Постановление суда № 140756912, 20.10.2026, Центральний районний суд м. Миколаєва

Справа № 490/9612/26

н/п2/490/6243/2026

Центральний районний суд м. Миколаєва

______________

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 жовтня 2026 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Гуденко О.А., дослідивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Акціонерного товариства «Банк Альянс», Акціонерного товариства «Таскомбанк», Акціонерного товариства «ОТП Банк», Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», Національний Банк України про захист прав споживачів фінансових послуг,-

ВСТАНОВИВ:

Позивачка, від імені та в інтересах якої діє її представниця адвокат Коренко Т.В., звернулася до суду з позовом, в якому просила:

- визнати недійсним кредитний договір № С-001-011409227-26-980 від 02 березня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Ідея Банк»;

- визнати недійсним кредитний договір, оформлений шляхом підписання Заяви-приєднання № 1239633 від 02 березня 2026 року між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Банк Альянс».

- визнати недійсним кредитний договір № 0001/980/3479519/26/2026 від 02 березня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «ОТП Банк»

- визнати недійсним кредитний від 02 березня 2026 року, укладений між ОСОБА_1 та Акціонерним товариством «Такскомбанк».

Ознайомившись із матеріалами справи, приходжу до висновку, що зазначена цивільна справа не може бути розглянута Центральним районним судом м.Миколаєва та підлягає передачі за підсудністю з наступних підстав.

Відповідно до ст. 42 Конституції України, держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України від 12 травня 1991 року «Про захист прав споживачів».

Підсудністю у цивільному судочинстві визначено розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення підвідомчих їм цивільних справ.

Статтями 28, 30 ЦПК України передбачена підсудність справ за вибором позивача та виключна підсудність, де передбачено перелік певних категорій справ, за якими сам позивач вибирає територіально суд, але лише той, який передбачено за цією нормою.

Правила виключної підсудності виключають можливість застосування при пред`явленні позову норм інших видів підсудності - загальної, альтернативної, договірної і підсудності пов`язаних між собою вимог. У разі конкуренції правил підсудності, повинні застосовуватися правила виключної підсудності. Аналогічні положення містяться у ч.16 ст.28 ЦПК України, відповідно до якої позивач має право на вибір між кількома судами, яким згідно з цією статтею підсудна справа, за винятком виключної підсудності, встановленої ст.30 цього Кодексу.

Згідно ч.5 ст.28 ЦПК України, позови про захист прав споживачів можуть пред`являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

В силу вимог ч.2 ст.27 ЦПК України, позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Дану позовну заяву позивачка подала до Центрального районного суду м.Миколаєва, за своїм зареєстрованим місцем проживання, на підставі ч.5 ст. 28 ЦПК України та ЗУ «Про захист прав споживачів».

В даному випадку суд не погоджується з таким твердженням позивача з наступних підстав.

Враховуючи визначення термінів, наведених у Законі України «Про захист прав споживачів», а також положення ст.3, ст.12 цього ж Закону, споживачем є громадянин, який придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити товари (роботи, послуги) для власних побутових потреб на підставі договору - усної чи письмової угоди між споживачем і продавцем (виконавцем) про якість, терміни, ціну та інші умови, за якими здійснюються купівля-продаж, роботи та послуги.

Позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані недійсністю правочину - кредитного договору. При цьому позивачка вказує, що вона не підписувала жодного кредитного договору, її персональні дані незаконно були використані невідомою особою для отримання кредитів та вчинено шахрайські дії, тому, в контексті положень Закону України «Про захист прав споживачів», позивачка не може розглядатися як споживач по пред`явленому нею позову.

Таким чином на вказаний спір про визнання кредитних договорів недійсними не поширюється на Закон України «Про захист прав споживачів», так як підстави поданого позивачкою позову зводяться до того, що вона не є споживачем послуг, оскільки не підписувала та не укладала оспорюваний договір. Відтак, позивачка не має процесуальних підстав для подання даного позову за зареєстрованим місцем свого проживання чи перебування або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.

З урахуванням зазначеного та враховуючи спірні правовідносини, які виникли між сторонами, предмет та підстави позову, суд вважає, що відсутні передбачені законом підстави для розгляду зазначеної справи цим судом за зареєстрованим місце проживання позивачки.

В зв`язку з викладеним, підстави для пред`явлення даного позову саме до Центрального районного суду м.Миколаєва як по територіальній, так і по предметній підсудності - відсутні.

Дотримання судами процесуальних норм інституту підсудності є вимогою статті шостої Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яке гарантує, що кожен при вирішенні спору щодо його цивільних прав та обов`язків або при встановленні обґрунтованості будь-якого кримінального обвинувачення, висунутого проти нього, має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Розгляд і вирішення справи неповноважним судом, зокрема внаслідок порушення правил визначення підвідомчості та підсудності, є підставою для скасування навіть правильного за суттю рішення суду.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, Закону України «Про виконання рішень, застосування практики Європейського суду з прав людини», інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, який закріплений у пункті 1 статті 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Крім того, недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина 1 статті 378 Цивільного процесуального кодексу України).

Пунктом 1 ч.1 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

Згідно ч.1 ст.379 ЦПК України судове рішення, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю, якщо рішення прийнято судом з порушенням правил територіальної юрисдикції /підсудності/.

Враховуючи вищезазначене, захищаючи при цьому права та інтереси як позивача, так і відповідачів по справі, сприяючи справедливому, неупередженому та своєчасному розгляду справи повноважним складом суду, суд приходить до висновку, що дана справа не підсудна Центральному районному суду м.Миколаєва, а тому повинна бути передана на розгляд за місцем знаходження першого зазначеного відповідача АТ «Ідея Банк», а саме: до Галицького районного суду м.Львова.

Враховуючи вищевикладене, матеріали позовної заяви слід передати до Галицького районного суду м.Львова.

Керуючись ст. 27, п. 1 ч. 1 ст. 31, ч. 9 ст. 187 ЦПК України, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Ідея Банк», Акціонерного товариства «Банк Альянс», Акціонерного товариства «Таскомбанк», Акціонерного товариства «ОТП Банк», Акціонерного товариства Комерційний Банк «Приватбанк», Національний Банк України про визнання кредитних договорів недійсними - передати за підсудністю до Галицького районного суду м.Львова.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 15-денний строк з дня проголошення ухвали.

Суддя О.А. Гуденко