Решение № 140758530, 20.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2026 року (12:00)Справа № 280/6639/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді Калашник Ю.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (85200, Донецька область, Бахмутський р-н, м.Торецьк, вул. Василя Стуса, буд. 24А; код ЄДРПОУ 44272449 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

30.06.2026 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (далі - відповідач, Торецька МВА), в якій позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненадання повідомлень та рішень про причини зупинення розгляду заяви №184850 про надання компенсації позивачу за знищене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо недолучення матеріалів фото- та відеофіксації руйнувань нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , до розгляду заяви №184850 про надання компенсації позивачу;

зобов`язати відповідача надати офіційне повідомлення та рішення про причини зупинення розгляду заяви №184850 про надання компенсації позивачу за знищене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 ;

зобов`язати відповідача прийняти матеріали фото- та відеофіксації руйнувань нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , та поновити розгляд заяви №184850;

зобов`язати відповідача скласти акт дистанційного обстеження знищеного нерухомого майна, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , з урахуванням наданих матеріалів фото- та відеофіксації руйнувань.

В обґрунтування позову зазначено, що бездіяльність посадових осіб Торецької МВА щодо ненадання повідомлень та рішень про причини зупинення розгляду заяви №184850 про надання компенсації за знищене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 , а також недолучення матеріалів фото- та відеофіксації руйнувань вищезгаданого нерухомого майна є протиправною та такою, що порушує права, свободи та законні інтереси позивача. Тому позивач вимушена звернутись з адміністративним позовом до суду про визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 06.07.2026 позовну заяву залишено без руху на підставі ст.ст. 160-161, 169 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України). 16.07.2026 позивачем до суду надано документи, якими усунуто недоліки позовної заяви.

Ухвалою суду від 21.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №280/6639/26. Справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін за наявними у справі матеріалами.

03.08.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якому він заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування відзиву посилається на те, що позовна заява ОСОБА_1 до відповідача - Торецької МВА про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, подана з порушенням правил територіальної та предметної юрисдикції, а на момент подання позову між сторонами не існувало спірних правовідносин, тобто позовна заява ОСОБА_1 не підлягає задоволенню.

19.08.2026 від представника позивача надійшла відповідь на відзив. У відповіді зазначено, що сам відповідач документально підтверджує існування саме тих владних правовідносин, факт існування яких одночасно заперечує. Також вважає, що вчинення суб`єктом владних повноважень необхідної дії не означає, що попередня бездіяльність автоматично стає правомірною. Посилання відповідача на те, що ним уже складено акт дистанційного обстеження, не може саме по собі бути підставою для висновку про необґрунтованість позову. Отже, у цій справі має значення не лише те, чи був зрештою складений акт, а й те, коли саме, за яких обставин та після яких дій такий акт був складений. Враховуючи вищевикладене вважає, що доводи відзиву не спростовують обставин, викладених у позовній заяві та не підтверджують правомірність дій Торецької МВА. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

25.08.2026 засобами системи «Електронний суд» від представника відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив. У запереченнях Торецька МВА наголошує, що позовна заява ОСОБА_1 подана з порушенням правил територіальної та предметної юрисдикції, аргументи, наведені позивачем у відповіді на відзив, є неспроможними, такими, що ґрунтуються на неправильному тлумаченні норм законодавства та невірному розумінні дійсних обставин справи, а на момент подання позову між сторонами не існувало спірних правовідносин, тобто позовна заява ОСОБА_1 до відповідача, не підлягає задоволенню. Просить суд відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Розглянувши наявні у справі матеріали, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є власницею нерухомого майна (приватного житлового будинку), розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав №420229961 від 28.03.2025.

Як стверджує позивач, 14.03.2025 вищезгаданий житловий будинок був повністю зруйнований внаслідок бойових дій.

