Решение № 140761596, 12.10.2026, Недригайлівський районний суд Сумської області

Провадження № 2/582/424/26

Справа № 587/3139/26

Копія

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"12" жовтня 2026 р.

Недригайлівський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Яковенко Н.М.,

за участю секретаря Ярмоленко А.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в селищі Недригайлів за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» Величко Л.М. звернулась до суду із цим позовом та просить суд ухвалити рішення, яким стягнути із відповідача ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ: 41084239, місцезнаходження: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 559911-КС-001 про надання кредиту від 01.10.2025, що становить 22 917,37 грн, та витрати по сплаті судового збору.

Позовні вимоги мотивує тим, що 01.10.2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір №559911-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до умов договору позивач надав відповідачу кошти у розмірі 10 000,00 грн на засадах строковості, поворотності, платності, а позичальник зобов`язався повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та правил про надання грошових коштів у кредит.

Позивач свої зобов`язання за договором кредиту виконав, надав позичальнику грошові кошти в розмірі 10 000,00 грн шляхом перерахування на банківську картку позичальника.

Також 26.11.2025 року між сторонами було укладено Додаткову угоду №1 до Договору про надання кредиту, якою термін дії договору продовжено до 10.06.2026 р.

Оскільки відповідач належним чином не виконувала свої зобов`язання за договором то станом на 09.07.2026 вона має заборгованість перед позивачем у розмірі 22 917,37 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту 8 046,80 грн, суми прострочених платежів по процентах 11 096,82 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 3 773,75 грн. На виконання умов договору відповідачем було здійснено часткову оплату на загальну суму 15 484,88 грн, що свідчить про конклюдентні дії щодо визнання боргу. Враховуючи неналежне виконання відповідачем умов вказаного кредитного договору, представник позивача просив стягнути з відповідача вказану суму заборгованості та судові витрати.

Відповідач ОСОБА_1 відзиву на позовну заяву разом з доданими до нього письмові доказами на обґрунтування своїх заперечень проти позовних вимог та розміру судових витрат у встановлений судом строк не подала.

Ухвалою судді Сумського районного суду від 04 серпня 2026 року позовну заяву з доданими матеріалами передано за підсудністю до Недригайлівського районного суду.

Ухвалою судді Недригайлівського районного суду від 03 вересня 2026 року у цивільній справі відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін. Задоволено клопотання представника позивача про витребування доказів.

12 жовтня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи.

Представник позивача у судове засідання не прибув, у позові просив розгляд справи провести без його участі, позовні вимоги підтримує повністю, проти ухвалення заочного рішення по справі не заперечував.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не прибула, є належним чином повідомленою про час та місце судового розгляду, про причини неявки суд не повідомила, своїм правом на подання відзиву не скористалася, клопотань про відкладення розгляду справи до суду від неї не надходило.

Відповідно до ч. 8 ст. 178 ЦПК України в разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до вимог ст. 223, 280, 281 ЦПК України, суд постановив ухвалу про заочний розгляд справи, проти такого вирішення справи не заперечує і представник позивача.

Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, справу розглянуто без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Суд, дослідивши наявні у справі докази в їх сукупності, вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Так, із копії договору № 559911-КС-001 від 01.10.2025 про надання кредиту (Споживчий кредит.Електронна форма) судом встановлено, що ТОВ "Бізнес позика" за допомогою інформаційно-комунікаційної системи Кредитодавця (ІТС) уклало з відповідачем ОСОБА_1 договір в електронній формі, який підписаний відповідачем електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-8357.

Відповідно до умов цього договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА». Строк, на який надається Кредит: 24 тижні, стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована. Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору. Встановлений Договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено Кредитодавцем в односторонньому порядку. Комісія за видачу кредиту 2 000,00 грн. Строк дії Договору: до 18.03.2026 року. Орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 24 732,1 грн.

При цьому, суд зазначає, що у розділі 12 договору - реквізити сторін наявна інформація про ПІБ позичальника, дані його паспорта, місце проживання, РНОКПП, а також номер особистого електронного платіжного засобу: НОМЕР_2 та інша інформація, яка дозволяє ідентифікувати позичальника як відповідача.

