№ 140766349, 19.10.2026, Заводський районний суд м. Запоріжжя

Заводський районний суд м. Запоріжжя

69606 Україна м. Запоріжжя вул. Мирослава Симчича 65 тел. (099) 55-49-125

Справа № 332/4185/26

Провадження №: 3/332/1052/26

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 жовтня 2026 року м. Запоріжжя

Суддя Заводського районного суду м. Запоріжжя Марченко Н.В. розглянувши справу про адміністративне правопорушення, яка надійшла з УПП в Запорізькій області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1

за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення -

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 701735 від 24.06.2026 року 24.06.2026 о 13-42 годині м.Запоріжжя вулиця Скворцова , 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - KIA Sportage номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у передбаченому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу № 1980 від 24.06.2026 року (змішане сп`яніння , алкогольне та наркотичне, марихуана ). Від керування транспортним засобом водій відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України , про повторність попереджений. ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9 а ПДР.

У судовому засіданні 24.09.2026 представник ОСОБА_1 - адвокат Мосін О. В. надав суду клопотання ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи для надання суду витягу з бойового розпорядження командира . У клопотанні ОСОБА_1 зазначив , що вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнає , оскільки керував транспортним засобом під час виконання невідкладного бойового завдання , діяв в стані крайньої необхідності . Крім того , суду надано клопотання про допит в якості свідка ОСОБА_2 , який знаходився в автомобілі разом з ОСОБА_1 та може підтвердити критичність вищезазначеної ситуації.

У судовому засіданні 19.10.2026 ОСОБА_1 вину у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП не визнав суду пояснив , що 24.06.2026 він виконував розпорядження командира, діяв у стані крайньої необхідності. В цей день він нічого не вживав, а напередодні трішки випив, тому був перегар. З метою уникнення зайвих проблем, командиру про це не повідомив. Зазначив , що завдання командира необхідно виконувати в будь-якому стані . Від раніше заявленого клопотання про допит свідка ОСОБА_2 , ОСОБА_1 відмовився.

Представник ОСОБА_1 - адвокат Мосін О. В. в судовому засіданні заявив клопотання про закриття провадження у справі посилаючись на те , що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, який виконував бойове завдання командира , що підтверджується наданими довідкою та витягом з бойового розпорядження. ОСОБА_1 мав відвезти на позицію медикаменти , тому був змушений сісти за кермо. Вважає , що ОСОБА_3 діяв в стані крайньої необхідності , що є підставою для закриття справи. Крім того зазначив , що поліцейськими була порушена процедура складання протоколу. Наголосив на тому , що раніше ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності не притягався.

Заслухавши пояснення ОСОБА_1 , його захисника Мосіна О.В., дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Статтею 245 КУпАП передбачено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненням особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил норм і стандартів, що стосується забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Статтею 280 КУпАП встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

У відповідності ч.2 п. 27 Постанови Верховного Суду «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23.12.2005 року № 14 (в редакції від 19.12.2008) керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу або інструктора водія під час навчання учнів водіїв, незалежно від того, керує особа транспортним засобом, який рухається своїм ходом чи за допомогою буксирування.

Керування транспортним засобом це умисне виконання особою функцій водія шляхом вчинення технічних дій для приведення транспортного засобу в рух та зворушення з місця, а під час руху для зміни напрямку руху та/чи швидкості транспортного засобу.

На підставі пунктів 2, 3 Розділу 1 Інструкції «Про виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МВС України та МОЗ України від 09.11.2015 року №1452/753 (далі Інструкція), огляду на стан сп`яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп`яніння згідно з ознаками такого стану.

Положення п.12. Розділу ІІ Інструкції визначають, що у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в п. 4 Розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я.

За правилами ч.ч. 2,3 ст. 266 КУпАП, огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

Згідно з пунктом 2.9 (а) Правил дорожнього руху, що затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 № 1306 (далі - Правила), водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (пункт 2.5 Правил).

