того, під час судового засідання у якості свідків були допитані: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 .

ОСОБА_5 , житель квартири АДРЕСА_4 , чоловік позивачки ОСОБА_1 , повідомив, що ОСОБА_2 вже багато років проживає у їхньому будинку, вони давно знайомі і колись відповідачка поводила себе адекватно. В подальшому її стан погіршився: вона почала перетворювати свою квартиру на смітник, зносячи туди купу речей та відходів. З роками сміття в квартирі стало дуже багато, внаслідок чого почав розповсюджуватись сморід на весь під`їзд. Надалі ОСОБА_2 почала виносити якісь речі і на сходовий майданчик, тому в під`їзді почали гнити стіни та виник грибок. Комунальні працівники усунули цю проблему, однак через накопичення сміття у квартирі стіни продовжують мокнути та гнити. Крім того, в її квартирі живе багато котів, які неналежно утримуються. ОСОБА_5 особисто бачив, як ОСОБА_2 копирсається в смітниках та зносить мотлох до квартири, на будь-які зауваження не реагує. Для вирішення цього питання мешканці будинку звертались до міської ради, працівники ЖЕКу прибирали в під`їзді та намагались вивезти сміття із квартири, однак ОСОБА_2 проти цього заперечувала. Крім того, через захаращення в квартирі двічі відбувались пожежі, що створює небезпеку для жителів будинку.

ОСОБА_3 повідомила, що вона проживає в будинку по АДРЕСА_7 , на 3-му поверсі в одному під`їзді із ОСОБА_2 . Їй відомо, що квартира ОСОБА_2 дуже занедбана та захаращена сміттям, внаслідок чого і в квартирі, і в під`їзді був страшний сморід. Оскільки ОСОБА_2 на даний час перебуває на лікуванні, а в під`їзді все прибрали, тому стало краще. Однак ОСОБА_2 порушує усі санітарні норми, зносячи сміття до своєї квартири. Коли вона повертається до будинку, то зносить речі та захламлює і увесь під`їзд. Також неодноразово відбувались пожежі в її квартирі, у зв`язку із чим мешканці будинку побоюються за свою безпеку.

ОСОБА_4 , соціальний працівник, повідомила, що соціальні служби виїжджали за місцем проживання ОСОБА_2 після скарг на неї від мешканців будинку, щоб надати їй необхідну допомогу, лікування та соціальний супровід. Однак ОСОБА_2 від допомоги відмовляється. Її квартира знаходиться в занедбаному стані: ОСОБА_2 знесла багато речей та сміття у квартиру, завела багато котів, які утримуються нею неналежно. Усі санітарні умови в квартирі порушені, водні комунікації перебувають в неналежному стані, труби протікають, на підлозі стояла вода. В 2024 році з квартири ОСОБА_2 вивезли велику машину сміття, однак відповідачка при цьому заявляла, що її пограбували. Від поміщення в лікарню ОСОБА_2 відмовлялась. До неї на огляд разом із соціальними працівниками приїжджав сімейний лікар, який після огляду виявив недотримання ОСОБА_2 правил гігієни взагалі: остання тривалий час не милась, не доглядала за собою, мала вошей. На будь-які слова та зауваження ОСОБА_2 не реагувала, від допомоги відмовлялась.

Відповідач ОСОБА_2 до суду не з`явилась та про причини неявки не повідомила, відзиву на позову не подавала, у зв`язку із чим судом зі згоди усіх учасників справи було постановлено проводити заочний розгляд даної справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Отже, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

Так, згідно із ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення / захисту в обраний спосіб.

Для того, щоб право на доступ до суду було ефективним, особа повинна мати чітко визначену та дієву можливість оскаржити подію, яка, на її думку, порушує її права й охоронювані законом інтереси.

Згідно з частиною 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а за частиною 1 статті 16 цього Кодексу кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права або інтересу.

