Решение № 140767325, 12.10.2026, Мостиський районний суд Львівської області

Єдиний унікальний номер: 448/1314/26

Провадження № 2/448/911/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

12.10.2026 місто Мостиська

Мостиський районний суд Львівської області у складі:

головуючої судді Гіряк С.І.

за участі секретаря судового засідання Луцак Н.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Мостиська цивільну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» (місцезнаходження: м. Київ, бульвар Л.Українки, буд. 34, офіс 333, індекс 01133) до

відповідача ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1 )

предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

учасники справи не з`явилися,

ВСТАНОВИВ:

І. Стислий виклад позиції позивача та відповідача

1. Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Юніт Капітал» звернувся до суду із зазначеним позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором №8686140 від 21.01.2025, в якій з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з відповідачки заборгованість в розмірі 40000 грн 00 коп та судові витрати.

2. В обґрунтування своїх вимог представник позивача зазначив, що 21.01.2025 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачкою був укладений Договір № 8686140.

3. Вказує, що первісний кредитор умови Кредитного договору виконав в повному обсязі, надавши Відповідачці кредит на потрібну їй суму в розмірі 40000,00 грн., а відповідачка зі свого боку не виконала умов Кредитного договору.

4. Зазначає, що Первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором факторингу №04022026 від 04.02.2026 передало ТзОВ «Юніт капітал», як новому кредитору, право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за Договором №8686140 від 21.01.2025.

5. Вказує, що відповідачка належним чином умови договору не виконувала, внаслідок чого у неї перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 102790, 00 грн, яка складається з: 40000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 47990, 00 грн заборгованість по несплачених відсотках за користування кредитом, 14800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями (пеня, штрафи).

6. З огляду на наведене, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог просить стягнути з ОСОБА_2 на користь ТзОВ «Юніт Капітал» заборгованість за тілом кредитного договору №8686140 від 21.01.2025 у розмірі 40000 гривень, а також просить стягнути з відповідача судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7000 грн.

7. 05.08.2026 відповідач ОСОБА_3 подала відзив на позовну заяву, в якому не погоджується з позовними вимогами. Зазначила, що дійсно укладала з позивачем електронний договір та отримала кошти в розмірі 40000 грн. 00 коп. На виконання його умов здійснювала платежі на погашення боргу на рахунок позивача. Загальна сума сплачених коштів становить 53210,00 грн. У зв`язку з чим вважає, що належним чином виконала свої зобов`язання за договором у частині повернення тіла кредиту, оскільки сплачена нею сума у розмірі 53210,00 грн. перевищує отримані кредитні кошти у розмірі 40000,00 грн.

Щодо нарахованих процентів у розмірі 47990, 00 грн. заперечує, посилаючись на те, що є дружиною військовослужбовця ЗСУ, який призваний за мобілізацією, а відповідно до вимог ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» вона, як відповідач у справі, звільняється від сплати процентів за користування кредитом. Вказує, що на час укладення кредитного договору №8686140 від 21.01.2025 року, у період виконання умов договору та по даний час є дружиною військовослужбовця ОСОБА_4 , який є учасником бойових дій, брав безпосередню участь в бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини під час дії в державі особливого періоду, а тому на неї поширюються пільги, передбачені ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей». Зазначає, що позивач був обізнаний про наявність у неї пільг, передбачених ч.15 ст.14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» та ним визнавалась наявність у неї пільг в рамках іншої справи. У зв`язку з чим вважає, що проценти за користування кредитом не нараховуються, а нараховані проценти підлягають списанню.

Крім цього, щодо нарахованих штрафних санкцій в розмірі 14800,00 грн., вказує, що згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного Кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем). Вказує, що первісним кредитором здійснювалось нарахування та стягнення штрафних санкцій всупереч законодавству.

Окрім цього, зазначає, що у матеріалах справи відсутній належний розрахунок заборгованості, який дозволив би перевірити правильність нарахування процентів та тіла боргу, а також, зробити висновок, що заборгованість виникла саме внаслідок порушення нею умов кредитного договору, та неможливо встановити, які саме умови спірного договору порушені. Крім того, відсутня виписка по кредитному рахунку, що є первинним документом та підтверджує наявність заборгованості. Відтак, не доведено відповідність нарахованих відсотків за користування кредитом.

