Решение № 140758521, 20.10.2026, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

20 жовтня 2026 рокуСправа № 280/6115/26 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Татаринова Д.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області" (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29, ЄДРПОУ 08734500), Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, буд. 1, ЄДРПОУ 08735882) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

До Запорізького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 (далі позивач) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області" (далі відповідач 1), Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (далі відповідач 2), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оформлену Довідкою № 242/С від 02 квітня 2026 року;

- визнати протиправними дії Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо неналежного розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оформленої довідкою М(ВЛ)К №242/К від 02 квітня 2026 року;

- визнати протиправними дії Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо оформлення результатів розгляду скарги ОСОБА_1 на постанову Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оформленої довідкою М(ВЛ)К №242/К від 02 квітня 2026 року листом замість рішення у формі, передбаченій Положенням про діяльність медичних (військово-лікарських) комісій МВС України;

- визнати протиправним та скасувати лист Центральної медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» від 18 травня 2026 року №33/4-В-540;

- зобов`язати державну установу ДУ «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» повторно розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову Державної установи «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» в особі Медичної (військово-лікарської) комісії оформленої довідкою №242/К від 02 квітня 2026 року та прийняти вмотивоване рішення з посиланням на норми законодавства;

- зобов`язати Державну установу Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України провести контрольне обстеження та медичний огляд медичною (військово - лікарською) комісією військовослужбовця ОСОБА_1 з метою дослідження стану здоров`я та встановлення об`єктивного й у відповідності до чинного законодавства України актуального ступеню придатності до військової служби.

Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 12 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що не погоджується довідкою медичної (військово-лікарської) комісії (М(ВЛ)К) та висновками медичної (військово-лікарської) комісії, оскільки медичний огляд проведено формально, без врахування всіх наявних діагнозів та їх ступеню тяжкості, рішення медичної (військово-лікарської) комісії прийнято з порушеннями норм Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 03 квітня 2017 року № 285 (далі - Положення №285), не відображає реального стану здоров`я та придатності до військової служби, тому підлягає скасуванню з направленням позивача на контрольний огляд. Позивач просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 22 червня 2026 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.

25 червня 2026 року відповідачем 1 поданий до суду відзив на позовну заяву. Відповідач 1 не погоджується із заявленими позивачем вимогами в повному обсязі, вважає їх необґрунтованими з наступних підстав. М(ВЛ)К відповідача-1 відносно позивача прийняла рішення у формі довідки № 242/К від 02 квітня 2026 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби за контрактом із наступними діагнозами та причинними зв`язками: Закрите травматичне пошкодження зв`язок лівого гомілкостопного суглобу, больовий синдром, без порушення функції опори та ходи. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Вертеброгенна радикулопатія С4 ліворуч, торакалгія, радикулопатія L5 білатерально, більше виражена ліворуч, чутливі розлади в кінцівках на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу розповсюдженого характеру, протрузій С3-С5, Th4- Th5, Th6-Th10, L1-L2, екструзії L4-S1, лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта 1ст, сколіоз грудного відділу хребта 1ст, клиноподібна деформація Th6, Th8, без порушення статико-динамічної функції хребта. Компресійно-ішемічна невропатія лівого ліктьового нерва, без порушення функції. Хронічний вазомоторний риніт медикаментозної форми, ремісія. Хронічний лівобічний катаральний верхньощелепний синусит. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби Міопія слабкого ступеню обох очей (1.75Д;2.75Д). Гострота зору правого ока 0.3 з корекцією сф.-1.75Д=1.0. Складний міопічний астигматизм лівого ока. Гострота зору лівого ока 0.2 з корекцією сф.-1.5Д цил.-1.0Д ах 65 град=1.0. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби. На підставі статей 78в, 23в, 64в, 45б та графи ІІ ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України № 402 від 14.08.2008 р., зі змінами. Придатний до військової служби за контрактом. При складенні М(ВЛ)К Відповідача-1 даної Довідки, лікарі спеціалісти комісії, керуючись Положенням № 285 та, з огляду на відповідні норми Положення № 402, колегіально дійшли висновку про придатність ОСОБА_1 до військової служби за контрактом на підставі проведених лабораторних та інструментальних досліджень, а також належних висновків лікарів-фахівців. Вказує, що наявна у матеріалах справи Довідка № 242/К від 02 квітня 2026 року прийнята на підставі Акта медогляду, який складено та підписано комісією в складі голови комісії та лікарів-експертів: терапевта, невропатолога, психіатра, окуліста (офтальмолога), ЛОР (отоларинголога), хірурга, дерматолога (дерматовенеролога). Натомість, М(ВЛ)К Відповідача-1 за 20 днів до цього вже приймала рішення відносно позивача у формі довідки № 406/ С від 13 березня 2026 року, яким позивача було визнано придатним до військової служби. Водночас представник позивача не зазначив, що за результатами оскарження довідки № 406/С від 13 березня 2026 року Запорізьким окружним адміністративним судом було прийнято рішення від 05 червня 2026 року по справі № 280/2988/26, яким рішення М(ВЛ)К Відповідача-1 (зі змістом, аналогічним оскаржуваній в даному випадку Довідці) визнано законним та обґрунтованим. Вказане рішення суду має преюдиційний характер оскільки судом встановлено факт належного прийняття довідки № 406/С від 13 березня 2026 року, й зміст такої довідки співпадає повністю за встановленими діагнозами та причинним зв`язком із Довідкою № 242/С від 02 квітня 2026 року. Жодних нових захворювань позивачем не набуто за 20 календарних днів. Погляд представника позивача на нібито втрату актуальності довідки № 406/ С від 13 березня 2026 року є одностороннім, на думку представника відповідача, оскільки позивач та його представник не довів появу нових хвороб за 20-денний період різниці між завершенням одного медичного огляду та початком нового, за результатом якого прийнято рішення у формі оскаржуваної Довідки. Стверджує, що усі надані позивачем медичні документи враховані при винесенні рішення у формі Довідки. В задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