За правилами статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 07.02.2026 у квартирі АДРЕСА_6 відбулась пожежа, про що свідчить Акт від 07.02.2026 (а.с. 17-18).

Внаслідок пожежі 07.02.2026 членами бригади аварійно-відновлювальних робіт було припинено розподіл природного газу в даній квартирі шляхом перекриття запірного пристрою та встановленням інвентарної заглушки. Припинення розподілу природного газу здійснено відповідно до положень Правил безпеки систем газопостачання України, пункт 5.7, глави 5, розділу V, затверджених наказом Міненерго № 285 від 15.05.2015 в саме: наявність витоків газу та не забезпечення власником технічного обслуговування згідно вимогами пункту 5.4 ПБСГ. Відновлення розподілу природного газу. Зазначене слідує із повідомлення Хмельницької філії ТОВ «Газорозподільні мережі України» (а.с. 19).

Із повідомлення Шепетівського районного управління цивільного захисту та превентивної діяльності ГУ Управління Державної служби України з Надзвичайних ситуацій у Хмельницькій області вбачається, що звернення стосовно ОСОБА_6 , що мешкає за адресою: АДРЕСА_8 до Шепетівського РУ не надходили. Поряд з тим Шепетівське РУ повідомляє, що за адресою: АДРЕСА_8 , було зареєстровано 27.07.2025 підгоряння їжі, та 07.02.2026 пожежу, на данні події залучалася 18 Державна пожежно-рятувальна частина 5 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій (а.с. 22).

Крім того, Шепетівське РУП ГУНП в Хмельницькій області повідомленням від 15.05.2026 надало інформацію про те, що відповідно до портал Національної поліції України» У відділенні поліції № 1 Шепетівського РУП ГУНП в Хмельницькій період з 2020 по 2026 області у роки на розгляді перебувало 50 повідомлень, заявником, свідком, учасником подій була громадянка ОСОБА_2 , жителька АДРЕСА_8 (а.с. 23).

Мешканці будинку АДРЕСА_7 звернулись із колективним зверненням щодо порушення санітарних норми, створення загрози життю та необхідності примусового доступу до квартири, з якого слідує, що мешканці вказаного будинку повідомляють про систематичне порушення правил користування житловим приміщенням власником квартири АДРЕСА_9 , ОСОБА_2 . У зазначеній квартирі: 1. накопичується велика кількість сміття та відходів; 2. наявна різка антисанітарія, неприємний запах, який поширюється на весь під`їзд 3. спостерігаються гризуни та комахи; 4. утримується значна кількість котів у неналежних умовах; 5. відбувалися випадки займання (виклик ДСНС); 6. припинено газопостачання через аварійний стан, 7. власник квартири не допускає представників органів влади та служб до обстеження житла. Зазначена ситуація створює реальну загрозу життю та здоров`ю мешканців будинку, а також порушує наше право на безпечне та належне користування житлом. У зв`язку з викладеним, мешканці будинку, які особисто підписали звернення, просили: вжити невідкладних заходів реагування; забезпечити примусовий доступ до квартири для обстеження; провести санітарне очищення, дезінфекцію та інші необхідні заходи (а.с. 20).

На виїзному засіданні комісії по вжиттю невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки мешканців будинку АДРЕСА_7 та надання допомоги громадянці ОСОБА_7 10.02.2026 за участі мешканців будинку були заслухані члени комісії. Зокрема, жителі будинку повідомили про те, що зв`язку із фактом пожежі 07.02.2026 року в квартирі АДРЕСА_3 , громадянка ОСОБА_8 ледь не загинула. Враховуючи незадовільний санітарно-гігієнічний стан даного помешкання, що виник у зв`язку з тим, що громадянка ОСОБА_8 , зносить до помешкання непридатні до використання речі, вже намагалися очистити квартиру від непридатного для використання майна громадянки, про те вона звернулася до правоохоронних органів, у зв`язку з чим родичі громадянки ОСОБА_6 надавати допомогу відмовляються. На даний час квартира, що знаходиться за адресою АДРЕСА_7 від`єднана від газопостачання та газопостачання. Крім того, у 2024 році громадянка ОСОБА_8 надала усну згоду на вивезення непридатного для використання майна, у зв`язку з затопленням ванної кімнати, але після вивезення непридатного для використання майна, вона звернулася до правоохоронних органів з заявою про незаконне вилучення майна і дане питання до цих пір знаходиться на розгляді правоохоронних органів. На момент засідання комісії громадянка ОСОБА_8 проходила обстеження щодо необхідності проведення її примусової госпіталізації (а.с. 12-14).

