Постановление суда № 140764741, 16.10.2026, Подільський районний суд міста Кропивницького (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Кіровограда)

Справа № 405/5526/26

провадження № 1-кс/405/3273/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.10.2026м. Кропивницькийслідчий суддя Подільського районного суду міста Кропивницького ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 захисників адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Кропивницькому клопотання старшого слідчого в ОВС ВР ОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025120040000146 від 29.10.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю с. Митрофанівка Бобринецького району Кіровоградської області, зареєстрованому та проживаючому за адресою: АДРЕСА_1 , вдівцю, пенсіонеру, директору та засновнику ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ», керівнику ФГ «ДАМАНСЬКЕ», депутату VIII скликання Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області,

ВСТАНОВИВ:

старший слідчий в ОВС відділу СУ ГУНП в Кіровоградській області ОСОБА_8 , за погодженням з прокурором звернувся з даним клопотанням до слідчого судді Подільського районного суду міста Кропивницького, відповідно до якого посилаючись на обставини кримінального провадження, вказуючи на обґрунтованість підозри та наявність передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України ризиків, просив застосувати до ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Прокурор у судовому засіданні надав пояснення, згідно з якими клопотання підтримав та просив задовольнити.

Захисники у судовому засіданні надали пояснення, відповідно до яких заперечували щодо задоволення клопотання, вказали на необґрунтованість підозри та недоведеність ризиків, на які посилався слідчий у клопотанні та прокурор у судовій промові. Окремо висловили свою думку щодо непомірності розміру застави, яку просили слідчий та прокурор застосувати до підозрюваного.

Підозрюваний повідомлення про підозру вважав не обґрунтованим, з ризиками не погодився, при цьому пояснив, що має скарги на здоров`я, є пенсіонером, зі слів підозрюваного розмір його пенсії складає 5400 грн. на місяць, окремо має дохід щомісячно близько 30 000 грн, а в кінці року він отримує девіденди у розмірі не менше 500 000 грн., що складає на місяць у середньому 77 066 грн. В задоволенні клопотання підозрюваний просив відмовити.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, у тому числі заперечення сторони захисту та характеризуючі дані на підозрюваного, у тому числі й щодо стану здоров`я підозрюваного, заслухавши сторін, слідчий суддя за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин, керуючись законом, оцінивши кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв`язку для прийняття відповідного процесуального рішення, приходить до наступних висновків.

Відділом РОТЗ СУ ГУНП в Кіровоградській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42025120040000146 від 29.10.2025, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 3 ст. 362 КК України, відповідно до якого ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) набула право постійного користування земельною ділянкою площею 50,0000 га на підставі Державного акта серії КР № 000089 від 10.04.1996 та 12.04.1996 створила Фермерське господарство «ВІРА», діяльність якого було офіційно припинено та ліквідовано юридичну особу 01.07.2014.

Крім того, ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) набула право постійного користування земельною ділянкою площею 48,8000 га на підставі Державного акта серії КР № 000127 від 12.02.1997 та 18.03.1997 створила Фермерське господарство « ОСОБА_10 », діяльність якого також було офіційно припинено та ліквідовано юридичну особу 01.07.2014.

Водночас, ТОВ «Громоклей», відповідно до Статуту від 01.07.2014, затвердженого загальними зборами учасників, утворене в результаті реорганізації шляхом злиття двох юридичних осіб: Фермерського господарства « ОСОБА_10 » та Фермерського господарства «ВІРА».

Засновниками та первинними учасниками товариства виступили ОСОБА_9 та ОСОБА_10 (із розподілом часток по 50% та внесенням прав постійного користування вищевказаними земельним ділянками до статутного капіталу), а директором ТОВ «Громоклей» призначено ОСОБА_4 на підставі рішення загальних зборів учасників, оформленого у Протоколі № 1 від 01.07.2014, який був особисто присутній на вказаних установчих зборах як запрошена особа, координуючи дії учасниць щодо незаконного включення невідчужуваних земель до капіталу створюваної юридичної особи.

