Решение № 140754693, 15.10.2026, Липовецький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3162/26

провадження № 2/136/876/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 жовтня 2026 року м. Липовець

Липовецький районний суд Вінницької області

в складі: головуючого судді Присяжного О.І.,

за участі секретаря судового засідання Мельник В.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Липовець у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій учасників справи.

Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (далі - позивач) через свого представника - Грязнову О.В., за допомогою системи «Електронний суд», звернулося до суду із зазначеним вище позовом до ОСОБА_1 (далі-відповідач), обґрунтовуючи позовні вимоги тим, що відповідно до виписки з акта огляду Вінницької обласної медико-соціальною експертною комісією № 15062/15 до довідки серії 12 ААГ № 810639 відповідачу встановлена третя група інвалідності з 22.02.2024 до 01.08.2025. На підставі заяви за призначенням пенсії від 19.07.2024 року та доданими до неї необхідними документами позивач від 19.07.2024 призначив та виплачував пенсію по інвалідності відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» з 29.07.2024 по 31.07.2025. Щодо відповідача у справі проведено оцінювання повсякденного функціювання особи та група інвалідності не встановлена з 01.03.2024. Відповідно до вищенаведених обставин, керуючись ст. 49 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» позивач припинив виплату пенсії. Тобто, підставою для припинення виплати пенсії по інвалідності слугувало саме рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи про невизнання її особою з інвалідністю, відповідно до якого групу інвалідності не встановлено з 01.03.2024.

Зазначене рішення експертної команди прийнято 23.05.2025 та отримано органом Пенсійного фонду 09.06.2025. Таким чином виникла переплата пенсії за період з 01.06.2025 по 31.10.2025 в сумі 2 077,74 грн у зв`язку з відсутністю у відповідача права на пенсію по інвалідності. Відповідач втратив право на отримання пенсії по інвалідності з дати, визначеної у рішенні експертної команди, а саме з 01.03.2024.

Пунктом другим Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, та списання сум переплат пенсій та грошової допомоги, що є безнадійними до стягнення, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 21.03.2003 № 6-4, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.05.2003 за № 374/7695, визначено, що переплатою пенсій та грошової допомоги є сума пенсій та грошової допомоги, виплачена з різних причин понад розмір, визначений законодавством.

Згідно з ч. 1 ст. 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються в судовому порядку.

Відповідно до ч. 2 ст. 16 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», застрахована особа зобов`язана повідомляти органи Пенсійного фонду про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати, протягом десяти днів з моменту їх виникнення.

Представник позивача наголошує на тому, що відповідач не повідомив позивача про скасування інвалідності, чим вчинив протиправну бездіяльність. Оскільки сума отримана відповідачем за документами, які піддаються сумніву, вказана обставина свідчить про недобросовісність набувача, тому така сума в силу ст. 1215 ЦК України має бути з нього стягнута. Позивач листом від 23.03.2026 № 0200-0506-8/29676 повідомив відповідача про виникнення переплати пенсії за період з 01.06.2025 по 30.06.2025 в сумі 2 077,74 грн, внаслідок невизнання особою з інвалідністю згідно рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи. Станом на день подання позову залишок неповернутих коштів становить 2 077,74 грн., які у добровільному порядку відповідач не повернув, заяви про добровільне утримання коштів із інших видів доходів не подав, що і стало підставою звернення до суду із відповідним позовом.

Представник відповідача адвокат Воронюк В.В. у поданому до суду відзиві на позовну заяву звертає увагу суду на те, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки зі сторони особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності зі сторони набувача виплати.