Виконавчий комітет Славутської міської міської ради у відповідь на колективне звернення листом від 15.08.2025 № 292/КО-21-25 повідомив, що враховуючи сукупність встановлених фактичних даних на спільній нараді представників органів місцевого самоврядування, за участю представників територіальних підрозділів ДСНС, Національної поліції, медичних та соціальних працівників, управителя багатоквартирного будинку прийнято рішення ініціювати проведення психіатричного огляду вказаної власниці квартири без її усвідомленої згоди, відповідно до закону України «Про психіатричну допомогу». На виконання вказаного, Виконавчим комітетом Славутської міської ради направлено директору КП «Славутська міська лікарня ім. Ф.М. Михайлова» заяву про психіатричний огляд без усвідомленої згоди зазначеної особи від 01.08.2025 № 04-31/647. За попередньою інформацією КП «Славутська МЛ», встановлено обґрунтованість вказаної заяви та готується відповідне звернення до суду. Вказані дії дозволять усунути загрозу життю і здоров`ю мешканців будинку, в тому числі і безпосередньо власниці квартири АДРЕСА_6 , одночасно із дотриманням принципів законності та гарантування конституційних прав людини (а.с. 15-16).

Із розпорядження Виконавчого комітету Славутської міської ради від 25.02.2026 № 51/2026-р/ад слідує, що у зв`язку із повторним фактом пожежі 07.02.2026 в квартирі АДРЕСА_3 , що належить на праві власності громадянці ОСОБА_9 , беручи до уваги вкрай незадовільний санітарно-гігієнічний стан даного помешкання, що створює реальну загрозу життю та здоров`ю мешканців даного багатоквартирного будинку, а також необхідність перевірки цілісності пристроїв і мереж газо-, електро-, водопостачання, враховуючи перебування власника квартири ОСОБА_9 у закладі охорони здоров`я та її фактичну неможливість забезпечити перевірку і належне їх функціонування, з метою забезпечення безпечних умов проживання мешканців багатоквартирного будинку АДРЕСА_7 , в т.ч. громадянки ОСОБА_9 , надання належної допомоги, зокрема щодо усунення ризиків подальшого пошкодження майна через можливу несправність пристроїв/мереж газо-, електро- водопостачання, розглянувши інформацію структурного підрозділу ДСНС України, звернення громадянки ОСОБА_9 на урядову «гарячу лінію» від 05.02.2026, службову записку в.о. начальника відділу муніципальної інспекції управління житлово-комунального господарства, вологозбереження, благоустрою та громадського порядку Виконавчого комітету Славутської міської ради від 10.02.2026 № 118/04-33, було створено комісію по вжиттю невідкладних заходів щодо забезпечення безпеки мешканців будинку АДРЕСА_7 та надання допомоги громадянці ОСОБА_9 .. Також було залучено представників органів поліції, органів забезпечення пожежної та техногенної безпеки, закладу охорони здоров`я, надавачів послуг газо-, електро-, водопостачання, органів місцевого самоврядування забезпечити межах законодавчо встановлених повноважень невідкладне реагування за означеними обставинами (а.с. 7-9).