Також заперечує проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу в розмірі 7000 грн. Вважає заявлений розмір витрат є неспівмірним із ціною позову, складністю справи, значенням справи для сторони та виконаних адвокатом робіт.

З урахуванням того, що нею була сплачена заборгованість в розмірі 53210 грн, які позивачем зараховувались як оплата боргу за відсотками та штрафними санкціями, які не підлягали нарахуванню, а сума кредиту складала 40000 грн, вважає, що у неї відсутня заборгованість, а тому відповідачка просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

ІІ. Заяви ( клопотання) учасників справи

8. В судове засідання представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» не з`явився, у поданому позові міститься клопотання про слухання справи за відсутності позивача.

9. Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явилася, повідомлялася про дату, час та місце розгляду справи належним чином. В поданому відзиві на позовну заяву відповідачка просить розглянути справу без її участі

10. Участь у судових засіданнях є правом особи, яка бере участь у справі і ця особа зобов`язана добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки, що закріплено в статті 43 ЦПК України, тому неявка учасників справи не перешкоджає розгляду справи без їх участі.

ІІІ. Інші процесуальні дії у справі

11. Ухвалою судді Мостиського районного суду Львівської області Гіряк С.І. від 17.07.2026 справу було прийнято до провадження постановлено проводити розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, задоволено клопотання представника позивача та витребувано інформацію у АТ «Універсал банк».

12. Ухвалою суду від 09.09.2026 прийнято до спільного розгляду заяву представника позивача ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про зменшення позовних вимог.

Судом на підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу України (далі ЦПК), у зв`язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

ІV. Фактичні обставини встановлені Судом

13. Судом встановлено, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» (первісним кредитором) та ОСОБА_2 21.01.2025 був укладений Договір про споживчий кредит № 8686140, у формі електронного документа з використанням відповідачем електронного підпису з одноразовим ідентифікатором «С6104», з указанням персональних даних. За цим договором ОСОБА_2 отримала від ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» кредит в обумовленому розмірі, на умовах строковості, зворотності, платності та взяла на себе зобов`язання повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом згідно з умовами досягнутої угоди..

14. На виконання вказаного договору ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» був наданий ОСОБА_2 кредит для задоволення особистих потреб (шляхом перерахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_1 ) з дотриманням таких умов: тип кредиту кредит; сума кредиту 40000,00 грн.; мета отримання коштів споживчі (особисті потреби); строк кредитування 360 днів (п.1.4); Стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 0,93 % в день.

15. Кредитором надані ОСОБА_2 кошти в розмірі, обумовленому договором (40000,00 грн.), шляхом зарахування на банківську картку відповідача № НОМЕР_2 .

16. На підтвердження факту перерахування ОСОБА_2 первісним кредитором коштів у розмірі 40000,00 грн. сторона позивача надала повідомлення ТОВ «ПЕЙ ТЕК» від 05.02.2026 вих. № 20260205-1.1. Крім того, згідно з повідомленням АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК» від 25.07.2026 № БТ/Е-32405, наданим на виконання ухвали суду щодо витребування доказів, на ім`я ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_3 ) банком була емітована платіжна картка № НОМЕР_2 та інші картки; на картковий рахунок платіжної картки № НОМЕР_2 був зарахований платіж у сумі 40000,40 грн. за період 21.01.2025 до 26.01.2025.; номер НОМЕР_4 був фінансовим номером за картковим рахунком платіжної картки № НОМЕР_2 .

17. Первісний кредитор ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» за договором факторингу №04022026 від 04.02.2026 передало ТзОВ «Юніт капітал», як новому кредитору, право грошової вимоги до боржника ОСОБА_2 за Договором №8686140 від 21.01.2025.

18. Згідно виписки з особового рахунку за кредитним договором заборгованість відповідачки перед ТОВ «Юніт Капітал» станом на день подання позовної заяви становить 102790, 00 грн, яка складається з: 40000,00 грн. - заборгованість по тілу кредиту, 47990, 00 грн заборгованість за процентами, 14800,00 грн заборгованість за штрафними санкціями.

