Решение № 140766812, 19.10.2026, Городоцький районний суд Львівської області

441/792/26 2/441/807/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.10.2026 Городоцький районний суд Львівської області у складі:

головуючої-судді Малахової-Онуфер А.М.

за участю секретаря судового засідання Стебеляк А.-А.Ю.

представників Іваховича Р.Р., Василик Ю.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Городок в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області до ОСОБА_1 про стягнення надміру виплачених коштів, -

в с т а н о в и в :

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - ГУ ПФУ у Львівській області) в особі начальника Страхоцької О.Я., звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про стягнення 138 222 грн. 10 коп. надміру виплаченої пенсії мотивуючи тим, що відповідач з 13.07.2023 по 01.08.2025 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як особа з інвалідністю ІІІ групи (інвалід з дитинства) та отримував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі ЗУ № 1058 від 09.07.2003), що відповідно до витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства юстиції України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № В-1029 від 26.02.2025, ОСОБА_1 з 13.07.2023 скасовано інвалідність, у зв`язку з чим, з 01.08.2025 останньому припинено виплату пенсії, що сума надміро виплаченої пенсії за період з 13.07.2023 по 31.07.2025 становить 138 222 грн. 10 коп. Оскільки відповідач в добровільному порядку означені кошти не повернув, такі підлягають стягненню з нього в судовому порядку на підставі ч. 1 ст. 1212 ЦК України, як кошти набуті без достатньої правової підстави. Просила позов задовольнити.

Ухвалою судді від 10.04.2026 провадження у справі відкрито за правилами загального позовного провадження (а.с. 26).

Представник позивача ОСОБА_2 у суді вимоги підтримав, пояснив, що відповідно до виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12ААВ № 725776, виданої Фтизіопульмонолічною МСЕК № 2, ОСОБА_1 з 13.07.2023 визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи, у зв`язку з чим, йому призначено та виплачувалася пенсія по інвалідності, що 05.08.2025 до ГУ ПФУ у Львівській області надійшов витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ДУ «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства юстиції України», що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № В-1029 від 26.02.2025, згідно якого відповідачу з 13.07.2023 інвалідність скасовано, у зв`язку з чим, останньому з 01.08.2025 виплату пенсії припинено, що переплата пенсії за період з 13.07.2023 по 31.07.2025 становить 138 222 грн. 10 коп., що з метою досудового врегулювання спору, ОСОБА_1 неодноразово надсилались листи з вимогою про повернення надміру виплачених пенсійних коштів і зокрема № 1300-5308-8/123080 від 22.09.2025 та №1300-0305-8/16722 від 04.02.2026, однак станом на 24.03.2026 ним такі кошти не повернуто. Покликаючись на ч. 1 ст. 1212 ЦК України, просить позов задовольнити.

Відповідач у судове засідання не з`явився, представник ОСОБА_3 у відзиві від 13.05.2026 та у суді позов заперечила мотивуючи тим, що ОСОБА_1 з дитинства хворіє на бронхіальну астму, а з 13.07.2023 відповідно до виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12ААВ № 725776, визнаний особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства, у зв`язку з чим, довіритель з 13.07.2023 перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області та правомірно до 01.08.2025 отримував пенсію, що діагноз МСЕК від 13.07.2023, окрім іншого, підтверджується довідкою № 244/2187 військово-лікарської комісії від 02.12.2024 за результатами медичного огляду Городоцькою територіальною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 , що відповідно свідчить про добросовісність подання ОСОБА_1 до органів Пенсійного фонду України достовірних відомостей щодо свого захворювання, необхідних для отримання пенсії по інвалідності, що факт скасування інвалідності «заднім числом» за результатами перевірки експертною командою не свідчить про недобросовісність пенсіонера-відповідача, сама по собі зміна групи інвалідності не є достатньою підставою для застосування ст. 1212 ЦК України, оскільки на момент отримання виплат такі здійснювалися на підставі чинного рішення уповноваженого органу. Покликаючись на недоведеність позивачем наявності свідомих, активних чи навмисних дій з боку довірителя, які призвели, на його думку, до надмірної виплати пенсії, просить у позові відмовити.

Заслухавши пояснення представників, вивчивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч. 1 і ч. 2 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України, кожна особа має право у порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

За положеннями ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Із пояснень представників в суді, із виписки з акту огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ № 725776 убачається, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , будучи 13.07.2023 визнаним особою з інвалідністю ІІІ групи, діагноз : бронхіальна астма ІІІ ступеня, персистуючий перебіг середньої важкості, легенева недостатність ІІ ступеня, на строк до 01.08.2025, перебував на обліку в ГУ ПФУ у Львівській області як одержувач пенсії по інвалідності відповідно до Закону України № 1058 від 09.07.2003 «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (а.с. 6-7).

Про те, що ОСОБА_1 тривало хворіє на бронхіальну астму ІІІ ступеня, персистуючий перебіг середньої важкості, легенева недостатність ІІ ступеня, у зв`язку з якою його визнано особою з інвалідністю ІІІ групи, окрім іншого підтверджується, також довідкою № 244/2187 військово-лікарської комісії від 02.12.2024 за результатами медичного огляду Городоцькою територіальною ВЛК при ІНФОРМАЦІЯ_1 від 02.12.2024, випискою з медкартки амбулаторного хворого від 22.06.2015, актом дослідження стану здоров`я від 29.11.2023 (а.с. 40).

