Решение № 140753556, 21.09.2026, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

ЄУН 932/3705/26

Провадження № 2/932/1192/26

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

21 вересня 2026 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі:

головуючої судді Коваленко Т.О.,

за участі секретаря Острянин В.В.,

учасники цивільного процесу:

позивач ТОВ «ФК «ЕЙС» (представник відсутній),

відповідач ОСОБА_1 (відсутня),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Дніпро Дніпропетровської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

у с т а н о в и в:

12.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір № 826555767 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». В межах цього договору ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» надало відповідачу кредит у гривні, а відповідач зобов`язався одержати та повернути кошти кредиту, сплативши проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені кредитним договором. Сума позики лімітована та становить до 22000 гривень. ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначені умовами договору позики. В подальшому відповідач збільшила суму кредиту. Відповідач взяті на себе зобов`язання по поверненню кредиту не виконала у зв`язку з чим за нею утворилась заборгованість 17195 гривень.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладений договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди, у тому числі щодо продовження строку дії договору факторингу 1. Відповідно п. 5.3.3 визначено, що фактор (ТОВ «Таліон плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон плюс» в тому числі до ОСОБА_1 згідно реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023.

11.07.2025 між ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача згідно реєстру прав вимоги до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

Своїх зобов`язань за договором № 826555767 від 12.12.2021 ОСОБА_1 не виконала та має перед позивачем непогашену заборгованість в розмірі 12106,39 грн, з яких: 6541,82 грн - заборгованість по тілу кредиту, 5564,57 грн - заборгованість за відсотками. Заборгованість за кредитним договором та понесені судові витрати, які складаються з судового збору у розмірі 2662,40 гривень та витрат на правничу допомогу у розмірі 7000 гривень, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь.

У відзиві відповідач, не погоджуючись з вимогами позивача, вважає їх необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню у зв`язку з відсутністю доказів, які містять особистий підпис ОСОБА_1 , та використання нею КЕП. Відсутні докази отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, подані позивачем реєстри прав вимоги мають загальний характер та не містять відомостей щодо кредитного договору №826555767. Просить у задоволенні позовних вимог ТОВ «ФК «ЕЙС» відмовити. Просить визнати порушеним ТОВ «ФК «ЕЙС» строк позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості за кредитним договором та зменшити розмір витрат на професійну правову допомогу.

ТОВ «ФК «ЕЙС» заперечило щодо зменшення судових витрат на правничу допомогу та щодо застосування строку позовної давності. Посилаючись на законність набуття позивачем права вимоги до відповідача просили позовні вимоги задовольнити.

ІІ. Заяви (клопотання) учасників справи.

Представник позивача до судового засідання не з`явився. При подачі позовної заяви до суду клопотав розглядати справу за відсутності представника позивача.

Представник позивача надав клопотання про витребування доказів у Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» щодо зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1 .

Відповідач та представник відповідача належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засіданні до судового засідання не з`явилися.

Інших клопотань в порядку статті 222 Цивільного процесуального кодексу України учасниками справи суду не надано, підстави для вирішення справи шляхом укладення мирової угоди відсутні.

Суд вважає, що в справі є достатньо матеріалів про права i взаємовідносини сторін i немає необхідності вислуховувати особисті пояснення осіб, які не з`явилися до суду.

ІІІ. Процесуальні дії у справі.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Дніпра від 25.06.2026 у справі відкрите провадження, розгляд справи постановлено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, відповідачу запропоновано подати суду відзив на позовну заяву. Судові засідання призначені на 23.07.2026 та 09.09.2026.

Ухвалою від 25.06.2026 зобов`язано Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» надати Шевченківському районному суду міста Дніпра інформацію щодо зарахування кредитних коштів на рахунок ОСОБА_1

09.09.2026 суд перейшов до стадії прийняття рішення.

V. Оцінка суду.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані позивачем докази, суд приходить до таких висновків.

12.12.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 укладений договір № 826555767 про надання споживчого кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Підписаний одноразовим ідентифікатором MNV29J7Y від 12.12.2021. В межах цього договору позивач надав відповідачу кредит у гривні. Сума позики лімітована до 22000 гривень. Позику надано шляхом безготівкового переказу на банківський рахунок № НОМЕР_1 . Процентна ставка, яка застосовується при невиконанні зобов`язання щодо повернення кредиту у розмірі 1087,70 % річних. Кредитна лінія надана строком на 3 (три) дні від дати отримання Кредиту Позичальником, а саме до 15.12.2021 р. У випадку надання першого Траншу не в день укладення Договору строк дії Кредитної лінії автоматично продовжується на ту кількість днів, на яку відрізняється дата укладення Договору по відношенню до дати надання першого Траншу за Договором.

