Решение № 140754261, 15.04.2026, Кіровський районний суд м. Дніпропетровська

Справа № 203/213/25

Провадження № 2/0203/121/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 квітня 2026 року Центральний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Іваницької І.В.,

за участю секретаря судового засідання Камуз Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мирноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом та заповітом,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мирноградська державна нотаріальна контора про визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить визнати за ним право власності на:

- частину житлового будинку та на частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1410136300:00:001:0148 за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- частину житлового будинку та на частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1410136300:00:001:0148 за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом та за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Заявлені позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 є спадкоємцем після смерті матері ОСОБА_4 та дядька ОСОБА_5 , яким належали на праві власності будинок за адресою: АДРЕСА_1 та земельна ділянка кадастровий номер 1410136300:00:001:0148; у встановлений законом строк він звернувся до Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мирноградської державної нотаріальної контори, однак отримав постанови про відмову у вчиненні нотаріальних дій. Зважаючи на те, що ОСОБА_3 спадщину за заповітом після смерті ОСОБА_5 не прийняла, а ОСОБА_2 не заперечує проти визнання права власності за ОСОБА_1 на свою частину спадщини, позивач вважає наявними правові підстави для визнання за ним права власності на будинок та земельну ділянку у визначених частинах в порядку спадкування за законом та заповітом.

04.08.2025 від ОСОБА_2 до суду надійшла заява, в якій вона визнала позовні вимоги, зазначивши, що раніше вже фактично відмовилися від своєї частини спадщини на користь свого брата ОСОБА_1 , надіславши до Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) заяву про відмову від спадщини, яка через неналежне оформлення не була прийнята нотаріусом.

Протокольною ухвалою суду від 19.11.2025 до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору було залучено ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 20.01.2026 закрито підготовче судове засідання та призначеного справу до судового розгляду по суті.

У судові засідання, призначені на 11.02.2026, 15.04.2026 учасники процесу не з`явилися, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

Від позивача, ОСОБА_2 , третіх осіб без самостійних вимог Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мирноградської державної нотаріальної контори до суду надійшли клопотання про розгляд справи без їх участі.

За приписами ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.

Матеріалами справи підтверджується, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є власниками по за кожним житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 48,4 кв.м, з яких житлова 22,3 кв.м (підстава виникнення права власності: свідоцтво про право на спадщину, 4-617, 10.02.2004, за законом, Першою Донецькою державною нотаріальною конторою).

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку від 06.10.2005 серії ДН №178444, виданого на підставі рішення виконкому Донецької міської ради від 15.06.2005 №309, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 є співвласниками земельної ділянки площею 0,1000 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , цільове призначення для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, кадастровий номер земельної ділянки - 1410136300:00:001:0148.

За життя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав заповіт від 25.09.2015, посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Пигідою С.І. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1744 (номер у спадковому реєстрі 57988380), за змістом якого заповідав все своє майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у рівних частках кожному.

ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 01.03.2018 серії НОМЕР_1 .

15.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до Мирноградської державної нотаріальної контори з заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину після смерті свого дядька ОСОБА_5 .

06.07.2024 державним нотаріусом Мирноградської державної нотаріальної контори Свиридовою А.В. винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку та земельної ділянки, яка мотивована тим, що ОСОБА_1 не надано оригіналу документа, який підтверджує право власності ОСОБА_5 на земельну ділянку, Витягу з Державного земельного кадастру, звітів про оцінку спадкового майна.

21.09.2024 державним нотаріусом Мирноградської державної нотаріальної контори Свиридовою А.В. винесено постанову аналогічного змісту про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на частину житлового будинку та земельної ділянки.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , що підтверджується свідоцтвом про смерть від 20.11.2023 серії НОМЕР_2 .

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , була матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження від 03.09.1975 серії НОМЕР_3 , витягом з Державного реєстру актів цивільного стану №00042275781 від 14.11.2023, відповідно до якого прізвище ОСОБА_6 змінено на ОСОБА_7 під час реєстрації шлюбу з ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_7 .

25.11.2023 ОСОБА_1 звернувся до Першої павлоградської державної нотаріальної контори Дніпропетровської області з заявою про прийняття спадщини за законом після смерті ОСОБА_4 , на підставі якої відкрито спадкову справу №910/2023 від 25.11.2023, яку зареєстровано в спадковому реєстрі за №71627316.

Матеріалами зазначеної спадкової справи підтверджується, що ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_9 (донька померлої ОСОБА_4 ) склала заяву про відмову від права на прийняття належної їй спадщини за законом після смерті її матері ОСОБА_4 на користь рідного брата ОСОБА_1 .

27.04.2024 ОСОБА_1 до нотаріальної контори подано заяву про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_4 на частину житлового будинку та частину земельної ділянки, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 .

27.04.2024 державним нотаріусом Першої павлоградської державної нотаріальної контори павлоградського районного нотаріального округу Дніпропетровської області Тимченко О.М. винесено постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії, яка мотивована неможливістю визначення часток у праві спільної сумісної власності на земельну ділянку та тим, що заява ОСОБА_2 про відмову від спадщини була подана в електронному вигляді шляхом надсилання тексту, написаного від руки, у зв`язку з чим не вдалося встановити, що саме ОСОБА_2 її писала.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (стаття 5 ЦПК України).

Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Статтею 1216 ЦК України визначено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (стаття 1217 ЦК України).

За приписами статті 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкування за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови їх від прийняття.

У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За правилами частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно з ч.2 ст. 1274 ЦК України спадкоємець за законом має право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Згідно з частинами першою, другою статті 1220 ЦК України спадщина відкривається внаслідок смерті особи, а часом відкриття спадщини є день смерті особи.

Відповідно до ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини. Якщо виникнення у особи права на спадкування залежить від неприйняття спадщини або відмови від її прийняття іншими спадкоємцями, строк для прийняття нею спадщини встановлюється у три місяці з моменту неприйняття іншими спадкоємцями спадщини або відмови від її прийняття. Якщо строк, що залишився, менший як три місяці, він продовжується до трьох місяців.

Як було встановлено судом, після смерті своєї матері ОСОБА_4 позивач ОСОБА_1 вчасно звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за законом як спадкоємець першої черги та, з урахуванням заяви іншого спадкоємця першої черги (сестри ОСОБА_2 ) від 26.01.2024, яка в подальшому не була прийнята нотаріусом до уваги через наявність сумнівів справжності підпису спадкоємця, подав заяву від 27.04.2024 про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом на частину майна, що належало померлій ОСОБА_4 .

З урахуванням позиції відповідачки ОСОБА_2 , яка позов визнала та зазначила, що саме нею подавалася заява про відмову від спадщини на користь позивача, яка не була прийнята до уваги нотаріусом, а також зазначених вище норм ч.2 ст. 1274 ЦК України, того, що інших спадкоємців першої черги спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 судом не встановлено та, як вбачається з матеріалів нотаріальної справи, окрім ОСОБА_1 з заявою про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_4 до нотаріуса ніхто не звертався, суд вважає позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на майно ОСОБА_4 в порядку спадкування за законом, яке складається з частини житлового будинку та на частини земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1410136300:00:001:0148 за адресою: АДРЕСА_1 , правомірними. При цьому суд враховує, що право власності на частину житлового будинку за померлою ОСОБА_4 підтверджується дослідженими доказами, які містяться в матеріалах справи, а згідно зі ст. 372 ЦК України у разі поділу майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними або законом.

Згідно з ч.1 та ч.2 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.1275 ЦК України, якщо від прийняття спадщини відмовився один із спадкоємців за заповітом, частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Згідно п.5 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року за №7 «Про судову практику у справах про спадкування», за наявності заповіту на все майно правило частини другої статті 1223 ЦК застосовується у разі неприйняття спадщини або відмови від спадщини усіма спадкоємцями за заповітом. У разі неприйняття спадщини чи відмови від неї одним із спадкоємців за заповітом застосовується норма частини першої статті 1275 ЦК, відповідно до якої частка у спадщині, яку він мав право прийняти, переходить до інших спадкоємців за заповітом і розподіляється між ними порівну.

Як було встановлено судом, за життя ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , склав заповіт від 25.09.2015, посвідчений приватним нотаріусом Артемівського міського нотаріального округу Донецької області Пигідою С.І. та зареєстрований в реєстрі нотаріальних дій за №1744 (номер у спадковому реєстрі 57988380), за змістом якого заповідав все своє майно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , у рівних частках кожному.

Після смерті ОСОБА_5 позивач у встановлений ч.1 ст. 1270 ЦК України строк звернувся до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини за заповітом.

З матеріалів спадкової справи №62/2018 щодо майна померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_5 вбачається, що інший спадкоємець за заповітом ОСОБА_3 з відповідною заявою до нотаріуса не зверталася.

Враховуючи викладене, частка у спадщині, яку мала право прийняти ОСОБА_3 , перейшла до позивача як іншого спадкоємця за заповітом, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання за позивачем права власності на майно ОСОБА_5 в порядку спадкування за заповітом, яке складається з частини житлового будинку та на частини земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1410136300:00:001:0148 за адресою: АДРЕСА_1 є обґрунтованими та правомірними. При цьому суд зауважує, що в такому разі спадкування за законом не настало.

Керуючись ст. ст. 328, 1218, 1223, 1270, 1274, 1275 ЦК України, ст.ст.12, 13, 76, 81, 258, 259, 263-265, 273, 352, 354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , треті особи без самостійних вимог Перша павлоградська державна нотаріальна контора Дніпропетровської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), Мирноградська державна нотаріальна контора, ОСОБА_3 про визнання права власності в порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації як ВПО: АДРЕСА_2 ) право власності на:

- частину житлового будинку загальною площею 48,4 кв.м, з яких житлова 22,3 кв.м, та на частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1410136300:00:001:0148 за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 ;

- частину житлового будинку загальною площею 48,4 кв.м, з яких житлова 22,3 кв.м, та на частину земельної ділянки площею 0,1000 га, кадастровий номер 1410136300:00:001:0148 за адресою: АДРЕСА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного розгляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана учасниками справи до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя І.В. Іваницька