Решение № 140759732, 20.10.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

20 жовтня 2026 рокусправа № 380/16058/25

м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Андрусів У.Б., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» (далі - позивач, ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ») пред`явило позов до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області (далі - відповідач-1, ГУ ДПС у Львівській області), Державної податкової служби України (далі - відповідач-2, ДПС України), у якому просить суд:

- визнати протиправними та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління ДПС у Львівській області від 24.04.2025 № 12786164/36738948 про відмову Товариству з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» у реєстрації в Єдиному реєстрі податкової накладної № 60 від 28.06.2024;

- зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ», податкову накладну № 60 від 28.06.2024 датою того операційного дня, коли ця накладна була направлена засобами електронного зв`язку для реєстрації в ЄРПН.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що склав та скерував для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкову накладну №60 від 28.06.2024, реєстрацію якої зупинено з підстав відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податків. На виконання вимог законодавства позивач надав контролюючому органу пояснення та копії документів, а після отримання повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів - додаткові пояснення та копії документів. На переконання позивача, наданий ним пакет документів у повному обсязі підтверджує зміст та реальність господарської операції і є достатнім для реєстрації податкової накладної. Стверджує, що оскаржуване рішення не відповідає критеріям чіткості та зрозумілості акта індивідуальної дії, оскільки у ньому як підставу відмови зазначено ненадання документів, які позивач фактично надав, а також покликання на ненадання технічної документації та задіяність у ризикових операціях, що не пов`язані з предметом моніторингу. Просить позов задовольнити повністю.

Ухвалою судді від 11.08.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами.

01.09.2025 представник відповідачів подав відзив на позовну заяву, у якому просив відмовити в задоволенні позовних вимог. Відзив обґрунтований тим, що реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю позивача п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зазначає, що зміст господарської операції, у зв`язку з виконанням якої відбувається реєстрація податкової накладної, податковому органу невідомий, а тому саме платник має визначити, які первинні документи слід подати на підтвердження реальності господарської операції. Контролюючий орган не може повідомити платнику вичерпний перелік документів, оскільки саме платник є обізнаним зі змістом господарської операції, що відбулась за його участю, та особливостями її документального оформлення. Стверджує, що обов`язок довести реальність господарської операції та підтвердити її належними документами покладається виключно на позивача, а первинні документи мають відповідати вимогам Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 №996-XIV (далі - Закон №996-XIV). Вказує, що позивачу було скеровано повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, проте позивач не надав необхідних підтверджуючих документів, а тому Комісія прийняла рішення про відмову у реєстрації податкової накладної на підставі п.10 Порядку №520. Просить у задоволенні позову відмовити. Просив урахувати висновки Верховного Суду, викладені у постановах від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 та від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, а також покликався на постанови Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №440/5004/23, від 13.02.2024 у справі №240/5563/23 та рішення судів апеляційної інстанції. Щодо вимоги про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну зазначив, що реєстрація податкових накладних є дискреційним повноваженням, а тому таке зобов`язання є передчасним і належним способом захисту є зобов`язання повторно розглянути питання про реєстрацію податкової накладної.

08.09.2025 позивач подав відповідь на відзив, у якій зазначив, що реєстрацію податкової накладної №60 від 28.06.2024 зупинено з підстав відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податків, а не п.1, як зазначено у відзиві. Наголосив, що після отримання пояснень позивача контролюючий орган володів повною інформацією про господарську операцію, а форма повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень містить графу «Додаткова інформація», яка надає можливість конкретизувати перелік необхідних документів, чого відповідач-1 не зробив. Вказав, що у відповідь на повідомлення надав усі витребувані первинні документи та розрахункові документи, а вимога про надання технічної документації є протиправною, оскільки технічна документація не впливає на податкові зобов`язання. Звернув увагу, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №380/22213/24 позивача виключено з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості. Зазначив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 06.02.2025 у справі №380/3396/24, на яку покликається відповідач-1, скасована постановою Верховного Суду від 29.07.2025 у справі №380/3396/24.

Частиною 5 ст.262 КАС України унормовано, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на які сторони покликаються, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд установив такі обставини та відповідні їм правовідносини.

ТОВ «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Львівській області та є платником податку на додану вартість з 21.10.2009. Основним видом економічної діяльності позивача за КВЕД є 46.61 - оптова торгівля сільськогосподарськими машинами й устаткованням.