Із копії візуальної форми послідовності дій клієнта в ІТС ТОВ "Бізнес позика" вбачається, що позичальник ОСОБА_1 , використовуючи номер телефону НОМЕР_3 , ідентифікувалася в ІТС та зайшла в особистий кабінет, ознайомилася та підписала одноразовим ідентифікатором UA-5110 паспорт споживчого кредиту, акцептувала умови оферти, та підписала договір одноразовим ідентифікатором UA-8357.

На виконання умов договору ТОВ "Бізнес позика" 01.10.2025 перерахувало кошти на рахунок ОСОБА_1 у сумі 10 000,00 грн, що підтверджується довідкою Товариство з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» про перерахування на картку НОМЕР_2 , призначення переказу : Перерахування НОМЕР_4 ОСОБА_1 , ІПН НОМЕР_1 згідно до кредитного договору №559911- КС-001 від 01.10.2025.

Крім того, факт перерахування коштів підтверджується наданою на підставі ухвали суду АТ КБ "ПРИВАТБАНК" інформацією про випуск на ім`я ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) платіжної картки № НОМЕР_5 , відкриття відповідного банківського рахунку та банківською випискою по рахунку ОСОБА_1 відповідно до якої 01.10.2025 відбулося зарахування коштів на суму 10 000 грн.

Також, 26.11.2025 року між ТОВ «БІЗПОЗИКА» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено Додаткову угоду №1 до Договору № 559911-КС-001 про надання кредиту, відповідно до умов якої сторони домовились внести зміни в п. 1 Договору та викласти «Термін дії Договору» в новій редакції, а саме: «Термін дії Договору: до 10.06.2026 ». Ця угода підписана позичальником електронним підписом одноразовим ідентифікатором UA-6093.

Таким чином, позивач ТОВ «БІЗПОЗИКА» свої зобов`язання за кредитним договором виконало та надало позичальнику грошові кошти у розмірі 10 000,00 грн.

Натомість відповідач ОСОБА_1 свої зобов`язання за цим договором в повному обсязі не виконала, кредит не повернула та не сплатила відсотки за користування ним.

Розрахунком заборгованості за кредитом у гривні підтверджується, що станом на 09.07.2026 ОСОБА_1 має заборгованість перед ТОВ "Бізнес позика" у сумі 22 917,37 грн, яка складається із: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 8 046,80 грн, суми прострочених платежів по процентах 11 096,82 грн, суми заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ 3 773,75 грн, суми прострочених платежів за комісією 0,00 грн. З розрахунку заборгованості також вбачається, що ОСОБА_1 частково сплатила на виконання умов договору 15 484,88 грн, однак вказаної суми не достатньо для повного розрахунку з позивачем.

Розмір заборгованості підтверджується також Довідкою про стан заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) за Договором № 559911-КС-001 про надання кредиту від 01.10.2025 станом на 12.07.2026.

З досліджених в судовому засіданні доказів вбачається, що між сторонами склалися правовідносини, які виникли з договору позики (кредиту) та які нормативно врегульовані нормами ЦК України та інших нормативних документів.

Так, відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 1055 ЦК України).

Згідно із частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Враховуючи положення ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг», правочин вважається вчиненим у електронній формі у випадку, якщо в ньому наявні всі обов`язкові реквізити документа.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 3 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Для підтвердження достовірності походження та цілісності електронного документа може використовуватися електронна печатка. Накладанням електронного підпису та/або електронної печатки завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно із ст.3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Положеннями ст. 12 Цього ж закону визначено, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги", за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

В цій справі кредитний договір укладений сторонами в електронній формі шляхом ідентифікації позичальника в ІКС позивача та використання позичальником електронного цифрового підпису одноразовим ідентифікатором, що узгоджується з вимогами законодавства. Такий договір прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі.

Договір містить усі істотні умови, необхідні для даного виду правочину, а відтак, враховуючи його особисте підписання відповідачем, його умови були відомі останній. Після підписання договору у сторін виникли взаємні права та обов`язки щодо надання кредитних коштів і їх повернення зі сплатою відповідних відсотків за користування.