В подальшому, маючи повний контроль над ТОВ «Громоклей», виступаючи його директором, реалізуючи свій злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном та придбання права на чуже майно, а саме земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 98, 8000 га у невстановлений досудовим розслідуванням час та місці, однак не пізніше 01.07.2014, ОСОБА_4 розпочав безпосередню реалізацію злочинного плану. З цією метою, діючи умисно, з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправність своїх дій, він організував укладення договорів купівлі-продажу (відчуження) часток у статутному капіталі ТОВ «Громоклей» від 01.08.2014, за якими за штучно заниженою вартістю та з внесенням завідомо неправдивих відомостей про перехід прав на землю концентрував у своїй власності 100% статутного капіталу товариства, підготувавши правове підґрунтя для подальшого заволодіння майном територіальної громади.

З цією метою, діючи умисно, з корисливих мотивів та усвідомлюючи протиправність своїх дій, він організував укладення договорів купівлі-продажу (відчуження) часток у статутному капіталі ТОВ «Громоклей» від 01.08.2014. Зокрема, ОСОБА_4 уклав договір із ОСОБА_9 про викуп її 50% частки номінальною вартістю 771 567 грн за штучно заниженою вартістю у розмірі 50 113 грн, умисно включивши до п. 1.3.2 завідомо неправдиві відомості про те, що до складу відчужуваної частки входить речове право на земельну ділянку комунальної власності площею 50,00 га (кадастровий номер 3520883800:02:000:9509) та договір із ОСОБА_10 про викуп її 50% частки номіналом 771 567 грн за заниженою вартістю 50 113 грн, неправомірно включивши до п. 1.3.2 відомості про перехід права на земельну ділянку площею 48,80 га (кадастровий номер 3520883800:02:000:9510).

Надалі, 04.08.2014, ОСОБА_4 продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, виступаючи Головою зборів, провів Загальні збори учасників ТОВ «Громоклей» та офіційно затвердив вихід ОСОБА_9 та ОСОБА_10 зі складу товариства, сконцентрувавши у своїй власності 100% статутного капіталу та затвердив нову редакцію Статуту ТОВ «Громоклей».

Відповідно п. 8.3.1 нової редакції Статуту ОСОБА_4 закріпив завідомо неправдиві дані про те, що майнові права на земельні ділянки комунальної власності тепер належать особисто йому та формують його частку, а згідно з п. 12.1 та п. 12.2 призначив себе директором ТОВ «Громоклей» із повноваженнями одноосібного розпорядження майном.

В подальшому, ОСОБА_4 , перебуваючи на посаді директора ТОВ «Громоклей», діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою особистого незаконного збагачення, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їхні суспільно небезпечні наслідки й бажаючи їх настання, вчинив шляхом обману заволодіння чужим майном та придбання права на чуже майно, а саме земельними ділянками сільськогосподарського призначення комунальної власності загальною площею 98, 8000 гектарів.

Реалізуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 , достовірно знаючи, що відповідно до вимог Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою є невідчужуваним, та не може бути предметом купівлі-продажу, іншого відчуження та не може передаватися чи вноситися до статутного капіталу будь-яких юридичних осіб, а також усвідомлюючи, що таке право повністю припиняється у разі смерті фізичної особи землекористувача або припинення/ліквідації її фермерського господарства, розробив протиправний злочинний план з метою заволодіння земельними ділянками, розташованими на території Кетрисанівської сілької ради Кропивницького (Бобринецького) району Кіровоградської області.

Враховуючи вимоги статті 31 Земельного кодексу України, у разі припинення чи ліквідації фермерського господарства, а також у разі припинення діяльності землекористувача, право постійного користування земельними ділянками припиняється. Оскільки вказане право є особистим речовим правом громадян і не входить до складу спадщини в розумінні статті 1218 Цивільного кодексу України, після ліквідації ФГ «ВІРА» та ФГ «Світловської О.Ф.» у 2014 році, а у подальшому зі смертю ОСОБА_9 у 2022 році, ці земельні ділянки відповідно до статей 83, 116, 122 Земельного кодексу України мали перейти до розпорядження Кетрисанівської сільської ради Кропивницького (Бобринецького) району Кіровоградської області, як землі комунальної власності територіальної громади.

