Постановление суда № 140756789, 19.10.2026, Снігурівський районний суд Миколаївської області

Справа №485/1860/26

Провадження № 2/485/1186/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

19 жовтня 2026 року м. Снігурівка

Снігурівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Квєтка І.А.,

секретар судового засідання Семенака А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Снігурівка в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

встановив:

У вересні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" (далі - ТОВ "Споживчий центр") звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позов мотивований тим, що 06 лютого 2022 року між ТОВ "Споживчий центр" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 06.02.2022-100000952, відповідно до якого відповідач отримала кредит у сумі 4 000,00 грн строком на 42 дні зі сплатою процентів за користування кредитом.

Відповідач порушила зобов`язання за кредитним договором, допустивши заборгованість, яка станом на 07 вересня 2026 року становить 5 600,00 грн, з яких: 4 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту; 1 600,00 грн - заборгованість за процентами.Позивач просить стягнути з відповідача 5 600,00 грн заборгованості, а також судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати, пов`язані з розглядом справи, у розмірі 116,58 грн.

Ухвалою судді від 24 вересня 2026 року провадження у справі відкрито. Розгляд справи вирішено проводити у порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

28 вересня 2026 року від представника позивача ТОВ "Споживчий центр" Новікова І. А. надійшла заява про закриття провадження у справі, оскільки предмет спору відсутній у зв`язку з тим, що ОСОБА_1 повністю розрахувалася за спірною заборгованістю; також просить вирішити питання про повернення судового збору з державного бюджету.

У судове засідання учасники справи не з`явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином та своечасно.

Представник позивача Новіков І. А. у позовній заяві просив провести розгляд справи без його участі.

Відповідач ОСОБА_1 про причини неявки суд не повідомила.

Судом ухвалено розгляд справи здійснювати за відсутності сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Вивчивши матеріали справи, суд дійшов такого висновку.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Статтею 2 ЦПК України визначено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своечасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Об`єднана палата Верховного Суду у постанові від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21) зазначила, що прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовано спірні питання, та виснувала, що суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і на час ухвалення судом першої інстанції судового рішення за умови, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Від вказаного висновку Об`єднана палата Верховного Суду не відступала.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач ТОВ "Споживчий центр" звернулося до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором. На даний час спір між сторонами врегульовано, предмет спору відсутній, оскільки відповідачка погасила спірну заборгованість.

Враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю у зв`язку з відсутністю предмета спору.

Про закриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету (ч. 2 ст. 255 ЦПК України).

Представник ТОВ "Споживчий центр" у зв`язку з закриттям провадження у справі просив вирішити питання повернення судового збору з державного бюджету.

При зверненні до суду з позовом ТОВ "Споживчий центр" сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 гривень, що підтверджується платіжною інструкцією № СЦ00144896 від 11 вересня 2026 року.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 133 ЦПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила, за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Проте порядок розподілу витрат у разі визнання позову, закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду передбачений у ст. 142 ЦПК України.

Згідно з ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред`явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.

Норма ч. 3 ст. 142 ЦПК України є спеціальною процесуальною нормою права, яка уточнює наслідки відмови позивача від позову.

Верховний Суд у складі суддів Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у постанові від 05 березня 2026 року у справі № 917/1161/25 наголосив, що вирішення питання про відшкодування понесених позивачем судових витрат у разі закриття провадження у справі залежить від фактичних обставин, які стали підставою для такого закриття. У позивача виникає право на відшкодування йому за рахунок відповідача понесених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, не лише у випадку відмови позивача від позову у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, але й у випадку закриття провадження у справі у разі, якщо відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем.

У даній справі позивач не підтримує позовні вимоги у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, тобто предмет спору зник після відкриття провадження у справі.

З огляду на наведене, враховуючи, що у справі відсутність предмета спору виникла у зв`язку із задоволенням позовних вимог відповідачем, витрати позивача зі сплати судового збору не підлягають поверненню з державного бюджету, а за заявою позивача стягуються з відповідача.

Оскільки позивач із заявою про стягнення судових витрат з відповідача до суду не звертався, суд позбавлений можливості вирішити питання про компенсацію понесених ним витрат за рахунок відповідача.

Керуючись ст. 142, 255, 260 ЦПК України, суд

постановив:

Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі п.2 ч.1 ст.255 ЦПК України, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Роз`яснити сторонам, що у разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається.

У задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Споживчий центр" про повернення судового збору з державного бюджету - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду.

Суддя І. А. Квєтка