Приговор № 140754424, 20.10.2026, Вінницький районний суд Вінницької області

Справа № 128/3934/24

ВИРОК

Іменем України

20 жовтня 2026 року місто Вінниця

Вінницький районний суд Вінницької області у складі

судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря ОСОБА_2

та учасників судового провадження:

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4

захисника обвинуваченого адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань 13.06.2024 за № 42024022110000302, по обвинуваченню

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Могилів-Подільський, Могилів-Подільського району Вінницької області, громадянина України, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 , адреса фактичного місця проживання: АДРЕСА_2 , розлученого, освіта середня, непрацюючого, раніше судимого,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 , будучи обізнаним у тому, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан, дія якого неодноразово продовжувалась, та на момент скоєння кримінального правопорушення, відповідно до Указу Президента України №734/2023 від 06.11.2023, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 16 листопада 2023 року терміном на 90 діб, повторно вчинив умисні кримінальні правопорушення проти власності за таких обставин.

Так, відповідно до наказу №4-К від 20.04.2023 Товариства з обмеженою відповідальність «КП Логістик», що знаходиться за адресою: м. Київ, проспект Науки, буд. 16, ОСОБА_4 прийнятий на посаду водія автотранспортних засобів з 21.04.2023 за основним місцем роботи у ТОВ «КП Логістик». 20.04.2023 між ТОВ «КП Логістик» в особі директора ОСОБА_6 , з однієї сторони, та працівником ОСОБА_4 , з іншої сторони, з метою забезпечення збереження матеріальних цінностей, що належать ТОВ «КП Логістик», укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність. Відповідно до вказаного договору про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, працівник, що обіймає посаду водія автотранспортних засобів та виконує роботу з вантажоперевезень на автотранспорті «Роботодавця», бере на себе повну матеріальну відповідальність за забезпечення збереження матеріальних цінностей, переданих йому для користування «Роботодавцем». Працівник зобов?язується: 1) дбайливо ставитися до переданих йому для роботи та зберігання або іншої мети матеріальних цінностей роботодавця і вживати заходів для відвернення заподіяної їм шкоди; 2) своєчасно повідомляти роботодавця про всі обставини, що загрожують забезпеченню збереженню переданих йому для зберігання матеріальних цінностей; 3) вести облік, складати і надавати у встановленому порядку товарно-грошові та інші звіти; дія договору поширюється на весь час виконання працівником обов?язків водія автотранспортних засобів у ТОВ «КП Логістик». Для належного виконання своїх функціональних обов?язків, відповідно до наказу ТОВ «КП Логістик» №1/4-П від 20.04.2023, ОСОБА_4 видано паливну карту ТОВ «ВОГ РЕСУРС» (WOG) №7825990006472773, закріплену за автомобілем марки «DAF FT XF 105» реєстраційний номер НОМЕР_1 , на якому, в подальшому, ОСОБА_4 виконував покладені на нього функціональні обов`язки. Паливною карткою №7825990006472773 на паливо ТОВ «КП Логістик» володіло на підставі договору №040419-13/12/2022 П0006 поставки партіями з використанням паливних карток від 13.12.2022, укладеного з ТОВ «ВОГ РЕСУРС», згідно з п 1.2 якого, паливна картка (ПК) технічний засіб отримання покупцем у власність згідно з умовами даного договору товарів, отримання послуг. Паливна картка не є платіжним засобом. Наявність паливної картки дозволяє її пред?явнику фактично отримати товар на ТО (точка обслуговування). Паливній картці присвоюється ідентифікаційний номер та код доступу (PIN-код). Виконуючи вищевказані обов?язки, ОСОБА_4 , будучи матеріально-відповідальною особою, маючи намір незаконно збагатитись за рахунок майна ТОВ «КП Логістик», усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів розтратив товарно-матеріальних цінностей, які належать ТОВ « КП Логістик», які перебували у його віданні, за таких обставин.

У невстановлений час та місці, але не пізніше 04.02.2024, у ОСОБА_4 виник злочинний умисел, спрямований на розтрату майна, що перебувало у його віданні, а саме: дизельного палива ТОВ «КП Логістик», з метою використання вказаного пального для власних потреб.