04.04.2025 ОСОБА_1 подала заяву, через Єдиний державний вебпортал електронних послуг «Дія», про надання компенсації за знищене нерухоме майно, розташоване за адресою: АДРЕСА_2 . Заяві було присвоєно №ЗВ-04.04.2025-184850184850.

09.04.2025 за результатами розгляду заяви позивача про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації було прийнято рішення «Про зупинення розгляду заяви на отримання компенсації ОСОБА_1 3B-04.04.2025-184850 за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 09.04.2025 №3616 (далі за текстом - рішення №3616), про що позивач, як стверджує представник відповідача, була повідомлена засобами електронного зв`язку шляхом направлення відповідного листа на адресу електронної пошти, вказану нею під час подання заяви на компенсацію, а до цього листа була долучена копія рішення №3616.

27.01.2026 Комісією з обстеження дистанційне обстеження окремого об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , було зупинено у зв`язку з неможливістю встановлення факту знищення об`єкта нерухомого майна з причині відсутності продуктів дистанційного обстеження, з відмовою Держгеокадастру та Міністерства оборони України у наданні інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі.

14.02.2026 на адресу електронної пошти, яка була зазначена ОСОБА_1 при поданні інформаційного повідомлення - ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлений лист та копія рішення «Про зупинення дистанційного обстеження об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта в РПЗМ- ОНМ-05.04.2025- 478899» від 27.01.2026 № 1524, а позивачу запропоновано надати додаткову інформацію, якою підтверджується факт знищення об`єкта обстеження (матеріали фото-, відеофіксації, документи, надані правоохоронними органами, ДСНС, тощо).

03.04.2026 на адресу Торецької МВА надійшов адвокатський запит в інтересах ОСОБА_1 , зареєстрований за вхідним реєстраційним номером 1276/02-1.12.

На адвокатський запит від 03.04.2026 вхідний реєстраційний №1276/02-1.12 відповідачем була надана відповідь від 10.04.2026 вихідний №1187/02-1.12.

Як стверджує представник відповідача, будь-яких інших адвокатських запитів в інтересах ОСОБА_1 на адресу Торецької МВА не надходило

13.04.2026 від ОСОБА_1 у формі пояснень на адресу Торецької МВА надійшла додаткова інформація, якою підтверджується факт знищення окремого об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

04.06.2026 Комісією з обстеження було проведено дистанційне обстеження окремого об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а при проведенні дистанційного обстеження використовувалась додаткова інформація, надана на адресу позивачем у формі пояснення, яке 13.04.2026 надійшло на адресу відповідача.

За результатами проведеного дистанційного обстеження Комісією з обстеження був складений Акт дистанційного обстеження від 04.06.2026 №972, а житловий будинок АДРЕСА_3 визнаний непридатним для використання за цільовим призначенням, таким, що повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти).

Як вбачається з позовної заяви та відповіді на відзив, позивач вищезазначених документів не отримувала, у зв`язку з чим звернулась з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.

Для визначення правових та організаційних засад надання компенсацій за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, з дня набрання чинності Указом Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в України» від 24 лютого 2022 року №2102-IX, а також правових засад створення та ведення Державного реєстру майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, було прийнято Закон України від 23.02.2023 року №2923-ІХ «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об`єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» (надалі - Закон №2923-ІХ).

Відповідно до підпункту «а» пункту 1 частини першої статті 2 Закону №2923-ІХ, отримувачами компенсації за пошкоджені/знищені об`єкти нерухомого майна (далі - отримувачі компенсації) є, в тому числі, фізичні особи - громадяни України, які є власниками пошкоджених/знищених об`єктів нерухомого майна.

Згідно частини першої статті 3 Закону №2923-ІХ, для розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна виконавчий орган сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради (далі - виконавчий орган ради), військова адміністрація населеного пункту або військово-цивільна адміністрація населеного пункту утворює Комісію з розгляду питань щодо надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України (далі за текстом - Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації), як консультативно-дорадчий орган та затверджує положення про роботу такої Комісії.