Наголошує на тому, що за обставин справи відповідно до виписки з акта огляду медико соціальною експертною комісією від 10.07.2024 ОСОБА_1 встановлена третя група інвалідності з 22.02.2024 до 01.08.2025. Відповідач з 19.07.2024 до 31.07.2025 отримував пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування». Однак, 23.05.2025 Державною установою «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийнято рішення про скасування ОСОБА_1 групи інвалідності з 01.03.2024. У зв`язку з цим Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 13.08.2025 прийнято рішення № 1502 про утримання надміру виплачених сум пенсій. Не погодившись із прийнятим рішенням від 23.05.2025, відповідач подав скаргу про його скасування. Згідно із Витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико соціальної експертної комісії від 02.10.2025, прийнято нове рішення, яким скасовано рішення ЦО 2135 від 23.05.2025. Зважаючи на постійно прогресуючий перебіг захворювання, наявність незворотних морфологічних змін, ОСОБА_1 встановлена ІІІ група інвалідності безтерміново.

Представник відповідача зазначає, що у позовній заяві позивач не навів належних та допустимих доказів щодо подання ОСОБА_1 свідомо фальшивих документів, документів із неправильними відомостями або приховання достовірних даних про свій стан здоров`я та інші обставини, що впливають на встановлення права особи з інвалідністю на пенсію по інвалідності. Також позивач не долучив до позову докази на підтвердження того, що відповідач будь яким чином вплинув на рішення медико соціальної комісії щодо встановлення йому ІІІ групи інвалідності. Незгода експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи з висновком медико-соціальної експертної комісії, викладеним в Акті від 10.07.2024, є оцінкою медичних показників стану здоров`я ОСОБА_2 різними державними експертними установами, що не доводить недобросовісності дій зі сторони ОСОБА_2 при зверненні до позивача для призначенням йому пенсії по інвалідності.

Наголошує на тому, що рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико соціальної експертної комісії від 02.10.2025, скасовано рішення ЦО 2135 від 23.05.2025. Тому, на думку представника відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження фактів подання ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області завідомо неправдивих документів, які стали підставою для призначення пенсії, а також зловживання з боку відповідача, або його недобросовісності.

Отже, за відсутності рахункової помилки та зловживань з боку відповідача, стягнення надміру виплачених сум пенсії з отримувача пенсійних виплат не допускається. Враховуючи зазначене, представник відповідача вважає, що позивачем не доведено недобросовісності у діях відповідача (набувача пенсії), а тому немає підстав для задоволення позовних вимог про стягнення надмірно отриманих коштів у вигляді нарахованої та виплаченої пенсії за період з 01.06.2025 до 31.10.2025 у розмірі 2077,74 грн. Відтак, позовні вимоги Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії задоволенню не підлягають.

Окремо представник відповідача зазначає, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат (витрат на професійну правничу допомогу) становить 15 000,00 грн., а тому згідно з абз. 2 ч. 8 ст. 141 ЦПК України докази понесення судових витрат будуть надані до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

У відповіді на відзив представник позивача Грязнова О.В. зазначає, що відповідно до виписки з акта огляду Вінницькою обласною медико - соціальною експертною комісією № 15062/15 до довідки серії 12 ААГ № 810639 відповідачу встановлена третя група інвалідності з 22.02.2024 року до 01.08.2025 року. На підставі заяви за призначенням пенсії від 19.07.2024 року та доданими до неї необхідними документами позивач від 19.07.2024 призначив та виплачував пенсію по інвалідності відповідно до пенсійного законодавства з 29.07.2024 року по 31.07.2025 року. За результатами оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» рішенням від 23.05.2025 групу інвалідності відповідача скасовано з 01.03.2024. Витяг надійшов до органу Пенсійного фонду 11.06.2025 року. На цій підставі виплату припинено. Сума переплати за період з 01.06.2025 по 31.10.2025 становить 2 077,74 грн.

Таким чином відповідач втратив право на отримання пенсії по інвалідності з дати, визначеної у рішенні експертної команди, а саме з 01.03.2024. Зазначене рішення експертної команди прийнято 23.05.2025 та отримано Головним управлінням 09.06.2025.

Відповідно до пенсійного законодавства обов`язок пенсіонерів повідомляти органам пенсійного забезпечення про зміну умов, що впливають на виплату пенсій. Пенсіонери зобов`язані повідомляти органам пенсійного забезпечення про обставини, що спричиняють зміну розміру пенсії або припинення її виплати. Практика Європейського суду з прав людини і постанова Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі № 360/660/25. У справ «Рисовський проти України» (Rysovskkyy v. Ukraine, заява № 29979/04, рішення від 20 жовтня 2011 року) Європейський суд з прав людини сформулював принцип належного урядування: держава не повинна здобувати вигоду від власної помилки.