01 липня 2026 року представник позивача подав до суду відповідь на відзив. Позивач наполягає, що предмет розгляду в справі № 280/2988/26 є довідка № 406/С від 13 березня 2026 року, однак в даному позові ОСОБА_1 оскаржується саме постанова Державної установи «Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» оформлена Довідкою № 242/С від 02 квітня 2026 року та не заявлено жодних позовних вимог щодо довідки № 406/С від 13 березня 2026 року. Зазначає, що в силу частин 4,6 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 05 червня 2026 року по справі № 280/2988/26, не має преюдиційного характеру. Також, звертає увагу суду на те, що представником відповідача 1 не заперечується, що довідка № 242/С від 02 квітня 2026 року та довідка № 406/С від 13 березня 2026 року мають відмінність лише в резолютивній частині щодо призначення проходження військової служби. Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Положення №285, медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Разом з тим, медичний огляд військовослужбовців та медичний огляд осіб, які приймаються на військову службу за контрактом є відмінними між собою та визначаються різними розділами Положення, так порядок медичного огляду військовослужбовців визначається пункту 3 розділу VII Положення №285, а порядок медичного огляду осіб, які приймаються на військову службу за контрактом пунктом 8 розділу VII Положення №285, а відтак результати медичних оглядів не може бути ідентичним. Однак, повторний медичний огляд ОСОБА_1 проведено не було, а було продубльовано результати попередніх медичних оглядів, що є прямим порушенням Положення №285. Позовну заяву просить задовольнити.

08 липня 2026 року до суду надійшов відзив на позовну заяву Державної установи Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України. Відповідач 2 вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі з наступних підстав. Діяльність медичних (військово-лікарських) комісій системи МВС регламентується Положенням №285. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року №270 на період дії правового режиму воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування воєнного стану на території України медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії з метою визначення ступеня їх придатності до військової служби за станом здоров`я, оформлення відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, та військово-лікарськими комісіями, які створені при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, у порядку, визначеному Положенням № 402. Згідно рішення медичної (військово-лікарської) комісії Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області, оформленого довідкою 242/К від 02 квітня 2026 року за результатами огляду позивача визнано придатним до військової служби, щодо позивача були зазначені ті хвороби, стани, фізичні вади та причинний зв`язок, що були встановлені на момент медичного огляду позивача медичною (військово-лікарською) комісією. Медичною (військово-лікарською) комісією у межах своєї компетенції надано професійну оцінку при проходженні медичного огляду позивача при винесенні рішення 242/К від 02 квітня 2026 року. У задоволенні позовних вимог відповідач 2 просить відмовити у повному обсязі.

