Решение № 140754977, 20.10.2026, Ямпільський районний суд Вінницької області

Справа153/1914/26

Провадження2/153/968/26-ц

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" жовтня 2026 р. м.Ямпіль

у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Могилів-Подільського району Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т.В.

за участю секретаря судового засідання Шарко Л.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу №153/1914/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

ТОВ «Таліон Плюс» звернулося до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому просить стягнути із відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» суму заборгованості в розмірі 7550,25 грн. та судові витрати пов`язані з розглядом даної справи у сумі 2662,40 грн., а також витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн. На обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що 03.11.2025 між ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА» та ОСОБА_1 було укладено Договір кредитної лінії №510813308, у формі електронного документа, відповідно до якого відповідач отримала від товариства кредитні кошти (з урахуванням всіх траншів) у розмірі 4200 грн., з кінцевою датою повернення кредиту визначеною у п.7. - 03.12.2030. Договір діє до кінця визначеного строку, або його дострокового виконання чи розірвання, а позичальник користується кредитними коштами на умовах визначених (п.8.3, 8.7.2 договору). Договір підписано в електронному вигляді відповідно до ЗУ «Про електронну комерцію». Відповідно до умов розділу 2 договору товариство зобов`язалося надати відповідачу кредитні кошти на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредитні кошти та сплатити проценти за їх користування відповідно до умов, зазначених у договорі, додатках до нього та правилах надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту ТОВ «МАНІВЕО ШВИДКА ФІНАНСОВА ДОПОМОГА», що є невід`ємною частиною договору, текст яких розміщений на сайті товариства: www.moneyveo.ua. Згідно умов договору грошові кошти надаються позичальнику шляхом переказу на рахунок, використовуючи реквізити платіжної картки вказаної позичальником в особистому кабінеті, що відбувається не пізніше ніж протягом 3 (трьох) банківських днів з моменту укладення договору чи ініціювання отримання позичальником чергового траншу за договором. На виконання умов договору грошові кошти були перераховані товариством на банківську карту № НОМЕР_1 , яка була вказана відповідачем при укладанні договору. Підтвердження перерахування кредитних коштів додається до цієї позовної заяви. Відповідно до п.5.3. договору позичальник несе відповідальність за правильність наданих кредитодавцю реквізитів для зарахування суми кредиту, та підтверджує, що за наданими реквізитами сума кредиту буде зарахована на його власний рахунок. Загальна сума заборгованості за кредитним договором заявлена до стягнення позивачем в позовній заяві становить - 7 550,25 грн., з них: заборгованість по кредиту - 4199,40 грн.; заборгованість по процентам за користування кредитом - 3098,85 грн.; заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності) - 252 грн. 03.02.2026 у відповідно до ст.1077 ЦК України товариство відступило право вимоги за договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу №МВ-ТП/90. Оскільки позичальник не виконала свого обов`язку по кредитному договору, саме тому позивач змушений звернутися до суду із даним позовом.

Сторони у судове засідання не з`явилися, так як не викликалися. Про проведення судового засідання повідомлялися належним чином. Відповідач ОСОБА_1 відзив на позовну заяву не подала, хоча про розгляд справи повідомлялася належним чином рекомендованим повідомленням вих.. №R067291221936, в якому стоїть відмітка «адресат відсутній» (а.с.95-96), що згідно постанови КЦС ВС від 10.05.2023 №755/17944/18 вважається належним повідомленням про дату судового розгляду.

Відповідно до ч.3 ст.223, ч.5 ст.279 ЦПК України суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних доказів.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося, відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України.

Заяви, клопотання: заява представника позивача про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.8 позовної заяви), заява про розгляд справи без участі представника позивача (а.с.30 зворотній бік), клопотання представника позивача про витребування доказів (а.с.11-12).

Інші процесуальні дії у справі: відкриття провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.84-86), витребування доказів (а.с.88-89), про що постановлено ухвали окремими процесуальними документами.

Судом встановлені такі обставини та визначені відповідно до них правовідносини:

Із копії заявки на отримання грошових коштів в кредит від 03.11.2025 (а.с.13) судом встановлено, що ОСОБА_2 03.11.2025 подала заявку на отримання грошових коштів в кредит у сумі 4200 грн., на строк 1826 дні, надала номер банківської картки № НОМЕР_1 , яка дійсна до 10/2032.

Із копії паспорта споживчого кредиту судом встановлено, що відповідачу надано у користування кредитні кошти у сумі 4200 грн. на строк 1826 дні, паспорт підписано одноразовим ідентифікатором 4782 (а.с.13 зворотній бік-15).

Із копії договору кредитної лінії №510813308 від 03.11.2025 судом встановлено, що між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_2 було укладено договір, на умовах повернення, платності, строковості, ТОВ надало відповідачу у користування кредитні кошти у сумі 4200 грн. на строк 1826 дні, кінцева дата повернення 03.12.2030, договір підписано одноразовим ідентифікатором JZFN (а.с.15 зворотній бік-27).

Із копії розрахунку заборгованості (а.с.28-29) судом встановлено, що заборгованість ОСОБА_2 складає 9073,85 грн.

03.02.2026 у відповідно до ст.1077 ЦК України ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» відступило право вимоги за договором до ТОВ «ТАЛІОН ПЛЮС» за договором факторингу №МВ-ТП/90 (а.с.30-35).