Частиною першою статті 4 Закону №2923-ІХ встановлено, що заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається до Комісії з розгляду питань щодо надання компенсації, уповноваженої розглядати заяви про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна на відповідній території. Така заява подається під час дії воєнного стану та протягом одного року з дня його припинення або скасування на території, на якій розташований (розташовувався) знищений об`єкт нерухомого майна. Заява про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна подається щодо кожного знищеного об`єкта нерухомого майна окремо.

Частиною другою статті 7 Закону №2923-ІХ унормовано, що Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації у строк, встановлений для розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, приймає рішення про зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна та невідкладно, але не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття такого рішення, повідомляє про це заявника у спосіб, у який було подано заяву.

Рішення має містити вичерпний перелік підстав для зупинення розгляду заяви про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна.

Згідно положень діючого законодавства у сфері надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна, Комісія з розгляду питань щодо надання компенсації має право зупиняти розгляд поданих заяв про надання компенсації за знищені об`єкти нерухомого майна у визначених законодавством випадках, а про таке зупинення заявник повідомляється у спосіб, у який було подано заяву.

З матеріалів адміністративної справи встановлено, що 09.04.2025 за результатами розгляду заяви ЗВ-04.04.2025-184850 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , поданої ОСОБА_1 , Комісією з розгляду питань щодо надання компенсації було прийнято рішення «Про зупинення розгляду заяви на отримання компенсації ОСОБА_1 3B-04.04.2025-184850 за знищені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України» від 09.04.2025 №3616.

На адвокатський запит від 03.04.2026 вхідний реєстраційний №1276/02-1.12 відповідачем була надана відповідь від 10.04.2026 вихідний №1187/02-1.12.

Таким чином, дії Торецької МВА, які виразились у направленні копії рішення №3616 на електронну адресу позивача та наданні відповіді на адвокатський запит, є правомірними та такими, що відповідають нормам Закону №2923-ІХ, а позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, яка виразилась у ненаданні повідомлень та рішень стосовно причини зупинення розгляду заяви ЗВ-04.04.2025-184850 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , зобов`язання надати офіційне повідомлення та рішення стосовно зупинення розгляду такої заяви, не підлягають задоволенню.

Щодо відсутності бездіяльності відповідача.

Згідно правової позиції, викладеної у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №9901/309/21 від 20.02.2025, протиправну бездіяльність суб`єкта владних повноважень потрібно розуміти як зовнішню форму поведінки (діяння) цього органу, що полягає в неухваленні рішення чи у нездійсненні юридично значимих й обов`язкових дій на користь заінтересованих осіб, які на підставі закону та/або іншого нормативно-правового регулювання віднесені до компетенції суб`єкта владних повноважень, були об`єктивно потрібними і реально можливими для реалізації, але фактично не були здійснені. Для визнання бездіяльності протиправною недостатньо одного лише факту несвоєчасного виконання обов`язкових дій, а важливими є також конкретні причини, умови та обставини, через які дії, що підлягали обов`язковому виконанню відповідно до закону, фактично не були вчинені чи були вчинені з порушенням розумних строків. Значення мають юридичний зміст, значимість, тривалість, підстави та межі бездіяльності, а також її шкідливість для прав та інтересів особи.

Абзацом п`ятнадцятим пункту 14 Особливостей проведення дистанційного обстеження знищених окремих категорій об`єктів нерухомого майна, які розташовані на територіях можливих бойових дій, для яких не визначена дата припинення можливості бойових дій, на територіях активних бойових дій, для яких не визначена дата завершення бойових дій, які затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 07.07.2025 №815 (далі за текстом - Особливості №815) встановлено, що визначена уповноваженим органом посадова особа протягом трьох робочих днів з дня складення акта комісією реєструє його (разом із відповідними матеріалами дистанційного спостереження) у Реєстрі пошкодженого та знищеного майна з присвоєнням реєстраційного номера та накладенням кваліфікованого електронного підпису.

