Решение № 140750499, 30.09.2026, Чугуївський міський суд Харківської області

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

______________

Справа № 636/7181/25 Провадження № 2/636/825/26Дата

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 вересня 2026 року м. Чугуїв

Чугуївський міський суд Харківської області у складі:

головуючого судді Карімова І.В.,

за участю секретаря судового засідання Ріпи І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чепенка Олега Івановича до Чкаловської об`єднаної селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в особі Чкаловської селищної військової адміністрації, третя особа Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2025 року ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чепенка Олега Івановича звернувся до суду з позовною заявою, сформованою в підсистемі «Електронний суд», до Чкаловської об`єднаної селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області, третя особа Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання за ним право власності на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після смерті матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 та після смерті батька ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Позовні вимоги обгрунтовані тим, що вказане домоволодіння було передано безоплатно у приватну власність батькові ОСОБА_3 на підставі рішення виконавчого комітету Лебежанської селищної ради народних депутатів Чугуївського району Харківської області від 13.02.1996 за № 6/417, однак батько не зареєстрував це домоволодіння належним чином. Позивач вважає, що вказане домоволодіння було спільним майном батьків, які разом з ним (позивачем) проживали та були зареєстровані за адресою цього домоволодіння. Після смерті матері ОСОБА_2 , він та батько фактично прийняли спадщину, оскільки проживали разом зі спадкодавицею на час її смерті. Після смерті батька ОСОБА_3 він (позивач) у визначений законом термін звернувся до Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області із заявою про прийняття спадщини. Однак не міг отримати свідоцтво про право на спадщину за законом на вказане домоволодіння, оскільки згідно відповіді КП « Чугуївське міжміське БТІ» на запит нотаріуса право власності на спірне домоволодіння не зареєстроване. Оскільки він як єдиний спадкоємець за законом не має можливості у позасудовому порядку оформити свої спадкові права на вказане домоволодіння, він вимушений звернутись до суду з зазначеним позовом. Також вказує, що він є інвалідом 2 групи, тому звільнений від сплати судового збору на підставі п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір».

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 28.08.2025 року відкрито провадження у справі та призначено у справі підготовче засідання. Ухвалою суду від 19.01.2026 року закрито підготовче провадження та справу призначено до розгляду по суті у відкритому судовому засіданні.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлені відповідно до вимог ст.ст. 128-130 ЦПК України.

Представник позивача адвокат Чепенко О.І. надав до суду заяву про розгляд справи без участі сторони позивача, зазначив, що підтримує позовні вимоги та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача в особі начальника селищної військової адміністрації Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області С. Котенко в поданій до суду письмовій заяві просив суд розглядати справу за його відсутності, та ухвалити рішення у відповідності до вимог діючого законодавства.

Представник третьої особи - завідувач Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Є. Дідік надала до суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутністю на підставі наданих доказів.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Враховуючи викладене, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності учасників справи.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази в їх сукупності, прийшов до наступного.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

На підставі ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з частиною першої статті 15, частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 народився ІНФОРМАЦІЯ_3 в с. Леб`яже , Чугуївський район, Харківська область, його батьками є ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Зазначене підтверджується копією паспорту громадянина України ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 , виданого 19.01.1998 року Чугуївським РВ УМВС України в Харківській області, та копією свідоцтва про народження, виданого с. Лебяже Чугуївського району Харківської області ІНФОРМАЦІЯ_4 . За даними паспорту позивача ОСОБА_1 він зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .

Мати позивача ОСОБА_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_1 що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 від 26.05.2004, виданого Леб`язькою сільською радою Чугуївського району Харківської області.

Батько позивача ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 від 15.09.2012, виданого Леб`язькою сільською радою Чугуївського району Харківської області.

Як вбачається з відповіді завідувача Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Є. Дідік від 29.08.2025 № 1340/01-16 після померлої ІНФОРМАЦІЯ_6 ОСОБА_2 спадщину прийняв фактично чоловік ОСОБА_3 , тим, що відповідно до вимог ст. 1268 ЦК України постійно проживав разом із спадкодавицею на час відкриття спадщини, син ОСОБА_1 спадщину не приймав, на неї не претендує, в суд за продовженням строку звертатися не буде. Заведена спадкова справа за № 1052/2004.

23.12.2004 р. Чугуївською державною нотаріальною конторою Харківської області за р. № 1-3144 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на приватизовану земельну ділянку розміром 3,25 га, яка розташована на території Леб`язької сільської ради Чугуївського району Харківської області на ім`я ОСОБА_3 та за р. № 1-3146 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на: права на майновий пай у загальному пайовому фонді КСП «Лебежанський» на суму 8941,00 грн.; права на майновий пай у загальному пайовому фонді КСП «Лебежанський» на суму 4460,00 грн.; грошові внески на імя ОСОБА_3 . Після померлого ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 в термін, передбачений ст. 1270 ЦК України з заявами про прийняття спадщини звернувся син спадкодавця ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , який проживає у АДРЕСА_1 ).