При цьому, представник позивача звертає увагу суду на те, що практика, на яку посилається відповідач, не спростовує цей позов, оскільки постанови Верховного Суду на які посилається відзив, сформульовані за інших фактичних обставин і до запровадження перевірок рішень МСЕК Постановами Уряду 2024 року та оцінювання повсякденного функціонування особи. Вони підтверджують загальне правило ст. 1215 ЦК України і розподіл тягаря доказування. Вони не встановлюють, що пізніше рішення компетентного органу про відсутність інвалідності з дати призначення пенсії юридично нікчемне для цивільного стягнення.

Щодо попереднього розрахунку витрат на професійну правничу допомогу представник позивача зазначає, що відповідно до ч. 4 ст. 137 ЦПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, часом, витрачених на їх виконання, ціною позову та значенням справи для сторони. При визначенні розміру витрат на професійну правничу допомогу суд має врахувати фактичний обсяг та характер виконаної адвокатом роботи, кількість і зміст підготовлених процесуальних документів, участь у судових засіданнях та інші обставини, що характеризують складність справи. Таким чином, на думку представника позивача, заявлений розмір витрат має відповідати реальному обсягу наданих адвокатом послуг та складності виконаної роботи, а не бути формально визначеним без належного обґрунтування.

Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі.

22.07.2026 ухвалою Вінницького районного суду Вінницької області цивільну справу за позовною заявою Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, передано за підсудністю на розгляд до Липовецького районного суду Вінницької області.

19.08.2026 ухвалою Липовецького районного суду Вінницької області відкрито провадження у справі, яку постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

02.09.2026 від представника позивача - Грязнової О.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача.

11.09.2026 від представника відповідача адвоката Воронюк В.В. надійшов відзив на позовну заяву.

15.09.2026 ухвалою суду задоволено клопотання представника відповідача - адвоката Воронюк В.В. про проведення усіх судових засідань по справі в режимі відеоконференції.

16.09.2026 від представника відповідача адвоката Воронюк В.В. надійшла заява про проведення судового засідання у відсутність відповідача та його представника, щодо задоволення позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні.

17.09.2026 ухвалою суду згідно положень ч. 7 ст. 81 ЦПК України з метою усунення наявних сумнівів щодо належності та достовірності доказів витребувано:

від Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області: належний розрахунок суми переплати пенсії за період з 01.06.2025 по 31.10.2025 відносно ОСОБА_1 ; рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 1502 від 13.08.2025 про утримання надміру виплачених сум пенсій ОСОБА_1 ; лист Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 23.03.2026 № 0200-0506-8/29676 адресований ОСОБА_1 про виникнення переплати пенсії за період з 01.06.2025 по 30.06.2025;

від ОСОБА_1 : рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико соціальної експертної комісії від 02.10.2025, яким скасовано рішення ЦО 2135 від 23.05.2025.

24.09.2026 від представника позивача - ОСОБА_3 надійшла відповідь на відзив.

25.09.2026 від представника відповідача адвоката Воронюк В.В. надійшли витребувані судом докази.

25.09.2026 від представника позивача - Грязнової О.В. надійшли витребувані судом докази.

13.10.2026 від представника відповідача адвоката Воронюк В.В. надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи належну копію доказу поданого 25.09.2026.

14.10.2026 від представника позивача Грязнової О.В. надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника позивача, позовні вимоги підтримують у повному обсязі.

15.10.2026 від представника відповідача адвоката Воронюк В.В. надійшла заява про проведення судового засідання у відсутність відповідача та його представника, щодо задоволення позову заперечують та просять відмовити у його задоволенні.