Позивач має відкриті поточні рахунки в АТ «ОТП БАНК», що підтверджується довідкою банку від 04.12.2023 №031-11-3-3-344. Для здійснення господарської діяльності позивач використовує орендовані нежитлові будівлі площею 2706,3 кв.м за адресою: Львівська обл., Пустомитівський р-н, сільрада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під`їзд до м. Львова, 0 км +550 м, згідно з договором оренди нежитлових будівель №10/01-22-2 від 10.01.2022 та актом приймання-передачі від 10.01.2022; офісні та складські приміщення площею 930 кв.м у с. Бузова Бучанського району Київської області згідно з договором оренди від 01.01.2024 та актом приймання-передачі від 01.01.2024; земельну ділянку площею 700 кв.м у смт Глеваха Київської області згідно з договором оренди земельної ділянки №02-01-24 від 02.01.2024 та актом приймання-передачі від 02.01.2024. Надання орендних послуг за червень 2024 року підтверджується актами виконаних робіт (наданих послуг) від 30.06.2024 за кожним із зазначених договорів.

Згідно зі штатним розписом, затвердженим наказом №12 від 25.12.2023, штат позивача становив вісім одиниць: директор, два менеджери з торгівлі транспортними засобами, менеджер зі збуту запчастин, два водії автотранспортних засобів, енергетик та прибиральник службових приміщень. Штатний розпис, затверджений наказом №20-к-тр від 28.10.2024, передбачає чотирнадцять штатних одиниць.

Товар, який надалі став предметом спірної операції, позивач придбав у нерезидента - компанії WEIFANG JIUHONG MACHINERY CO., LTD (Китай) на підставі контракту №WJH01-07-2022 від 01.07.2022 та додатку №11 від 01.12.2023 до нього. Згідно з умовами контракту товар поставлявся на умовах FOB Циндао (Китай). Продавець виставив інвойси №JH20231009-1 та №JH20231009-2 від 19.12.2023, до яких складено пакувальні листи. Оплату товару нерезиденту позивач здійснив згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №216 від 18.04.2024, що підтверджується випискою з особового рахунку в іноземній валюті від 18.04.2024 та SWIFT Reference №240418-001275861 від 18.04.2024.

Морське перевезення товару з Китаю до порту Гданськ (Польща) здійснила компанія CMA CGM S.A. (Франція) на підставі договору №04/07/22 від 04.07.2022. Надання цих послуг підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт від 19.02.2024. Оплату послуг у сумі 7800,92 доларів США позивач здійснив згідно з платіжною інструкцією в іноземній валюті №188 від 20.02.2024, що підтверджується SWIFT Reference №240220/001223085 від 20.02.2024 та випискою з банку в іноземній валюті від 20.02.2024.

Доставку товару з Польщі в Україну здійснило ТОВ «СМА Сі Джи Ем Шиппінг Едженсіз Україна» (ідентифікаційний код 34598446) на підставі договору №2879 від 15.06.2023, що підтверджується актом здачі-приймання виконаних робіт №UAIMO385930 від 06.03.2024. Оплату в сумі 184929,62 грн позивач здійснив згідно з платіжною інструкцією №2099 від 07.03.2024, що підтверджується випискою з особового рахунку від 07.03.2024. Перевезення товару оформлено міжнародними товарно-транспортними накладними (CMR) від 08.04.2024.

Перевезення товару територією України здійснило ТОВ «НОВА УКРАЇНСЬКА МЕРЕЖА ЗАЛІЗНИЧНО-АВТОМОБІЛЬНИХ ТЕРМІНАЛІВ» (ідентифікаційний код 43709685) на підставі договору транспортного експедирування №ТЕ-310823-01 від 31.08.2023, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) №3484 від 09.04.2024. Оплату в сумі 28830,41 грн позивач здійснив згідно з платіжною інструкцією №2277 від 17.05.2024, що підтверджується випискою з особового рахунку від 17.05.2024.

Митне оформлення товару здійснено на підставі митних декларацій №24UA100440315022U1 та №24UA100440315021U2 від 09.04.2024. Декларування товару здійснювала фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі договору про надання послуг №С1-0109 від 01.09.2022, що підтверджується актом №С1-18 від 30.04.2024. Оплату в сумі 5400,00 грн позивач здійснив згідно з платіжною інструкцією №2223 від 01.05.2024, що підтверджується випискою з особового рахунку від 01.05.2024. Послуги митного терміналу з розвантаження, перевантаження, стоянки транспорту та інших дій, необхідних для митних процедур, надало ТОВ «ПРЯМИЙ ТРАНСФЕР» (ідентифікаційний код 44679992) на підставі договору №ПТ-0110/23 від 07.08.2023, що підтверджується актом надання послуг №ОУ-1543 від 09.04.2024. Оплату в сумі 3600,00 грн позивач здійснив згідно з платіжною інструкцією №2170 від 09.04.2024, що підтверджується випискою з особового рахунку від 09.04.2024.