Пунктом 15 Особливостей №815 передбачено, що про результати дистанційного обстеження комісія повідомляє заявнику шляхом надсилання копії акта дистанційного обстеження протягом трьох робочих днів з дня його складення засобами Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (далі - Портал Дія), зокрема з використанням мобільного додатка Порталу Дія (Дія) (у разі технічної реалізації), або на адресу електронної пошти, зазначену в інформаційному повідомленні.

У відзиві на позовну заяву відповідачем було наголошено, що 27.01.2026 Комісією з обстеження та розгляду питань щодо надання компенсації за пошкоджені об`єкти нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією російської федерації проти України, яка утворена при Торецькій МВА (далі за текстом - Комісія з обстеження) дистанційне обстеження окремого об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: Донецька область, Бахмутський район, м. Торецьк, вул. Єфремова Сергія, буд. 24, було зупинено у зв`язку з неможливістю встановлення факту знищення об`єкта нерухомого майна з причині відсутності продуктів дистанційного обстеження, з відмовою Держгеокадастру та Міністерства оборони України у наданні інформаційних продуктів дистанційного зондування Землі.

14.02.2026 на адресу електронної пошти, яка була зазначена ОСОБА_1 при поданні інформаційного повідомлення - ІНФОРМАЦІЯ_2 , направлений лист та копія рішення «Про зупинення дистанційного обстеження об`єкта нерухомого майна ОСОБА_1 реєстраційний номер об`єкта в РПЗМ- ОНМ-05.04.2025- 478899» від 27.01.2026 №1524, а позивачу запропоновано надати додаткову інформацію, якою підтверджується факт знищення об`єкта обстеження (матеріали фото-, відеофіксації, документи, надані правоохоронними органами, ДСНС, тощо).

13.04.2026 від ОСОБА_1 у формі пояснень на адресу Торецької МВА надійшла додаткова інформація, якою підтверджується факт знищення окремого об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3

04.06.2026 Комісією з обстеження було проведено дистанційне обстеження окремого об`єкту нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 , а при проведенні дистанційного обстеження використовувалась додаткова інформація, надана на адресу позивачем у формі пояснення, яке 13.04.2026 надійшло на адресу відповідача.

За результатами проведеного дистанційного обстеження Комісією з обстеження був складений Акт дистанційного обстеження від 04.06.2026 №972, а житловий будинок АДРЕСА_3 визнаний непридатним для використання за цільовим призначенням, таким, що повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти).

Відомості про проведене дистанційне обстеження житлового будинку АДРЕСА_3 були внесені до Реєстру пошкодженого та знищеного майна, доступ до якого має будь-яка особа, яка подала заяву про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, в тому числі, ОСОБА_1 .

Враховуючи вищевикладене доводи позивача щодо наявності протиправної бездіяльності Торецької МВА є неспроможними та безпідставними.

Суд вважає за необхідне зазначити, що право на звернення до суду мають особи, права, свободи та інтереси яких порушені рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень на момент звернення. Особа, яка звертається до адміністративного суду за захистом самостійно, визначає спосіб, передбачений статтею 5 КАС України, та обґрунтовує у позовній заяві заявлені вимоги, задоволення яких повинно призвести до поновлення прав, свобод та інтересів.

Основними елементами, що визначають сутність будь-якого позову (індивідуалізуючи ознаки позову), є предмет і підстава.

Предметом позову є матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої він просить постановити судове рішення. Вона опосередковується спірними правовідносинами - суб`єктивним правом і обов`язком відповідача.

Підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.

Звертаючись до суду, позивач самостійно визначає у позовній заяві, яке його право чи охоронюваний законом інтерес порушено особою, до якої пред`явлено позов, та зазначає, які саме дії необхідно вчинити суду для відновлення порушеного права. Водночас суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, в тому числі щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.

Крім того, чітке визначення предмета позову та суті спірних правовідносин має значення, зокрема, і для правильного обчислення строку звернення до суду.

