Постановление суда № 140760981, 20.10.2026, Рівненський окружний адміністративний суд

РІВНЕНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

ПРО ЗАЛИШЕННЯ ПОЗОВНОЇ ЗАЯВИ БЕЗ РУХУ

20 жовтня 2026 рокум. Рівне№460/19331/26

Суддя Рівненського окружного адміністративного суду О.Р. Гресько після одержання позовної заяви

ОСОБА_1

доГоловного управління ДПС у Рівненській областіпро визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,В С Т А Н О В И В:

До Рівненського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі по тексту позивач) до Головного управління ДПС у Рівненській області (далі по тексту відповідач), у якій позивач просить визнати дії відповідача протиправними; скасувати податкову вимогу; скасувати податкові повідомлення-рішення, що додані до позовної заяви; стягнути майнову шкоду на користь позивача у розмірі 92406,79 грн; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій таких як нарахування податкових зобов`язань без витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано на ім`я позивача; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій таких як надавати, поширювати персональні дані позивача іншій особі без нотаріального посвідчення довіреності у порядку передоручення.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

1. Згідно з пунктом 5 частини п`ятої статті 160 КАС України у позовній заяві зазначається виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Проте, всупереч вказаній вище нормі у позовній заяві не зазначено викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

2. Крім того, пунктами 6, 7, 9 частини п`ятої статті 160 КАС України визначено, що в позовній заяві зазначаються: відомості про вжиття заходів досудового врегулювання спору - у випадку, якщо законом встановлений обов`язковий досудовий порядок урегулювання спору; відомості про вжиття заходів забезпечення доказів або позову до подання позовної заяви, якщо такі здійснювалися; у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.

Однак, всупереч вимогам вказаних норм КАС України, позивач не зазначив у позовній заяві обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями та діями відповідача прав, свобод, інтересів позивача.

3. За правилами частини сьомої статті 161 КАС України до заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Всупереч ч. 7 ст. 161 КАС України, до поданої позовної заяви не додано оскаржувану податкову вимогу Головного управління ДПС у Рівненській області.

При цьому, будь-яких клопотань про витребування оспорюваного індивідуального акта з обставин його відсутності не заявлено.

4. Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI передбачено, що розмір судового збору за подання адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою, становить 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб; майнового характеру - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно із приписами частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

У разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2026 рік" від 19.11.2024 року № 4059-IX року установлено з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць - 3328,00 грн.

Зі змісту адміністративного позову та позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено дві позовні вимоги немайнового характеру (зобов`язання відповідача утриматися від вчинення дій таких як нарахування податкових зобов`язань без витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на нерухоме майно, яке зареєстровано на ім`я позивача; зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій таких як надавати, поширювати персональні дані позивача іншій особі без нотаріального посвідчення довіреності у порядку передоручення), а також вимоги майнового характеру (про скасування податкової вимоги; про скасування податкових повідомлень-рішень, що додані до позовної заяви; про стягнення майнової шкоди на користь позивача у розмірі 92 406,79 грн).

Встановлено, що до позовної заяви позивачем додано наступні оскаржувані податкові повідомлення-рішення, якими визначено податкове зобов`язання на суму 92 406,79 грн:

1. № 325971/17-16 від 16.03.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 2 029,58 грн;

2. № 310941-2410-1712-UA56060050000010769 від 05.06.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 148,91 грн;

3. № 0700724-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 13 407,00 грн;

4. № 0700726-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 1 239,00 грн;

5. № 0700727-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 14 524,25 грн;

6. № 0700729-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 1 342,25 грн;

7. № 0700732-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 14 971,15 грн;

8. № 0700733-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, яким визначено податкове зобов`язання на суму 1 383,55 грн;

9. № 3938148-2410-1716-UA56060050000010769 від 26.05.2025, яким визначено податкове зобов`язання на суму 166,77 грн;

10. № 0378877-2407-1716-UA56060470000086729 від 10.06.2025, яким визначено податкове зобов`язання на суму 1 466,15 грн;

11. № 0378878-2407-1716-UA56060470000086729 від 10.06.2025, яким визначено податкове зобов`язання на суму 15 864,95 грн;

12. № 5270306/17-16 від 16.06.2025, яким визначено податкове зобов`язання на суму 2 580,92 грн;

13. № 64846-24/17-16 від 18.05.2026, яким визначено податкове зобов`язання на суму 3 754,31 грн;

14. № 0450630-2407-1716-UA56060470010041018 від 30.06.2026, яким визначено податкове зобов`язання на суму 1 652,00 грн;

15. № 0450631-2407-1716-UA56060470010041018 від 30.06.2026, яким визначено податкове зобов`язання на суму 17 876,00 грн.