14.06.2024 між позивачем (продавець) та Фермерським господарством «АГРОМИР» (ідентифікаційний код 32571255, покупець) укладено договір купівлі-продажу №814/24-133. Згідно з п.1.1, 1.2 договору та специфікацією №1 від 14.06.2024 позивач зобов`язався передати у власність покупця ґрунтофрези ТМ 140, УКТЗЕД 8432295000, у кількості 20 одиниць загальною вартістю 340000,00 грн, у тому числі ПДВ - 56666,67 грн.

28.06.2024 позивач передав, а Фермерське господарство «АГРОМИР» отримало товар, що підтверджується видатковою накладною №834 від 28.06.2024 та актом приймання-передачі від 28.06.2024. Відповідно до п.3.2 договору приймання-передача товару проведена на складі позивача, а тому документи на перевезення товару до покупця не складалися. Для оплати товару позивач виставив покупцю рахунок №824 від 14.06.2024. Фермерське господарство «АГРОМИР» перерахувало позивачу повну вартість товару в сумі 340000,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №576 від 02.07.2024 та випискою з особового рахунку від 02.07.2024.

За першою подією - відвантаженням (передачею) товару - позивач склав та подав для реєстрації в ЄРПН податкову накладну №60 від 28.06.2024 на суму 340000,00 грн, у тому числі ПДВ - 56666,67 грн.

16.07.2024 за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної №60 від 28.06.2024 позивачу надіслано квитанцію №9197613317 від 16.07.2024 про зупинення реєстрації податкової накладної, згідно з якою реєстрацію податкової накладної в ЄРПН зупинено з тих підстав, що податкова накладна складена та подана платником податку, який відповідає п.8 Критеріїв ризиковості платника податків (додаток 1 Порядку). У квитанції запропоновано надати пояснення та копії документів із наведенням переліку документів, визначеного п.5 Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520.

На виконання вимог законодавства позивач надіслав контролюючому органу пояснення №65 від 10.04.2025 з копіями документів, які підтверджують інформацію, зазначену в податковій накладній №60 від 28.06.2024, та суть господарської операції з Фермерським господарством «АГРОМИР». До пояснень позивач долучив, зокрема, договір купівлі-продажу №814/24-133 від 14.06.2024 зі специфікацією, рахунок №824 від 14.06.2024, видаткову накладну №834 від 28.06.2024, акт приймання-передачі від 28.06.2024, платіжну інструкцію №576 від 02.07.2024 та виписку з банку, а також документи щодо придбання товару у нерезидента (контракт №WJH01-07-2022 від 01.07.2022 з додатком, митні декларації, інвойси, пакувальні листи, CMR), документи щодо транспортних та митних послуг, документи щодо оренди приміщень і земельних ділянок, штатний розпис та інші документи, що підтверджують наявність у позивача ресурсів для здійснення господарської діяльності. Також позивач надав копію рішення Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №380/22213/24, яким визнано протиправним та скасовано рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Львівській області №26824 від 17.09.2024 про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку, та зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області виключити позивача з цього переліку.

15.04.2025 ГУ ДПС у Львівській області надіслало позивачу повідомлення №12751027/36738948 від 15.04.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, яким запропоновано надати копії первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, інвентаризаційних описів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних, а також розрахункових документів та/або банківських виписок з особових рахунків. У графі «Додаткова інформація» повідомлення відомостей не зазначено.

18.04.2025 позивач надав контролюючому органу додаткові пояснення №78 від 18.04.2025 та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній, що підтверджується повідомленням про подання додаткових пояснень та/або документів від 18.04.2025 і квитанцією №1 від 18.04.2025. Серед наданих документів - первинні документи щодо постачання товарів (договір купівлі-продажу, специфікація, рахунок, видаткова накладна, акт приймання-передачі), первинні документи щодо придбання товарів (контракт з нерезидентом з додатком, митні декларації, CMR, інвойси, пакувальні листи), первинні документи щодо послуг (договори та акти щодо транспортування, експедирування, митного оформлення), а також розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків. Додатково позивач надав виписку з банку в іноземній валюті від 20.02.2024, SWIFT Reference №240418-001275861 від 18.04.2024 та наказ №20-к-тр від 28.10.2024 про затвердження штатного розпису. Документи подано у формі 65 документів довільного формату.

24.04.2025 Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН ГУ ДПС у Львівській області прийняла рішення №12786164/36738948, яким відмовлено в реєстрації податкової накладної №60 від 28.06.2024 у зв`язку з ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в ЄРПН, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. У графі «Додаткова інформація» рішення зазначено: «Платником не додано технічної документації, передбаченої договором. Підприємство та/або контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій».

