Решение № 140755773, 16.10.2026, Томаківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 195/1387/26

Провадженняи № 2-др/195/11/26

ДОДАТКОВЕ Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.10.2026 року с-ще Томаківка

Дніпропетровської області

Томаківський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Колодіної Л.В.,

при секретарі судового засідання Левкович Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в с-щі Томаківка Дніпропетровської області заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА» про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє представник Оганова Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

представник позивача ТОВ «ІННОВА-НОВА», Оганова К.О., звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення по справі яким стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ІННОВА-НОВА» судові витрати за надання професійної правничої допомоги у розмірі 3265 грн.

Заява обґрунтована тим, що 02 жовтня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості ухвалено судове рішення, яке було отримано позивачем 03.10.2026 року, однак не вирішено питання про розподіл судових витрат на надання позивачу - ТОВ «ІННОВА-НОВА» - професійної правничої допомоги адвоката у розмірі 5 000,00 грн.

З урахуванням того, що позовні вимоги ТОВ ІННОВА ФІНАНС до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про надання грошових коштів у позику задоволено частково, а саме на 65,30%, сторона позивача вважає за доцільне подання заяви на ухвалення додаткового рішення у справі щодо стягнення з відповідача на користь Товариства суми понесених позивачем витрат на отримання професійної правничої допомоги адвоката пропорційно до розміру задоволених судом позовних вимог, а саме 3 265, грн. 00 коп.

В судове засідання представник позивача не з`явився, у своїй заяві просив суд проводити розгляд справи за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 не з`явився в судове засідання, повідомлявся про розгляд справи на офіційному веб-сайті судової влади України, у зв`язку з чим суд вважає можливим вирішити питання щодо стягнення витрат на правничу допомогу за його відсутності.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об`єктивному та всебічному з`ясуванні обставин справи, дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Положеннями статті 59 Конституції України визначено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

За змістом ч. 1 п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч. 1 - 4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Судом встановлено, що рішенням Томаківського районного суду Дніпропетровської області від 02 жовтня 2026 року позовні вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє представник Оганова Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, заборгованість за договором про надання грошових коштів у позику № 6442181224 від 23.12.2024 року у розмірі 26362 (двадцять шість тисяч триста шістдесят дві) гривні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, витрати по сплаті судового збору в сумі 1738 (одна тисяча сімсот тридцять вісім) гривень 81 копійка.

У позовній заяві представник позивача Оганова К.О. зазначила, що керуючись п.п. 9-10 ч. 3 ст. 175 ЦПК України сторона позивача надає попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи і який включає судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі орієнтовно 5000 грн.

Станом на дату подання позовної заяви позивач поніс судові витрати на оплату судового збору у розмірі 2662 грн. 40 коп. та судові витрати, які позивач очікує понести у зв`язку з розглядом справи, а саме витрати на надання професійної правничої допомоги у розмірі 5000 грн.

Докази понесених судових витрат у відповідності до ч. 8 ст. 141 та ч. 1 ст. 246 ЦПК України будуть надані протягом п`яти днів після ухвалення судового рішення, оскільки за домовленістю сторін, оплата правової допомоги здійснюється після винесення судом позитивного рішення за позовом.

06 жовтня 2026 року представник позивача ТОВ «ІННОВА-НОВА» - адвокат Оганова К.О. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення витрат на правничу допомогу.

До заяви також надано наступні документи: акт №2767609238 приймання-передачі наданих послуг до Договору №0308/26 про надання правничої допомоги від 03.08.2026 року складений 05 жовтня 2026 року між адвокатом Огановою К.О. та ТОВ «ІННОВА-НОВА» у якому ціна послуг зазначена 3265 грн.; заявка про надання послуг №2767609238 від 05 серпня 2026 року; Договір про надання правничої допомоги №0308/26 укладений між ТОВ «ІННОВА-НОВА» та адвокатом Огановою К.О., копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю; ордер на надання правничої допомоги від 03 серпня 2026 року серія ВН №1754417; платіжна інструкція №4 від 05 жовтня 2026 року згідно якої ТОВ «ІННОВА-НОВА» перерахувало кошти в сумі 3265 грн. на рахунок Оганової К.О. згідно заявки №2767609238 від 05.08.2026 року про надання послуг відповідно до договору про надання правничої допомоги №0308/26.

Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Отже, з викладеного випливає, що до правової допомоги належать й консультації та роз`яснення з правових питань; складання заяв, скарг та інших документів правового характеру, представництво у судах тощо.

У висновку Верховного Суду, викладеним у постанові № 910/7586/19 від 25 травня 2021 року, зазначено про те, що у частині першій статті 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що іншими видами правової допомоги - є види адвокатської діяльності з надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення.

Представництво - вид адвокатської діяльності, що полягає в забезпеченні реалізації прав і обов`язків клієнта в цивільному, господарському, адміністративному та конституційному судочинстві, в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами, прав і обов`язків потерпілого під час розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також прав і обов`язків потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача у кримінальному провадженні.

Таким чином, беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта.

Отже, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України, заява № 19336/04, п. 269).

Зі змісту статей 10, 11, 12, 13 ЦПК України в узагальненому вигляді, при вирішенні цивільного спору, у тому числі і при вирішенні питання щодо розподілу судових витрат, суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.

При розгляді справи судом учасники справи викладають свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення, міркування щодо процесуальних питань у заявах та клопотаннях, а також запереченнях проти заяв і клопотань (частина перша статті 182 ЦПК України).

Тобто саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог, що виключає ініціативу суду з приводу відшкодування витрат на професійну правничу допомогу одній із сторін без відповідних дій з боку такої сторони.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявність підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Велика Палата Верховного Суду звернула увагу на те, що принцип змагальності знайшов своє втілення, зокрема, у положеннях частин п`ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов`язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов`язок доведення їх неспівмірності, тому при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Враховуючи, що відповідач ОСОБА_1 не надав заперечення щодо судових витрат на правничу допомогу, в даній категорії справ наявна узгоджена та установлена судова практика, суд приходить до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача 3265 гривень витрат на професійну правничу допомогу в суді, що підтверджена доданими до справи матеріалами.

Керуючись ст.ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

заяву ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА» про ухвалення додаткового рішення задовольнити.

Ухвалити по цивільній справі за позовом ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», в інтересах якого діє представник Оганова Карина Олександрівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором додаткове рішення.

Вимоги ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА» про стягнення з громадянина ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу задовольнити: стягнути з громадянина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3265 (три тисячі двісті шістдесят п`ять) гривень.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення. Апеляційна скарга подається до Дніпровського апеляційного суду через Томаківський районний суд Дніпропетровської області.

В порядку п.4. ч.5 ст.265 ЦПК України зазначаються наступні дані сторін та інших учасників справи:

Позивач: ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ІННОВА-НОВА», ЄДРПОУ 44127243, місцезнаходження юридичної особи: 04071, м. Київ, вул. Верхній Вал, буд. 10, поверх 2, офіс 5;

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 .

Суддя: Л. В. Колодіна