Решение № 140759743, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/9145/26м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Качур Р.П. розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області про зобов`язання вчинити дії, за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивачка) звернулася до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (далі - відповідач), за участі третьої особи яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області, в якому просить:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо не сформування подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого судового збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34160,00 грн, сплаченого згідно квитанції № 11-1272857/1 від 11.12.2024 року;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати та надати ОСОБА_1 для подачі до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області подання про повернення ОСОБА_1 помилково сплаченого збору на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34160,00 грн, сплаченого згідно квитанції № 11-1272857/1 від 11.12.2024 року.

Позивачка в обґрунтування позову вказала, що придбала квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 . Повідомила, що при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу квартири від 11.12.2024 року нею сплачено збір на обов`язкове державне пенсійне страхування в розмірі 1% від вартості квартири. Ствердила, що звернулася до Головного управління пенсійного фонду у Львівській області із заявою про повернення сплаченого збору на обов`язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, однак відповідач відмовив у задоволенні заяви. Позивачка вважає такі дії протиправними, тому звернулася до суду із цим позовом.

Ухвалою суду від 11.05.2026 провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області.

На адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому проти позову заперечив. Вказав, що Постановою Кабінету Міністрів України від 23.09.2020 № 866, яка набрала чинності 26.09.2020 та внесено зміни до Порядку № 1740. Згідно із Пунктом 15-3 Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах в і г пункту 15-2 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування». Тобто даним пунктом саме на нотаріусів покладено обов`язок щодо звільнення громадян від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна. З аналізу наведених норм права випливає, що позивачка сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з підстав того, що Нотаріус вчинив дії, які суперечать чинному законодавству, адже громадяни які придбавають житло вперше, звільняються від сплати збору на підставі Закону, а не за рішенням органу Пенсійного фонду. Тому, питання звільнення від сплати збору повинно з`ясовуватись при нотаріальному оформленні цивільно-правового договору. До компетенції органів Пенсійного фонду України не належить питання підтвердження факту придбання особою житла вперше. Просив відмовити у задоволенні позову.

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору відзиву або заперечень на позовну заяву на адресу суду не надала. Про розгляд справи повідомлена належним чином.

Суд всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті та встановив таке.

Між ОСОБА_2 (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) укладено Договір купівлі-продажу квартири від 11.12.2024 (далі - Договір).

ОСОБА_1 згідно Договору придбала квартиру АДРЕСА_2 .

Пунктом 5 вказаного Договору встановлено, що продаж вчинено за 3416000,00 (три мільйони чотириста шістнадцять тисяч гривень 00 копійок).

Вищевказаний Договір посвідчено приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу Львівської області Синюк Світланою Вікторівною.

Перед укладенням договору купівлі-продажу квартири позивачка сплатила збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості квартири у розмірі 34160,00 грн, що підтверджується копією квитанції, наявною в матеріалах справи.

Позивачка звернулася до відповідача із заявою щодо повернення безпідставно сплачених коштів у розмірі 34160,00 грн, що не заперечується сторонами.

Відповідач листом № 1300-5504-8/152073 від 12.11.2025 повідомив позивачку про відсутність підстав для формування подання на повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету зборів, платежів та інших доходів до бюджету, оскільки до заяви не долучено відомостей з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно).

Позивачка вважає таку відмову протиправною, тому звернулася до суду із цим позовом.

При вирішенні спору суд керується таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з абзацом 1 пункту 9 статті 1 Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» платниками збору на обов`язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до абзацу 2 пункту 9 статті 1 цього Закону нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об`єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Абзацом 3 пункту 9 статті 1 вищевказаного Закону встановлено, що нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Аналогічні положення містяться у п. 15-1 та абз.1 п. 15-3 Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 року № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Абзацом 2 пункту 15-3 Порядку №1740 встановлено, що документом, що підтверджує сплату збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, є платіжне доручення платника збору про перерахування сум збору на бюджетні рахунки для зарахування надходжень до державного бюджету, відкриті в головних управліннях Казначейства. Копія такого платіжного доручення зберігається в нотаріуса, який посвідчив договір.