Не погоджуючись із зазначеним рішенням, позивач 28.04.2025 подав до Державної податкової служби України скаргу №911454756 з поясненнями та копіями документів довільного формату в кількості 66 одиниць, що підтверджується квитанцією №2 від 28.04.2025. За результатами розгляду скарги рішенням від 05.05.2025 №19346/36738948/2 скаргу залишено без задоволення, а рішення комісії регіонального рівня - без змін. Підставою рішення зазначено ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів, у тому числі рахунків-фактури/інвойсів, актів приймання-передачі товарів (робіт, послуг), накладних. Які саме документи не надано, у рішенні не зазначено.

Не погоджуючись із рішенням про відмову у реєстрації податкової накладної, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Змістом спірних правовідносин є правомірність рішення податкового органу про відмову у реєстрації податкової накладної в ЄРПН.

Надаючи правову оцінку цим правовідносинам та встановленим обставинам справи, суд застосовує такі норми чинного законодавства та робить висновки по суті спору.

Частиною 2 ст.19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи оскаржуване рішення відповідача на предмет відповідності критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 КАС України, суд керується наступним. Згідно з цією нормою у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (далі - ПК України, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до підп.«а» п.185.1 ст.185 ПК України об`єктом оподаткування є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких відповідно до статті 186 цього Кодексу розташоване на митній території України, у тому числі операції з оплатної передачі права власності на об`єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту, а також з передачі об`єкта фінансового лізингу у володіння та користування лізингоотримувачу/орендарю.

Згідно з п.187.1 ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов`язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на рахунок платника податку в банку/небанківському надавачу платіжних послуг як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг, оплата яких здійснюється електронними грошима, - дата зарахування електронних грошей платнику податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, на електронний гаманець, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Абзацом 1 п.201.1 ст.201 ПК України передбачено, що на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.

За правилами п.201.10 ст.201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов`язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Цим же пунктом встановлено, що якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.

Пунктом 201.16 ст.201 ПК України унормовано, що реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі визначено Порядком зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 №1165 (далі - Порядок №1165).

Суд застосовує Порядок №1165 у редакції, чинній на дату зупинення реєстрації спірної податкової накладної (16.07.2024), тобто з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 13.06.2024 №703.

Згідно з абз.1 п.6 Порядку №1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено та/або подано податкову накладну/розрахунок коригування для реєстрації в Реєстрі, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація такої податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Абзацом 31 п.6 Порядку №1165 передбачено, що у разі надходження до контролюючого органу відповідного рішення суду, яке набрало законної сили, комісія регіонального рівня за основним місцем обліку платника податку виключає платника податку з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Відповідно до п.10 Порядку №1165 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.

Згідно з п.11 Порядку №1165 у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів відповідно до Порядку прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженого наказом Мінфіну від 12 грудня 2019 р. №520.

Пунктом 8 Критеріїв ризиковості платника податку на додану вартість (додаток 1 до Порядку №1165) визначено, що у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Довідник кодів податкової інформації, що стала підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, визначається ДПС та затверджується відповідним наказом, який оприлюднюється на офіційному веб-сайті ДПС.

Відповідно до п.44 Порядку №1165 комісія контролюючого органу перевіряє подані платником податку копії документів щодо їх достовірності шляхом звірки даних, які містяться в таких копіях документів, з даними, що надходять або можуть бути отримані з інших джерел інформації (реєстри, що ведуться державними органами, документи, зокрема електронні).

Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких відповідно до п.201.16 ст.201 ПК України зупинено, визначено Порядком прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 12.12.2019 №520 (далі - Порядок №520).

Суд застосовує Порядок №520 у редакції, чинній на дату прийняття оскаржуваного рішення (24.04.2025), тобто з урахуванням змін, внесених наказами Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19, від 14.07.2023 №394 та від 22.10.2024 №527.

Згідно з п.4 Порядку №520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.

Пунктом 5 Порядку №520 регламентовано, що платник податку, який склав податкову накладну/розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації таких податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може подати такі документи:

договори, у тому числі зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;

договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;

первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи, інвентаризаційні описи, у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;

розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;

документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством;

інші документи, що підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі.

Відповідно до абз.1 п.6 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою складання податкової накладної/розрахунку коригування.

Згідно з п.9 Порядку №520 письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня. За результатами розгляду поданих письмових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку: або приймає рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі; або надсилає повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - Повідомлення), за формою згідно з додатком 2 до цього Порядку з пропозицією щодо надання платником податку додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування; або приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі у разі надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Цим же пунктом встановлено, що платник податку має право подати до контролюючого органу додаткові пояснення та копії документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання Повідомлення. За результатами розгляду поданих додаткових пояснень та копій документів комісія регіонального рівня протягом 5 робочих днів, що настають за днем їх отримання, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі. Якщо платник податку не надав додаткових пояснень та копій документів на підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі протягом 5 робочих днів, що настають за днем граничного строку їх подання.

