Постановление суда № 140758241, 19.10.2026, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

19 жовтня 2026 рокум. Ужгород№ 260/7394/26

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Калинич Я.М., розглянувши матеріали позовної заяви Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Філії - Закарпатське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -

ВСТАНОВИВ:

Закарпатське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Філії - Закарпатське обласне управління акціонерного товариства Державний ощадний банк України про стягнення адміністративно-господарські санкції та пеню за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю в загальній сумі 465889,34 грн.

В обґрунтування позову зазначено, що за відповідачем обліковується заборгованість з адміністративно-господарських санкцій за незайняті робочі місця, призначені для працевлаштування осіб з інвалідністю та пеню за порушення термінів сплати адміністративно господарських санкцій у розмірі 465889,34 грн., яка в добровільному порядку до 15.04.2026 року сплачена не була, а отже підлягає стягненню в судовому порядку.

Разом з тим позивачем подано заяву в якій просить відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову.

В обґрунтування заяви про відстрочення сплати судового збору позивач посилається на те, що на момент звернення до суду на відповідному рахунку за бюджетною програмою, за якою здійснюється оплата судового збору, відсутні достатні кошти, що підтверджується випискою з рахунку Казначейства та документами про вжиті заходи щодо забезпечення відповідного фінансування. При цьому Фонд наголошує, що є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок коштів Державного бюджету України, а реалізація його повноважень, зокрема щодо стягнення адміністративно-господарських санкцій за законодавством про соціальну захищеність осіб з інвалідністю, здійснюється в межах установленого бюджетного фінансування. З огляду на наведене заявник просить відстрочити сплату судового збору за подання адміністративного позову.

Дослідивши доводи заяви позивача щодо відстрочення сплати судового збору, суд відмовляє в її задоволенні та залишає позовну заяву без руху, виходячи із наступного.

Відповідно до п.п.3, 5, 6 ч. 1 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 ст.161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Суд зазначає, що Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (РИМ, 4.XI.1950), Рекомендація щодо заходів, які полегшують доступ до правосуддя №R (81)7, прийнята Комітетом міністрів Ради Європи 14.05.81 р., та практика Європейського суду з прав людини під час застосування цієї Конвенції не визнають необхідність сплати судових витрат обмеженням права доступу до суду.

Відповідно до ч.1 ст.133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Також, відповідно до ст.8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або

2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є:

а) військовослужбовці;

б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;

в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;

г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї;

ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або

3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю; або

4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Зважаючи на те, що вищезазначені умови за наявності яких позивачу можливо було б відстрочити сплату судового збору, відсутні, і враховуючи те, що звільнення, відстрочення та розстрочення суб`єкту владних повноважень сплати судового збору може розцінюватися, як надання державним органам певних процесуальних переваг перед іншими учасниками судового процесу - юридичними та фізичними особами, які зобов`язані сплачувати відповідний збір, підстави для задоволення клопотання заявника про відстрочення сплати судового збору за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відсутні.

Позивач, маючи однаковий обсяг процесуальних прав і обов`язків поряд з іншими учасниками справи, діє як суб`єкт владних повноважень та є бюджетною установою, що фінансується з Державного бюджету України, а тому обмежене її фінансування, зокрема, в частині видатків, передбачених на сплату судового збору, не є підставою для відстрочення, розстрочення, зменшення розміру або звільнення від сплати судових витрат останнього, оскільки кошти на вказані цілі повинні бути передбачені у кошторисі установи своєчасно і у повному обсязі.

Таким чином, особа, яка звертається до суду, повинна дотримуватися вимог процесуального закону щодо сплати судового збору та вчиняти усі можливі та залежні від неї дії для виконання такого обов`язку.

Подана позивачем заява та додані до неї документи не містять безсумнівних відомостей про час і обсяг очікуваних надходжень на рахунок позивача, призначених для сплати судового збору, й жодним чином не підтверджують виникнення у нього можливості сплатити такий збір упродовж нового строку. Обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у них коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися достатньою підставою для звільнення, розстрочення чи відстрочення від такої сплати.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 14 січня 2021 року у справі №0940/2276/18 зроблено висновок, що суд може відстрочити (розстрочити) сплату судового збору, враховуючи майновий стан особи, що звертається до суду. Цей висновок Великої Палати Верховного Суду стосується і суб`єкта владних повноважень. При цьому, у зазначеній постанові Велика Палата Верховного Суду сформулювала висновок про те, що звільнення юридичної особи від сплати судового збору за наявності майнового критерію, можливе виключно у випадку, якщо предметом позову у справі є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені заявником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

При цьому відповідач не надав жодних належних доказів на підтвердження неможливості сплатити судовий збір за подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.