Невиконання вказаних правил утворюють склад правопорушення, передбаченого статтею 130 КУпАП.

Згідно з частиною 1 статті 130 КУпАП, адміністративним правопорушенням є керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП доведена матеріалами справи, які були досліджені в судовому засіданні.

Так, з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 701735 від 24.06.2026 року , складеного у відношенні ОСОБА_1 вбачається , що 24.06.2026 о 13-42 годині м.Запоріжжя вулиця Скворцова , 1 водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом - KIA Sportage номерний знак НОМЕР_2 перебуваючи у стані алкогольного та наркотичного сп`яніння. Огляд на стан сп`яніння проводився у передбаченому законом порядку у медичному закладі у лікаря нарколога, що підтверджується висновком медичного закладу № 1980 від 24.06.2026 року (змішане сп`яніння , алкогольне та наркотичне, марихуана ). Від керування транспортним засобом водій відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу без порушень ПДР України , про повторність попереджений. ОСОБА_1 своїми діями порушив п. 2.9 а ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом KIA Sportage номерний знак НОМЕР_2 при зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення ЕПР1 № 701735 від 24.06.2026 стороною захисту не оспорюється.

Водій ОСОБА_1 пройшов огляд на місці зупинки транспортного засобу за допомогою спеціального технічного засобу «Alkotest Drager» 6820 , результат позитивний 0,46 проміле ( тест № 3847 від 24.06.2026 ) З результатом водій не погодився, виявив бажання поїхати до медичного закладу. Згідно висновку № 1980 від 24.06.2026 року, виданого КНП «Обласний клінічний заклад психоневрологічної допомоги та соціально значущих хвороб» Запорізької обласної ради вбачається , що ОСОБА_1 перебував у стані змішаного (алкогольного та наркотичного ) сп`яніння.

Вказані докази узгоджуються з відомостями, викладеними в рапорті поліцейського взводу 2 роти 3 батальйону 2 полку УПП в Запорізькій області ДПП , старшого сержанта поліції Радченка К. від 24.06.2026

На думку суду, працівниками поліції дотримано порядок оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, передбачений ст.266 КУпАП, Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої спільним Наказом МВС України та МОЗ України 09 листопада 2015 року за №1452/735, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої Наказом МВС України 07 листопада 2015 року №1395.

Суд вважає, що за наведених обставин, поліцейським відповідно до вимог ст.256 КУпАП, на підставі матеріалів обґрунтовано був складений протокол про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за порушення вимог п.2.9 а. ПДР України.

Щодо доводів сторони захисту про вчинення правопорушення ОСОБА_1 в умовах крайньої необхідності, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно зі ст.18 КУпАП не є адміністративним правопорушенням дія, яка хоч і передбачена цим Кодексом або іншими законами, що встановлюють відповідальність за адміністративні правопорушення, але вчинена в стані крайньої необхідності, тобто для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

Інститут крайньої необхідності покликаний сприяти підвищенню соціальної активності учасників суспільних відносин, є гарантією правового захисту людини, що бере участь у запобіганні шкоди правам громадян, інтересам держави й суспільства.

Стан крайньої необхідності виникає, коли є дійсна, реальна, а не уявна загроза зазначеним інтересам.

Однією з найважливіших умов правомірності акта крайньої необхідності є те, що за таких обставин небезпека не може бути усунута іншими засобами, тобто засобами, не пов`язаними із заподіянням шкоди іншим охоронюваним законом інтересам.