10 липня 2026 року представником позивача до суду через особистий кабінет в підсистемі "Електронний суд" подано відповідь на відзив, у якій останній не погоджується із доводами представника відповідача 2, викладеними у відзиві на позов та зазначає наступне. В порушення Положення №285, лікарями М(ВЛ)К взято до уваги результати ЕНМГ від 27 січня 2026 року та не було направлено позивача на проведення ЕНМГ, що є точною та достовірною формою інструментального дослідження діагностики тунельних нейропатій, з метою оцінки наявного ступеню порушення функції нерву саме на дату огляду, у зв`язку з чим такий медичний огляд не можна вважати повним та всебічним. Представник відповідача звертає увагу, що при встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Разом з тим, саме ЕНМГ визначає ступінь порушення функції нерву (відповідно настанови МОЗ України https://guidelines.moz.gov.ua/documents/3562, сторінка 6), та є точною та достовірною формою інструментального дослідження діагностики тунельних нейропатій. Таким чином, оскаржувана постанова ВЛК прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а саме без врахування результатів фізикального обстеження та спеціальних досліджень, як то вказує представник відповідача. Окрім того зазначає, що з аналізу норм Положення №285 вбачається, що ЦМ(ВЛ)К є вищим органом у системі медичної військово-лікарської експертизи та наділена повноваженнями щодо перегляду постанов підпорядкованих М(ВЛ)К, перевірки їх обґрунтованості, а також прийняття остаточних рішень щодо спірних питань військово-лікарської експертизи. Зокрема, окрім іншого відповідно до пункту 15 розділу ІІ Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС затвердженим Наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285, штатні М(ВЛ)К окрім іншого, мають право запитувати за потреби документацію, яка необхідна для виконання покладених на них функцій. Отже, зазначена норма наділяє ЦМ(ВЛ)К не лише технічно-координаційною, а й контрольної та переглядовою функцією, що передбачає обов`язок повного та всебічного розгляду заяви особи у межах порушених нею питань. Позивач звернувся до ЦМ(ВЛ)К із чітко визначеними вимогами: Розглянути скаргу на дії (бездіяльність) та рішення прийняті медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області», скасувати рішення медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «Територіального медичного об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області» про визнання ОСОБА_1 , 1999 року народження придатним до військової служби за контрактом, провести ОСОБА_1 , 1999 року народження, повторну військово-лікарську експертизу. В той же час, з долучених ДУ «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» до відзиву матеріалів та доказів розгляду скарги вбачається, що матеріали складаються з скарги ОСОБА_1 з додатками до неї та оскаржуваної відповіді, з яких можна встановити, що ЦМ(ВЛ)К не досліджувала надані медичні документи, що підтверджується відсутністю відображеня їх у протоколі засідання, якого як такого і не було проведено, не навела мотивів, чому відхилила конкретні медичні висновки тобто фактично не здійснила військово-лікарську експертизу, що свідчить про допущення суттєвих порушень. Позовну заяву просить задовольнити.