Відповідно до п.10 Порядку №520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі: ненадання/часткового надання додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, при отриманні Повідомлення; та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.

Згідно з п.11, 12 Порядку №520 рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі набирає чинності в день прийняття відповідного рішення. Рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Наказом Міністерства фінансів України від 12.01.2023 №19 затверджено форми Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів.

Частиною 1 ст.9 Закону №996-XIV визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з абз.1-7 ч.2 ст.9 Закону №996-XIV первинні документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади і прізвища (крім первинних документів, вимоги до яких встановлюються Національним банком України) осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

Верховний Суд у постанові від 24.03.2025 у справі №140/32696/23 сформував висновок, що якщо за результатами розгляду письмових пояснень та копій документів, наданих платником податків внаслідок отримання квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН, комісія регіонального рівня дійде висновку, що таких пояснень і документів недостатньо для підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, вона направляє платнику податків повідомлення, в якому зазначає конкретний перелік документів та інформації, які слід надати. Протягом 5 робочих днів з дня, наступного за днем отримання повідомлення, платник податків може скористатися правом на подання додаткових пояснень та копій документів згідно із змістом повідомлення. Якщо платник податків не скористався таким правом, то комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН. У разі недостатності пояснень та документів, наданих за наслідками отримання квитанцій про зупинення, податковий орган саме у повідомленні про надання додаткових документів повинен конкретизувати той перелік документів та інформації, яку додатково слід надати платнику податків.

На цей висновок Верховний Суд послався у постанові від 31.03.2025 у справі №140/20330/23, у якій зазначив, що на етапі направлення повідомлення податковий орган повинен конкретизувати перелік документів та інформації, які додатково слід надати платнику податків.

Аналіз правових норм, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, дає підстави для висновку, що обов`язок платника податків надати додаткові документи визначається тим, чи зміг контролюючий орган у відповідному акті індивідуальної дії - квитанції про зупинення реєстрації або повідомленні про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів - чітко окреслити (конкретизувати) перелік документів та інформації, недостатність яких стала підставою для висновку про неможливість реєстрації податкової накладної. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 17.04.2025 у справі №400/802/24, згідно з якою можливість надання платником вичерпного переліку документів, що підтверджують правомірність формування та подання податкової накладної, безпосередньо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків, а невиконання контролюючим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.

У цій справі мали місце такі обставини. Податкова накладна №60 від 28.06.2024 складена за операцією з постачання 20 ґрунтофрез Фермерському господарству «АГРОМИР» на суму 340000,00 грн. Дата складання податкової накладної збігається з датою відвантаження товару за видатковою накладною №834 від 28.06.2024, яка відповідно до підп.«б» п.187.1 ст.187 ПК України є першою подією, оскільки оплата надійшла пізніше - 02.07.2024. Реєстрацію податкової накладної зупинено 16.07.2024 на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Позивач подав пояснення з копіями документів у межах строку, встановленого абз.1 п.6 Порядку №520. Після отримання Повідомлення від 15.04.2025 позивач 18.04.2025, тобто в межах п`яти робочих днів, подав додаткові пояснення та копії документів. Оскаржуване рішення прийнято 24.04.2025.

Суд відхиляє посилання відповідача-1 на те, що реєстрацію податкової накладної зупинено у зв`язку з відповідністю позивача п.1 Критеріїв ризиковості платника податку. Зі змісту квитанції №9197613317 від 16.07.2024 слідує, що реєстрацію зупинено на підставі п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. Доказів зупинення реєстрації з інших підстав відповідачі суду не надали.

Судом встановлено, що реєстрацію спірної податкової накладної зупинено з підстав відповідності позивача п.8 Критеріїв ризиковості платника податку. За змістом квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної контролюючий орган не зазначив конкретного переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття рішення про реєстрацію, а лише процитував перелік документів, який може подати платник податку, унормований п.5 Порядку №520.

На виконання вимог Порядку №520 позивач надав контролюючому органу пояснення №65 від 10.04.2025 та копії документів, що підтверджують господарську операцію з контрагентом. За результатами розгляду цих пояснень контролюючий орган направив позивачу повідомлення №12751027/36738948 від 15.04.2025 про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, у якому запропонував надати первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг та розрахункові документи і/або банківські виписки з особових рахунків. У відповідь на це повідомлення позивач надав контролюючому органу додаткові пояснення №78 від 18.04.2025 та копії документів, зокрема первинні документи щодо постачання та придбання товарів, первинні документи щодо послуг, розрахункові документи та банківські виписки з особових рахунків.