Спосіб збереження охоронюваного законом інтересу за рахунок іншого повинен бути саме крайнім. Якщо для запобігання небезпеки, що загрожує, в особи є шлях, не пов`язаний із заподіянням шкоди, вона повинна обрати саме цей шлях. Інакше посилання на стан крайньої необхідності виключається. Шкода, заподіяна в стані крайньої необхідності, повинна бути менш значною, ніж відвернена шкода. Заподіяння шкоди, рівної тій, що могла бути спричинена, або шкоди більшої, не може бути виправдана станом крайньої необхідності. Зокрема не можна рятувати одне благо за рахунок заподіяння шкоди рівноцінному благу. Питання про те, яку шкоду вважати більш значною, а яку менш, є питанням факту й вирішується в кожному конкретному випадку залежно від конкретних обставин справи, тобто відноситься до дискреційних повноважень. В основу оцінки шкоди заподіяної й шкоди відверненої повинні бути покладені як об`єктивний, так і суб`єктивний критерії, проте визначальним має бути об`єктивний критерій.

Суд критично відноситься до доводів захисника про те, що ОСОБА_1 діяв в стані крайньої необхідності, так як він їхав на виконання вимог наказу командира з механізованого батальйону , 06-00 24.06.2026 , №1493/4871**** , в якому зазначено «наказую : водію електрику 3 відділення ударних безпілотних авіаційних комплексів 1 взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів 3 механізованого батальйону військової частини солдату ОСОБА_1 до 23-00 провести заїзд в БРО 3 мб 153 омбр з метою ...)

При цьому суд бере до уваги , що виконання бойового розпорядження необхідно було здійснити до 23-00 24.06.2026 , водій ОСОБА_1 був зупинений співробітниками поліції 24.06.2026 о 13-42 год., а також те , що місце зупинки транспортного засобу , вул. Скворцова, не є зоною бойових дій .

Таким чином, зважаючи на конкретні обставини справи, правопорушення, яке вчинив ОСОБА_1 є умисною, суспільно небезпечною дією, а тому зазначені ним обставини не можуть вважатись такими, що є підставою для закриття справи у зв`язку з вчиненням дій особою в стані крайньої необхідності.

Матеріалами справи спростовуються доводи сторони захисту та свідчать, що поліцейський діяв з дотриманням вимог ст.266 КУпАП та Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», якою визначено порядок проведення огляду водіїв на стан сп`яніння.

За таких обставин, відсутні підстави ставити під сумнів відомості, що об`єктивно зафіксовані у протоколі про адміністративне правопорушення.

В рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Відповідно до довідки за підписом співробітника УПП в Запорізькій області ДПП, ОСОБА_1 не має повторності за правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП, отримав посвідчення водія серії НОМЕР_3 від 01.02.2008 , яке згідно протоколу серії ЕПР1 № 701735 від 24.06.2026 було вилучено та видано тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом НОМЕР_4 .

Отримуючи посвідчення водія, яке надає право на керування транспортними засобами, ОСОБА_1 фактично взяв на себе обов`язок знати і неухильно дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху, тобто на ОСОБА_1 , як на водія транспортного засобу, яке визнано законодавством джерелом підвищеної небезпеки, покладено обов`язок неухильно дотримуватись правил дорожнього руху. Свідоме невиконання вищевказаних вимог утворює склад правопорушення.

Таким чином, судом встановлено, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою в стані змішаного (алкогольного та наркотичного )спяніння, тому він підлягає притягненню до адміністративної відповідальності, у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 гривень із позбавленням права керування транспортними засобами, строком на один рік.

При накладенні адміністративного стягнення, суд керуючись ст.33 КУпАП, враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом`якшують або обтяжують відповідальність.

Згідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Керуючись ст. ст. 33, 40-1, ч. 1 ст. 130, 268, 283, 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст.130 КУпАП і накласти адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян 17000 гривень (Отримувач: ГУК у Зап.обл./Зап.обл./ 21081300 Код отримувача (ЄДРПОУ): 37941997 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) Номер рахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001) із позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Згідно ч.2 ст. 308 Кодексу України про адміністративні правопорушення в порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу.

Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 665 грн. 60 коп. на користь держави (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106 Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783 Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001 Код класифікації доходів бюджету: 22030106)

Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Заводський районний суд м. Запоріжжя шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня винесення постанови.

Суддя Н.В. Марченко