Оцінка предмета заявленого позову як наслідок наявності підстав для захисту порушеного права позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги.

Відповідно до пункту 4 частини п`ятої статті 160 КАС України в позовній заяві зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.

Зміст позовних вимог - це вимоги позивача (предмет позову). Предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів.

Іншими словами зміст позовних вимог - це максимально чітко і зрозуміло сформовані визначення способу захисту порушеного права, свободи чи інтересу у прохальній частині позову.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №990/150/23.

Також суд звертає увагу на те, що у статті 9 КАС України закріплені принципи змагальності сторін, диспозитивності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі.

Так, відповідно до частин першої, четвертої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Згідно з частиною першою статті 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими, речовими і електронними доказами (пункт 1 частини другої статті 72 КАС України).

У силу вимог статей 73-76 КАС України, докази мають бути належними (містити інформацію щодо предмета доказування), допустимими (одержаними з дотриманням порядку, встановленого законом), достовірними (на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи), достатніми (які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування).

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Таким чином, виходячи з принципів змагальності та офіційного з`ясування всіх обставин у справі, суд визначає, які обставини входять до предмета доказування, які докази подані або мають бути подані тим чи іншим учасником справи, вживає заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, в тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи, та надає оцінку зібраним у справі доказам на предмет їх належності, допустимості, достовірності і достатності.

Водночас принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених позивачем вимог.

Указаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 КАС України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

За змістом зазначеної норми це право суд може здійснити за результатом розгляду справи за наявності на це підстав. Тобто процесуальний закон надає право (не обов`язок) суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів.

Подібна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 22.02.2024 у справі №990/150/23.

Окрім того, зазначений принцип також передбачає, що особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Формування змісту та обсягу позовних вимог є диспозитивним правом позивача.

Верховний Суд неодноразово наголошував на неможливості виходу за межі позовних вимог із порушенням принципу диспозитивності у випадку самостійно обрання правової підстави та предмету позову, оскільки принцип стабільності є визначальним в цьому випадку. Принцип диспозитивності покладає на суд обов`язок вирішувати лише ті питання, за вирішенням яких позивач звернувся до адміністративного суду. Суд вирішує лише ті вимоги по суті спору, про вирішення яких просять сторони, і за загальним правилом, не повинен виходити за межі цих вимог. Тобто суд зв`язаний предметом і обсягом заявлених вимог.

Такі ж правові висновки сформовані у постановах Верховного Суду від 19.02.2019 у справі №824/399/17-а, від 06.03.2019 у справі №571/1306/16-ц, від 29.05.2019 у справі №2-3632/11, від 15.07.2019 у справі №235/499/17, від 17.07.2019 у справі №523/3612/16-ц, від 24.07.2019 у справі №760/23795/14-ц, від 25.09.2019 у справі №642/6518/16-ц, від 30.10.2019 у справі №390/131/18, від 06.11.2019 у справах №464/4574/15-ц, №756/17180/14-ц, від 13.11.2019 у справі №697/2368/15-ц, від 04.12.2019 у справі №635/8395/15-ц, від 01.04.2020 у справі №686/24003/18, від 01.07.2020 у справі №287/575/16-ц, від 19.08.2020 у справі №287/587/16-ц, від 27.02.2025 у справі №280/10791/23 та інших.

Вихід суду за межі позовних вимог можливий у тому разі, якщо позивач, вказавши у заяві одну конкретну вимогу, не зазначив іншу, яка має послідовний зв`язок із попередньою та випливає із фактичної спірної ситуації, викладеної у позовній заяві. Наприклад, позивач просить визнати протиправними дії, бездіяльність суб`єкта владних повноважень, однак не просить суд зобов`язати його вчинити певні дії чи прийняти рішення; просить визнати протиправним акт індивідуальної дії, однак не просить суд про його скасування тощо.

Отже, суд вправі за своєю ініціативою з метою необхідності захисту прав і охоронюваних законом інтересів фізичних і юридичних осіб вийти за межі заявлених позивачем вимог, однак відповідно до імперативних вимог процесуального законодавства.