Із Актів оцінки потреб особи, складених працівниками КЗ «Славутський ЦНСП» Славутської міської ради, слідує, що ОСОБА_2 має незадовільний стан здоров`я та нестабільний емоційний стан, систематично займається жебрацтвом, здійснює підбір речей з контейнерів для сміття, зносить все у квартиру, чим створює загрозу санітарному стану та безпечним умовам проживання. Її однокімнатна квартира захаращена речами, непридатними для подальшого використання, більшість з яких принесені із сміттєвих контейнерів. У помешканні відчувається нестерпний сморід. Разом із ОСОБА_2 проживають коти. Сама ОСОБА_2 не визнає свої умови проживання незадовільними.

Отже, надаючи правову оцінку зазначеним обставинам, суд приходить до наступного висновку.

Так, Конституцією України передбачено як захист права власності, так і захист права на житло.

Статтею 41 Конституції України установлено, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним. Використання власності не може завдавати шкоди правам, свободам та гідності громадян, інтересам суспільства, погіршувати екологічну ситуацію і природні якості землі.

Згідно з положеннями статті 47 Конституції України, кожен має право на житло. Держава створює умови, за яких кожний громадянин матиме змогу побудувати житло, придбати його у власність або взяти в оренду. Громадянам, які потребують соціального захисту, житло надається державою та органами місцевого самоврядування безоплатно або за доступну для них плату відповідно до закону. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Відповідно до статті 317 ЦК України, власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.

Згідно із частиною першою статті 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Відповідно до ст. 328ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Захист права власності встановлений ст. 321 ЦК України, а саме право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом. Примусове відчуження об`єктів права власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього та повного відшкодування їх вартості, крім випадків, встановлених частиною другою статті 353 цього Кодексу.

Стаття 391 ЦК України передбачає, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 383 ЦК України, власник житлового будинку, квартири має право використовувати помешкання для власного проживання, проживання членів своєї сім`ї, інших осіб і не має права використовувати його для промислового виробництва. Власник квартири може на свій розсуд здійснювати ремонт і зміни у квартирі, наданій йому для використання як єдиного цілого, - за умови, що ці зміни не призведуть до порушень прав власників інших квартир у багатоквартирному житловому будинку та не порушать санітарно-технічних вимог і правил експлуатації будинку

Аналіз наведених вище норм цивільного законодавства України дає підстави для висновку про те, що у разі будь-яких обмежень у здійсненні права користування та розпорядження своїм майном власник має право вимагати усунення відповідних перешкод, у тому числі шляхом звернення до суду за захистом свого майнового права, зокрема, із позовом про усунення перешкод у користуванні власністю.

В силу статті 10 ЖК України, громадяни зобов`язані дбайливо ставитися до будинку, в якому вони проживають, використовувати жиле приміщення відповідно до його призначення, додержувати правил користування жилими приміщеннями, економно витрачати воду, газ, електричну і теплову енергію. Жилі будинки і жилі приміщення не можуть використовуватися громадянами на шкоду інтересам суспільства.

Закон України № 417-VIII від 14 травня 2015 року" Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку" визначає особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку, регулює правові, організаційні та економічні відносини, пов`язані з реалізацією прав та виконанням обов`язків співвласників багатоквартирного будинку щодо його утримання та управління.

Статтею 7 ЗУ № 417-VIII передбачені обов`язки співвласників багатоквартирного будинку, зокрема співвласники зобов`язані:

1) забезпечувати належне утримання та належний санітарний, протипожежний і технічний стан спільного майна багатоквартирного будинку;

2) забезпечувати технічне обслуговування та у разі необхідності проведення поточного і капітального ремонту спільного майна багатоквартирного будинку;

3) використовувати спільне майно багатоквартирного будинку за призначенням;

4) додержуватися вимог правил утримання багатоквартирного будинку і прибудинкової території, правил пожежної безпеки, санітарних норм;

5) виконувати рішення зборів співвласників;

6) забезпечувати додержання вимог житлового і містобудівного законодавства щодо проведення реконструкції, реставрації, поточного і капітального ремонтів, технічного переоснащення приміщень або їх частин; та ін...