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, направленого на заволодіння вказаними земельними ділянками та правами на них, ОСОБА_4 , будучи директором ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ», чітко усвідомлював та достовірно знав про вищевказані обмеження земельного законодавства і факт переходу земель до комунальної власності. Крім того, ОСОБА_4 достовірно знав, що законний спосіб набуття права власності чи користування на земельні ділянки комунальної власності для товариства можливий виключно через процедуру відкритих земельних торгів (аукціону) відповідно до статті 134 Земельного кодексу України. Попри це, діючи навмисно та з корисливих мотивів, з метою безперешкодного, протиправного та за заниженою вартістю заволодіння землею, він обрав спосіб набуття прав на майно шляхом обману, який полягав у штучному створенні уявних правових підстав для переходу прав на землю до підконтрольного йому товариства.

З цією метою ОСОБА_4 , приховуючи від державних органів та органу місцевого самоврядування факт припинення діяльності фермерських господарств і невідчужуваний статус права постійного користування, організував укладення договорів купівлі-продажу часток у статутному капіталі ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» від 01.08.2014 з ОСОБА_9 та ОСОБА_10 .

До змісту цих договорів ОСОБА_4 умисно включив завідомо неправдиві відомості про те, що майнові права на земельні ділянки наче б то входять до складу часток та підлягають передачі у власність товариства. Таким чином, об`єктом протиправного посягання ОСОБА_4 стали дві земельні ділянки комунальної власності Кетрисанівської сільської ради: земельна ділянка з кадастровим номером 3520883800:02:000:9509 площею 50,0000 га та земельна ділянка з кадастровим номером 3520883800:02:000:9510 площею 48,8000 га. За допомогою вказаних незаконних правочинів ОСОБА_4 спочатку штучно придбав право на майно, заклавши основу для подальшого протиправного вилучення земель із розпорядження територіальної громади.

Для подальшої реалізації злочинного умислу та первинного протиправного встановлення майнових прав на землю в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, 17.04.2023 ОСОБА_4 звернувся до державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради ОСОБА_11 із завідомо неправомірними заявами про державну реєстрацію прав № 54948279 (щодо ділянки № 9509) та № 54948391 (щодо ділянки № 9510), які він подав від імені та в інтересах ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ».

З метою створення уявлення про законність переходу речових прав та умисного введення державного реєстратора в оману, ОСОБА_4 додав до вказаних заяв завідомо неправомірний пакет документів, які в силу закону не давали змоги встановити факт набуття чи зміни речових прав товариством, а саме:

- Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000089, виданий Бобринецькою районною радою народних депутатів 10.04.1996 на ім`я ОСОБА_9 ;

- Державний акт на право постійного користування землею серії КР № 000127, виданий Бобринецькою районною радою народних депутатів 12.02.1997 на ім`я ОСОБА_10 ;

- Договір купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» від 01.08.2014, укладений між громадянкою ОСОБА_9 та ОСОБА_4 , у пункті 1.3.2 якого умисно та неправомірно було зазначено, що до складу відчужуваної частки входить земельна ділянка площею 50 га з кадастровим номером 3520883800:02:000:9509;

- Договір купівлі-продажу (відчуження) частки у статутному капіталі ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» від 01.08.2014, укладений між громадянкою ОСОБА_10 та ОСОБА_4 , у пункті 1.3.2 якого умисно та неправомірно було зазначено, що до складу відчужуваної частки входить земельна ділянка площею 48,80 га з кадастровим номером 3520883800:02:000:9510;

- Протокол загальних зборів учасників ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» № 2 від 04.08.2014, який використовувався для штучного підтвердження незаконного переходу земельних прав до статутного капіталу товариства.