З розрахунку заборгованості вбачається, що відповідачкою ОСОБА_2 були здійснені заходи, спрямовані на визнання наявності боргу, а саме: проведена сплата по вищезазначеному кредитному договору на загальну суму 53 210,00 грн., з яких 48010 грн 00 коп були зараховані як оплата боргу за процентами, 5200 грн 00 коп як оплата штрафу.

19. Із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого повторно 13.05.2025 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб 15.05.2024 року, про що зроблено відповідний актовий запис №610. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини: - « ОСОБА_5 ».

З довідки №91 від 06.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.05.2024 року призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України. Крім цього, згідно посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 13.11.2024, ОСОБА_4 являється учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Також факт перебування на військовій службі на час укладення кредитного договору стверджується військовим квитком ОСОБА_4 серії НОМЕР_7 від 06.11.2007 року. З копій вказаного війського квитка вбачається, що ОСОБА_4 31.03.2025 був звільнений з військової служби за сімейними обставинами та 24.04.2025 прийнятий на військову службу за контрактом у ДПСУ.

З долученої до матеріалів справи довідки від 27.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 в період з 06.08.2024р. по 08.09.2024р., з 17.09.2024р. по 23.09.2024р., з 19.10.2024р. по 29.10.2024р. брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

V. Застосоване Судом законодавство

20. Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

21. Згідно з ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

22. Відповідно до положень ст. 83 ЦПК Українипозивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.

23. Згідно з ст. ст.76,77 ЦПК Українидоказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

24. Судом встановлено, що між сторонами виник спір щодо стягнення заборгованості за кредитним договором, який повинен виконуватися, виходячи зі змісту норм матеріального права та з урахуванням умов і змісту самого договору.

25. Відповідно пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

26. Відповідно до положень частин 1, 3 та 4 статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

27. Нормою частини 1 статті 205 ЦК України встановлено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

28. Згідно з приписами частин 1-3 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

29. Відповідно до положень частини 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

30. За змістом норми статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

31. Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (частини 1, 2 статті 639 ЦК України).

32. Закон України «Про електронну комерцію» визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції

33. Так, статтею 3 вказаного Закону визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

34. Відповідно до частини 3 статті 11 зазначеного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.

35. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч.4 статті 11 Закону).

36. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч.6 статті 11 вказаного Закону).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

37. За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі - ч.12 статті 11 Закону № 675-VIII.

38. Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

П. 6 ч. 1 ст. 3 цього Закону визначено, що електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

39. Одноразовий ідентифікатор - алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 цього Закону).

40. На відносини, що виникають у процесі створення, відправлення, передавання, одержання, зберігання, оброблення, використання та знищення електронних документів поширюється дія Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг».

41. У ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» вказано, що електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа. Склад та порядок розміщення обов`язкових реквізитів електронних документів визначається законодавством. 42. Електронний документ може бути створений, переданий, збережений і перетворений електронними засобами у візуальну форму. Візуальною формою подання електронного документа є відображення даних, які він містить, електронними засобами або на папері у формі, придатній для приймання його змісту людиною.

43. За змістом ст. 6, 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа. Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

44. Отже, електронний документ, на підставі якого між сторонами виникають права та обов`язки, має відповідати положенням Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 16.03.2020 у справі № 910/1162/19 та від 19.01.2022 у справі № 202/2965/21).

45. Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства. Сторони мають право укласти договір, в якому містяться елементи різних договорів (змішаний договір). До відносин сторін у змішаному договорі застосовуються у відповідних частинах положення актів цивільного законодавства про договори, елементи яких містяться у змішаному договорі, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті змішаного договору.

Відповідно до ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

46. Згідно ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Кредитний договір між сторонами укладений шляхом підписання відповідачем пропозиції про укладення кредитного договору (оферта) та Заявка, яка є частиною кредитного договору.

47. За нормою ч.1 ст.634 Цивільного кодексу України, договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Згідно ст. ст.525, 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору і одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

48. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України). Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк.

49.Відповідно до ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив виконання зобов`язання, якщо він не приступив до його виконання або не виконав зобов`язання у строк, встановлений договором або законом.

50. Відповідно до ч.ч. 1,3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

51. Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

52. За змістом статті 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

53. Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

54. Згідно зі статтею 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

VI. Висновки Суду

55. Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

56. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

57. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

58. Суд вважає доведеним той факт, що між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 виникли зобов`язання із договору кредиту, відповідачка отримала від первісного кредитора кошти в розмірі 40000,00 грн.