Відповідно до статті 3 ЗУ «Про охорону навколишнього природного середовища» - основними принципами охорони навколишнього природного середовища є: а) пріоритетність вимог екологічної безпеки, обов`язковість додержання екологічних стандартів, нормативів та лімітів використання природних ресурсів при здійсненні господарської, управлінської та іншої діяльності; б) гарантування екологічно безпечного середовища для життя і здоров`я людей.

Відповідно до п. «а» ч. 1 ст. 9 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», кожний громадян України має право на безпечне для його життя і здоров`я навколишнє природне середовище.

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про захист тварин від жорстокого поводження», умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та індивідуальним особливостям.

Умови утримання тварин повинні задовольняти їх природні потреби в їжі, воді, сні, рухах, контактах із собі подібними, у природній активності та інші потреби.

Кількість тварин, що утримуються, обмежується можливістю забезпечення їм умов утримання відповідно до вимог цього Закону.

Фізичні та юридичні особи, які утримують домашніх зарин, зобов`язані дотримуватися вимог нормативно-правових актів, зазначених устатті 2 цього Закону, санітарно-гігієнічних і ветеринарних норм та правил, а також не допускати порушень прав і законних інтересів інших фізичних і юридичних осіб та не створювати загрози безпеці людей, а також інших тварин (частина восьма статті 9 цього Закону).

Правила утримання домашніх тварин установлюються органами місцевого самоврядування.

Згідно пункту 1.4 Правил утримання домашніх тварин у місті Славута, затверджених рішенням Славутської міської ради від 31.01.2014 № 16-38/2014, домашні тварини можуть належати на правах власності або на інших підставах, що не суперечать чинному законодавству України, юридичній особі або фізичній особі, яка досягла 18 років і спроможна забезпечити умови утримання тварини відповідно до природних (фізіологічних) та інших потреб. Згідно п. 3.1 Правил умови утримання тварин повинні відповідати їх біологічним, видовим та іншим індивідуальним особливостям. Особа, яка утримує домашню тварину зобов`язана дотримуватись санітарно-гігієнічних норм експлуатації житлового приміщення, де утримується домашня тварина, та норм співжиття, запобігати безконтрольному виходу тварини поза межі місця її утримання; запобігати небезпечним проявам тваринами, які утримуються, по відношенню до людей, інших тварин або майна (п. 4.1.5 Правил).

З урахуванням наведених вище норм закону та усіх обставин справи суд дійшов обґрунтованого висновку, що дії відповідачки, які полягають у створенні антисанітарних умов в своїй квартирі та будинку, а також утримання домашніх тварин всупереч нормам Закону, носять протиправний характер, порушують житлові права позивача та інших мешканців будинку. Ситуація, яка склалась, суперечить моральним засадам суспільства.

Водночас, чисельні звернення позивача до компетентних органів місцевого самоврядування не призводили до конструктивних змін і з огляду на певні законодавчі рамки та обмеження, що пов`язані із недоторканістю житла особи (в даному випадку відповідача).

Разом із тим, відповідно до ч. 1 ст. 2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод права кожного на життя охороняється законом. Відповідно до ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на повагу до свого приватного і сімейного життя, до свого житла.

