Постановление суда № 140758283, 20.10.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

20 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/10456/25

Закарпатський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дору Ю.Ю., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання дій щодо соціального захисту сімей з дітьми неправомірними, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Закарпатського окружного адміністративного суду перебувала справа за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання дій щодо соціального захисту сімей з дітьми неправомірними.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 17 березня 2026 року адміністративний позов задоволено частково:

-Визнано протиправною бездіяльність Виконавчого комітету Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м.Мукачево, пл.Духновича, буд.2, код ЄДРПОУ 04053743) щодо незабезпечення житлового будинку Дитячого будинку сімейного типу за адресою: м. Мукачево, вул. Гаврила Глюка, 17, належним водовідведенням.

-Зобов`язано Виконавчий комітет Мукачівської міської ради (89600, Закарпатська область, м.Мукачево, пл.Духновича, буд.2, код ЄДРПОУ 04053743) вжити заходів щодо забезпечення фінансування робіт за рахунок коштів місцевого бюджету з облаштування системи водовідведення для житлового будинку за адресою: м. Мукачево, вул. Гаврила Глюка, 17.

-В решті позовних вимог - відмовлено.

12 жовтня 2026 року позивачем подано клопотання про встановлення судового контролю. В обгрунтування вказує, що після ухвалення та набрання законної сили рішенням від 17.03.2026 відповідач вчинив окремі організаційні та програмні дії, однак вони не підтверджують повного й належного виконання покладеного судом обов`язку щодо забезпечення фінансування робіт з облаштування системи водовідведення. Постановою старшого державного виконавця Гаринця Олександра Івановича від 24.09.2026 відкрито виконавче провадження №82032171 на підставі виконавчого листа від 10.08.2026. Станом на день подання цієї заяви не надано документів, які підтверджують виконання відповідачем рішення суду в повному обсязі.

Відповідно до статті 382-1 КАС України, суд розглядає заяву про зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати звіт про виконання судового рішення (крім заяви, передбаченої частиною п`ятою статті 382 цього Кодексу) протягом десяти днів з дня її надходження в порядку письмового провадження.

Дослідивши письмові докази, суд дійшов висновку, що зазначене клопотання необхідно залишити без задоволення з таких мотивів та підстав.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції Українипередбачено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Відповідно до статті 370 Кодексу адміністративного судочинства Українисудове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Конституційний Суд України, розглядаючи справу № 1-7/2013 у Рішенні від 26.06.2013 року, звернув увагу, що вже неодноразово вказував на те, що виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини Рішення від 13.12.2012 року № 18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини Рішення від 25.04.2012 року № 11-рп/2012).

Відповідно до частини 1 статті 382 КАС України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Також, матеріалами справи підтверджується те, що виконавчий лист у цій справі був пред`явлений до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківсткого МРУ МЮ .

Суд зазначає, що рішення суду, яке набрало законної сили є обов`язковим для учасників справи та забезпечується, в першу чергу, через примусове виконання судових рішень відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

З матеріалів справи вбачається, що постановою про відкриття виконавчого провадження від 24 вересня 2026 року Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Закарпатській області Івано-Франківсткого МРУ МЮ відкрито виконавче провадження №82032171 з примусового виконання виконавчого листа Закарпатського окружного адміністративного суду №260/10456/25 виданого 10 серпня 2026 року.

Відповідно до матеріалів справи, листом від 30 вересня 2026 року №532 директор КП «Міськводоканал» Андрій Козіброда повідомив, що проєкт виготовлення проєктно-кошторисної документації з будівництва централізованого водовідведення для відповідного житлового будинку включено до єдиного проєктного портфеля публічних інвестицій Мукачівської міської територіальної громади.

Однак, інформації про завершення наведеного виконавчого провадження, станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю до суду подано не було.

Станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю наявне виконавче провадження з виконання судового рішення у даній справі.

Тому, наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Суд вказує, що позивачем не обґрунтовано та не наведено мотивів доцільності та необхідності застосування такого обраного виду судового контролю, як зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Наразі неможливо стверджувати, що примусове виконання цього рішення суду не дало очікуваних результатів, та відповідно, про наявність підстав для встановлення судового контролю за виконанням цього судового рішення.

При цьому, аналіз положень статті 382 КАС Українисвідчить про те, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об`єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.

За змістом постанови Верховного Суду від 23.06.2020 року у справі № 802/357/17-а, звертаючись до суду із заявою про встановлення судового контролю, позивач зобов`язаний навести аргументи на переконання необхідності вжиття таких процесуальних заходів і надати докази в підтвердження наміру відповідача на ухилення від виконання судового рішення.

З матеріалів справи вбачається, що станом на час розгляду заяви позивача про встановлення судового контролю наявне виконавче провадження з виконання судового рішення у даній справі, також, суд наголошує, що відповідач не відмовляється виконувати судове рішення та вчинає певні дії задля виконання рішення суду, тому наведене свідчить про існування у позивача можливості отримати виконання судового рішення у межах процедури виконавчого провадження, у тому числі шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, визначених Законом України «Про виконавче провадження».

Отже, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви про встановлення судового контролю тому, що не наведено аргументів щодо необхідності вжиття таких процесуальних заходів у вигляді встановлення судового контролю.

Відповідно до частини 2 статті 382-1 КАС України, за наслідками розгляду заяви суд постановляє ухвалу про її задоволення або відмову у задоволенні та зобов`язання суб`єкта владних повноважень подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Керуючись статтями 243, 252, 255, 256, 294, 297, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Мукачівської міської ради про визнання дій щодо соціального захисту сімей з дітьми неправомірними - відмовити.

Ухвалу направити учасникам справи. Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у випадку, якщо в судовому засіданні було проголошено вступну та резолютивну частини ухвали суду, - з дня складення повного судового рішення.

СуддяЮ.Ю.Дору