Із копії платіжного доручення на переказ та зарахування грошових коштів на банківську картку отримувача та довідки (а.с.49, зворотній бік) судом встановлено, що 03.11.2025 на картку ОСОБА_3 № НОМЕР_2 здійснено переказ коштів у сумі 4200 грн. згідно кредитного договору №510813308 від 03.11.2025.

Із копії повідомлення про відступлення права вимоги (а.с.50) судом встановлено, що 03.02.2026 за вих..№510813308/03022026/Э на адресу ОСОБА_2 надіслано повідомлення про відступлення права вимоги.

Із копії повідомлення про дострокове розірвання договору (а.с.50 зворотній бік) судом встановлено, що 16.02.2026 за вих..№ ТП/510813308 на адресу ОСОБА_2 надіслано повідомлення про дострокове розірвання договору.

Із витребуваної судом інформації з «Приватбанку» від 02.10.2026 судом встановлено, що на ім`я ОСОБА_3 емітовано карту № НОМЕР_1 , 03.11.2025 зараховано переказ у сумі 4200 грн. (а.с.100-101).

Дослідивши усі докази в їх сукупності, та беручи до уваги документально підтверджені доводи позивача, суд вважає встановленим, що між сторонами виникли спірні договірні цивільні правовідносини, за якими відповідачу надано грошові кошти (кредит) у розмірі та на умовах, встановлених договором, відповідач зобов`язалася повернути кредит та проценти за користування кредитом, однак свої зобов`язання не виконала.

Дослідивши письмові докази у справі, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного:

Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно з ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Позичальник згідно з ч.1 ст.1049 ЦК України зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, стаття 1050 ЦК України зобов`язує його сплатити грошову суму відповідно до ст.625 ЦК України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 ЦК України.

Відповідно до ст.526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

Відповідно до ст.530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч.1 ст.623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: сплата неустойки.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Судом встановлено, що договір укладався між сторонами в електронній формі. Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Статтею 3 Закону України «Про електронну комерцію» від 03.09.2015 №675-УІІІ визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до частини першої ст.5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» №851-ІУ від 22.05.2003, електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

Електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору (п.6 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію»).

Порядок укладення електронного договору визначений ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», згідно якої пропозиція укласти електронний договір (оферта) має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору, і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Також, приписами ст.12 цього Закону, передбачено поняття «підпис у сфері електронної комерції». Так, якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Судом встановлено, що після підписання Договору про надання споживчого кредиту, відповідач взяла на себе зобов`язання оплачувати послуги, що виникають в результаті використання кредитних коштів, згідно тарифів, а також сплатити нараховані відсотки та тіло кредиту.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами в установленому законом порядку був укладений Договір про надання споживчого кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні кредитні правовідносини.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог, а саме - стягненню з відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» заборгованість у сумі 7550,40 грн., з яких: 4199,40 грн. заборгованість по кредиту, 3098,85 грн. заборгованість по процентам за користування кредитом, 252 грн. заборгованість по комісії за надання кредиту (в разі наявності).

Оскільки позовні вимоги задоволено у повному обсязі, судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені платіжною інструкцією №3062 від 17.09.2026 (а.с.10), за правилами ст.141 ЦПК України підлягають відшкодуванню із відповідача у сумі 2662 гривні 40 копійок, а тому суд має підстави для стягнення із відповідача на користь позивача судових витрат по оплаті судового збору у сумі 2662 гривні 40 копійок.

Частиною другою статті 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн. позивач надав суду: договір 5 від 02.12.2024 укладений між ТОВ «Таліон Плюс» та адвокатським об`єднанням «Ліга юридичних технологій та інновацій»; акт приймання-передачі наданих послуг від 11.08.2026; платіжну інструкцію №258 від 11.08.2026 на суму 5000 грн.

Оскільки позивачем в передбаченому ЦПК України порядку надано належні та допустимі докази на підтвердження понесення ним витрат на правову допомогу у сумі 5000 грн., суд прийшов до висновку, що з відповідача на користь ТОВ «Таліон Плюс» підлягають до стягнення витрати на професійну правничу допомогу у сумі 5000 грн.

Керуючись ст.ст 12, 13, 81, 141, 247, 258, 259, 263, 264, 265, 268, 274, 275, 279 ЦПК України і на підставі ст.ст.15, 16, 526, 527, 530, 610, 612, 623, 625, 631, 634, 1048-1050, 1051,1052, 1054, 1055, 1056-1 ЦК України, ст.129 Конституції України, ст.6 Конвенції про захист прав та основоположних свобод, ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», суд

У Х В А Л И В :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Таліон Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованої по АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 , на користь ТОВ «Таліон Плюс» (Реквізити рахунку в банку: Банк отримувача: АТ КБ «ПРИВАТБАНК», Код платника податків згідно ЄДРПОУ: 39700642, п/р: UА823052990000026502016200157, Код банку отримувача: 305299) заборгованість за кредитним договором №510813308 від 03.11.2025 у сумі 7550,25 грн., понесені судові витрати по оплаті судового збору у сумі 2662,40 грн., а також понесені витрати на правову допомогу у сумі 5000 грн., а всього 15212 (п`ятнадцять тисяч двісті дванадцять) гривень 65 копійок.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі в тридцяти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Головуючий Т. В. Гаврилюк