15.01.2014 р. за р.№ 1-50 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на приватизовану земельну ділянку розміром 3,2606 га, розташовану на території Леб`язької сільської ради Чугуївського району Харківської області на імя ОСОБА_1 та 15.01.2014 р. за р.№ 1-52 видано свідоцтво про право на спадщину за законом на майновий пай КСП «Лебежанський» та грошові внески. Заведена спадкова справа за № 118/2013.

Аналогічні відомості містяться й у відповіді завідувача Чугуївської державної нотаріальної контори Харківської області Є. Дідік від 05.06.2026 № 1128/01-16.

З наданої позивачем копії рішення №6/417 від 13.02.1996 року виконавчого комітету Леб`язької сільської ради народних депутатів Чугуївського району Харківської області вбачається, що ОСОБА_3 , який проживає в АДРЕСА_2 , передано безоплатно в приватну власність земельну ділянку 0,23 га по АДРЕСА_2 для будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських побудов. Зобов`язано ОСОБА_3 оформити в госпрозрахунковому земельно-кадастровому бюро державний акт на право приватної власності.

З відповіді Комунального підприємства «Чугуївське міжміське бюро технічної інвентаризації» від 09.07.2025 за № 1177 ( на запит нотаріальної контори) вбачається, що згідно з реєстраційними матеріалами Бюро право власності станом на 31.12.2012 р. на житловий будинок АДРЕСА_1 , не зареєстроване.

Згідно копії технічного паспорту на будинок садибного типу з господарськими будівлями та спорудами по АДРЕСА_1 , виготовленого суб`єктом господарювання «ІНЖЕНЕР» КП «Чугуївське міжміське БТІ» на замовлення позивача ОСОБА_1 ,період спорудження конструкцій житлового будинку з з 1968 до 1975 рр.

З довідки (витяг з погосподарської книги) за підписом старости Леб`язького старостинського округу Пролісненської селищної ради Чугуївського району Харківської області за №с-77/01-02-25 від 16.07.2025 року вбачається, що номер об`єкта ПГО 01-0659-1 впогосподарській книзі №11 відкритий на гр. ОСОБА_1 . Адреса: АДРЕСА_1 . Характеристика житлової площі: загальна площа -60,2 кв.м, житлова - 35,3 кв.м. В будинку кімнат -2, є (немає )зручностей: електроенергія, природний газ. Всього проживає 1 особа: ОСОБА_1 - голова д/г. Земельна ділянка 0,2300 га.

Відповідно до п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008р. № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» саме у разі неможливості нотаріуса оформити право на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження. Потреба такого способу захисту права власності, як пред`явлення позову про його визнання, виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється (п. 37 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014р. № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав».

З урахуванням положень статті 392 ЦК України власник майна має право пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Виходячи зі змісту наведених норм права, потреба в такому способі захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника не підтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або ними оспорюється.

Відповідно до статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Відповідно до ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У пунктах 23, 24 постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 30.05.2008р. «Про судову практику у справах про спадкування» роз`яснено, що свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

За приписами ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою.

Статтею 1216 ЦК України передбачено, що спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст.1217 ЦК України).

Згідно до ст.1218 ЦК України, до складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини (ст.1223 ЦК України).

Частиною 1 ст.1268 ЦК України передбачено, що спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Згідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Відповідно до ч.1 ст. 1270 ЦК України, для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Також згідно ст. 4 ч. 1 п. 1 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» обов`язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право власності на нерухоме майно.

Так, до 01 січня 2013 року державну реєстрацію права власності в Реєстрі прав власності на нерухоме майно здійснювали реєстратори бюро технічної інвентаризації. 3 01 січня 2013 року, згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень», встановлено необхідність державної реєстрації права власності на нерухоме майно та запроваджено ведення Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію речових прав, які виникли до 01.01.2013 року та не були зареєстровані відповідно до законодавства, яке діяло на час їх виникнення.

Однак всупереч вимогам законодавства державна реєстрація права власності на домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 , за батьками позивача здійснена не була, оскільки вони за життя не зверталась раніше до відповідного органу із заявою про реєстрацію виниклого права власності на вказаний житловий будинок та належного оформлення документів.