Згідно п. 1.8. кредитного договору сторони погодили, що встановлений в п. 1.7. договору строк дисконтного періоду та, відповідно, строк надання кредитної лінії може бути продовжено позичальником шляхом здійснення протягом дисконтного та пільгового періоду оплати всіх фактично нарахованих процентів за умови, якщо позичальником в особистому кабінеті чи в терміналах самообслуговування партнерів кредитодавця активовано функцію продовження строку дисконтного періоду. Кількість продовжень дисконтного періоду на умовах, описаних в цьому пункті, не обмежена. На умовах цього пункту договору строк продовження дисконтного періоду кожен раз розраховується за наступною формулою: Z = 30 - (Х Y), де: Z кількість днів, на які продовжується дисконтний період; Х поточна дата (день місяця) закінчення дисконтного періоду з врахуванням всіх попередніх продовжень дисконтного періоду; Y дата ініціації (день місяця) продовження дисконтного періоду (зарахування платежу на рахунок Кредитодавця). При цьому сторони узгоджують, що у випадку, якщо Y > X, то кількість днів, на які продовжується Дисконтний період, дорівнює 30 днів.

Факт зарахування кредитних коштів ОСОБА_1 підтверджено виписками АТ КБ «Приватбанк», наданими за період з 12.12.2021 до 04.02.2022 на загальну суму 17195 гривень.

Таким чином, твердження відповідача щодо невідповідності наданого кредитного договору, та наявний в ньому електронний підпис ОСОБА_1 , положенням Закону України «Про електронні документи» не відповідають дійсності, оскільки кредитний договір містить відомості про його підписання одноразовим ідентифікатором MNV29J7Y від 12.12.2021 на номер телефону НОМЕР_2 , який відповідає фінансовому номеру телефону відповідача, що свідчить про укладання кредитного договору № 826555767 між первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 на умовах визначених цим договором. Факт перерахування коштів первісним кредитодавцем у повній мірі підтверджений у сукупності наданими платіжними дорученнями первісного кредитодавця з випискою по рахунку банку і зарахуванням коштів на рахунок, відкритий на ім`я ОСОБА_1 .

Незважаючи на це, судом взяті до уваги доводи сторони захисту щодо не підтвердження права вимоги позивача до ОСОБА_1 за кредитним договором № 826555767 від 12.12.2021 з огляду на наступне.

28.11.2018 між первісним кредитором та ТОВ «Таліон плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01. У подальшому до договору факторингу 1 укладалися додаткові угоди у тому числі щодо продовження договору факторингу 1. Відповідно п. 5.3.3 визначено, що фактор (ТОВ «Таліон плюс») має право розпоряджатися правом вимоги на свій власний розсуд, в тому числі відступати право вимоги на користь третіх осіб.

Між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 05/0820-01 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон плюс».

ТОВ «Таліон плюс» разом з ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» на виконання умов договору факторингу 1 підписали реєстр прав вимоги № 175 від 05.05.2022 за яким ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1

30.10.2023 між ТОВ «Таліон плюс» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 30/1023-01 відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до боржників ТОВ «Таліон плюс» згідно реєстру прав вимоги № 2 від 20.12.2023.

11.07.2025 між ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е відповідно до умов якого ТОВ «ФК «ЕЙС» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги до відповідача згідно реєстру прав вимоги до договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025.

Позивач звертаючись із позовом до суду, подав копію реєстру боржників від 14.07.2025 до договору факторингу №11/07/25-Е від 11.07.2025, який містить всього три аркуші з яких: перший аркуш містить таблицю з найменуваннями колонок - порядковий номер, ПІБ боржника, реєстраційний номер облікової картки, номер кредитного договору, дата кредитного договору, суму боргу, прострочене тіло, прострочену комісію, пеню, штрафи, суму фінансування. На другому аркуші в таблиці відображені дані щодо ОСОБА_1 без прив`язки до іншої інформації в будь-якій таблиці. Третій аркуш містить, окремо від іншої інформації, підписи уповноважених представників сторін договору ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «Ейс» і скріплений печатками сторін. Третій аркуш має елементи відсканованої інформації, перші два аркуші можуть свідчити про часткове вилучення інформації з електронного документу, що викликає сумніви у відповідності наданої суду інформації, відомостям, які містяться у реєстрі боржників від 05.05.2022 № 175, який був підписаний сторонами ТОВ «Онлайн фінанс» та ТОВ «ФК «ЕЙС». За наявності ознак втручання у цілісний документ, у суду немає можливості визнати надані матеріали випискою із реєстру боржників.