Реалізуючи свій злочинний умисел, 04 лютого 2024 року о 09 год 07 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на АЗК «WOG», що за адресою: с. Зарванці, вул. Молодіжна, 29, Вінницького району Вінницької області, будучи найманим працівником ТОВ «КП Логістик», переслідуючи злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а саме: отримання грошових коштів від продажу третім особам дизельного пального, належного ТОВ «КП Логістик», використав (надав) оператору АЗК «WOG» паливну картку №7825990006472773, яка була у його віданні, для здійснення покладених на нього обов`язків та ввів пін-код від картки для заправки дизельним пальним на 100 літрів іншого невстановленого транспортного засобу третьої особи, яке не належало ТОВ «КП Логістик», чим вчинив його розтрату відчуження дизельного палива з карти № НОМЕР_2 . Дизельним паливом в об?ємі 100 літрів, що перебували у його віданні, ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд: реалізував його третій невстановленій особі за готівкові грошові кошти по ціні, нижчій від офіційної ціни на АЗК, спричинивши матеріальної шкоди ТОВ «КП Логістик» на загальну суму 3 915,83 грн (без ПДВ).

Також, реалізуючи свій злочинний умисел 04 лютого 2024 року о 13 год 16 хв, ОСОБА_4 , перебуваючи на АЗК «WOG», що за адресою: с. Зарванці, вул. Молодіжна, 29, Вінницького району Вінницької області, будучи найманим працівником ТОВ «КП Логістик», переслідуючи злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а саме: отримання грошових коштів від продажу третім особам дизельного пального, належного ТОВ «КП Логістик», використав (надав) оператору АЗК «WOG» паливну картку №7825990006472773, яка перебувала у його віданні для здійснення покладених на нього обов`язків, та ввів пін-код від картки для заправки дизельним пальним на 100 літрів транспортного засобу «Renault Midlum 150», реєстраційний номер НОМЕР_3 , належного приватній особі ОСОБА_7 , чим вчинив його розтрату відчуження дизельного палива з карти № НОМЕР_2 . Дизельним паливом в об?ємі 100 літрів, що перебували у його віданні, ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд: реалізував його ОСОБА_7 за готівкові грошові кошти по ціні, нижчій від офіційної ціни на АЗК, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «КП Логістик» на загальну суму 3 915,83 грн (без ПДВ).

Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, 05 лютого 2024 року о 08 год 41 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на АЗК «WOG», що за адресою: с. Зарванці, вул. Молодіжна, 29, Вінницького району Вінницької області, будучи найманим працівником ТОВ «КП Логістик», переслідуючи злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а саме: отримання грошових коштів від продажу третім особам дизельного пального, належного ТОВ «КП Логістик», використав (надав) оператору АЗК «WOG» паливну картку №7825990006472773, яка перебувала у його віданні для здійснення покладених на нього обов?язків, та ввів пін-код від картки для заправки дизельним пальним на 100 літрів іншого невстановленого транспортного засобу третьої особи, яке не належало ТОВ «КП Логістик», чим вчинив його розтрату відчуження дизельного палива з карти № НОМЕР_2 . Дизельним паливом в об?ємі 100 літрів, що перебували у його віданні, ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд: реалізував його третій невстановленій особі за готівкові грошові кошти по ціні, нижчій від офіційної ціни на АЗК, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «КП Логістик» на загальну суму 3 915,83 грн (без ПДВ).

Також, реалізуючи свій злочинний умисел, 05 лютого 2024 року о 18 год 28 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на АЗК «WOG», що за адресою: с. Зарванці, вул. Молодіжна, 29, Вінницького району Вінницької області, будучи найманим працівником ТОВ «КП Логістик», переслідуючи злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а саме: отримання грошових коштів від продажу третім особам дизельного пального, належного ТОВ «КП Логістик», використав (надав) оператору АЗК «WOG» паливну картку №7825990006472773, яка перебувала у його віданні для здійснення покладених на нього обов?язків, та ввів пін-код від картки для заправки дизельним пальним на 100 літрів іншого невстановленого транспортного засобу третьої особи, яке не належало ТОВ «КП Логістик», чим вчинив його розтрату відчуження дизельного палива з карти № НОМЕР_2 . Дизельним паливом, що перебувало у його ввідні, в об?ємі 100 літрів ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд: реалізував його третій невстановленій особі за готівкові грошові кошти по ціні, нижчій від офіційної ціни на АЗК, спричинивши матеріальну шкоду ТОВ «КП Логістик» на загальну суму 3 915,83 грн (без ПДВ).