13 липня 2026 року представником відповідача 1 до суду подано заперечення проти задоволення позову у яких вказано, що медичний огляд позивача проводився М(ВЛ)К ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області». Під час медичного огляду позивач був оглянутий усіма лікарями, перелік яких передбачений пунктом 11 Розділу III Наказу МВС № 285, результати були внесені до Акту медичного огляду, що відповідає вимогам пункту 14 Розділу III Наказу МВС № 285. Зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ЦМ(ВЛ)К, суд вправі перевірити їх законність лише в межах дотримання процедури прийняття таких. Зазначає, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суд не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ЦМ(ВЛ)К виходить за межі необхідності дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Звертає увагу Суду, що представник позивача у відповіді на відзив вдається до власної оцінки повноти медичного огляду та стану здоров`я позивача, виходячи за межі своєї професійної компетенції. Цитуючи діагнози та симптоматику, встановлені іншими медичними закладами, представник намагається самостійно визначити ступінь порушення функцій організму та перебрати на себе спеціальні повноваження стосовно виконання професійних обов`язків лікарів М(ВЛ)К щодо визначення придатності особи. Однак такі дії суперечать принципу правової визначеності та передбачуваності, а також є порушенням усталеної практики Верховного Суду, викладеної у постановах від 13 червня 2018 року у справі № 806/526/16, від 12 червня 2020 року у справі № 810/5009/18, від 10 лютого 2022 року у справі № 160/7153/20, від 26 лютого 2025 року у справі № 240/13173/22 та від 26 лютого 2025 року по справі № 600/3273/22-а.

20 липня 2026 року представником позивача до суду подано додаткові пояснення у яких вказано, що з долучених ДУ «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» до відзиву матеріалів та доказів розгляду скарги вбачається, що матеріали складаються з скарги ОСОБА_1 з додатками до неї та оскаржуваної відповіді, з яких можна встановити, що ЦМ(ВЛ)К не досліджувала надані медичні документи, що підтверджується відсутністю відображеня їх у протоколі засідання, якого як такого і не було проведено, не навела мотивів, чому відхилила конкретні медичні висновки тобто фактично не здійснила військово-лікарську експертизу, що свідчить про допущення суттєвих порушень. Відповідач фактично обмежився формальною відмовою у задоволені скарги позивача, яка не містить належного мотивування та фактично зводиться до підтвердження висновку нижчої військово-лікарської комісії без перевірки доводів скарги та медичних доказів. Відтак відповідач діяв необґрунтовано, що стало причиною для звернення до суду за захистом порушених прав.

На підставі матеріалів справи, судом встановлено наступні обставини.

02 квітня 2026 року ОСОБА_1 (1991 року народження, військова частина НОМЕР_2 НГУ) пройшов медичний огляд у ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області», що підтверджується довідкою 242/К від 02 квітня 2026 року.

Згідно вказаної довідки відповідачем 1 відносно позивача прийнято рішення у формі довідки № 242/К від 02 квітня 2026 року про придатність ОСОБА_1 до військової служби за контрактом із наступними діагнозами та причинними зв`язками: Закрите травматичне пошкодження зв`язок лівого гомілкостопного суглобу, больовий синдром, без порушення функції опори та ходи. Травма, ТАК, пов`язана з проходженням військової служби. Вертеброгенна радикулопатія С4 ліворуч, торакалгія, радикулопатія L5 білатерально, більше виражена ліворуч, чутливі розлади в кінцівках на тлі остеохондрозу, спондилоартрозу розповсюдженого характеру, протрузій С3-С5, Th4- Th5, Th6-Th10, L1-L2, екструзії L4-S1, лівобічний сколіоз поперекового відділу хребта 1ст, сколіоз грудного відділу хребта 1ст, клиноподібна деформація Th6, Th8, без порушення статико-динамічної функції хребта. Компресійно-ішемічна невропатія лівого ліктьового нерва, без порушення функції. Хронічний вазомоторний риніт медикаментозної форми, ремісія. Хронічний лівобічний катаральний верхньощелепний синусит. Захворювання, ТАК, пов`язані з проходженням військової служби Міопія слабкого ступеню обох очей (1.75Д;2.75Д). Гострота зору правого ока 0.3 з корекцією сф.-1.75Д=1.0. Складний міопічний астигматизм лівого ока. Гострота зору лівого ока 0.2 з корекцією сф.-1.5Д цил.-1.0Д ах 65 град=1.0. Захворювання, НІ, не пов`язані з проходженням військової служби На підставі статей 78в, 23в, 64в, 45б та графи ІІ ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад що визначають ступінь придатності до військової служби Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом МО України № 402 від 14 серпня 2008 року, зі змінами. Придатний до військової служби за контрактом.