В подальшому, 21.04.2023 державний реєстратор Кетрисанівської сільської ради ОСОБА_11 , діючи за вказівкою директора ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» ОСОБА_4 та в інтересах вказаного товариства, прийняла до розгляду відповідні заяви. На виконання протиправних вказівок ОСОБА_4 та на підставі доданих до заяв завідомо незаконних документів, ОСОБА_11 здійснила неправомірну первинну реєстрацію права на вказані земельні ділянки, чим грубо порушила вимоги статей 3, 10, 18 та 24 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відтак, ОСОБА_11 прийняла неправомірні рішення № 67293319 та № 67293773, за результатами яких до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно було внесено незаконні записи № 39930694 та № 39930742 про зміну правонабувача іншого речового права на користь ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ». Факт протиправності та безпідставності прийняття рішень на основі вищевказаних документів повністю встановлено та зафіксовано у висновках комісії Міністерства юстиції України (Наказ № 1944/5 від 22.07.2026 за результатами камеральної перевірки).

Продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, ОСОБА_4 шляхом обману, уповноважених осіб органів місцевого самоврядування, що полягав у повідомленні завідомо неправдивих відомостей та в умисному викривленні дійсних обставин щодо норм земельного законодавства задля уникнення відкритих аукціонів надав посадовим особам Кетрисанівської сільської ради сфальсифіковані вихідні дані та підписані раніше правочини, неправомірно посилаючись на пункт 6? розділу X «Перехідні положення» Земельного кодексу України (право викупу без торгів), хоча ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» у силу чинного законодавства не було і не могло бути суб`єктом права на придбання земельної ділянки без проведення земельних торгів.

Внаслідок вказаних злочинних дій ОСОБА_4 , спрямованих на введення в оману уповноважених осіб органу місцевого самоврядування, з метою заволодіння чужим майно, а саме вищевказаними земельними ділянками, він протиправно забезпечив прийняття Кетрисанівською сільською радою Кропивницького району Кіровоградської області на двадцять дев`ятій сесії восьмого скликання Рішення № 3794 від 30.08.2024 «Про надання дозволу на викуп земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення фермерського господарства ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ».

На підставі цього рішення ОСОБА_4 вивів землю з комунальної власності та погодив її продаж очолюваному ним суб`єкту господарювання ТОВ «Громоклей».

Продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, спрямованого на остаточне протиправне заволодіння земельними ділянками комунальної власності, ОСОБА_4 21.11.2024 уклав:

- договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 50,0000 га із кадастровим номером 3520883800:02:000:9509 за ціною 1 412 008 грн, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 1884.

- договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 48,8000 га із кадастровим номером 3520883800:02:000:9510 за ціною 1 484 200 грн, зареєстрований у реєстрі нотаріальних дій за № 1885.

На виконання умов вказаних протиправних правочинів, ОСОБА_4 , через умисне повідомлення завідомо неправдивих відомостей, безпідставне посилання на пільговий порядок та штучне уникнення обов`язкових відкритих земельних торгів, протиправно заволодів чужим майном, а саме земельними ділянками комунальної власності Кетрисанівської сільської ради загальною площею 98,8000 гектарів.

Вказані правочини було підписано з грубим порушенням вимог статей 134, 135 Земельного кодексу України та статті 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», що стало завершальним етапом заволодіння майном, а саме земельними ділянками комунальної власності.

У подальшому, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного умислу, з метою приховання вчиненого кримінального правопорушення та унеможливлення повернення земельних ділянок законному власнику Кетрисанівській сільській раді Кропивницького району Кіровоградської області, ОСОБА_4 задіяв механізм штучного роздроблення об`єктів кримінального посягання, для чого забезпечив виготовлення відповідної землевпорядної документації та використовуючи уповноважених на виконання функцій держави осіб, організував поділ вищевказаного нерухомого майна.

Для цього було залучено ФОП « ОСОБА_12 », який розробив відповідну проектну документацію, на підставі якої земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:9509 площею 50,0000 га було поділено на три нові ділянки: 3520883800:02:000:9522 площею 15 га; 3520883800:02:000:9523 площею 15 га; 3520883800:02:000:9524 площею 20 га, а земельну ділянку кадастровий номер 3520883800:02:000:9510 площею 48,8000 га аналогічно було поділено на дві ділянки: 3520883800:02:000:9520 площею 24,4 га; 3520883800:02:000:9521 площею 24,4 га.

