Решение № 140750361, 15.10.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/7620/26

№ провадження 2-а/646/38/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 жовтня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

в складі: головуючого судді Литвинова А.В.

при секретарі Білецькій А.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі,

ВСТАНОВИВ :

Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з адміністративним позовом та просить визнати протиправною та скасувати постанову у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №7355317 від 11.06.2026, винесену поліцейським ВП №2 Самбірського районного відділу поліції ГУ НП у Львівській області інспектором Ковальчук О.Я., закрити провадження у справі за відсутністю в діях позивача складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.06.2026 інспектор відділення поліції № 2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальчук О.Я. виніс постанову серії ЕНА №7355317. Згідно з нею, 11.06.2026 о 14:19 у с. Бісковичі на вул. Центральній, 2 водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем TGX 18.440, д.н.з. НОМЕР_1 , не виконав вимогу дорожнього знака 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено». Цим він, за твердженням інспектора, порушив п. 8.4.6 ПДР і вчинив правопорушення за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Накладено штраф 340 грн. Позивач вказує, що він зупинив транспортний засіб перед знаком 2.2, оскільки сидів у кабіні на значній висоті. Огляд дозволяв йому переконатися в безпеці маневру, і лише після цього він продовжив рух. Інспектор не зазначив у постанові, з якої вулиці на яку здійснювався рух. Схему розташування знака і транспортного засобу не складено. Інспектор розглянув справу на місці зупинки і не дозволив залучити адвоката, хоча позивач просив відкласти розгляд для цього. Постанову складено на підставі суб`єктивної думки інспектора, без належних доказів, зокрема без відеофіксації нагрудних камер.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 17.07.2026 було відкрито провадження у справі та призначено її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Відповідач про час та місце розгляду справи повідомленим належним чином, не з`явився в судове засідання, відзив на позовну заяву у встановлений судом строк не подав, заперечень щодо позовних вимог не заявив.

Відповідно до ст. 205 КАС України неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що постановою серії ЕНА №7355317 від 11.06.2026 ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 у виді штрафу в розмірі 340 грн. за те, що він 11.06.2026 о 14:19 год. по вул. Центральній, 2 с. Бісковичі не виконав вимогу дорожнього знаку 2.2 проїзд без зупинки заборонений, чим порушив вимоги п. 8.4 б ПДР, що є адміністративним правопорушенням, передбачене ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Відповідно до частини 1 статті 122 КУпАП, зокрема порушення правил зупинки, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

У відповідності до п.1.3 ПДР, учасники дорожнього руху зобов`язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими.

Згідно п.1.10 ПДР, зупинка - це припинення руху транспортного засобу на час до 5 хвилин або більше, якщо це необхідно для посадки (висадки) пасажирів чи завантаження (розвантаження) вантажу, виконання вимог цих Правил (надання переваги в русі, виконання вимог регулювальника, сигналів світлофорів тощо);

Відповідно до п. 8.1 ПДР України, регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками.

Згідно з пунктом 8.4 «б», знаки пріоритету встановлюють черговість проїзду перехресть, перехрещень проїзних частин або вузьких ділянок дороги.

Згідно п. 2.2. розділу «33 Дорожні знаки» ПДР України визначено «знаки пріоритету», зокрема до яких відноситься дорожній знак «Проїзд без зупинки заборонено». Забороняється проїзд без зупинки перед розміткою 1.12 (стоп-лінія), а у разі, коли вона відсутня, перед знаком. Необхідно дати дорогу транспортним засобам, що рухаються дорогою, яка перетинається, а за наявності таблички 7.8 - транспортним засобам, що рухаються головною дорогою, а також праворуч рівнозначною дорогою.

Частиною 1 ст. 122 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками.

Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

При цьому, сама по собі постанова поліцейського не може бути доказом вчинення адміністративного правопорушення, так як у вказаній постанові міститься лише описання правопорушення. Постанова про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за своєю правовою природою є рішенням суб`єкта владних повноважень щодо наслідків розгляду зафіксованого правопорушення, якому передує фіксування цього правопорушення.

Згідно ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Тобто, в адміністративних справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень встановлена презумпція його вини. Обов`язок доказування правомірності рішення покладено на суб`єкта владних повноважень, обов`язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів.

Згідно із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до ч. 1-3 ст. 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.

За таких обставин, враховуючи відсутність доказів, які підтверджують наявність події і складу адміністративного правопорушення, а також те, що відповідачем не були вжиті заходи щодо повного, всебічного і об`єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 62 Конституції України вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.

Судом встановлено, що відповідач не подав до суду відзив на позовну заяву. Доказів правомірності постанови відповідач до суду не надав. У справі немає відеозапису з нагрудних камер поліцейських, показань свідків чи схеми місця події. Єдиним доказом є сама постанова, яка містить лише загальне формулювання «не виконав вимогу дорожнього знака 2.2» без опису конкретних дій водія.

У постанові не вказано, з якої вулиці на яку здійснювався рух і де саме розташований знак щодо транспортного засобу.

Позивач заперечує вчинення ним правопорушення, оскільки правила безпеки дорожнього руху ним не були порушені.

Суд враховує також принцип обґрунтованості рішень суб`єкта владних повноважень, який вимагає врахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Відповідач покладений на нього обов`язок не виконав - не надав суду належних доказів, які б підтверджували правомірність його рішення.

Таким чином, відповідачем не доведено та не підтверджено належними доказами факту вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП, та як наслідок, не доведено факту порушення позивачем правил дорожнього руху.

Отже, суд приходить до висновку, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 9, 72-76, 77, 139, 243, 246, 250, 286 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення у сфері дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі задовольнити.

Скасувати постанову серії ЕНА №7355317 від 11.06.2026 року про накладання адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП винесеної інспектором відділення поліції №2 (м. Турка) Самбірського районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Ковальчук Оксаною Ярославівною.

Стягнути з Головного управління Національної поліції у Львівській області (місцезнаходження: 79000, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, буд. 3, код ЄДРПОУ 40108833) на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) грн 60 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя: А.В. Литвинов