Така ж позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2018 у справі №804/1457/17, від 11.12.2018 у справі №802/295/17-а, від 13.04.2023 у справі №757/30991/18-а, від 27.02.2025 у справі №280/10791/23 тощо.

До початку розгляду судом справи по суті позивач має право у спосіб подання письмової заяви змінити предмет або підставу позову (постанова Верховного Суду від 13.02.2018 у справі №264/4263/16-ц).

Відповідно, право особи звернутися до суду з самостійно визначеними позовними вимогами узгоджується з обов`язком суду здійснити розгляд справи в межах таких вимог. Вихід за межі позову можливий у виняткових випадках, зокрема, коли повний та ефективний захист прав, свобод та інтересів неможливий у заявлений позивачем спосіб. При цьому такий вихід за межі позовних вимог повинен бути пов`язаний із захистом саме тих прав, свобод та інтересів, щодо яких подана позовна заява (постанова Верховного Суду від 24.09.2019 у справі №819/1420/15).

Установлюючи правило, що суд розглядає адміністративну справу в межах позовних вимог, частиною другою статті 9 КАС України встановлено виключення у вигляді можливості у суду вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Такі повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права (постанови Верховного Суду від 07.02.2020 у справі №826/11086/18, від 05.05.2022 у справі №810/973/18).

Таким чином, принцип диспозитивності передбачає розгляд судом справи в межах позовних вимог і підстав позову, визначених особою, яка звернулася за захистом до суду. Вихід суду за межі позовних вимог процесуальний закон допускає як виняток у разі, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, і таких відхід обґрунтований судом у судовому рішенні. При цьому, повноваження суду щодо визначення меж розгляду адміністративної справи є субсидіарними, вони не можуть змінювати предмет спору, а лише стосуються обсягу захисту порушеного права.

Як зазначалось вище, за результатами дистанційного обстеження житлового будинку АДРЕСА_3 він був визнаний непридатним для використання за цільовим призначенням, таким, що повністю втратив свою економічну цінність, наявні пошкодження несучих та огороджувальних конструкцій, ступінь та характер яких свідчить про небезпеку аварійного обвалення об`єкта (зруйновані об`єкти).

Акт дистанційного обстеження будинку АДРЕСА_3 був складений 04.06.2026, тобто на 25 днів раніше, ніж ОСОБА_1 звернулась до Запорізького окружного адміністративного суду із позовною заявою до Торецької МВА про визнання бездіяльності протиправною, зобов`язання вчинити певні дії.

Таким чином, оскільки акт дистанційного обстеження будинку АДРЕСА_3 був складений до звернення до суду з даним позовом, позовні вимоги, в цій частині, є також безпідставними та необгрунтованими.

При цьому у позовній заяві ОСОБА_1 не заявляла позовних вимог щодо неправомірності підстав зупинення розгляду заяви ЗВ-04.04.2025-184850 про надання компенсації за знищений об`єкт нерухомого майна, який розташований за адресою: АДРЕСА_3 .

Вищевикладене свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ч.1 ст.143 КАС України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Питання щодо розподілу судових витрат врегульовані ст.139 КАС України.

В силу положень статті 139 КАС України, судові витрати (у тому числі витрати на правничу допомогу) стягуються на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень виключно у разі задоволення позовних вимог.

Ураховуючи ту обставину, що судом відмовлено у задоволенні позову, то й відсутні підстави для стягнення з відповідача на користь позивача судових витрат.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14 лютого 2023 року у справі №640/17086/20.

Керуючись статтями 241, 243-246, 250 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Торецької міської військової адміністрації Бахмутського району Донецької області (85200, Донецька область, Бахмутський р-н, м.Торецьк, вул. Василя Стуса, буд. 24А; код ЄДРПОУ 44272449 про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 20.10.2026.

Суддя Ю.В. Калашник