Вказані новоутворені земельні ділянки, згідно з відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, які набуті внаслідок обману були протиправно зареєстровані на праві приватної власності за ТОВ «Громоклей».

Таким чином, ОСОБА_4 , діючи умисно, в умовах воєнного стану, шляхом обману посадових осіб, використання незаконних правових підстав викупу землі без торгів та наступного поділу об`єктів нерухомості, остаточно заволодів майном Кетрисанівської сільської ради, ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 3520883800:02:000:9509 відповідно до висновку експерта № 38-26 від 22.04.2026 площею 50,0000 га становить 5 785775, 00 грн та ринкова вартість земельної ділянки кадастровий номер 3520883800:02:000:9510 площею 48, 8000 га становить 5 645917,00 грн, розпорядившись ним на власний розсуд, чим спричинив територіальній громаді в особі Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області матеріальні збитки в особливо великих розмірах.

Таким чином, своїми умисними діями, ОСОБА_4 вчинив заволодіння чужим майном та придбання права на майно шляхом обману (шахрайство), вчиненому в умовах воєнного стану, в особливо великих розмірах, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 190 КК України.

12.10.2026 ОСОБА_4 вручено письмове повідомлення про підозру.

Щодо обґрунтованості підозри:

Термін «обґрунтована підозра», згідно практики Європейського суду з прав людини ( надалі ЄСПЛ) у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» від 21.04.2011, означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа про яку йдеться мова, могла вчинити правопорушення.

ЄСПЛ не вимагає, щоб на момент обрання запобіжного заходу у органу досудового розслідування були чіткі докази винуватості особи, яку повідомлено про підозру, розумна підозра передбачає наявність доказів, які об`єктивно зв`язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об`єднаного Королівства» від 28.10.1994, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30.08.1990).

У справі «Феррарі-Браво проти Італії» від 14.03.1984 ЄСПЛ вказав, що комісія наголошує, що питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна це питання, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою.

Отже, обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні зазначеного вище кримінального правопорушення підтверджується зібраними під час проведення досудового розслідування по кримінальному провадженню доказами, а саме:

- протоколом допиту свідка ОСОБА_13 ;

- листом Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру за вих. №10-28-0.221-2967/2-26 від 19.03.2026;

- висновком експерта з питань судово оціночно-земельної експертизи №38 - 26 від 22.04.2026;

- актом за результатами проведення камеральної перевірки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державного реєстратора Кетрисанівської сільської ради Кропивницького (Бобринецького) району Кіровоградської області ОСОБА_11 , вих. № 3864/19.1.1/26 від 22.07.2026;

- актовим записом про смерть №83 від 06.05.2022 ОСОБА_9 ;

- протоколом допиту свідка ОСОБА_14 від 22.09.2026, доньки ОСОБА_10 , яка категорично засвідчила, що про створення ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» ні її матір, ні вона ніколи не чули, реального наміру відчужувати землю не мали. Свідок також підтвердила, що ОСОБА_4 повністю незаконно отримав землі ОСОБА_9 , скористався відсутністю у неї родичів;

- протоколом проведення тимчасового доступу до речей та документів від 07.10.2026, які перебувають у володінні Кропивницької РДА щодо реєстраційної справи ТОВ «Громоклей»;

- протоколом проведення тимчасового доступу до речей та документів від 09.10.2026, які перебувають у володінні Кетрисанівської сільської ради щодо придбання двох земельних ділянок ТОВ «Громоклей»;

- протоколом про результати проведення НСРД (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) № 853т/38/113-2026 від 28.09.2026 відносно ОСОБА_4 ;

- протоколом про результати проведення НСРД (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) №732т/38/113-2026 від 04.09.2026 та №851т/38/113-2026 від 28.09.2026 відносно ОСОБА_15 ;

- протоколом про результати проведення НСРД (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) №852т/38/113-2026 від 28.09.2026 відносно ОСОБА_16 ;

- протоколом про результати проведення НСРД (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) №854т/38/113-2026 від 28.09.2026 відносно ОСОБА_17 ;

- протоколом про результати проведення НСРД (зняття інформації з електронних комунікаційних мереж) № 795т/26т від 16.09.2026 відносно ОСОБА_4 , яким зафіксовано розмови підозрюваного з ОСОБА_15 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , що безпосередньо розкривають механізм фальсифікації рішень, незаконної передачі ключів ЕЦП та координації протидії правоохоронним органам.

