Решение № 140767577, 19.10.2026, Сихівський районний суд м. Львова

Справа № 464/2363/26

пр.№ 2/464/2144/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19.10.2026 м. Львів

Сихівський районний суд м.Львова

в складі: головуючого судді Мички Б.Р.

секретаря судових засідань Ільницької О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС" про стягнення матеріального збитку, завданого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

ВСТАНОВИВ:

Представник ОСОБА_1 - адвокат Янчак Павло Олександрович звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, ПрАТ «Страхова компанія «АРКС», про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок дорожньо-транспортної пригоди. Позов мотивує тим, що 18.12.2024 року приблизно о 22 год. 35 хв. у м. Львові на вул. Хуторівка, 22А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Tesla Model Y, реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Audi S5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди її автомобілю завдано механічних пошкоджень, а дорожньо-транспортна пригода сталася з вини ОСОБА_2 , який порушив вимоги Правил дорожнього руху України. Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17.02.2025 року у справі №463/11882/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 124 КУпАП. Цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Tesla Model Y була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «АРКС». У зв`язку з настанням страхового випадку позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування. За результатами розгляду звернення страховою компанією визначено вартість відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та здійснено страхову виплату у розмірі 160 000 грн. Водночас позивач вважає, що зазначена сума не покриває розмір завданої їй майнової шкоди, у зв`язку з чим різниця між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою підлягає відшкодуванню безпосередньо особою, з вини якої заподіяно шкоду. Згідно з висновком експерта №121 від 28.12.2025 року вартість відновлювального ремонту автомобіля Audi S5, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без урахування коефіцієнта фізичного зносу складових частин становить 1 051 620,15 грн. Враховуючи вищевикладене, просить стягнути з відповідача на її користь 891 620,15 грн майнової шкоди, що, за її розрахунком, становить різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та отриманою страховою виплатою, а також вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 10.04.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 06.05.2026 року витребувано у ПАТ "СК "АРКС" повну копію страхової справи.

29.05.2026 року страхова справа надійшла у суд.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 18.08.2026 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Сихівського районного суду м. Львова від 03.09.2026 року закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд.

25.09.2026 року представник позивача подав до суду клопотання у якому просив стягнути з відповідача судові витрати на професійну правничу допомогу у сумі 81000 грн.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, подав заяву про розгляд справи у їх відсутності, позовні вимоги підтримав, просив задовольнити, не заперечив заочному розгляду справи.

Відповідач у судове засідання не з`явився повторно, повідомлявся про дату, час і місце судового засідання, причин своєї неявки не повідомив та не подав до суду відзив на позовну заяву.

Враховуючи неявку відповідача в судове засідання та відсутність заперечень позивача щодо проведення заочного розгляду справи, суд, у відповідності до вимог ч. 4 ст. 223, ст. 280 ЦПК України, вважає за можливе вирішити справу на підставі наявних у ній доказів та ухвалити заочне рішення.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши дійсні обставини справи та перевіривши їх доказами, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з таких підстав.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом встановлено, що 18.12.2024 року о 22 год. 35 хв. у м. Львові по вул. Хуторівка, 22А, сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Tesla Model Y, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , під керуванням ОСОБА_2 , та автомобіля Audi S5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить позивачу ОСОБА_1 .

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Audi S5, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , отримав механічні пошкодження.

Постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17.02.2025 року у справі №463/11882/24 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП.

Відповідно до ч.6 ст.82 ЦПК України вирок у кримінальному провадженні, що набрав законної сили, постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для суду, що розглядає справу про цивільно-правові наслідки дій особи, стосовно якої ухвалено вирок або постанову суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Таким чином, встановлені постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17 лютого 2025 року обставини щодо вчинення ОСОБА_2 відповідного адміністративного правопорушення є обов`язковими для суду при розгляді даної цивільної справи в частині встановлення факту вчинення ним відповідних дій.

Судом також встановлено, що цивільно-правова відповідальність власника автомобіля Tesla Model Y, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , була застрахована у ПрАТ «Страхова компанія «АРКС».

У зв`язку з настанням дорожньо-транспортної пригоди позивач звернулася до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування.

За результатами розгляду звернення страховою компанією визначено розмір вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля та здійснено страхову виплату у розмірі 160 000,00 грн.

Водночас, як вбачається з матеріалів справи, страховою компанією відмовлено у здійсненні виплати страхового відшкодування у більшому розмірі з посиланням, зокрема, на положення договору страхування щодо обставин, які, на думку страховика, є підставою для обмеження страхової виплати.

Позивач не погоджується з таким розміром отриманого страхового відшкодування та вважає, що частина завданої їй майнової шкоди, яка не була відшкодована страховою компанією, підлягає стягненню з відповідача як особи, з вини якої сталася дорожньо-транспортна пригода.