Відповідно до підпункту «б» п.15-2 Порядку № 1740 збір на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі нерухомого майна не сплачується, якщо: б) право власності на житло, отримане фізичною особою в результаті його приватизації, відповідно до Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду».

Разом з тим, Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 внесено зміни до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» (далі - Постанова № 866), зокрема, доповнено п.15-2 вказаного Порядку підпунктами «в» і «г» такого змісту:

«в) особа придбаває житло вперше, що підтверджується заявою фізичної особи про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя), та відомостями з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло, а також даними про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року);

г) особа перебуває у черзі на одержання житла, що підтверджується документом, виданим органом, до компетенції якого належить ведення обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов».

Крім того, пункт 15-3 доповнено абзацом такого змісту:

«Нотаріальне посвідчення договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна за наявності зазначених у підпунктах «в» і «г» пункту 152 цього Порядку інформації та документів, що підтверджують звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування».

Вказана постанова Кабінету Міністрів України від 23 вересня 2020 року № 866 «Про внесення змін до Порядку сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій» набрала чинності 26 вересня 2020 року.

З системного аналізу вищевказаних правових норм слідує, що з 26 вересня 2020 року законодавцем конкретизовано та деталізовано законодавство, яке регламентувало підстави та процедуру звільнення від сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування.

Зокрема, держава чітко визначила коло осіб, які у розумінні Закону України «Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування» вважаються такими, що придбавають житло вперше (до придбання житла особа не набувала права власності на інше житло в будь-який із перелічених способів: не приватизувала державний житловий фонд, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя); перелік документів, котрі особа повинна зібрати та надати для підтвердження того, що вона вперше придбаває житло.

Таким чином, починаючи з 26 вересня 2020 року в рамках чинного законодавства держава створила цілком дієвий механізм, за умови дотримання якого фізична особа, що придбаває житло вперше та, відповідно, не є платником збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі нерухомого майна (житла), не сплачує збір при нотаріальному посвідченні договору купівлі-продажу. Для цього фізична особа подає нотаріусу:

- заяву про те, що вона не має та не набувала права власності на житло (в тому числі не приватизовувала, не успадковувала, не отримувала у дар, не купувала, зокрема як частку в спільному майні подружжя);

- відомості з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (з урахуванням відомостей з невід`ємної архівної складової частини цього Реєстру про набуття, зміну і припинення речових прав на нерухоме майно, про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно) про відсутність зареєстрованих за такою особою прав власності на житло,

- дані про невикористання житлових чеків для приватизації або використання їх для приватизації частки майна державних підприємств і земельного фонду. Документом, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду, є довідки з місць проживання (після 1992 року).

За умови отримання від фізичної особи таких документів нотаріус на підставі абз. 4 п.5-3 Порядку № 1740 здійснює нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу нерухомого майна без документального підтвердження сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Якщо ж особа помилково сплатила збір при посвідченні договору купівлі-продажу майна, то вона може подати заяву до пенсійного органу про повернення помилково сплачених коштів з бюджету.

До такої заяви особа має додати пакет документів, визначений підпунктом «в» п. 15-2 Порядку № 1740 на підтвердження того, що житло придбавається вперше.

Тобто, законодавець, у випадку помилкової сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, покладає на особу подання певного пакету документів, встановленого Порядком № 1740 для виникнення у пенсійного органу обов`язку формування подання про повернення помилково сплачених коштів.

Позивачка зазначила, що до заяви нею додано: копію паспорта та реєстраційного номера облікової картки платника податків на ім`я ОСОБА_1 ; копію договору купівлі-продажу від 11.12.2024 року; копію квитанції про сплату збору на обов`язкове пенсійне страхування від 11.12.2024 року №11-1272857/1; довідку з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, яка підтверджує факт придбання нерухомого майна вперше; копію Довідки АТ Державний ощадний банк України філія - Львівське обласне управління від 19.08.2025 року № 26; копія Довідки АТ Державний ощадний банк України філія - Львівське обласне управління від 20.03.2025 року № 450.

Відповідач не заперечив щодо доводів позивачки про долучення вищевказаних документів до заяви.