Отже, ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення

Щодо ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України:

з урахуванням наявності вищезазначених вагомих доказів обґрунтованості підозри, обставин вчинення злочину, його тяжкості, міри покарання, а також особи підозрюваного, слідчим суддею встановлено наявність таких ризиків:

- ризик переховування від органів досудового розслідування та/або суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України) шляхом залишення постійного місця проживання, маючи при цьому всі можливості та засоби, а отже в будь-який час має можливість залишити межі Кіровоградської області. Крім того, слідчим суддею відзначається, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину в умовах воєнного стану, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна. Розуміння суворості майбутнього покарання та значний обсяг фінансових активів і зареєстрованого на нього та членів його родини рухомого і нерухомого майна (включаючи значні активи ФГ «ДАМАНСЬКЕ» та ТОВ «ГРОМОКЛЕЙ» та інших товариств, а також нерухомість у м. Ужгород Закарпатської області) створюють об`єктивні умови та матеріальну основу для його переховування від органу досудового розслідування та суду;

- ризик знищення, приховування або спотворення речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення (п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України). Згідно з матеріалами розсекречених негласних слідчих (розшукових) дій, встановлено, що ОСОБА_4 здійснює активні дії для укриття своїх незаконних дій. Так, у розмові з ОСОБА_15 (державний реєстратор Кетрисанівської сільської ради) від 10.09.2026 о 08:20:55 він прямо вимагає вилучити первинну землевпорядну документацію у розробників: «Та ні, ну технічку, все треба, щоб по ухвалі, щоб ти мені віддала ОСОБА_19 і забирай технічку у нього», що підтверджується також розмовою ОСОБА_15 із ФОП « ОСОБА_12 » від 10.09.2026 о 08:22:35, з метою термінового вилучення та копіювання файлів: «він сказав давай візьми у ОСОБА_20 ту технічку, щоб уже це приготувати». Отже, перебуваючи на волі, підозрюваний спроможний знищити або спотворити первинні документи, які мають значення для встановлення істини;

- ризик незаконного впливу на свідків, експертів, іншу підозрювану у цьому ж кримінальному провадженні (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України) - на даний час триває досудове розслідування та стадія збору доказів, що згідно з практикою ЄСПЛ (рішення у справі «W. v. Switzerland», § 35) є найбільш "вразливою" стадією. Підозрюваний ОСОБА_4 має статус депутата та реальні важелі впливу на працівників Кетрисанівської сільської ради. Матеріали негласних слідчих (розшукових) дій свідчать про систематичний тиск на працівників вказаної сільської ради, зафіксовано, що він особисто платить заставу за притягнутих до відповідальності осіб (чоловіка ОСОБА_15 ), контролює хід розгляду кримінального провадження відносно ОСОБА_17 ), що підтверджує фінансовий та інший контроль над свідками, підозрюваної. У розмові з ОСОБА_18 від 30.06.2026 він прямо наказує особам ухилятися від спілкування зі працівниками правоохоронних органів: «Юля, сама нічого не давай, ніякої інформації, сама... кажи що у погрібі... всіх попередь... щоб він сам нічого нікому не давав»

Відповідно до листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 511-550/0/4-13 від 04 квітня 2013 року «Про деякі питання порядку застосування запобіжних заходів під час досудового розслідування та судового провадження відповідно до Кримінального процесуального кодексу України», слідчому судді, суду слід враховувати, що рішення про застосування одного із видів запобіжних заходів, який обмежує права і свободи підозрюваного, обвинуваченого, має відповідати характеру певного суспільного інтересу, що, незважаючи на презумпцію невинуватості, превалює над принципом поваги до свободи особистості.