20 квітня 2026 року позивач через представника звернувся до Державної установи Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України із скаргою на перегляд довідки медичної (військово - лікарської) № 242/С від 02 квітня 2026 року.

Центральною медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України, розглянуто скаргу представника позивача та надано відповідь (роз`яснення) за (вих. № 33/4-В-540 від 18 травня 2026 року), якою (яким) позивача повідомлено про те, що рішення комісії в довідці ДУ «ТМО МВС України по Запорізькій області» від 02 квітня 2026 року № 242/С про придатність до військової служби за контрактом прийняте у відповідності до вимог Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14 серпня 2026 року № 402 (далі Наказ № 402). Додатково, позивача проінформовано, що у разі погіршення його стану здоров`я, він може пройти повторний медичний огляд в обласній М(ВЛ)К за направленням підрозділу за місцем служби.

Позивач звернувся до суду з цим позовом вважаючи протиправними рішення медичної (військово - лікарської) комісії при Державній установі Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області оформлене довідкою № 242/С від 02 квітня 2026 року та роз`яснення Державної установи Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України, оформлені листом № 33/4-В-540 від 18 травня 2026 року, просить їх скасувати.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.

Нормами статті 65 Конституції України передбачено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів визнано обов`язком громадянина України. Громадяни відбувають на військову службу відповідно до закону.

Вказане кореспондується також з положеннями частини першої статті 1 Закону України від 25 березня 1992 року №2232-XII Про військовий обов`язок і військову службу (далі - Закон №2232-XII, у редакції на час виникнення спірних правовідносин).

Військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров`я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов`язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності. Час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби. (частина перша статті 2 Закону №2232-XII)

Відповідно до частини першої статті 1 Закону України Про Національну гвардію України від 13 березня 2014 року № 876-VII (далі - Закон № 876-VII, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) Національна гвардія України є військовим формуванням з правоохоронними функціями, що входить до системи Міністерства внутрішніх справ України і призначено для виконання завдань із захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від кримінальних та інших протиправних посягань, охорони громадської безпеки і порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.

Статтею 4 Закону № 876-VII визначено, що Національна гвардія України у своїй діяльності керується Конституцією України, цим та іншими законами України, міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України Про Національну поліцію, частини десятої статті 2 Закону України Про військовий обов`язок і військову службу, статті 21 Закону України Про Національну гвардію України, статті 70 Основи законодавства України про охорону здоров`я та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України затверджено наказом Міністерства внутрішніх справ України Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС від 03 квітня 2017 року № 285 (у редакції чинній на час прийняття оскаржуваної довідки).

Згідно із пунктом 1 Положення № 285 це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).

Суд враховує, що пунктами 1 - 3 розділу ІІ Положення №285 встановлено, що лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).

Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України (далі - ДУ ГМКЦ), М(ВЛ)К державних установ Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).

ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2 розділу І Положення № 285 основними завданнями М(ВЛ)К є визначення придатності військовослужбовців до військової служби у зв`язку з їх звільненням.

Відповідно до пункту 1 розділу ІІІ Положення № 285 медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров`я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров`я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов`язки в поліції та обов`язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення.

Згідно з пунктом 19 розділу ІІІ Положення № 285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає рішення (постанову) щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв`язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).

Абзацом другим пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 березня 2025 року № 270 Деякі питання проведення військово-лікарської експертизи (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) установлено, що на період дії правового режиму воєнного стану та протягом року з дня припинення або скасування воєнного стану на території України медичний огляд військовослужбовців Державної прикордонної служби, Національної гвардії з метою визначення ступеня їх придатності до військової служби за станом здоров`я, оформлення відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) проводиться військово-лікарськими, медичними (військово-лікарськими) комісіями, утвореними в закладах охорони здоров`я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ, Державної прикордонної служби, закладах охорони здоров`я, що входять до складу Національної гвардії, та військово-лікарськими комісіями, які створені при територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, а також при закладах охорони здоров`я комунальної або державної форми власності, у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 року № 402; направлення на медичний огляд з метою визначення ступеня придатності до військової служби за станом здоров`я, надання відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва) військовослужбовцям Державної прикордонної служби, Національної гвардії здійснюється прямими начальниками від командира окремої частини, йому рівних та вище та/або начальниками (керівниками) закладів охорони здоров`я за місцем лікування та виключно за рекомендацією лікаря закладу охорони здоров`я (установи) в разі виявлення в таких військовослужбовців під час обстеження або лікування захворювань, наслідків травми (поранення, контузії, каліцтва), що можуть зумовлювати непридатність до військової служби, або потребу в наданні відпустки для лікування у зв`язку з хворобою або відпустки для лікування після поранення (контузії, травми або каліцтва).