Виникнення права власності у батьків позивача регулювалось зокрема положеннями ЦК УРСР 1963 року, Законом України «Про власність», Законом України від 07 грудня 1990 року № 553-ХІІ «Про місцеві Ради народних депутатів та місцеве і регіональне самоврядування», Законом України від 25 грудня 1974 року «Про державний нотаріат», постановою Ради Міністрів Української РСР від 11 березня 1985 року № 105 «Про порядок обліку житлового фонду в Українській РСР», Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 13 квітня 1979 року за № 112/5, Вказівками по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затвердженими Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24-26, Інструкцією про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР від 31 січня 1966 року, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР, затвердженою наказом Міністра юстиції Української РСР від 31 жовтня 1975 року № 45/5, Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих, затвердженою наказом Міністра юстиції УРСР від 19 січня 1976 року № 1/5.

За змістом п. 62 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій державними нотаріальними конторами Української РСР підтвердженням приналежності будинку, який знаходиться в сільському населеному пункті, можуть бути відповідні довідки виконавчого комітету сільської Ради депутатів трудящих, які видавалися в тому числі і на підставі записів у погосподарських книгах.

Додатками № 32 та № 33 до Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій виконавчими комітетами міських, селищних, сільських Рад депутатів трудящих було затверджено зразки довідок про право власності колгоспного (селянського) двору на жилий будинок та про право власності робітника чи службовця на жилий будинок.

За змістом зазначених нормативних актів виникнення права власності на житлові будинки, споруди не залежало від державної реєстрації цього права. До компетенції виконкомів місцевих рад відносилось також питання узаконення цих будівель та внесення записів про право власності на будинки за громадянами у погосподарські книги місцевих рад.

Погосподарські книги є особливою формою статистичного обліку, що здійснюється в Україні (УРСР) із 1979 року. В погосподарських книгах при визначенні року побудування зазначається рік введення в експлуатацію будинку.

На виконання постанови Ради Міністрів УРСР від 11 березня 1985 року № 105 у 1985-1988 роках сільськими, селищними, районними радами народних депутатів ухвалювалось рішення щодо оформлення права власності та реєстрації будинків у бюро технічної інвентаризації за даними погосподарських книг сільських, селищних рад із додатками списків громадян, яким ці будинки належали.

Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року, яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу України від 13 грудня 1995 року № 56, передбачала обов`язкову реєстрацію (інвентаризацію) будинків і домоволодінь у межах міст і селищ (п. 4 Інструкції), в тому числі й на підставі записів у погосподарських книгах (п. 20 Інструкції).

Тобто записи у погосподарських книгах визнавались в якості актів органів влади (публічних актів), що підтверджують право приватної власності.

Самі записи у погосподарських книгах визнаються Верховним Судом як акти органів влади (публічні акти), що підтверджують право приватної власності (постанова від 18 грудня 2013 року у справі № 6-137цс13 та постанова Верховного Суду від 06 листопада 2019 року у справі № 559/375/16-ц).

Проте, ОСОБА_1 не надано належних і допустимих доказів здійснення батьками позивача за життя дій по реєстрації в установленому порядку житлового будинку за адресою: АДРЕСА_1 , як у по господарській книзі с. Леб`яже, так і в Чугуївському МБТІ.

За таких обставин суд вважає, що позивачем не доведено набуття його батьками права власності на вказане домоволодіння, тому відповідно до приписів ст.1218 ЦК України зазначений об`єкт нерухомості не входить до складу спадщини.

Ураховуючи викладене, суд вважає що у задоволенні позову ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до копії посвідчення серії НОМЕР_4 , виданого 31.08.2022 року Управлінням соціального захисту населення Чугуївської РВА Харківської області ОСОБА_1 є інвалідом 2-ї групи і має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни, інвалідів війни. Вказане є підставою відповідно до п.9 ст. 5 Закону України «Про судовий збір» для звільнення позивача від сплати судового збору за подання цього позову до суду. Тому відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати компенсуються за рахунок держави.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 76-82, 89, 141, 259, 263-265,354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1 в особі представника адвоката Чепенка Олега Івановича до Чкаловської об`єднаної селищної територіальної громади Чугуївського району Харківської області в особі Чкаловської селищної військової адміністрації, третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області про визнання права власності в порядку спадкування за законом на домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частини рішення або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи - з моменту складення повного тексту рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , РНОКПП НОМЕР_5 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .

Представник позивача: адвокат Чепенко Олег Іванович, РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: 61038, м. Харків, вул.. Автострадна набнонжна, буд.21, літ.А, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_9

Відповідач: Чкаловська об`єднана селищна територіальна громада Чугуївського району Харківської області в особі Чкаловської селищної військової адміністрації, ЄДРПОУ 41060710, місцезнаходження: 63544, Харківська область, Чугуївський район, с. Пролісне, вул.. Свободи, буд.1.

Третя особа: Чугуївська державна нотаріальна контора Харківської області, ЄДРПОУ 02893551, адреса: 63503, Харківська область, м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд.44.

Суддя І.В. Карімов