59. Позивач на підставі долучених доказів довів, що до нього перейшли права первісного кредитора у даному зобов`язанні.

60. Надані Позивачем докази, суд визнає належними і допустимими, також достовірними і достатніми, оскільки ці докази містять у собі інформацію щодо предмета позовних вимог.

61. Як встановлено в ході судового розгляду кредитний договір підписано електронним підписом позичальника, який відтворений шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, з зазначенням особистих даних відповідача. Факт укладення договору не заперечується відповідачкою.

62. Суд зауважує, що кредитні кошти надані позичальнику у безготівковій формі на банківську картку, вказану відповідачкою.

63. Судом встановлено, що відповідно до умов вищевказаного кредитного договору первісний кредитор взяв на себе зобов`язання надати відповідачу кредит для задоволення особистих потреб, на таких умовах: сума кредиту 40000,00 грн; строк кредитування - 360 днів; стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 0,93 % в день.

64. Звертаючись до суду з позовною заявою, позивач з урахуванням заяви про зменшення позовних вимог просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за тілом кредитного договору №8686140 від 21.01.2025 у розмірі 40000 гривень.

65. Разом з тим, в процесі розгляду справи, із долучених відповідачкою до матеріалів справи доказів, судом встановлено, що із копії свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_5 , виданого повторно 13.05.2025 року вбачається, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 зареєстровано шлюб 15.05.2024 року, про що зроблено відповідний актовий запис №610. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини: - « ОСОБА_5 ».

66. З довідки №91 від 06.06.2024 року вбачається, що ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , 01.05.2024 року призваний по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_2 до лав Збройних Сил України. Крім цього, згідно посвідчення серії НОМЕР_6 , виданого 13.11.2024, ОСОБА_4 являється учасником бойових дій та має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій. Також факт перебування на військовій службі на час укладення кредитного договору стверджується військовим квитком ОСОБА_4 серії НОМЕР_7 від 06.11.2007 року. З копій вказаного війського квитка вбачається, що ОСОБА_4 31.03.2025 був звільнений з військової служби за сімейними обставинами та 24.04.2025 прийнятий на військову службу за контрактом у ДПСУ.

67. Крім цього, з долученої до матеріалів справи довідки від 27.03.2025 року вбачається, що ОСОБА_4 в період з 06.08.2024р. по 08.09.2024р., з 17.09.2024р. по 23.09.2024р., з 19.10.2024р. по 29.10.2024р. брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку зі збройною агресією російської федерації проти України.

68. Відповідно до ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

69. Так, Закон України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей» відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

70. Статтями 1, 2 даного Закону закріплені гарантії соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей, за якими військовослужбовці користуються усіма правами і свободами людини та громадянина, гарантіями цих прав і свобод, закріпленими в Конституції України та законах України, з урахуванням особливостей, встановлених цим та іншими законами. У зв`язку з особливим характером військової служби, яка пов`язана із захистом Вітчизни, військовослужбовцям надаються визначені законом пільги, гарантії та компенсації.

71. Згідно ч. 15. ст. 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей», в редакції, чинній на час укладення кредитного договору, військовослужбовцям, які були призвані на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період на весь час їх призову, а також їх дружинам (чоловікам), а також іншим військовослужбовцям, під час дії особливого періоду, які брали або беруть участь у захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації в Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, їх дружинам (чоловікам) - штрафні санкції, пеня за невиконання зобов`язань перед підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, у тому числі банками, та фізичними особами, а також проценти за користування кредитом не нараховуються.

72. Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.

73. За приписами Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», особливий період - період функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, сил оборони і сил безпеки, підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і час демобілізації після закінчення воєнних дій.

