Постановление суда № 140758676, 19.10.2026, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

"19" жовтня 2026 р. справа № 300/8205/25

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Панікар І.В., розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє Кузів Володимир Миколайович до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними щодо виплати грошового забезпечення за період з 22.11.2022 по 26.05.2025 не в повному розмірі, а також зобов`язання до вчинення дій щодо перерахунку і виплати грошового забезпечення за період з 22.11.2022 по 26.05.2025, а також всіх належних за цей період індексації грошового забезпечення, додаткових видів грошового забезпечення та одноразових видів грошового забезпечення із розрахунку прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений законом на 1 січня відповідного року, з одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 300/8205/25 позов задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 , яка полягає в не проведенні нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення за період з 22.11.2022 по 20.05.2023, грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня відповідного року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошове забезпечення за період з 22.11.2022 по 20.05.2023, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704, за вирахуванням уже виплачених сум грошового забезпечення за вказані періоди.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 грошової допомоги на оздоровлення за 2022 рік та 2023 рік, з урахуванням посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих виходячи з розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року та 01 січня 2023 року відповідно, помножених на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14 до постанови Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30.08.2017 за №704, з урахуванням раніше проведених виплат.

Визнано протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не включення до складу грошового забезпечення ОСОБА_1 при обчисленні розміру грошових компенсацій за невикористані дні оплачуваних відпусток сум нарахованої та виплаченої додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні щорічної основної відпустки за 2022, 2023, та 2025 роки, обчисливши її суму, виходячи із розміру місячного грошового забезпечення, з урахуванням сум додаткової винагороди передбаченої постановою Кабінету Міністрів України "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім`ям під час дії воєнного стану" від 28.02.2022 за №168, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та не виплати ОСОБА_1 компенсації за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати за 2024 та 2025 роки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII.

Зобов`язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 компенсацію за невикористані дні додаткової відпустки із збереженням заробітної плати за 2024 та 2025 роки, передбаченої пунктом 12 частини 1 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" від 22.10.1993 за №3551-XII.

Відмовлено в задоволенні решти позовних вимог.

Рішення суду набрало законної сили 18 лютого 2026 року.

05.10.2026 від представника позивача надійшла заява про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 300/8205/25.

Вказана заява вмотивована тим, що рішення суду набрало законної сили 18.02.2026, однак, відповідач його не виконав. На підтвердження цього посилається на направлені 29.05.2026 та 08.09.2026 запити щодо стану виконання рішення і надання відповідних розрахунків, які, за його твердженням, залишилися без відповіді. Вважаючи, що відповідач ухиляється від виконання судового рішення, заявник просить встановити судовий контроль відповідно до статті 382 КАС України та зобов`язати військову частину НОМЕР_1 подати у визначений судом строк звіт про виконання рішення у справі № 300/8205/25.

Розглянувши заяву про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, дослідивши матеріали адміністративної справи, суд вказує на таке.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України, судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до частини 2 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом (частина 3 статті 14 КАС України).

Згідно зі статтею 370 КАС України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Встановлення судового контролю за виконанням рішень в адміністративних справах передбачено статтями 382, 382-1 КАС України.

Відповідно до частини першої статті 382 КАС України Суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення

За наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення

Отже, судовий контроль здійснюється судом шляхом зобов`язання відповідача надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої інстанції, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

При цьому, зазначені процесуальні дії є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами.

Окрім того, принцип обов`язковості судового рішення також закріплений у частині 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Зазначеною нормою визначено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Слід зазначити, що стаття 382 КАС України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення.

Підставою для зобов`язання судом суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення є обставини, які ставлять під сумнів виконання цим суб`єктом судового рішення. У такому разі йдеться не про будь-якого суб`єкта владних повноважень і не про будь-який обов`язок, який може виникнути у зв`язку з набранням судовим рішенням законної сили, а саме про виконання відповідачем в адміністративній справі обов`язку (обов`язків), який (які) покладено на нього судовим рішенням.

Аналогічні висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 30.04.2026 у справі № 9901/459/21.

Як встановлено з матеріалів заяви, представник позивача звертався до військової частини НОМЕР_1 із запитами від 29.05.2026 та 08.09.2026 щодо стану виконання судового рішення та надання розрахунків належних позивачу виплат, однак, за твердженням заявника, відповіді на зазначені звернення не отримано.

При цьому, суд звертає увагу, що станом на час розгляду заяви у матеріалах справи відсутні докази виконання відповідачем рішення суду від 22.12.2025 у справі №300/8205/25. Відповідачем не подано до суду будь-яких доказів на підтвердження проведення відповідних перерахунків та здійснення виплат, до яких його зобов`язано судовим рішенням, а також не надано письмових пояснень чи заперечень щодо обставин, викладених у заяві про встановлення судового контролю.

За таких обставин суд констатує відсутність у матеріалах справи відомостей, які б підтверджували фактичне виконання відповідачем покладених на нього судовим рішенням обов`язків.

Так, Конституційний Суд України у рішенні від 30.06.2009 № 16-рп/2009 зазначив, що метою судового контролю є своєчасне забезпечення захисту та охорони прав і свобод людини і громадянина та наголосив, що виконання всіма суб`єктами правовідносин приписів, викладених у рішеннях суду, які набрали законної сили, утверджує авторитет держави як правової.

Верховний Суд у постанові від 20.02.2019 по справі № 806/2143/15 звернув увагу, що статтями 382, 383 КАС України, мають на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

З огляду на тривалість невиконання рішення, характер покладеного на відповідача обов`язку, суд вважає обґрунтованим застосування передбаченого статтею 382 КАС України заходу судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду.

Керуючись статтями 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 300/8205/25 задовольнити.

Зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 протягом двох місяців з дати прийняття цієї ухвали подати звіт про виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 22.12.2025 у справі № 300/8205/25.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку та строки, встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя /підпис/ Панікар І.В.