Крім того, реалізуючи свій злочинний умисел, 06 лютого 2024 року о 08 год 18 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на АЗК «WOG», що за адресою: с. Зарванці, вул. Молодіжна, 29, Вінницького району Вінницької області, будучи найманим працівником ТОВ «КП Логістик», переслідуючи злочинний умисел, направлений на розтрату чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, умисно, з корисливих мотивів, в умовах воєнного стану, з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, а саме: отримання грошових коштів від продажу третім особам дизельного пального, належного ТОВ «КП Логістик», використав (надав) оператору АЗК «WOG» паливну картку №7825990006472773, яка була в його віданні для здійснення покладених на нього обов`язків, та ввів пін-код від картки для заправки дизельним пальним на 100 літрів іншого невстановленого транспортного засобу третьої особи, яке не належало ТОВ «КП Логістик», чим вчинив його розтрату відчуження дизельного палива з карти № НОМЕР_2 . Дизельним паливом в об?ємі 100 літрів, що перебували у його віданні, ОСОБА_4 розпорядився на власний розсуд: реалізував його третій невстановленій особі за готівкові грошові кошти по ціні, нижчій від офіційної ціни на АЗК, спричинивши матеріальної шкоди ТОВ «КП Логістик» на загальну суму 3 915,83 грн (без ПДВ).

У судовому засіданні 19.10.2026 обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, визнав у повному обсязі при обставинах, викладених в обвинувальному акті. Суду надав показання, що він з 2023 року працював на посаді водія у ТОВ «КП Логістик» та був матеріально-відповідальною особою. Для заправки належного ТОВ «КП Логістик» автомобіля, яким він керував, йому передавалася паливна картка АЗС «WOG». Він неодноразово використав паливну картку для заправки дизельним пальним інших транспортних засобів третіх осіб, які не належали ТОВ «КП Логістик», за що отримував грошові кошти від цих осіб. Кошти використовував для власних потреб. Розкаюється у вчиненому.

Прокурор під час судових дебатів просила ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років, на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень, враховуючи покарання, призначене вироком Вінницького апеляційного суду від 17.06.2025, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком 5 років 6 місяців, зарахувати у строк покарання частково відбуте покарання за попереднім вироком, вирішити питання щодо речових доказів та стягнути з обвинуваченого витрати, понесені на проведення експертиз.

Обвинувачений ОСОБА_4 під час судових дебатів просив його суворо не карати.

Захисник обвинуваченого адвокат ОСОБА_5 під час судових дебатів просила врахувати, що обвинувачений ОСОБА_4 вину визнав у повному обсязі, усвідомив свою протиправну діяльність, розкаявся, також просить взяти до уваги його характеризуючі дані та, з урахуванням вироку Вінницького апеляційного суду від 17.06.2025, призначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років 1 місяць.

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «КП Логістик» в судове засідання не з`явився, хоч потерпіла юридична особа в установленому законом порядку повідомлялася про дату, час та місце розгляду кримінального провадження.

Попередньо представник потерпілої юридичної особи ТОВ «КП Логістик» директор ОСОБА_8 подала до суду заяву, в якій просить розглянути справу без участі представника юридичної особи, зазначивши, що претензій морального характеру не мають, при призначенні покарання покладаються на розсуд суду, просять стягнути з обвинуваченого суму завданої шкоди у розмірі, зазначеному в обвинувальному акті.

Враховуючи думки учасників судового провадження, відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним досліджувати докази у кримінальному провадженні щодо тих обставин, які ніким не оспорюються. Суд визнав за можливе обмежитись допитом обвинуваченого, а також дослідженням доказів щодо особи обвинуваченого. Водночас судом з`ясовано, що учасники судового провадження правильно розуміють зміст встановлених обставин, сумнівів у добровільності їхніх позиції немає, а також судом роз`яснено, що в такому випадку вони будуть позбавлені можливості оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.