74. Згідно з пунктом 19 частини першої статтею 6 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (у редакції, чинній на момент отримання відповідачем статусу учасника бойових дій) учасниками бойових дій визнаються: військовослужбовці (резервісти, військовозобов`язані, добровольці Сил територіальної оборони) Збройних Сил України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, розвідувальних органів України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, військовослужбовці військових прокуратур, особи рядового та начальницького складу підрозділів оперативного забезпечення зон проведення антитерористичної операції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, державну політику у сфері державної митної справи, поліцейські, особи рядового, начальницького складу, військовослужбовці Міністерства внутрішніх справ України, Управління державної охорони України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Державної служби України з надзвичайних ситуацій, Державної пенітенціарної служби України, особи рядового і начальницького складу Державного бюро розслідувань, особи начальницького складу Національного антикорупційного бюро України, особи, які входили до складу добровольчого формування територіальної громади, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України і брали безпосередню участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх здійснення, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України. Порядок надання статусу учасника бойових дій (крім осіб, визначених у статті 6-1 цього Закону) особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, категорії таких осіб та терміни їх участі (забезпечення проведення) в антитерористичній операції, у заходах із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, визначаються Кабінетом Міністрів України. Райони антитерористичної операції визначаються Кабінетом Міністрів України, а райони здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях - відповідно до Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України". Порядок позбавлення статусу учасника бойових дій осіб, зазначених в абзаці першому цього пункту, визначає Кабінет Міністрів України.

75. Вирішуючи питання щодо меж дії особливого періоду в розумінні Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», Велика Палата Верховного Суду в постанові від 26.08.2020 року у справі № 813/402/17 дійшла висновку, що за змістом наведених вище визначень, навіть за невведення у країні воєнного стану, особливий період, початок якого пов`язаний з моментом оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової чи прихованої), хоч і охоплює час мобілізації, однак не може вважатися закінченим лише зі спливом строку, протягом якого підлягали виконанню визначені у відповідному рішенні про мобілізацію заходи.

76. Особливий період закінчується з прийняттям Президентом України відповідного рішення про переведення усіх інституцій України на функціонування в умовах мирного часу.

На підставі Указу Президента України від 17.03.2014 року № 303/2014 «Про часткову мобілізацію», затвердженого Законом України від 17.03.2014 року № 1126-VII, з 18.03.2014 року в Україні розпочався особливий період, який триває на час розгляду справи.

77. У постанові Верховного Суду від 02 грудня 2019 року в справі №760/15915/16 (провадження № 61-17233св18) зроблено висновок, що «згідно з Законом України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» особливим періодом є функціонування національної економіки, органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту підприємств, установ і організацій, а також виконання громадянами України свого конституційного обов`язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, який настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій. В Україні особливий період розпочався 18 березня 2014 року і триває дотепер. Суди обох інстанцій обґрунтовано врахували наявні у справі докази, що підтверджують факт участі позивача у антитерористичній операції та наявність у нього статусу учасника бойових дій. Безпосередня участь особи бойових діях, спрямованих на захист Батьківщини, під час дії в державі особливого періоду дає підстави для висновку, що на спірні правовідносини поширюється дія пункту 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей». Аналогічний за змістом правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 21 лютого 2018 року в справі № 306/1157/15-ц (провадження № 61-2525св18), від 30 травня 2018 року в справі № 521/12726/16-ц (провадження № 61-16144св18), від 10 січня 2019 року в справі № 327/353/16-ц (провадження № 61-25229св18) та від 04 вересня 2019 року в справі № 554/10264/17 (провадження № 61-42778св18)».

78. У постанові Верховного Суду від 15 липня 2020 року в справі №199/3051/14 (провадження № 61-10861св18) викладено правовий висновок про перелік необхідних документів доведеності статусу особи, яка має право на пільги, визначені пунктом 15 частини третьої статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей», який полягає у тому, що для звільнення від нарахування штрафів, пені та відсотків за користування кредитом мобілізовані позичальники повинні надати банку перелік документів, встановлений листом Міністерства оборони України від 21 серпня 2014 року № 322/2/7142. Такими документами є: військовий квиток, в якому у відповідних розділах здійснюються службові відмітки, або довідка про призов військовозобов`язаного на військову службу, видана військовим комісаріатом або військовою частиною, а для резервістів - витяг із наказу або довідка про зарахування до списків військової частини, які видаються військовою частиною.