Отже, з установлених у цій справі обставин слідує, що позивач надав контролюючому органу як пояснення та копії документів за наслідками отримання квитанції про зупинення реєстрації, так і додаткові пояснення та копії документів згідно зі змістом повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів. Таким чином, документи, витребувані контролюючим органом у повідомленні №12751027/36738948 від 15.04.2025, позивачем надано.

Обставини цієї справи відрізняються від обставин, установлених у справах №140/32696/23 та №140/20330/23, на які покликається відповідач-1. У зазначених справах підставою для відмови у реєстрації податкових накладних слугувало ігнорування платником податків пропозиції контролюючого органу, викладеної у повідомленні, тобто неподання додаткових пояснень і копій документів на виконання повідомлення. Натомість у цій справі позивач скористався правом на подання додаткових пояснень і копій документів та надав документи, витребувані у повідомленні, що виключає застосування наведеної відповідачем-1 практики до спірних правовідносин.

Суд встановив, що підставою для прийняття оскаржуваного рішення про відмову у реєстрації податкової накладної у графі «Додаткова інформація» зазначено ненадання технічної документації, передбаченої договором, та задіяність підприємства та/або його контрагента у проведенні ризикових операцій.

Пунктом 10 Порядку №520 визначено дві підстави для відмови в реєстрації податкової накладної: ненадання/часткове надання додаткових письмових пояснень та копій документів при отриманні Повідомлення та/або надання копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства. Верховний Суд у постанові від 18.11.2021 у справі №380/3498/20 дійшов висновку, що чинними нормативно-правовими актами визначено вичерпний перелік обставин, які можуть слугувати підставою для прийняття рішення про відмову у реєстрації податкових накладних. Цей висновок Верховний Суд застосував також у постанові від 12.02.2025 у справі №160/34198/23. Задіяність платника податку чи його контрагента у проведенні ризикових операцій до таких підстав не належить.

Суд відхиляє посилання відповідача-1 на ненадання технічної документації, оскільки вимоги про надання технічної документації повідомлення №12751027/36738948 від 15.04.2025 не містило, а тому таку обставину не може бути покладено в основу рішення про відмову у реєстрації податкової накладної, прийнятого за наслідками отримання повідомлення. Крім того, технічна документація на товар не впливає на визначення податкових зобов`язань з податку на додану вартість та не належить до документів, які підтверджують інформацію, зазначену у податковій накладній у розумінні п.5 Порядку №520.

Щодо покликання відповідача-1 на задіяність підприємства та/або його контрагента у проведенні ризикових операцій суд зазначає, що рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 10.01.2025 у справі №380/22213/24 визнано протиправним та скасовано рішення ГУ ДПС у Львівській області №26824 від 17.09.2024 про віднесення позивача до переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, та зобов`язано ГУ ДПС у Львівській області виключити позивача з цього переліку. Копія цього рішення була подана позивачем разом із поясненнями №65 від 10.04.2025, тобто до прийняття оскаржуваного рішення. При цьому оскаржуване рішення не містить конкретних відомостей про те, у яких саме ризикових операціях та за участю яких осіб задіяні позивач чи його контрагент. Суд також враховує, що згідно з усталеною практикою Верховного Суду відповідальність має індивідуальний характер, а платник податків не може нести відповідальність за можливі протиправні дії інших юридичних осіб.

Суд наголошує, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення контролюючим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків та зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної або повідомленні чіткого переліку документів. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 та від 27.01.2022 у справі №380/2365/21.

Суд звертає увагу, що надані позивачем первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, які у силу приписів ч.2 ст.9 Закону №996-XIV та п.2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88, спричинили б втрату первинними документами юридичної сили. В оскаржуваному рішенні відповідач-1 не зазначив, які саме подані документи складені з порушенням законодавства та у чому таке порушення полягає. Документи, надані позивачем, узгоджуються між собою та з даними податкової накладної щодо найменування товару, коду УКТЗЕД 8432295000, кількості (20 одиниць), ціни, суми ПДВ, дати відвантаження та сторін операції. Документи щодо придбання, ввезення, митного оформлення та транспортування товару свідчать про його наявність у позивача до дати постачання.

Суд також наголошує, що відсутність певного документа чи ненадання його контролюючому органу не може слугувати підставою для відмови в реєстрації податкової накладної без наведення відповідного обґрунтування, а також за умови, якщо інші надані документи підтверджують проведення господарської операції. Приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій позивача на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами ПК України.