Відповідно до довідки № 26 від 19.08.2025, виданої філією Львівського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" позивачка проживаючи і будучи зареєстрованою в АДРЕСА_3 з 18.07.1995 року по 01.08.2019 року не брала участі в приватизації вказаної квартири і не використовувала належних їй житлових чеків.

Згідно з довідкою № 450 від 20.03.2025, виданою філією Львівського обласного управління АТ "Державний ощадний банк України" позивачка не значиться в Списках на приватизацію за адресою АДРЕСА_4 .

Відповідачем не надано суду будь-яких належних та допустимих доказів, які б спростовували твердження позивачки про придбання житла вперше, чи підтверджували б реєстрацію на праві приватної власності за ним попередньо будь-якого іншого нерухомого майна та свідчили б про відсутність у неї права на звільнення від сплати збору.

Таким чином, оскільки повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, а таким органом є Пенсійний фонд України, то саме на Управління Пенсійного фонду України покладено обов`язок щодо формування (для подачі до органів Державної казначейської служби) подання про повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.

Тобто, після сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування та нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу квартири, позивач набув право на повернення помилково сплачених коштів до бюджету.

Суд звертає увагу, що таке право не є безумовним. Повернення помилково чи надміру сплачених коштів до державного чи місцевого бюджету відбувається відповідно до Порядку № 787. Цей порядок передбачає, що повернення коштів відбувається на підставі заяви зацікавленої особи та відповідного подання органу Пенсійного фонду України, які надаються такою особою до органу Державної казначейської служби.

За правилами пункту 10 Порядку № 787 повернення помилково або надміру зарахованих до місцевих бюджетів коштів з рахунків, відкритих для зарахування міжбюджетних трансфертів, здійснюється головними управліннями Казначейства на підставі листа відповідного місцевого фінансового органу, надісланого в електронній формі.

Отже, подання про повернення збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, помилково або надміру зарахованого до бюджету формується органом Пенсійного фонду України за заявою платника та з використанням відповідного модуля системи електронної взаємодії органів виконавчої влади надсилає в електронній формі до органу Державної казначейської служби України. При цьому, обов`язок перевірити повноту реквізитів подання та зарахування коштів до бюджету згідно із реквізитами, зазначеними у поданні покладено саме на орган Казначейства.

Згідно з вимогами ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 2 ст. 9 КАС України визначено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог, тому, позов слід задовольнити повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення, зокрема, про: визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії (пункт 4); інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів (пункт 10).

Таким чином, належним та ефективним способом захисту порушеного права позивачки є визнання протиправними дій відповідача, щодо відмови сформувати подання про повернення позивачці збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі у сумі 34160,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 11-1272857/1 від 11.12.2024 та зобов`язання відповідача сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення позивачці збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 34160,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 11-1272857/1 від 11.12.2024.

Відповідно до ч. 3 ст. 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Положеннями ч. 1 ст. 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 вказаного Кодексу.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Тому, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивачки слід стягнути сплачений судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Керуючись ст.ст. 19, 22, 25, 72-77, 90, 139, 241-246, 250, 256, 293, 295 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, щодо відмови сформувати подання про повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34160,00 грн, сплаченого згідно з квитанцією № 11-1272857/1 від 11.12.2024.

3. Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області сформувати подання до Головного управління Державної казначейської служби України у Львівській області для повернення ОСОБА_1 суми збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 34160 (тридцять чотири тисячі сто шістдесят) грн 00 коп, сплаченого згідно з квитанцією № 11-1272857/1 від 11.12.2024.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області на користь ОСОБА_1 судового збору у розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна) грн 20 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивачка: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_5 ; РНОКПП НОМЕР_1 ).

Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016 м. Львів вул. Митрополита Андрея 10; код ЄДРПОУ 13814885).

Третя особа, що не заявляє самостійних вимог, щодо предмета спору: Головне управління Державної казначейської служби України у Львівській області (79005 м. Львів вул. К. Левицького 18; код ЄДРПОУ 38008294)

Суддя Р.П. Качур