Таким чином, в даній справі заявлено вимоги майнового характеру на загальну суму 184813,58 (ціна позову) (92406,79 грн (оскарження податкових повідомлень-рішень) + 92406,79 грн (стягнення майнової шкоди).

Отже, за заявлені позивачем дві позовні вимоги немайнового характеру та вимоги майнового характеру на загальну суму 184813,58 грн позивачу належить сплатити судовий збір в сумі 3608,43 грн (2х1064,96 грн (3328,00 грн. х 0,4 х 0,8)+ 1478,51 (184813,58х1%х0,8).

Вирішуючи заявлене позивачем клопотання про звільнення від сплати судового збору, варто зазначити наступне.

Відповідно до частини першої статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Згідно з частиною першою статті 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Частиною другою статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Водночас відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір» при визначенні майнового стану особи для цілей цієї статті суд може враховувати інформацію про розмір доходів за попередній календарний рік, перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї, наявність у власності нерухомого, рухомого майна та/або іншого цінного майна, а також інші обставини, які мають значення для оцінки майнового стану особи.

Отже, звільнення від сплати судового збору є правом суду, яке реалізується з урахуванням конкретних обставин справи, майнового стану особи та наявності передбачених законом підстав. При цьому саме на особу, яка заявляє клопотання про звільнення від сплати судового збору, покладається обов`язок доведення обставин, які обґрунтовують таке клопотання.

На підтвердження скрутного матеріального становища позивачем надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків про джерела та суми нарахованого доходу, нарахованого (перерахованого) податку та військового збору, сформовані 14.10.2026.

Зі змісту вказаного документа встановлено, що інформація щодо сум виплачених доходів та утриманих податків за запитуваний період з липня 2025 року по серпень 2026 року в Державному реєстрі фізичних осіб платників податків відсутня.

Разом із тим суд звертає увагу, що пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено можливість звільнення від сплати судового збору, зокрема, за умови перевищення його розміром 5 відсотків річного доходу фізичної особи за попередній календарний рік.

Оскільки позовна заява подається у 2026 році, для встановлення наявності зазначеної умови необхідно враховувати розмір річного доходу позивача за 2025 календарний рік.

Натомість надані позивачем відомості охоплюють період з липня 2025 року по серпень 2026 року, тобто не містять інформації за повний 2025 календарний рік, зокрема за період із січня по червень 2025 року.

За таких обставин зазначений документ не дає можливості встановити загальний розмір річного доходу позивача за попередній календарний рік та, відповідно, перевірити наявність передбаченої пунктом 1 частини першої статті 8 Закону України «Про судовий збір» умови щодо перевищення сумою судового збору 5 відсотків такого доходу.

Крім того, відсутність у Державному реєстрі фізичних осіб платників податків інформації про виплачені доходи за певний період не є безумовним підтвердженням відсутності у позивача будь-яких джерел доходу, заощаджень, грошових коштів чи іншого майна, за рахунок яких може бути здійснена сплата судового збору.

Наданий документ не містить відомостей про майновий стан позивача загалом, зокрема щодо наявності у власності нерухомого, рухомого або іншого цінного майна, грошових коштів та інших активів, що можуть мати значення для оцінки майнового стану особи відповідно до частини третьої статті 8 Закону України «Про судовий збір».

Отже, надані позивачем відомості з Державного реєстру фізичних осіб платників податків, хоча й містять інформацію щодо відсутності в реєстрі даних про доходи за окремий період, самі собою не є достатнім доказом наявності передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір» підстав для звільнення від сплати судового збору.

Таким чином, за відсутності інших належних та достатніх доказів, які б у сукупності підтверджували відповідні обставини, суд доходить висновку, що позивачем не доведено наявності підстав, передбачених статтею 8 Закону України «Про судовий збір», для звільнення від сплати судового збору.

Відтак клопотання позивача про звільнення від сплати судового збору задоволенню не підлягає.

5. Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Загальний строк звернення до суду, встановлений ч. 2 вказаної статті. Так, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому, як свідчить частина 1 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду може бути встановлений також іншими законами.