Частиною 1 статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В свою чергу положення статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 04.11.1950. передбачають, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Так, у справі «Дземюк проти України» Європейський суд з прав людини вказав: як Суд зазначав у низці своїх рішень, скарги за статтею 8 Конвенції подавалися у різних випадках, коли висловлювалося занепокоєння щодо довкілля. Проте для того, щоб порушити питання за статтею 8 Конвенції, втручання, щодо якого скаржиться заявник, має безпосередньо впливати на його житло, приватне або сімейне життя та має досягти певного мінімального рівня, щоб скарги підпадали під дію статті 8 Конвенції (рішення від 9 грудня 1994 року у справі «Лопес Остра проти Іспанії», та вищенаведене рішення у справі «Фадєєва проти Росії»). Тому для рішення першочерговим є те, чи може забруднення довкілля, на яке скаржиться заявник, вважатися таким, що достатньо негативно впливає на користування зручностями його житла та якість його приватного і родинного життя (рішення від 2 грудня 2010 року у справі «Іван Атанасов проти Болгарії»).

У зв`язку з цим Суд у рішенні від 10 лютого 2011 року у справі «Дубецька та інші проти України») встановив, що забруднення води є одним з чинників, які впливають на стан здоров`я заявників, а отже - на їх можливість користуватися своїм житлом, вести приватне та сімейне життя.

Позивач та мешканці будинку з метою захисту своїх прав неодноразова звертались до органу місцевого самоврядування та інших компетентних органів, однак їхнє право не було захищено в адекватний встановлений законодавством спосіб.

Таким чином, позивач належними та допустимими доказами підтвердила факт порушення відповідачем вказаних норм законодавства та її законних прав власника.

Отже, позовні вимоги в частині усунення перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним їй майном: квартирою АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_5 , шляхом повного санітарного очищення квартири АДРЕСА_3 від накопиченого побутового сміття, завалів відходів та предметів захаращення, а також приведення квартири у відповідність до встановлених санітарно-гігієнічних, епідеміологічних та пожежних норм із проведенням дезінфекції, дератизації, інтенсифікації і вилучення домашніх тварин (котів), підлягають задоволенню.

Разом із тим, вимога щодо надання дозволу Державній виконавчій службі (або його структурному підрозділу) на примусовий доступ, у тому числі шляхом примусового відкриття (відімкнення) вхідних дверей без згоди власника (користувача), до житлового приміщення квартири АДРЕСА_3 , із правом залучення Національної поліції України (для забезпечення публічного порядку та безпеки), працівників Комунального підприємства «Славута-Сервіс» Славутської міської ради, Держпродспоживслужби (для здійснення заходів із примусового виконання судового рішення про усунення перешкод у користуванні майном, задоволенню не підлягає.

Так, згідно п. 4 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі потреби примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників поліції, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке згідно із законом можливо звернути стягнення.

Отож, наведена вище норма закону передбачає право на примусове проникнення до житла особи виключно в порядку виконання судового рішення.

Крім того, відповідач ОСОБА_2 не позбавлена права на добровільне виконання рішення суду, внаслідок чого задоволення вимоги про примусове проникнення до її житла є передчасним.

На підставі ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із частковим задоволенням позову, судовий збір із ОСОБА_2 підлягає стягненню на користь ОСОБА_1 пропорційно у сумі 665,6 грн.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 263-265, 273, 280-289 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 усунути перешкоди в користуванні ОСОБА_1 належним їй майном: квартирою АДРЕСА_4 та квартирою АДРЕСА_5 , шляхом повного санітарного очищення квартири АДРЕСА_3 від накопиченого побутового сміття, завалів відходів та предметів захаращення, а також приведення квартири у відповідність до встановлених санітарно-гігієнічних, епідеміологічних та пожежних норм із проведенням дезінфекції, дератизації, інтенсифікації і вилучення домашніх тварин (котів).

В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 665,6 грн (шістсот шістдесят п`ять гривень шістдесят копійок судового збору).

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне найменування (ім`я) учасників справи та їх місце проживання (місцезнаходження):

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_10 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: невідомий, місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_11 )

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Виконавчий комітет Славутської міської ради (код ЄДРПОУ: 23563639, вул. Соборності, будинок 7, м. Славута, Шепетівський район, Хмельницька область)

Повний текст рішення складено: 20.10.2026.

Суддя Мотонок Т. Я.