Крім цього, відповідно до практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Відповідно до ч. та 1 ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Заходами забезпечення кримінального провадження, зокрема є запобіжні заходи.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п`ятою статті 176 цього Кодексу (ч. 1 ст. 183 КПК України).

У відповідності до п.4 ч. 2 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як: до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

Відповідно до ч.1 ст. 178 ККПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, слідчий суддя, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини: вагомість наявних доказів про вчинення підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, обвинувачується; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного, обвинуваченого в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного, обвинуваченого постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного, обвинуваченого; майновий стан підозрюваного, обвинуваченого; наявність судимостей у підозрюваного, обвинуваченого; дотримання підозрюваним, обвинуваченим умов застосованих запобіжних заходів, якщо вони застосовувалися до нього раніше; наявність повідомлення особі про підозру у вчиненні іншого кримінального правопорушення; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється, обвинувачується особа, або розмір доходу, в отриманні якого внаслідок вчинення кримінального правопорушення підозрюється, обвинувачується особа, а також вагомість наявних доказів, якими обґрунтовуються відповідні обставини .

У відповідності до ч. 1 ст. 29 Конституції України ніхто не може бути заарештований або триматися під вартою інакше як за вмотивованим рішенням суду і тільки на підставах та в порядку, встановлених законом.

Таким чином, оскільки метою статті 29 Конституції України є недопущення свавільного обмеження (позбавлення) свободи й особистої недоторканності людини, то право на свободу та особисту недоторканність хоч і може бути обмежене, однак обмеження має бути здійснене з дотриманням конституційних гарантій захисту прав і свобод людини і громадянина, принципів правовладдя, справедливості, рівності, домірності, на підставі та у порядку, визначених законами України, за вмотивованим рішенням суду, ухваленим у порядку справедливої судової процедури, а також із урахуванням актів міжнародного права, позицій Європейського суду з прав людини.

Отже, як зазначив Другий сенат Конституційного суду України в рішенні № 9-р(II)/2026 від 21 липня 2026 року у справі № 3-176/2025(355/2, за конституційною скаргою ОСОБА_21 щодо відповідності Конституції України (конституційності) абзацу п`ятого частини п`ятої статті 182 Кримінального процесуального кодексу України (про забезпечення альтернативності застави триманню під вартою), Конституційний Суд України розглядає інститут застави у кримінальному провадженні як законодавчий засіб мінімізації втручання у право на свободу та особисту недоторканність (частина перша статті 29 Конституції України) в умовах, коли конституційні цілі правосуддя й завдання кримінального провадження можуть бути досягнуті без заходів держави щодо фізичної ізоляції особи, яку підозрюють чи обвинувачують. Однак для виконання конституційних вимог застава та її розмір мають реалізовувати функцію реальної альтернативності застави триманню особи під вартою.

Конституційний Суд України також зазначив, що законодавче унормування застави, розмір якої покладає на особу, яку підозрюють чи обвинувачують, значне фінансове зобов`язання, має бути спрямоване на ефективну мотивацію особи утримуватися від неправомірної поведінки, оскільки лише в такий спосіб застава є реальною альтернативою запобіжному заходу у виді тримання під вартою. Тому законодавче врегулювання застави вимагає індивідуалізації стосовно особи, яку підозрюють чи обвинувачують, а також щодо обставин кримінального провадження, тобто розмір застави має бути відчутним для особи, однак не таким, що фактично унеможливлює її альтернативність триманню під вартою.

Ураховуючи, що застава не є кримінальним покаранням, „викупом особи чи компенсацією за заподіяну кримінальним правопорушенням шкоду, Конституційний Суд України наголосив, що застава як інститут є процесуальною гарантією присутності особи, яку підозрюють чи обвинувачують, та дотримання інших покладених на неї обов`язків у кримінальному провадженні.