З огляду на наведене суд вважає, що заява позивача про відстрочення сплати судового збору з наведених ним підстав задоволенню не підлягає, оскільки незадовільне матеріальне забезпечення суб`єкта владних повноважень, не є належною правовою підставою для цього в розумінні положень частини першої статті 8 Закону №3674-VI.

Дана позиція суду узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 20.01.2026 року по справі №480/1044/25, від 20.01.2026 року по справі №560/10416/24, від 29.01.2026 року по справі №420/37966/24, від 02.02.2026 по справі №560/11626/24, від 02.02.2026 року по справі №420/34977/24, від 02.02.2026 року по справі №420/30569/25.

Таким чином суд зазначає, що згідно ч.3 ст.364 Кодексу адміністративного судочинства України до заяви додаються, зокрема, документ про сплату судового збору.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно з п.3 ч.2 ст.4 Закону, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб`єктом владних повноважень, ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2026 року встановлено в розмірі 3328,00 гривні.

Позовна заява містить вимогу майнового характеру, а саме: стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені у розмірі 465889,34 грн., відтак за звернення з даним адміністративним позовом позивач повинен сплатити судовий збір у розмірі 6988,34 грн.

Таким чином, позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 6988,34 грн.

Вказаний судовий збір слід перераховувати на наступні платіжні реквізити: отримувач коштів - ГУК у Зак. обл/Ужгородська тг/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37975895; банк отримувача Казначейство України (ел. адм. подат.); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA988999980313141206084007493; код класифікації доходів бюджету 22030101; призначення платежу *; 101; _____(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомив про це відповідний орган Міністерства доходів і зборів України і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ____(ПІБ чи назва установи, організації позивача), Закарпатський окружний адміністративний суд (назва суду, де розглядається справа).

Також суд зазначає, що відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з абз.2 ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Відповідно до матеріалів справи, предметом стягнення є адміністративно-господарські санкції за порушення нормативу працевлаштування у 2025 році.

Згідно з п.3.4 Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Мінпраці від 15.05.2007 №223 «Про затвердження Порядку нарахування пені та її сплати», нарахування пені здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій, тобто з 16 квітня року, наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу.

Отже, право на примусове стягнення вказаних сум у судовому порядку виникло у позивача 16.04.2026, а встановлений частиною другою статті 122 КАС України тримісячний строк на звернення до суду з цим позовом закінчився 16.07.2026.

Проте до суду позивач звернувся з даним позовом 14.10.2026 року, тобто з порушенням тримісячного строку, встановленого ч.2 ст.122 КАС України.

Частиною 1 ст. 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Таким чином, позивачеві слід подати заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами (постанова Верховного Суду від 17.07.2018 у справі №521/21851/16-а, від 31.03.2021 у справі №240/12017/19).

Відповідно до ч. 2 ст.123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.1 ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, у якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення.

У зв`язку з вищевикладеним, згідно з вимогами ст.169 Кодексу адміністративного судочинства України позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

Отже, для усунення недоліків позовної заяви позивачу необхідно надати:

- оригінал доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 6988,34 грн;

- заяву про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

Ухвала вважається виконаною у встановлений строк, якщо до вказаної дати необхідні документи були подані до канцелярії суду або відправлені поштою.

Керуючись статтями 161, 169, 171, 248 КАС України, суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви позивача про відстрочення сплати судового збору за подання адміністративного позову - відмовити.

Позовну заяву Закарпатського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до Філії - Закарпатське обласне управління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені - залишити без руху.

Надати позивачу строк 5 (п`ять) днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху для усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині ухвали, шляхом подання оригіналу доказу сплати (доплати) судового збору у розмірі 6988,34 грн. та заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду із позовними вимогами та доказів на підтвердження поважності причин його пропуску.

У разі невиконання вимог, зазначених в ухвалі, позовна заява буде повернута позивачеві.

Копію ухвали надіслати позивачу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.

СуддяЯ. М. Калинич