Ураховуючи те, що розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, у відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Встановлені судом фактичні обставини та відповідні їм правовідносини, норми права, які застосовував суд, мотиви суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив, що ОСОБА_1 з 19.07.2024 до 31.07.2025 отримував пенсію по інвалідності згідно із Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Так, відповідно до виписки з акта огляду Вінницькою обласною медико - соціальною експертною комісією № 15062/15 до довідки серії 12 ААГ № 810639 відповідачу встановлена третя група інвалідності з 22.02.2024 року до 01.08.2025 року (а.с.7)

На підставі заяви за призначенням пенсії від 19.07.2024 року (а.с.6) та доданими до неї необхідними документами позивач від 19.07.2024 призначив та виплачував пенсію по інвалідності відповідно до пенсійного законодавства з 29.07.2024 року по 31.07.2025 року (а.с.12).

За результатами оцінювання повсякденного функціонування особи експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи державної установи «Український державний науково - дослідний інститут медико - соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» рішенням від 23.05.2025 групу інвалідності відповідача скасовано з 01.03.2024 (а.с.5).

13.08.2025 Головним управлінням пенсійного фонду України у Вінницькій області прийнято рішення № 1502 про утримання надміру виплачених сум пенсій, відповідно до якого розглянувши пенсійну справу і особовий рахунок НОМЕР_1 ОСОБА_1 , який отримує пенсію в разі втрати годувальника в розмірі 10 869 грн. 53 коп. на місяць, установлено, що сума переплати 130 585 грн. 27 коп., згідно з довідкою Відділу з питань виплати пенсій військовослужбовців та деяких інших категорій громадян Управління з питань виплат Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області, утворилася за період з 19.07.2024 по 31.07.2025. У зв`язку з невизнанням особою з інвалідністю сума переплати 130 585 грн. 27 коп. підлягає поверненню ОСОБА_1 .

Окрім того, у даному рішенні зазначено, що відповідно до статті 60 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсій, виплачені надміру, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно. У разі ненадходження від пенсіонера коштів протягом місяця дня його повідомлення про прийняття цього рішення утримувати переплату в розмірі 20% пенсії щомісячно, починаючи з 01.10.2025 до повного погашення (а.с.43, 67).

Згідно розрахунку на доплату (виплату, утримання) пенсії за пенсійною справою № 0210023615 за дорученням № Д 0210023615/8, пенсіонер: ОСОБА_1 , станом на 27.10.2025 сума виплати (утримання): мінус 2 077 (дві тисячі сімдесят сім) грн. 74 коп. (а.с.68).

Листом Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області № 0200-0506-8/29676 від 23.03.2026 ОСОБА_1 повідомлено про те, що у зв`язку з перерахунком виникла переплата пенсії в сумі 2 077,77 грн. за період з 01.06.2025 по 30.06.2025, яку він може повернути за зазначеними у листі реквізитами (а.с.66).

Основними завданнями Пенсійного фонду України є участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення та соціального страхування, забезпечення збирання та акумулювання коштів, призначених для пенсійного страхування, а також ефективне використання коштів Пенсійного фонду України, здійснення в межах своєї компетенції контрольних функцій. Пенсійний фонд України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку головні управління Фонду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управліннях районах, містах і районах у містах.

Отже, Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області виступає органом, уповноваженим державою виконувати відповідні функції у даних правовідносинах.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон) пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Згідно зі ст. 9 Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: пенсія за віком, пенсія по інвалідності, пенсія у зв`язку з втратою годувальника.

Так, згідно ч. 1 ст. 8 Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: 1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом; 2) особи, яким до дня набрання чинності цим Законом була призначена пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» (крім соціальних пенсій) або була призначена пенсія (щомісячне довічне грошове утримання) за іншими законодавчими актами, але вони мали право на призначення пенсії за Законом України «Про пенсійне забезпечення» - за умови, якщо вони не отримують пенсію (щомісячне довічне грошове утримання) з інших джерел, а також у випадках, передбачених цим Законом, - члени їхніх сімей.

Пенсія по інвалідності виплачується на весь строк встановлення інвалідності (ст. 34 Закону) та залежить від групи й ступеня втрати працездатності, які визначаються органами МСЕК (ст. 31 Закону).