Здійснення моніторингу відповідності податкових накладних/розрахунків коригування критеріям оцінки ступеня ризиків є превентивним заходом, спрямованим на убезпечення від безпідставного формування податкового кредиту за операціями, що не підтверджені первинними документами або підтверджені платником податку копіями документів, які складені з порушенням законодавства. Здійснення моніторингу не повинно підміняти за своїм змістом проведення податкових перевірок як способу реалізації владних управлінських функцій контролюючого органу. Контролюючий орган, виконуючи повноваження щодо моніторингу податкових накладних, має аналізувати первинні документи у взаємозв`язку з відомостями податкової накладної та іншими джерелами лише за зовнішніми (формальними, очевидними) критеріями. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 16.05.2024 у справі №400/11727/23 та від 24.07.2025 у справі №420/14450/24.

Предметом розгляду в цій справі є виключно правильність та правомірність зупинення і відмови у реєстрації податкової накладної. Відтак у цій справі суд не надає оцінки реальності здійснення господарської операції між позивачем та його контрагентом, оскільки це питання повинно досліджуватися під час здійснення податкового контролю у передбаченому ПК України порядку, а не шляхом блокування реєстрації податкових накладних.

Загальними вимогами до акта індивідуальної дії як акта правозастосування є його обґрунтованість та вмотивованість, що означає надання податковим органом конкретних підстав для його прийняття (як фактичних, так і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів. Саме лише зазначення про відсутність документів не є достатньою підставою для відмови в реєстрації податкової накладної, оскільки контролюючим органом повинно бути наведено об`єктивні обставини, які перешкоджають реєстрації податкової накладної, та надано оцінку тим документам, що фактично подані платником податку. Наведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 27.04.2023 у справі №460/8040/20, на яку Верховний Суд послався також у постанові від 11.07.2024 у справі №460/20194/22.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд доходить висновку, що наданий позивачем обсяг документів був достатнім для реєстрації податкової накладної, а підстав для відмови у реєстрації податкової накладної у контролюючого органу не було. Витребувані у повідомленні документи позивачем надано, доказів складення поданих документів із порушенням законодавства відповідач-1 не навів, а покликання на ненадання технічної документації та задіяність у ризикових операціях не відповідають підставам, з яких зупинено реєстрацію податкової накладної, та виходять за межі повноважень контролюючого органу під час моніторингу податкових накладних.

Суд відхиляє посилання відповідача-1 на постанови Верховного Суду від 02.07.2024 у справі №440/5004/23 та від 13.02.2024 у справі №240/5563/23, а також на постанови судів апеляційної інстанції. Висновки Верховного Суду, викладені у зазначених постановах, не є релевантними для обставин справи, що розглядається, адже такі висновки викладені за інших фактичних обставин, зокрема за встановленого судами факту ненадання або неповного надання платником податку витребуваних документів, тоді як у цій справі позивач надав документи, витребувані контролюючим органом у повідомленні. Крім того, згідно з ч.5 ст.242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду, а тому висновки судів апеляційної інстанції не мають для суду обов`язкового значення.

Доводи відповідача-1 про зворотне зводяться до нічим не підтверджених припущень і не спростовують висновків суду.

З огляду на вказане, суд виснує, що оскаржуване рішення відповідача-1 від 24.04.2025 №12786164/36738948 про відмову в реєстрації податкової накладної №60 від 28.06.2024 прийнято не на підставі та не у спосіб, що передбачені законом, необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому не відповідає критеріям, визначеним ч.2 ст.2 КАС України, є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо вимоги позивача про зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну в Єдиному реєстрі податкових накладних датою її подання на реєстрацію суд зазначає таке.

Відповідно до вимог п.201.1, 201.10 ст.201 ПК України реєстрацію податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних віднесено до обов`язків платника податків. Водночас наведені норми розраховані на відсутність спірних правовідносин, оскільки у випадку зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування механізм її подальшої реєстрації в ЄРПН є іншим.

Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 (далі - Порядок №1246). Згідно з п.20 Порядку №1246 у разі надходження до ДФС рішення суду про реєстрацію або скасування реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування, яке набрало законної сили, такі податкові накладні та/або розрахунки коригування реєструються після проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), або їх реєстрація скасовується. При цьому датою реєстрації або скасування реєстрації вважається день, зазначений в такому рішенні, або день набрання законної сили рішенням суду.

Отже, реєстрація в Реєстрі податкових накладних, реєстрацію яких попередньо зупинено, за рішенням суду є повноваженням ДПС України.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, надані позивачем документи складені з дотриманням вимог законодавства і були достатніми для реєстрації податкової накладної в Єдиному реєстрі податкових накладних. Обставин, які б унеможливлювали реєстрацію податкової накладної в ЄРПН, судом не встановлено.