Таким чином, у період дії правового режиму воєнного стану на території України до повноважень М(ВЛ)К ДУ ТМО належить проведення медичного огляду військовослужбовців Національної гвардії України за результатами якого вони приймають рішення щодо придатності (непридатності) особи до служби, яке оформляється довідкою М(ВЛ)К, у порядку, визначеному Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністерства оборони від 14 серпня 2008 року № 402.

Суд враховує, що воєнний стан в Україні неодноразово продовжений та діє з 24 лютого 2022 року по теперішній час.

Відповідно до Акта медичного огляду № 242 К позивач пройшов медичний огляд Медичної (військово - лікарської) комісії Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області.

За результатами вищенаведеного медичного огляду позивачу видано довідку медичної (військово-лікарської) комісії № 242/С від 02 квітня 2026 року про його придатність до військової служби на підставі відповідних статей та граф ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення № 402.

Таким чином, у зв`язку з тим, що на період проведення медичного огляду позивача в Україні діє воєнний стан, М(ВЛ)К правомірно застосувала при визначені придатності позивача до військової служби норми відповідних статей та граф ТДВ Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби Положення № 402.

Інших порушень процедури прийняття оскаржуваного рішення позивач у позовній заяві не навів, а суд за результатами розгляду матеріалів справи не встановив.

Відповідно до підпунктів 2 - 4 пункту 14 розділу ІІ Положення №285 до функції штатних М(ВЛ)К, належить розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду; контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги; перевірка і узагальнення результатів роботи підзвітних М(ВЛ)К.

Згідно з підпунктом 4 пункту 15 розділу ІІ Положення №285 Штатні М(ВЛ)К мають право, зокрема, переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).

У разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку (пункт 21 розділу ІІІ Положення №285).

Суд зауважує, що Положення № 285 не передбачає право особи, що проходила медичний огляд, оскаржувати постанови штатної М(ВЛ)К у судовому порядку.

Згідно із нормами Положення № 285, у разі непогодження із постановами штатної М(ВЛ)К, особа має право звернутися до ВЛК вищого рівня із скаргою на дії чи рішення ВЛК.

Оскарженню у судовому порядку, за приписами пункту 21 розділу ІІІ Положення №285 підлягають тільки постанови ЦМ(ВЛ)К.

Як встановлено судом, позивач звернувся до ЦМ(ВЛ)К із скаргою, у якій не погоджувався з рішенням медичної (військово-лікарської) комісії (далі - М(ВЛ)К) Державної установи Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області М(ВЛ)К та просив його скасувати.

У відповідь на скаргу позивача Центральною медичною військово лікарською комісією Міністерства внутрішніх справ України у складі Державної установи Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України направлено лист (роз`яснення) Про розгляд звернення № 33/4-В-540 від 18 травня 2026 року та повідомлено, що про те, розглядом копій медичної документації, наданої представником позивача до скарги та відповідачем й, складеної за результатами медичного обстеження, ОСОБА_1 придатний до військової служби на момент огляду у відповідності до Положення № 402. Підстав для перегляду його нарізі немає.

Суд зазначає, що надання письмового роз`яснення листом відповідача 2 без прийняття рішення про відмову у скасуванні рішення відповідача 1 на скаргу позивача, відповідає нормам Положення №285, оскільки у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється, ЦМ(ВЛ)К має право переглядати власні рішення і рішення підзвітних М(ВЛ)К (за наявності підстав).