Із пояснень представника ОСОБА_2 в суді видно, що 05.08.2025 у ГУ ПФУ у Львівській області надійшов Акт приймання-передачі № 769 від 29.07.2025 з витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України № В-1029 від 26.02.2025, за змістом якого, ОСОБА_1 за рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, з 13.07.2023 не встановлено групи інвалідності, у зв`язку з чим, йому з 01.08.2025 виплату пенсії припинено (а.с. 14).

Згідно індивідуального перерахунку, в результаті невизнання експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи - ОСОБА_1 особою з інвалідністю, виникла переплата по виплаті пенсії, яка з 13.07.2023 по 31.07.2025 становить 138 222 грн. 10 коп. (а.с. 10-11).

Із змісту листів ГУ ПФУ у Львівській області № 1300-5308-8/123080 та №1300-0305-8/16722, адресованих ОСОБА_1 убачається, що останнього 22.09.2025 та повторно 04.02.2026 повідомлено про переплату пенсії в розмірі 138 222 грн. 10 коп., яку необхідно повернути на рахунок ГУ ПФУ у Львівській області, відкритий в АТ «Ощадбанк» (а.с. 8-9).

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.46 Конституції України, пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Згідно ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», пенсія - це щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її інвалідом, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом (ст.46 Конституції України).

Ч. 1 ст.4 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, цього Закону, законів України «Про недержавне пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (далі закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Відповідно до ст.9 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Пенсії по інвалідності призначаються в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату здоров`я, внаслідок: а) трудового каліцтва або професійного захворювання; б)загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов`язаного з роботою, інвалідності з дитинства). Пенсії по інвалідності призначаються незалежно від того, коли настала інвалідність: у період роботи, до влаштування на роботу чи після припинення роботи (ст.23 Закону України «Про пенсійне забезпечення»).

Судом встановлено, що ОСОБА_1 , 1993р.н. отримував пенсію по інвалідності після встановлення йому 13.07.2023 ІІІ групи інвалідності, на підставі виписки з акта огляду МСЕК до довідки серії 12 ААВ № 725776, згідно з якою інвалідність встановлено до 01.08.2025.

Згідно з ч.1 ст.1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.1215 ЦК України, не підлягає поверненню безпідставно набуті заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Правовий аналіз цієї норми свідчить, що законодавцем передбачено два винятки із зазначеного правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Такий правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 02 липня 2014 року у справі №6-91цс14 та у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі №545/163/17 (провадження №61-33727сво18).

Механізм повернення коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання територіальними органами Пенсійного фонду України сум переплат пенсій, що є безнадійними до списання визначений Порядком повернення сум пенсії, виплачених надміру, та списання сум переплат пенсії, що є безнадійними до стягнення, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України №6-4 від 21 березня 2003 року, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 15 травня 2003 року №374/7695 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пенсійного фонду України №25-3 від 25 листопада 2014 року).

Зі змісту п.3 цієї постанови вбачається, що відрахування виплаченої надміру суми пенсії можливе тільки за двох умов: зловживання з боку пенсіонера та подання страхувальником недостовірних даних. Даний перелік є вичерпний і розширеному тлумаченню не підлягає.

Відповідно до частини першої статті 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», територіальні органи Пенсійного фонду України наділені правом своїми рішеннями припинити виплату пенсії у випадках, передбачених цим Законом.

Таким чином, повернення надмірно сплачених сум пенсій передбачає стягнення зазначених сум у випадку, якщо така надмірна сплата відбулась з вини пенсіонера, а саме, через зловживання, зокрема у випадку надання недостовірної інформації або взагалі ненадання відповідної інформації.

Із змісту витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, що надсилається до територіальних органів Пенсійного фонду України від 26.02.2025 не встановлено, як і позивачем не доведено, що пенсія, яка виплачувалася ОСОБА_1 на підставі встановлення йому з 13.07.2023 ІІІ групи інвалідності, за період з 13.07.2023 по 31.07.2025, була встановлена безпідставно з його вини, через зловживання чи надання недостовірної інформації або ненадання відповідної інформації.

Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 перебував на обліку та отримував пенсію по інвалідності ІІІ групи, призначену відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» на підставі виписки з акта огляду медико-соціальною експертною комісією до довідки серії 12 ААВ № 725776 і позивачем не надано доказів на підтвердження факту його недобросовісності (зловживання, подання недостовірних відомостей тощо).

Таким чином, ураховуючи, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження того, що прийняття рішення про призначення та виплату ОСОБА_1 пенсії здійснено внаслідок недобросовісної поведінки саме відповідача, суд дійшов висновку, що виплачені йому пенсійні виплати поверненню не підлягають, відтак у позові ГУ ПФ України у Львівській області слід відмовити.

За наведеного, керуючись ст. 4, 10, 89, 209, 258, 259, 265, 268, 354 ЦПК України, суд -

в и р і ш и в :

у позові Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (код ЄДРПОУ 13814885, місцезнаходження вул. Митрополита Андрея, 10, м. Львів, 79000) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , що значиться зареєстрованим на АДРЕСА_1 ) про стягнення 138 222 грн. 10 коп. надміру виплаченої пенсії відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

С у д д я А.М. Малахова Онуфер