Інші реєстри боржників до договору факторингу від 30.10.2023 № 30/1023-01, від 20.12.2023, також, не свідчать про цілісність електронного документа.

Пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Згідно зі статтею 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до статті 638 Цивільного кодексу України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 Цивільного кодексу України. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно зі статтею 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ч.1 ст.516 ЦК України).

Відповідно до статті 517 Цивільного кодексу України первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення.

Статтею 1077 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке настане у майбутньому (майбутня вимога) (ст.1078 ЦК України).

Відповідно до статей 12, 81 Цивільного процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Звертаючись до суду з цим позовом, ТОВ «ФК «ЕЙС» вважає себе кредитором, до якого за договором відступлення права вимоги перейшло право вимоги за кредитним договором від 12.12.2021 № 826555767, однак товариство не надало суду належних доказів, які б беззаперечно підтвердили б перехід до товариства права вимоги за кредитним договором, укладеним між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 .

Для підтвердження факту відступлення права вимоги фінансова компанія позивач повинен надати суду докази переходу права вимоги від первісного до нового кредитора на кожному етапі такої передачі. Належним доказом, який засвідчує факт набуття прав вимоги за кредитним договором, є належно оформлений та підписаний договір про відступлення права вимоги, реєстр боржників, що передається кредитором новому кредитору згідно із вказаним договором, акт прийому-передачі, а також докази на підтвердження оплати за договором факторингу.

Однак товариством не надано суду належно оформленого реєстру боржників до договору факторингу, з якого б убачалось що до ТОВ «ФК «ЕЙС» перейшло право вимоги від первісного кредитора ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» до ОСОБА_1 за кредитним договором від 12.12.2021 № 826555767.

Таким чином, за відсутності в матеріалах справи належних доказів набуття позивачем права грошової вимоги до відповідача, суд дійшов висновку про недоведеність позовних вимог про стягнення заборгованості за кредитним договором, заявленого ТОВ «ФК «ЕЙС» до ОСОБА_1 , що є підставою для відмови в позові.

Щодо застосування строків позовної давності суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 256 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України встановлено загальну позовну давність тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч.1 ст.261 ЦК України).

Початок перебігу позовної давності співпадає з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

Частиною 5 статті 261 Цивільного кодексу України визначено, що за зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.

30.03.2020 був прийнятий Закон України № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)», яким доповнений Розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України п. 12, яким визначено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу строки продовжуються на строк дії такого карантину. Закон набрав чинності 02.04.2020 року, тому початок продовження строку для звернення до суду потрібно пов`язувати саме із моментом набрання чинності 02.04.2020 цим Законом (п.79 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 167/1058/20). Строк дії карантину неодноразово продовжувався постановами Кабінету Міністрів України (далі КМУ) та був відмінений 30.06.2023 відповідно до постанови КМУ від 27.06.2023 № 651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби (COVID-19), спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».

Разом з тим, Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-ІХ, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в Україні введено воєнний стан із 05:30 год. 24.02.2022 строком на 30 діб, у зв`язку з військовою агресією РФ проти України, який Указами Президента України неодноразово продовжувався, і станом на дату звернення позивача до суду з даним позовом воєнний стан не був скасований.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану від 15.03.2022, який набрав чинності 17.03.2022, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено, зокрема, пунктом 19, відповідно до якого у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 №2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Водночас, 04.09.2025 набрав чинності Закон України «Про внесення зміни до розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності» від 14.05.2025 № 4434-IX. Вказаний закон скасовує зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п. 19 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України.

Таким чином після відновлення дії закону з 04.09.2025 строк на подачу позову позивачем не порушений.

Позивач звернувся до суду з вказаною позовною заявою 30.03.2026.

З урахуванням вказаних норм в рамках позовної давності позивач має право на стягнення заборгованості, а відтак відсутні правові підстави для задоволення клопотання відповідача про застосування строків позовної давності і відмові у задоволенні позовних вимог саме з цієї підстави.

Відповідно до статті 141 Цивільного процесуального кодексу України судовий збір та інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, зокрема у разі відмови в позові на позивача.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 5, 10, 12, 141, 258, 259, 263-265, 268, 274-279 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

у х в а л и в:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості відмовити.

Рішення суду вступає в законну силу після закінчення терміну подачі апеляційної скарги, яка може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Т.О. Коваленко