Відтак, беручи до уваги висунуту ОСОБА_4 підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України, враховуючи соціальні зв`язки підозрюваного, його вік, рід занять, сімейний та майновий стан, відношення до вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя вважає за можливе визначити підозрюваному заставу, при цьому слідчим суддею відзначається, що згідно з положеннями ст. 182 КПК України (ч. 4 цієї статті) визначення розміру застави є виключною компетенцією слідчого судді, а не прокурора, тому з урахуванням майнового стану підозрюваного, беручи до уваги рішення Другого сенату Конституційного суду України № 9-р(II)/2026 від 21 липня 2026 року у справі № 3-176/2025(355/2, слідчий суддя робить висновок про неспроможність підозрюваного сплатити заставу у розмірі 11 431 680, 00 грн.

Згідно з п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2026 рік» установлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб становить з 1 січня 2026 року на одну особу працездатного віку в розрахунку на місяць 3328 грн.

Таким чином, слідчий суддя дійшов висновку про те, що саме застава у розмірі трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб зможе забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків, відповідно до ст. 194 КПК України.

В ухвалі слідчого судді, суду зазначаються, які обов`язки з передбачених статтею 194 цього Кодексу будуть покладені на підозрюваного у разі внесення застави, наслідки їх невиконання, обґрунтовується обраний розмір застави, а також можливість її застосування, якщо таке рішення прийнято у кримінальному провадженні, передбаченому частиною четвертою цієї статті.

З огляду на викладене слідчим суддею відзначається, що застосування відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою за вказаних обставин справи, серйозністю висунутої проти нього підозри, з урахуванням встановлених ризиків, характеризуючих даних на підозрюваного, у тому числі відомостей про стан здоров`я підозрюваного, на які посилалася у судовому засіданні сторона захисту, заперечень підозрюваного та його захисників, на думку слідчого судді, не є надмірним та таким, що принижує його гідність у розумінні Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а тому усі наведені обставини у їх сукупності, не дають достатніх підстав застосувати відносно нього більш м`який запобіжний захід, ніж тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування.

Беручи до уваги зазначене, слідчий суддя дійшов висновку, що клопотання слідчого підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 176-197, 376 КПК України,

ПОСТАНОВИВ:

клопотання слідчого задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою, в межах строку досудового розслідування, а саме: з 17.40 год. 16.10.2026 року до 16.30 год. 12.12.2026 року.

Визначити заставу у розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, тобто в сумі 998 400 грн., які необхідно внести на депозитний рахунок: отримувач: ТУ ДСА України в Кіровоградській області; МФО 820172, ЄДРПОУ 26241445, рахунок UA 768201720355219001015002505. Призначення платежу: забезпечення виконання рішення згідно статті 182 КПК України по справі №42025120040000146 від 29.10.2025 року.

При внесенні визначеної суми застави ОСОБА_4 ,- з-під варти звільнити.

У разі внесення застави, покласти на ОСОБА_4 , на строк до 12.12.2026 наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого у кримінальному провадженні, прокурора у кримінальному провадженні та слідчого судді за першою вимогою;

2) не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора ;

3) повідомляти слідчого, прокурора про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

4) утримуватися від спілкування із підозрюваною ОСОБА_15 , зі свідками ОСОБА_22 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , працівниками Кетрисанівської сільської ради Кропивницького району Кіровоградської області;

5) здати на зберігання до відповідного територіального органу Центрально-південного міжрегіонального управління Державної міграційної служби паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити підозрюваному ОСОБА_4 , що відповідно до ч. ч. 8, 9 ст. 182 КПК України у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Питання про звернення застави в дохід держави вирішується слідчим суддею, судом за клопотанням прокурора або за власною ініціативою суду в судовому засіданні за участю підозрюваного, обвинуваченого, заставодавця, в порядку, передбаченому для розгляду клопотань про обрання запобіжного заходу. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень ч.7 ст.194 КПК України.

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взяти під варту в залі суду - негайно.

Строк дії ухвали визначити до 16.30 год. 12.12.2026 року

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_23