Спеціальним нормативно-правовим актом, який встановлює окремі правила та положення для регулювання відносин оподаткування та захисту прав учасників податкових відносин, в тому числі захисту порушеного права в судовому порядку, є Податковий кодекс України.

Статтею 56 Податкового кодексу України визначено порядок оскарження рішень контролюючих органів. Так, відповідно до пункту 56.1 статті 56 Податкового кодексу України, рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку.

Пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України визначено, що з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню. Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.

Отже, пунктом 56.18 статті 56 Податкового кодексу України встановлено спеціальний строк у податкових правовідносинах, протягом якого за загальним правилом платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення-рішення або інше рішення контролюючого органу.

Таким чином, строк на оскарження рішення, винесеного податковим органом у позивача за нормами діючого законодавства обраховується як шестимісячний строк для звернення до суду встановлюється за умови, що рішення оскаржене в адміністративному порядку не було, в разі адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення строк звернення до суду складає один місяць.

Як вбачається з матеріалів позову позивачем заявлені вимоги, зокрема, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №325971/17-16 від 16.03.2024, № 310941-2410-1712-UA56060050000010769 від 05.06.2024, № 0700724-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, № 0700726-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, № 0700727-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, № 0700729-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, № 0700732-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, № 0700733-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024, № 3938148-2410-1716-UA56060050000010769 від 26.05.2025, № 0378877-2407-1716-UA56060470000086729 від 10.06.2025, № 0378878-2407-1716-UA56060470000086729 від 10.06.2025, № 5270306/17-16 від 16.06.2025.

Доказів оскарження таких податкових повідомлень-рішень в адміністративному порядку матеріали справи не містять.

Отже, звернувшись до суду з цим позовом 15.10.2026, позивач пропустив шестимісячний строк звернення до суду.

При цьому, судом враховується, що у позивача зареєстрований Електронний кабінет ЄСІТС 26.11.2019.

З комп`ютерної програми "Діловодство спеціалізованого суду" встановлено, що в провадженні Рівненського окружного адміністративного суду перебувала справа №460/23262/25 за позовом Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу в сумі 47503,76 грн, який виник, в тому числі, на підставі податкових повідомлень-рішень № 0700724-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024; № 0700726-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024; № 0700727-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024; № 0700729-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024; № 0700732-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024; № 0700733-2407-1716-UA56060470000086729 від 15.07.2024; №310941-2410-1712-UA56060050000010769 від 05.06.2024; №3938148-2410-1716-UA56060050000010769 від 26.05.2025.

Рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 29 січня 2026 року задоволено повністю адміністративний позов Головного управління ДПС у Рівненській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу. Стягнуто з ОСОБА_1 до бюджету податковий борг в сумі 47503,76 грн та перерахувати: - земельний податок з фізичних осіб в сумі 636,56 грн на рахунок UA608999980334129813000017495 отримувач: ГУК у Рівн.обл./Ю.Крин.сіл.тг/18010700, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998; - податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об`єктів житлової нерухомості в сумі 46867,20 грн на рахунок UA858999980314020512000017527 отримувач: ГУК у Рівн.обл./ Рівненськ.м.тг/18010300, код ЄДРПОУ отримувача 38012494; код банку: МФО 899998.

Не погодившись із прийнятим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу.

Таким чином, не відповідають дійсності твердження позивача, що про порушення своїх прав він дізнався лише 14.10.2026.

Згідно з частиною шостою статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Частинами першою-третьою статті 123 КАС України передбачені наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду:

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтею 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

За таких обставин позовну заяву слід залишити без руху та запропонувати позивачу усунути вказані вище недоліки позовної заяви шляхом подання до суду нової позовної заяви із зазначенням викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями та діями відповідача прав, свобод, інтересів позивача; заяви про поновлення пропущеного строку звернення із зазначенням підстав для його поновлення, а також доказів поважності причин його пропуску; документа про сплату судового збору в сумі 3608,43 грн або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 160, 161, 169, 241, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

У Х В А Л И В :

Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до Головного управління ДПС у Рівненській області (вул. Відінська, буд.12,м. Рівне,Рівненський р-н, Рівненська обл.,33023) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення залишити без руху.

Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної зави протягом десяти днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Роз`яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання.

Суддя Олег ГРЕСЬКО