З метою встановлення розміру майнової шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу позивача, у матеріалах справи наявний висновок експерта №121 від 28.12.2025 року.

Згідно з висновком експерта №121 від 28.12.2025 року вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Audi S5» без урахування коефіцієнта фізичного зносу складових частин становить 1 051 620,15 грн.

У ході розгляду справи судом також було витребувано у ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» повну копію страхової справи №1.200.24.0015009, заведеної за фактом дорожньо-транспортної пригоди, яка мала місце 18.12.2024 року за участю транспортних засобів «Audi S5», д.н.з. НОМЕР_2 , та «Tesla Model Y», д.н.з. НОМЕР_1 .

На виконання ухвали суду ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» надало матеріали страхової справи №1.200.24.0015009, які досліджено судом.

З матеріалів страхової справи судом встановлено, що за наслідками дорожньо-транспортної пригоди страховиком було зареєстровано відповідну страхову подію, проведено огляд пошкодженого транспортного засобу «Audi S5», д.н.з. НОМЕР_2 , та здійснено розрахунок вартості відновлювального ремонту.

Також з матеріалів страхової справи вбачається, що страховиком визначено розмір вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу у сумі 1 053 662,02 грн, при цьому позивачу було здійснено страхову виплату у розмірі 160 000,00 грн.

Судом також досліджено документи, на підставі яких страховиком приймалося рішення щодо розміру страхового відшкодування та виплати страхового відшкодування.

Водночас питання щодо правомірності визначеного страховиком розміру страхового відшкодування та обсягу шкоди, яка залишилася невідшкодованою, суд вирішує з урахуванням усіх наявних у матеріалах справи доказів, у тому числі висновку експерта №121 від 28.12.2025 року.

У свою чергу, висновок експерта №121 від 28.12.2025 суд оцінює відповідно до вимог статей 89, 104 ЦПК України. Вказаний висновок містить необхідні відомості про проведене дослідження, його результати та розрахунок вартості відновлювального ремонту, складений особою, яка має відповідну кваліфікацію та була попереджена про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок. Доказів, які б спростовували наведені у висновку експерта розрахунки або підтверджували інший розмір вартості відновлювального ремонту, відповідачем суду не надано.

За таких обставин при визначенні розміру майнової шкоди, завданої позивачці внаслідок пошкодження належного їй транспортного засобу, суд виходить із вартості відновлювального ремонту, визначеної висновком експерта №121 від 28.12.2025, у розмірі 1 051 620,15 грн.

При цьому суд враховує правові висновки Верховного Суду щодо визначення розміру шкоди, завданої пошкодженням транспортного засобу внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.

Верховний суд у складі судової палати Касаційного цивільного суду у своїй Постанові №686/17155/15-ц від 03.10.2018 року підтримав правовий висновок викладений у Постанові Верховного Суду України від 02.12.2015 року у справі №6-691цс15 де було зазначено, що правильним є стягнення із винного водія різниці між фактичною вартістю ремонту з урахуванням заміни зношених деталей на нові (без урахування коефіцієнта фізичного зносу) та страховим відшкодуванням, виплаченим страховиком у розмірі вартості відновлювального ремонту пошкодженого автомобіля з урахуванням зносу деталей, що підлягають заміні, оскільки в цьому випадку у страховика не виник обов`язок з відшкодування такої різниці незважаючи на те, що вказані збитки є меншими від страхового відшкодування (страхової виплати).

На підставі цього висновку Верховний Суд визначив, що страховик за договором обов`язкового страхування відповідає у межах страхового ліміту, а за решту - безпосередній винуватець.

А тому, якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди, свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

Подібні за змістом висновки сформульовані також у постановах Верховного Суду від 14.08.2019 року у справі № 344/3008/17, від 15.10.2020 року у справі № 755/7666/19, від 16.02.2022 року у справі № 709/370/20.

Отже, з урахуванням наведених правових висновків суд виходить з того, що для визначення розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню особою, винною у заподіянні шкоди, у даному випадку має враховуватися фактична вартість відновлювального ремонту транспортного засобу із заміною пошкоджених деталей на нові, без застосування коефіцієнта фізичного зносу.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної особи неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з частиною першою статті 1187 ЦК України діяльність, пов`язана з використанням транспортних засобів, є джерелом підвищеної небезпеки, а шкода, завдана таким джерелом, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом.

Як встановлено судом, дорожньо-транспортна пригода сталася за участю транспортного засобу, яким керував відповідач, а його вина у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди встановлена постановою Личаківського районного суду м. Львова від 17.02.2025 року у справі №463/11882/24.

