Постановление суда № 140759392, 20.10.2026, Кіровоградський окружний адміністративний суд

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про витребування доказів

20 жовтня 2026 року м. Кропивницький Справа № 340/4628/26

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагуна А.В. розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Кіровоградській області (позивач) до ОСОБА_1 (відповідач) про стягнення податкового боргу, -

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача податковий борг по пені в загальній сумі 420 306,11 грн.

Ухвалою судді від 13.07.2026 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

У ході розгляду справи виникла необхідність у витребуванні від позивача додаткових доказів, необхідних для повного та всебічного з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору.

Так, частинами 1, 4 статті 9 КАС України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частинами 1, 4 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Предметом судового розгляду у цій справі є стягнення з відповідача пені, нарахованої контролюючим органом на підставі статті 129 Податкового кодексу України у листопаді 2025 року після сплати в повному обсязі попереднього боргу в сумі 426 322,17 грн, нарахованого згідно ППР (форма "Р") №0002251700 від 28.10.2016, ППР (форма "Р") №0001521113 від 04.08.2016, ППР (форма "Р") №0001421113 від 04.08.2016, податкової декларації про майновий стан і доходи № 1700004168 від 20.04.2017.

З наданих позивачем розрахунків убачається, що пеню нараховано за тривалі періоди, початок яких припадає на 2016 2017 роки, а закінчення на листопад 2025 року. Водночас зазначені розрахунки містять лише початкові та кінцеві дати відповідних періодів нарахування пені та її загальні суми, що не дає можливості встановити, за які саме календарні дні здійснено нарахування пені, чи було таке нарахування безперервним протягом усього зазначеного періоду, а також чи виключалися з розрахунку окремі проміжки часу, протягом яких законодавством установлювалися обмеження щодо нарахування пені.

Суд зазначає, що абзацом 11 п. 52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачено особливості нарахування пені протягом періоду дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби(COVID-19). Крім того, протягом періоду, за який позивачем здійснено розрахунок пені, до Податкового кодексу України вносилися зміни, якими встановлювалися особливості виконання платниками податків своїх обов`язків та застосування відповідальності під час дії воєнного стану.

З огляду на наведене для перевірки правомірності заявлених до стягнення сум пені необхідно встановити не лише дати початку та закінчення її нарахування, а й конкретні календарні дні, за які пеню фактично нараховано, суму нарахування за кожен день, а також періоди, за які пеня не нараховувалася, із зазначенням правових підстав такого ненарахування.

При цьому сам факт відображення суми пені в інтегрованій картці платника податків у листопаді 2025 року після погашення ним основного податкового боргу не дає можливості визначити період, за який таку пеню обчислено, та перевірити правильність застосування положень податкового законодавства, чинних протягом відповідних періодів.

За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність витребування від позивача деталізованого розрахунку пені окремо за кожним податковим зобов`язанням, на яке її нараховано, із зазначенням конкретних календарних днів нарахування, суми пені за кожен день, бази нарахування, застосованої облікової ставки Національного банку України та відповідних положень Податкового кодексу України, на підставі яких здійснено нарахування.

У разі якщо протягом зазначених у розрахунках періодів пеня нараховувалася не за всі календарні дні, позивачу необхідно зазначити конкретні проміжки часу, виключені з розрахунку, та правові підстави їх виключення.

Витребування зазначених доказів необхідне для встановлення фактичного періоду нарахування пені, перевірки правильності визначення її розміру та з`ясування дотримання контролюючим органом установлених законодавством обмежень щодо її нарахування.

Крім того, судом встановлено розбіжності між розміром податкового боргу, заявленого позивачем до стягнення у прохальній частині позовної заяви, розміром заборгованості, наведеним в обґрунтуванні позовних вимог, та сумами пені, зазначеними в поданих позивачем розрахунках.

Так, у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, у тому числі, по пені у сумі 412 226,75 грн та з військового збору в сумі 8 079,36 грн, що загалом становить 420 306,11 грн. Водночас в обґрунтуванні позовних вимог позивач зазначає, що за відповідачем обліковується податковий борг з пені в загальній сумі 415 667,66 грн, з яких 412 226,75 грн становить пеня з податку на доходи фізичних осіб, а 3 440,91 грн пеня з військового збору.

Отже, загальна сума податкового боргу, зазначена у прохальній частині позовної заяви, перевищує суму заборгованості, наведену в її обґрунтуванні, на 4 638,45 грн. Зазначена розбіжність виникає внаслідок невідповідності розміру заборгованості з військового збору, який у прохальній частині позовної заяви визначено в сумі 8079,36 грн, тоді як в обґрунтуванні позову 3 440,91 грн.

Також, відповідно до поданих позивачем розрахунків загальна сума нарахованої пені з податку на доходи фізичних осіб становить 466 250,29 грн, що на 54 023,54 грн перевищує суму пені з цього ж платежу, зазначену як у прохальній частині позовної заяви, так і в її обґрунтуванні (412 226,75 грн). При цьому матеріали справи не містять належних пояснень щодо причин зазначених розбіжностей, зокрема відомостей про можливе часткове погашення, списання, анулювання або коригування відповідних сум пені, які б дозволяли встановити їх фактичний розмір, що підлягає стягненню.

Наведені обставини унеможливлюють однозначне визначення розміру податкового боргу, стягнення якого є предметом заявлених позовних вимог, та перевірку його відповідності наданим позивачем доказам.

З огляду на встановлені розбіжності, з метою визначення дійсного змісту заявлених позовних вимог, перевірки правильності розрахунку податкового боргу та з`ясування обставин, що мають значення для вирішення справи, суд вважає за необхідне зобов`язати позивача уточнити заявлені позовні вимоги в частині розміру податкового боргу, який він просить стягнути з відповідача, окремо за кожним платежем, та надати письмові пояснення щодо невідповідності сум, зазначених у прохальній частині позовної заяви, її обґрунтуванні та поданих розрахунках пені.

У разі якщо встановлені розбіжності зумовлені частковим погашенням, списанням, анулюванням або коригуванням пені, позивачу необхідно надати відповідні розрахунки та документи, які підтверджують такі обставини.

Відповідно до частин 2, 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Також, згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Суд звертає увагу позивача, що згідно до частин 6-8 статті 80 КАС України, будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.

Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.

Керуючись ст.9, 14, 49, 77, 79, 80, 243, 248, 256 КАС України суд,

УХВАЛИВ:

Зобов`язати Головне управління ДПС у Кіровоградській області, протягом п`яти днів з дня вручення даної ухвали, надати до суду:

1) деталізований помісячний та поденний розрахунок пені, заявленої до стягнення, окремо за кожним податковим повідомленням-рішенням та податковою декларацією (із зазначенням загальної суми та суми за кожним платежем), який має містити: суму податкового боргу, на яку здійснювалось нарахування; конкретні календарні дні нарахування та суму пені за кожен день; розмір облікової ставки НБУ та алгоритм її застосування; нормативно-правове обґрунтування нарахування за відповідні періоди;

2) письмову інформацію про періоди ненарахування (або списання/коригування) пені із зазначенням підстав, зокрема з урахуванням положень Податкового кодексу України, що діяли під час дії карантину (COVID-19) та воєнного стану;

3) уточнення позовних вимог та письмові пояснення щодо виявлених розбіжностей між сумами, вказаними у прохальній частині позову, його мотивувальній частині та первинних розрахунках, із долученням підтвердних документів (у разі часткового погашення, списання чи коригування боргу).

Копію ухвали невідкладно надіслати позивачу для виконання, а відповідачу для відома.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 256 КАС України, та оскарженню не підлягає.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду А.В. САГУН