Оглянувши обвинувальний акт, суд вважає, що дії ОСОБА_4 за п`ятьма епізодами треба кваліфікувати за ч. 4 ст. 191 КК України, тобто розтрата чужого майна, яке перебувало у його віданні, вчинена повторно, в умовах воєнного стану.

Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 65 КК України, суд призначає покарання, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного та обставини, що пом`якшують та обтяжують покарання.

Водночас суд також враховує, що відповідно до частин першої-другої статті 50 КК України, покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні кримінального правопорушення, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.

При призначенні виду та розміру покарання обвинуваченому суд враховує соціально-психологічну характеристику обвинуваченого, зазначену в досудовій доповіді, а також те, що за місцем проживання скарг на ОСОБА_4 не надходило, він неодружений, непрацюючий, на обліку в лікаря нарколога та психіатра не перебуває, раніше судимий.

Обставиною, що відповідно до ст. 66 КК України пом`якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.

Обставин, що відповідно до ст. 67 КК України обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлено.

Враховуючи вищевикладене, зважаючи на наявність пом`якшуючої та відсутність обтяжуючих покарання обвинуваченого обставин, відомості, що характеризують особу обвинуваченого, позицію державного обвинувача щодо можливості виправлення обвинуваченого лише в умовах ізоляції від суспільства, суд вважає, що виправлення і перевиховання ОСОБА_4 можливе лише в ізоляції від суспільства, через що суд вважає необхідним для виправлення та перевиховання ОСОБА_4 обрати йому міру покарання у межах санкцій статті обвинувачення у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням грошовими та матеріальними цінностями.

Установлено, що Немирівський районний суд Вінницької області вироком від 23.04.2024 ОСОБА_4 визнав винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, та призначив йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років; на підставі статті 75 КК України звільнив ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання у виді позбавлення волі з випробуванням з іспитовим строком 2 роки.

Вінницький апеляційний суд вироком від 17.06.2025 задовольнив апеляційну скаргу з доповненнями прокурора Немирівської окружної прокуратури ОСОБА_9 та апеляційну скаргу потерпілого ОСОБА_10 ; вирок Немирівського районного суду Вінницької області від 23 квітня 2024 року відносно ОСОБА_4 скасував в частині призначення покарання та стягнення процесуальних витрат; ухвалив новий вирок, яким «призначив ОСОБА_4 покарання за ч. 4 ст. 185 КК України у виді 5 років позбавлення волі; строк відбування покарання ОСОБА_4 ухвалив обчислювати з дня фактичного його затримання на виконання вироку Апеляційного суду».

Верховний Суд постановою від 26.02.2026 вирок Вінницького апеляційного суду від 17.06.202 стосовно ОСОБА_4 залишив без зміни, а касаційну скаргу засудженого без задоволення.

Відповідно до ч. 4 ст. 70 КК України, за правилами, передбаченими в частинах першій-третій цієї статті, призначається покарання, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому кримінальному правопорушенні, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку. У цьому випадку в строк покарання, остаточно призначеного за сукупністю кримінальних правопорушень, зараховується покарання, відбуте повністю або частково за попереднім вироком, за правилами, передбаченими в статті 72 цього Кодексу.

Кримінальні правопорушення, передбачені частиною четвертою статті 191 КК України, вчинено ОСОБА_4 до ухвалення стосовно нього попереднього вироку.

За таких обставин ОСОБА_4 треба призначити остаточне покарання на підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Вінницького апеляційного суду від 17.06.2025, в строк відбування покарання зарахувати ОСОБА_4 частину відбутого ним покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 17.06.2025 за правилами, передбаченими у статті 72 КК України.

Таке покарання відповідатиме його меті та буде достатнім для виправлення обвинуваченого і запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень. Таке покарання перебуває у справедливому співвідношенні із тяжкістю та обставинами скоєного, а також з особою винуватого, адже справедливість розглядається як властивість права, виражена, зокрема, у рівному юридичному масштабі поведінки й у пропорційності юридичної відповідальності вчиненому порушенню. Таке покарання відповідає загальним засадам призначення покарання, принципам законності, справедливості та індивідуалізації покарання, буде гарантувати безпеку для суспільства.