Без власного волевиявлення відповідача, без входу в інформаційно-комунікаційну систему, надання відповідачем необхідної інформації для укладення договору, зокрема паспортних даних, ідентифікаційного коду, даних банківської карти для зарахування коштів, електронної адреси для надсилання одноразового ідентифікатора кредитний договір не був би укладений. Отже цей правочин відповідно до Закону України "Про електронну комерцію" вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі, та укладення цього договору у запропонованій формі відповідало внутрішній волі позивача. Аналогічні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 28 квітня 2021 року у справі № 234/7160/20 (провадження № 61-2903св21), від 01 листопада 2021 року у справі № 234/8084/20 (провадження № 61-2303св21), від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18 (провадження № 61-8449 св 19); від 09 вересня 2020 року у справі №732/670/19 (провадження №61-7203св 20), від 12 січня 2021 року у справі №524/5556/19 (провадження № 61-16243 св 20).

Статтями 525, 526 ЦК України визначено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 530 ЦК України визначає, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).Відповідно до ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Одним із видів порушення зобов`язання є прострочення - невиконання зобов`язання в обумовлений сторонами строк ( ст. 612 ЦК України).

Отже позовні вимоги про стягнення заборгованості за тілом кредиту та відсотками за користування ним підлягають задоволенню в повному обсязі.

Щодо стягнення відсотків відповідно до ст. 625 ЦК України у розмірі 3773,75 грн, суд зазначає наступне.

П.7.5. Договору №559911- КС-001 від 01.10.2025 передбачено, що у разі прострочення виконання Позичальником грошового зобов`язання зі сплати процентів за користування Кредитом та/або Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суми Кредиту у визначені цим Договором терміни, Позичальник зобов`язаний сплатити Кредитодавцюсуму заборгованості з урахуванням 700 000 % (Сімсот тисяч) процентів річних від суми заборгованості в силу положень статті 625 Цивільного кодексу України. Проценти річних нараховуються за кожен день прострочення на суму заборгованості, що включає прострочені проценти за користування Кредитом та/або суму простроченої Комісії та/або Комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів (якщо умови додаткової угоди до цього Договору передбачають сплату комісії за видачу у Кредит додаткових грошових коштів) та/або суму неповернутого Кредиту, та не нараховуються на раніше нараховані проценти на підставі статті 625 Цивільного кодексу України. При цьому проценти річних нараховуються на суму заборгованості за кожен день прострочення у сумі, що не перевищує 2 (два) відсотка від неповернутої Позичальником суми Кредиту.

Указом Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні» на всій території України введено воєнний стан, який продовжує діяти на час розгляду справи.

Відповідно до Закону України від 15.03.2022 № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу.

Враховуючи те, що заборгованість за процентами річних на підставі ст. 625 ЦК України у відповідача за кредитним договором виникла у період дії в Україні воєнного стану, суд вважає, що вказана заборгованість у розмірі 3773,75 грн стягненню з відповідача не підлягає, а тому в цій частині позову слід відмовити.

Частиною 1 статті 79 ЦПК передбачено, що достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Відповідно до статті 80 ЦПК достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з ч.ч. 1, 5, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду (ст.83 ЦПК України).

Відповідачка ОСОБА_1 відзив на позов з доказами на спростування позиції відповідача до суду не надала, тому суд, на підставі наданих позивачем доказів, вважає встановленим, що між сторонами був укладений кредитний договір та додаткова угода до нього, свої договірні зобов`язання позивач виконав в повному обсязі, натомість відповідачка належним чином зобов`язання не виконала, заборгованість за кредитним договором у повному обсязі не погасила.

Отже, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором в сумі 19 143,62 грн ( 8 046,80 грн тіло кредиту, 11 096,82 грн - відсотки за користування кредитом) підтверджуються наявними в справі доказами та підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позову було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн. Оскільки позовні вимоги в сумі 22 917,37 грн задоволено частково на суму 19 143,62 грн (що становить 83,53% від ціни позову), пропорційному відшкодуванню за рахунок відповідача підлягають витрати позивача по сплаті судового збору в розмірі 2 223,90 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 247, 259, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, будинок 26, офіс 411) заборгованість за Договором № 559911-КС-001 про надання кредиту від 01.10.2025 року, що становить 19 143 (дев`ятнадцять тисяч сто сорок три) грн 62 коп., та витрати по сплаті судового збору в розмірі 2 223 (дві тисячі двісті двадцять три) грн 90 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду скарги.

Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення до Сумського апеляційного суду у встановленому законом порядку.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика", Код ЄДРПОУ 41084239, місцезнаходження юридичної особи: 01133, м. Київ, б. Лесі Українки, будинок 26, офіс 411.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя:підпис З оригіналом згідно

Суддя : Н. М. Яковенко