З приводу доводів позивача щодо неналежного складу та змісту рішення ЦМ(ВЛ)К у формі письмового роз`яснення суд зазначає, що Положення № 285 не містить форми письмового роз`яснення, а отже відповідач-2 має право формувати його у довільній формі.

Також, у позовній заяві позивач зазначив, що М(ВЛ)К та ЦМ(ВЛ)К не було взято до уваги, подані ним медичні документи, наявним у нього діагнозам не надано оцінку.

Суд зазначає, що в межах адміністративного процесу суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідженні медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.

При вирішенні спору суд враховує висновки Верховного Суду у такій категорії справ.

Верховний Суд у постанові від 12 червня 2020 року у справі №810/5009/18 зазначив, що до повноважень суду не належить надання оцінки діагнозу на предмет того, чи підпадає він під дію статей розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби.

Розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.

В свою чергу, судом не встановлено порушень процедури проведення медичного огляду відповідачем 1 та оформлення його результатів, а також не встановлено порушення відповідачем 2 порядку розгляду скарги позивача.

З приводу доводів позивача щодо формального проведення медичного огляду без залучення необхідних лікарів, то суд зазначає, що наявна у матеріалах справи Довідка № 242/С від 02 квітня 2026 року, прийнята на підставі Акта медичного огляду, який складено та підписано комісією в складі голови комісії та лікарів-експертів: терапевта, невропатолога, психіатра, окуліста (офтальмолога), ЛОР (отоларинголога), хірурга, дерматолога (дерматовенеролога), спростовує доводи позивача із вказаного приводу та свідчить про проведення медичного огляду позивача вказаними лікарями.

Тобто, під час медичного огляду позивач оглянутий усіма лікарями, перелік яких передбачений пунктом 11 Розділу III Наказу МВС № 285, результати внесені до Акту медичного огляду, що відповідає вимогам пункту 14 Розділу III Наказу МВС № 285.

Окрім того, доводи позивача про неврахування лікарями відповідача 1 скарг позивача на виражений біль з іррадіацією в нижні кінцівки та попередніх обстежень не відповідає дійсним обставинами справи, оскільки на огляді лікаря-невропатолога М(ВЛ)К відповідача-1 ці дані вказані та опрацьовані (сторінка 5 Акту медичного огляду).

З приводу вимог щодо зобов`язання відповідача 2 провести контрольне обстеження та медичний огляд з огляду на частоту та вираженість певних симптомів позивача, суд зазначає, що експертний медогляд М(ВЛ)К досліджує ступінь порушення функції того чи іншого органу як підставу для кваліфікації ступеню придатності до військової служби, а не проводить контрольне обстеження та повторний медичний огляд осіб.

Стосовно надання позивачем до ЦМ(ВЛ)К документів, які не було враховано М(ВЛ)К відповідача-1 під час проведення медичного огляду, то суд зазначає, що такі документи сформовані (датовані) на місяць пізніше від проведеного огляду, а тому не могли слугувати підставою для скасування раніше прийнятого рішення М(ВЛ)К Відповідача-1.

З огляду на вказане, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.

Ухвалюючи рішення, суд керується статтею 246 КАС України, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (пункт 41) щодо якості судових рішень.

Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний із належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (параграф 58 рішення у справі Серявін та інші проти України).

Пунктом 41 Висновку № 11(2008) Консультативної ради європейських суддів зазначено, що обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі повинні оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Відтак, решта доводів та аргументів сторін, що наведена у заявах по суті справи, не потребує окремої оцінки суду, оскільки зроблених судом висновків не спростовують.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням положень статті 139 КАС України підстави для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи "Територіальне медичне об`єднання Міністерства внутрішніх справ України по Запорізькій області" (69005, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул. Дмитра Апухтіна, буд. 29, ЄДРПОУ 08734500), Державної установи "Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України" (04116, м. Київ, вул. Бердичівська, буд. 1, ЄДРПОУ 08735882) про визнання рішення протиправним та зобов`язання вчинити певні дії, - відмовити у повному обсязі.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені статтями 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.

Повне судове рішення складено 20 жовтня 2026 року.

Суддя Д.В. Татаринов