Вищезазначена позиція відповідає практиці Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», при розгляді справ застосовується як джерело, зокрема у справі «Скоппола проти Італії» від 17.09.2009 (заява № 10249/03), де зазначено, що складовим елементом принципу верховенства права є очікування від суду застосування до кожного злочинця такого покарання, яке законодавець вважає пропорційним.

Зарахування частково відбутого покарання за попереднім вироком і визначення початку строку відбування остаточного покарання є взаємопов`язаними елементами правильного виконання вироку. Якщо суд визначає остаточне покарання за правилами частини четвертої статті 70 КК України та зараховує частково відбуте покарання, то початок строку відбування такого остаточного покарання має бути визначений таким чином, щоб забезпечити точне, зрозуміле та несуперечливе виконання вироку.

Оскільки даним вироком визначено нове остаточне покарання ОСОБА_4 за сукупністю кримінальних правопорушень із зарахуванням частково відбутого покарання за попереднім вироком, тому початок строку відбування покарання обвинуваченому ОСОБА_4 треба обчислювати з моменту ухвалення даного вироку.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КК України, при призначенні позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткового покарання до арешту, обмеження волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або позбавлення волі на певний строк воно поширюється на увесь час відбування основного покарання і, крім цього, на строк, встановлений вироком суду, що набрав законної сили. При цьому строк додаткового покарання обчислюється з моменту відбуття основного покарання, а при призначенні покарання у виді позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю як додаткове до інших основних покарань, а також у разі застосування статті 77 цього Кодексу з моменту набрання законної сили вироком.

Тому початок строку відбування додаткового покарання у виді позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням грошовими та матеріальними цінностями, обвинуваченому ОСОБА_4 треба обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Питання щодо речових доказів суд вирішує на підставі статті 100 КПК України.

З обвинуваченого ОСОБА_4 згідно з ч. 2 ст. 124 КПК України, на користь держави треба стягнути витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 9 087,36 грн (висновок експерта №СЕ-19/102-24/14794-ЕК від 02.08.2024).

Представник потерпілої юридичної особи ТОВ «КП Логістик» директор ОСОБА_8 у поданій до суду письмовій заяві просила стягнути з обвинуваченого суму завданої шкоди у розмірі, зазначеному в обвинувальному акті.

У частині другій статті 127 КПК України передбачено, що шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Аналізуючи зміст зазначеної норми, можна дійти висновку, що завдана кримінальним правопорушенням потерпілому шкода відшкодовується за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Установлено, що в межах даного кримінального провадження цивільний позов потерпілим ТОВ «КП Логістик» не заявлено.

За таких обставин, враховуючи, що в межах даного кримінального провадження цивільний позов потерпілим ТОВ «КП Логістик» не заявлено, відсутні підстави для стягнення з обвинуваченого ОСОБА_4 на користь ТОВ «КП Логістик» завданої кримінальними правопорушеннями шкоди.

Керуючись статтями 349, 368-371, 373, 374, 395 КПК України, суд -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 191 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням грошовими та матеріальними цінностями, строком на 1 (один) рік.

На підставі ч. 4 ст. 70 КК України за сукупністю кримінальних правопорушень шляхом часткового складання покарань за даним вироком та вироком Вінницького апеляційного суду від 17.06.2025 призначити ОСОБА_4 остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п`ять) років 2 (два) місяці з позбавленням права обіймати посади, пов`язані з розпорядженням грошовими та матеріальними цінностями, строком на 1 (один) рік.

Зарахувати ОСОБА_4 в строк остаточно призначеного покарання частково відбуте покарання за вироком Вінницького апеляційного суду від 17.06.2025.

Строк відбуття покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту ухвалення даного вироку.

Строк відбуття додаткового покарання ОСОБА_4 обчислювати з моменту відбуття основного покарання.

Речовий доказ: CD-R диск з відеозаписом залишити у матеріалах кримінального провадження № 42024022110000302, що перебувають у розпорядженні прокурора.

Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експертів у даному кримінальному провадженні у сумі 9 087 (дев`ять тисяч вісімдесят сім) грн 36 коп.

Вирок суду може бути оскаржено до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, а ОСОБА_4 у той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок суду з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювались під час судового розгляду, відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України, не може бути оскаржено в апеляційному порядку.

Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