Таким чином, між діями відповідача, які полягали у порушенні Правил дорожнього руху, дорожньо-транспортною пригодою та пошкодженням транспортного засобу позивача наявний причинно-наслідковий зв`язок, а тому на відповідача покладається обов`язок відшкодувати завдану позивачу майнову шкоду.

Відповідно до статті 1192 ЦК України з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов`язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі.

Разом з тим цивільно-правова відповідальність відповідача була застрахована, у зв`язку з чим частина завданої позивачу шкоди відшкодована страховиком.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачу завдано майнової шкоди, розмір якої відповідно до висновку експерта №121 від 28.12.2025 року становить 1 051 620,15 грн.

При цьому частина завданої шкоди у розмірі 160 000,00 грн була відшкодована ПрАТ «Страхова компанія «АРКС» у межах здійсненої страхової виплати.

З огляду на те, що розмір фактичної вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу перевищує розмір отриманого позивачем страхового відшкодування, на відповідача як особу, відповідальну за завдання шкоди, покладається обов`язок відшкодувати різницю між фактичним розміром шкоди та сумою страхової виплати.

Така різниця становить 891 620,15 грн (1 051 620,15 грн 160 000,00 грн).

Доказів на підтвердження відшкодування відповідачем зазначеної суми позивачу матеріали справи не містять.

Відповідно до ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Проте відповідач, всупереч обов`язку доказування не надав суду будь-яких відомостей та доказів, які б свідчили про інший розмір заподіяної шкоди.

Суд акцентує увагу, що відповідач не скористався своїм правом подати відзив на позовну заяву, а тому суд вирішив справу за наявними матеріалами.

За таких обставин суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з відповідача майнової шкоди у розмірі 891 620,15 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини першої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до статті 133 ЦПК України належать, зокрема, витрати, пов`язані із залученням експертів та проведенням експертизи.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем понесено витрати на проведення судової транспортно-товарознавчої експертизи у розмірі 15 000,00 грн, що підтверджується наявними у матеріалах справи документами.

Зазначені витрати безпосередньо пов`язані з розглядом даної справи, оскільки висновок експерта №121 від 28.12.2025 року покладено судом в основу визначення розміру майнової шкоди, завданої позивачу.

Відтак витрати позивача на проведення експертизи у розмірі 15 000,00 грн підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

У порядку ст.141 ЦПК України на відповідача слід покласти сплачені позивачем при подачі позову до суду документально підтверджені судові витрати, а саме 7132, 96 грн судового збору.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у складі судового збору та витрат, понесених на проведення експертизи.

Також, позивачем заявлено про відшкодування за рахунок відповідача 81 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу .

За умовами ч.2 ст.141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи у разі задоволення позову - на відповідача.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, потрібних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частини четверта - шоста статті 137 ЦПК України).

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує, чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі, чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи (частина третя статті 141 ЦПК України).

Велика Палата Верховного Суду у поставові від 26 червня 2024 року (справа № 686/5757/23) зробила правовий висновок, що у разі недотримання вимог частини четвертої статті 137 ЦПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. Натомість під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частиною третьою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу, або ж присудити такі витрати частково. Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з огляду на конкретні обставини справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.

У постановах від 19 лютого 2022 року № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року у справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.

У підтвердження понесення судових витрат позивач надає договір про надання правничої допомоги №176-МВ від 27 жовтня 2025 року, акт до договору про надання правової допомоги від 22.09.2026 року, платіжні інструкції (а.с.36-37 Т.2).

Суд критично оцінює співмірність розміру судових витрат, пов`язаних із наданням адвокатом вказаних вище послуг. Щодо вирішення вказаного спору існує безліч судової практики, зокрема Верховного Суду, яка є сталою, надання консультації з вивченням документів та складення позовної заяви для подачі до суду для професійного досвідченого адвоката не складає дуже багато часу та не вимагає великого обсягу аналітичної й технічної роботи, а також беручи до уваги задоволення позову, суд дійшов переконання, що розмір витрат на правничу допомогу є завищеним, необґрунтованим та не пропорційним до предмета спору, у зв`язку з чим підлягає зменшенню до 20000,00 гривень. Отже заява підлягає частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст.141, 247, 258-259, 263-265, 268, 273-279, 280, 354 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 891620, 15 грн. на відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 15000, 00 грн. витрат пов`язаних із залученням експерта.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 7132, 96 грн судового збору.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 20000, 00 грн. витрат на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача про його перегляд, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 19 жовтня 2026 року, що є датою його ухвалення, ухваленого за відсутності учасників справи, як це передбачено ч. 5 ст. 268 ЦПК України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "АРКС", код ЄДРПОУ 20474912, місцезнаходження: м. Київ, вул. Іллінська, 8.

Суддя Мичка Б.Р.