79. Сталою практикою Верховного Суду підтверджено, що пункт 15 статті 14 Закону України «Про соціальний та правовий статус військовослужбовців та членів їх сімей» є самостійною нормою, дія якої поширюється на всіх військовослужбовців в розумінні п.1 ч.1 ст.3 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» без виключення (Постанова Верховного Суду від 26.12.2018 у справі № 522/12270/15-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №175/377/16-ц; Постанова Верховного Суду від 25.09.2019 у справі №521/9626/15- ц; ), у тому числі на військовослужбовців за контрактом (Постанова Верховного Суду від 14.05.2021 у справі №502/1438/18), офіцерів запасу (Постанова Верховного Суду від 18.01.2023 у справі №642/548/21), тощо.

80. Таким чином, на відповідачку, як на дружину військовослужбовця, який був призваний за мобілізацією 01.05.2024, проходив військову службу у складі Збройних Сил України, є учасником бойових дій, брав безпосередню участь у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку із збройною агресією Російської Федерації проти України, та такого, що з 24.04.2025 перебуває на військовій службі за контрактом, поширюються пільги, передбачені частиною 15 статті 14 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», а нараховані їй відсотки та штрафні санкції за кредитом підлягають списанню.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що нараховані позивачці відсотки та штрафні санкції за кредитом підлягають списанню.

81. Разом з тим, відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

82. У постанові Верховного Суду від 06 вересня 2023 року у справі №910/8349/22 суд виснував щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що: на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України.

83. Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється: 1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) в договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 31.01.2024 у справі №183/7850/22.

84. Згідно правового висновку, що викладений у постанові Верховного Суду від 18 жовтня 2023 року у справі №706/68/23 (провадження № 61-8279св23), дія п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України розповсюджується на кредитний договір.

85. Указом Президента України №64/2022 від 24 лютого 2022 року на території України з 24 лютого 2022 року строком на 90 днів введено воєнний стан, який неодноразово продовжувався та діє на теперішній час.

86. Тобто в період існування особливих правових наслідків - протягом дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування, до позичальника застосовуються особливі наслідки звільнення від сплати неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) кредитних зобов`язань.

87. Аналогічний правовий висновок, щодо аналізу п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, викладений у постанові Верховного Суду від 12.06.2024 у справі № 910/10901/23, який, відповідно до положень ч.4 ст.263 ЦПК України, судом застосовується під час ухвалення судового рішення у подібній справі.

88. З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що штрафні санкції не підлягали стягненню з відповідачки.

89. Щодо стягнення з відповідачки заборгованості за основним боргом у сумі 40000,00 грн., суд зазначає наступне.

90. Як встановлено судом, відповідно до кредитного договору №8686140 від 21.01.2025 року, відповідачка отримала кредит у сумі 40000,00 грн. Крім цього, на рахунок позивача відповідачкою внесено платежі на погашення заборгованості в загальному розмірі 53210,00 грн, що відображено в розрахунку заборгованості. За рахунок суми коштів, внесених відповідачкою на погашення заборгованості за кредитним договором (53210,00 грн), товариством було здійснено зарахування вказаних коштів на погашення заборгованості за процентами - 48010 грн 00 коп., за штрафами - 5200 грн 00 коп. Зазначені обставини не заперечуються позивачем та визнаються відповідачкою.

91. Враховуючи, що відповідачкою внесено платежі на погашення заборгованості в загальному розмірі 53210,00 грн, які зараховувалися як оплата боргу за процентами та штрафами, які не підлягали стягненню з відповідачки, то сплачені відповідачкою кошти підлягають зарахуванню в рахунок погашення основної суми боргу (тіла кредиту).

92. Таким чином, позовні вимоги ТОВ «ЮНІТ КАПІТАЛ» про стягнення заборгованості за кредитним договором, яка становить 40000,00 грн., задоволенню не підлягають.

VІІ. Розподіл судових витрат

93. Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

94. Враховуючи вимоги ЦПК України і те, що у задоволенні позову позивачу було відмовлено у повному обсязі, понесені стороною позивача судові витрати слід залишити за ним.

З цих підстав, керуючись статтями 12, 13, 76- 81, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 264, 265, 268, 352,354 ЦПК України, Суд,

ПОСТАНОВИВ:

1. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ЮНІТ КАПІТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовити.

2. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду.

3. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Юніт-Капітал», місцезнаходження: бульвар Лесі Українки, буд. 44, офіс 333, м. Київ, індекс 01133, код ЄДРПОУ 43541163.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складений 19.10.2026.

Суддя Світлана ГІРЯК