Відповідно до ч.3 ст.245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Водночас суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

За таких обставин, з метою відновлення порушених прав позивача та остаточного вирішення спору між сторонами, суд дійшов висновку про необхідність зобов`язання ДПС України зареєструвати податкову накладну №60 від 28.06.2024 в ЄРПН датою подання її на реєстрацію. Покладення на відповідача такого обов`язку не є втручанням у дискреційні повноваження, оскільки повноваження суб`єкта владних повноважень не можуть вважатися дискреційними, коли є лише один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки. Ця правова позиція суду корелюється з висновками, сформованими Верховним Судом у постановах від 05.01.2021 у справі №640/11321/20, від 16.09.2022 у справі №380/7736/21, від 27.10.2022 у справі №360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21 та від 16.02.2023 у справі №380/7648/22, які в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України враховуються судом під час вирішення цього спору. Відтак суд відхиляє доводи відповідачів про передчасність цієї вимоги та про належність способу захисту у вигляді зобов`язання повторно розглянути питання щодо реєстрації податкової накладної.

Таким чином, обраний позивачем спосіб захисту порушеного права відповідає змісту та суті порушеного права позивача і забезпечує ефективний захист прав та інтересів позивача від порушень з боку відповідача.

Будь-яких інших обставин, які б вимагали детальної відповіді або спростування, сторонами у заявах по суті справи не зазначено та з матеріалів справи судом не встановлено.

Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За правилами ст.90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч.1 ст.245 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

Перевіривши обґрунтованість доводів сторін, оцінивши наявні у справі письмові докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи встановлені обставини справи, суд дійшов висновку про задоволення позову повністю.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується таким.

Відповідно до п.5 ч.1 ст.244 КАС України під час ухвалення рішення суд вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.

Згідно з ч.1 ст.132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Предметом спору у справі, що розглядається, є реєстрація однієї податкової накладної в ЄРПН.

Суд враховує правові висновки Верховного Суду, викладені в постановах від 12.11.2019 у справі №640/21330/18, від 05.06.2020 у справі №280/5161/19, від 05.02.2021 у справі №400/2863/19, згідно з якими вимога про визнання протиправними акта, дії чи бездіяльності як передумова для застосування інших способів захисту порушеного права (скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення, зобов`язати прийняти рішення, учинити дії або утриматися від їх учинення тощо) як наслідків протиправності акта, дії чи бездіяльності є однією вимогою.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України «Про судовий збір» № 3674-VI від 08.07.2011 (далі - Закон № 3674-VI).

Частиною 1 статті 4 Закону № 3674-VI передбачено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Так, згідно з п. 3 ч. 2 ст. 4 Закону № 3674-VI ставка судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб з 01.01.2025 встановлено у розмірі 3028,00 грн.

Разом з цим, відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону № 3674-VI при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Отже, оскільки позовну заяву подано за допомогою підсистеми «Електронний суд» в електронній формі, у такій заявлено одну вимогу немайнового характеру то позивачу слід було сплатити судовий збір у розмірі 2422,40 грн (3028,00 * 0,8).

Позивач за пред`явлення цього позову сплатив судовий збір на загальну суму 4844,80 грн, тобто в більшому розмірі.

Суд зазначає, що позивач має право відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір» подати клопотання про повернення судового збору у зв`язку з внесенням його в більшому розмірі.

Оскільки позов задоволено, а оскаржуване рішення прийнято комісією ГУ ДПС у Львівській області та залишено без змін відповідним рішенням ДПС України, на користь позивача слід стягнути судовий збір у сумі 2422,40 грн за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Львівській області та Державної податкової служби України у рівних частках.

Керуючись ст.2, 72-77, 90, 139, 241-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд

у х в а л и в:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» до Головного управління Державної податкової служби у Львівській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Головного управління Державної податкової служби у Львівській області від 24.04.2025 №12786164/36738948 про відмову у реєстрації податкової накладної №60 від 28.06.2024.

3. Зобов`язати Державну податкову службу України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну №60 від 28.06.2024, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ», датою подання на реєстрацію.

4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Львівській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» сплачений судовий збір у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) гривень 20 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Учасники справи:

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «ЛЬВІВ-АГРОТЕХ» (місцезнаходження: Львівська обл., Пустомитівський р-н, сільрада Сороко-Львівська, автодорога Київ-Чоп, під`їзд до м. Львова, 0 км +550 м, 81120; ЄДРПОУ 36738948).

Відповідач-1 - Головне управління Державної податкової служби у Львівській області (місцезнаходження: вул. Стрийська, буд. 35, м. Львів, 79003; ЄДРПОУ 43968090).

Відповідач-2 - Державна податкова служба України (місцезнаходження: пл. Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053; ЄДРПОУ 43005393).

СуддяАндрусів Уляна Богданівна