Згідно ст. 35 Закону у разі визнання особи здоровою після повторного огляду пенсія виплачується до кінця місяця, на який встановлено інвалідність.

Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю» № 2682-IX від 18.10.2022 (набрав чинності 06.11.2022) доповнив розділ XV «Прикінцеві положення» Закону «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» п. 14-6.1, згідно з яким виплата пенсій особам з інвалідністю або у зв`язку з втратою годувальника продовжується до припинення воєнного стану та ще протягом шести місяців після його завершення.

Водночас, згідно ст. 1212 ЦК України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Відповідно до ст. 1215 ЦК України не підлягає поверненню безпідставно набуті: 1) заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.

Так, згідно ст. 50 Закону, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.

Відповідно до п. 3 Порядку відшкодування коштів, надміру виплачених за призначеними пенсіями, затвердженого постановою Правління Пенсійного Фонду України № 64 від 21 березня 2003 року із змінами, суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду України чи в судовому порядку відповідно до статті 50 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування».

Отже ст. 50 Закону встановлено дві підстави для повернення пенсіонером сплачених йому пенсійних виплат: коли має місце зловживання з боку самого пенсіонера, який надав недостовірні дані, що впливають на призначення пенсії; або коли такі дані були наданні страхувальником.

Суд наголошує на тому, що зловживанням є умисні протиправні дії пенсіонера, спрямовані на безпідставне отримання пенсій, або отримання пенсії у більшому, ніж визначено законом, розмірі.

Згідно зі ст. 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, надміру виплачені пенсіонерові внаслідок зловживань з його боку (в результаті подання документів з явно неправильними відомостями, неподання відомостей про зміни у складі членів сім`ї тощо), стягуються на підставі рішень органу, що призначає пенсії.

Таким чином зловживанням з боку пенсіонера в розумінні частини першої статті 103 Закону України «Про пенсійне забезпечення» є, зокрема подання ним документів з явно неправильними відомостями, про які йому було достовірно відомо.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.01.2019 у справі № 753/15556/15-ц та постанові Верховного Суду від 06.03.2019 у справі № 607/4570/17-ц зазначено, що: «правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум».

Отже, обов`язок довести недобросовісність набувача грошових сум, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, покладається на сторону, яка вимагає повернення цих коштів.

Згідно з вимогами ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Вимогами ст. 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Згідно з ч. 3 ст. 12, ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Досліджуючи подані до суду докази, судом встановлено, що 19.07.2024 ОСОБА_1 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області з метою призначення пенсії по інвалідності на підставі виписки з акта огляду медико соціальної експертної комісії серії 12 ААГ № 810639 від 10.07.2024, інвалідність встановлена з 22.02.2024 до 01.08.2025.

На виконання Рішення РНБО Кабінет Міністрів України прийняв постанови «Про внесення зміни до пункту 4 Положення про медико-соціальну експертизу» від 25 жовтня 2024 року № 1207 та «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317» від 08 листопада 2024 року № 1276, якими внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України «Питання медико-соціальної експертизи» від 03 грудня 2009 року № 1317.

Згідно з пунктом 4 Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 з урахуванням змін, внесених зазначеними вище постановами Уряду України, МОЗ утворює Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ. За рішенням МОЗ права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ можуть бути покладені на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ та має ліцензію на провадження господарської діяльності з медичної практики.

Відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров`я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24 січня 2020 року № 90), Наказом Міністерства охорони здоров`я України «Про покладання прав та обов`язків Центру оцінювання функціонального стану особи» від 03 грудня 2024 року № 2022:

1) Права та обов`язки Центру оцінювання функціонального стану особи покладено на державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медикосоціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).

2) Затверджено Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи. Комісію зобов`язано провести перевірку обґрунтованості рішення щодо встановлення відповідної групи інвалідності ряду осіб, шляхом проведення медико-соціальної експертизи згідно з нормами Положення про медико-соціальну експертизу, затвердженого постановою КМУ № 1317, в редакції постанови КМУ від 08 листопада 2024 року № 1276.

Так, 23.05.2025 Державною установою «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» прийнято рішення про скасування ОСОБА_1 групи інвалідності з 01.03.2024.

У зв`язку з цим Головним управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькій області 13.08.2025 прийнято рішення № 1502 про утримання надміру виплачених сум пенсій.

Не погодившись із прийнятим рішенням Державною установою «Український державний науково дослідний інститут медико соціальних проблем інвалідності МОЗ України» від 23.05.2025, відповідач подав скаргу про його скасування.

Згідно із витягом з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико соціальної експертної комісії від 02.10.2025, прийнято нове рішення, яким скасовано рішення ЦО 2135 від 23.05.2025. При цьому у рішенні зазначено, що враховуючи дані надані для розгляду медико експертної документації, дані стаціонарного обстеження у клініці Університетської лікарні ВНМУ ім. М.І. Пирогова, м. Вінниця в період з 09.09.2025 по 16.09.2025, у пацієнта має місце негативна динаміка перебігу захворювання та значне прогресування клініко функціональних порушень та рентгенологічних проявів. Беручи до уваги уточнені дані, щодо анатомно - функціональних порушень опорно рухового апарату, у пацієнта мають місце помірні обмеження життєдіяльності, що відповідає критеріям встановлення ІІІ групи інвалідності, загальне захворювання, з 22.02.2024. Зважаючи на постійно прогресуючий перебіг захворювання, наявність незворотних морфологічних змін, група інвалідності встановлена безтерміново (а.с.60-61, 72-73).

Таким чином позивачем до суду не надано жодних доказів існування рахункової помилки, що виразилась у нарахуванні та виплаті пенсії, на підставі яких можна було б відстежити шлях та причини виникнення помилки при нарахуванні пенсії ОСОБА_1 та з`ясувати, що ця помилка є безпосередньо рахунковою помилкою, а не помилкою, пов`язаною з неналежним виконанням обов`язків службовою особою, відповідальною за обчислення та нарахування пенсії.

Також, позивачем не надано суду належних, допустимих та достовірних доказів на підтвердження того, що відповідач ОСОБА_1 при зверненні до Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області діяв недобросовісно, допустив будь-які зловживання, зокрема, свідомо, навмисно подав документи, які містять недостовірні відомості з метою незаконного отримання пенсії або знав про обставини, що можуть вплинути на отримання пенсії та свідомо, навмисно не повідомив (приховав) ці обставини.

Ухвалюючи рішення суду в даній справі, судом враховується, що відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

Враховуючи зазначені вище обставини в сукупності, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного наявного в матеріалах справи доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є необґрунтованими, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Враховуючи, що в задоволені позову відмовлено, керуючись положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України понесені позивачем судові витрати зі сплати судового збору згідно платіжної інструкції № 3215 від 10.07.2026 у розмірі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн. 40 коп. покладаються судом на нього та не підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача.

Стосовно ж вимог відповідача про відшкодування позивачем понесених ним витрат на професійну правничу допомогу згідно попереднього (орієнтовного) розрахунку у розмірі 15 000,00 грн., суд звертає увагу на те, що на виконання вимог ч. 8 ст. 141 ЦПК України представник відповідача у відзиві на позовну заяву повідомив суд, що докази на підтвердження розміру витрат відповідача на професійну правничу допомогу у повному обсязі будуть подані суду протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду в даній справі, а тому питання про стягнення таких витрат буде вирішене шляхом прийняття додаткового рішення по справі.

Керуючись ст.ст. 2, 11, 13, 141, 258-259, 263-265, 268, 273-279 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

В задоволенні позову Головного управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області до ОСОБА_1 про стягнення переплати пенсії, - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Головне управління Пенсійного фонду України у Вінницькій області (місцезнаходження: вул. Зодчих, 22, м. Вінниця, Вінницький район, Вінницька область, ЄДРПОУ: 13322403);

Відповідач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ).

Повний текст рішення складено та підписано 20.10.2026.

Суддя Олексій ПРИСЯЖНИЙ