Решение № 140749749, 12.10.2026, Берестинський районний суд Харківської області (до 25.04.2025 - Красноградський районний суд Харківської області)

Справа № 626/1811/26

Провадження № 2/626/1224/2026

РІШЕННЯ

Іменем України

12.10.2026 року м. Берестин

Берестинський районний суд Харківської області

в складі: головуючої - судді Рибальченко І.Г.

за участі секретаря Скачко Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

До Берестинського районного суду Харківської області звернулося ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 13497-08/2024 від 11.08.2024 року в розмірі 20300,00 грн. та понесених судових витрат по справі.

В обґрунтування позову зазначено, що 11.08.2024 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 13497-08/2024, відповідно до умов якого відповідачу надано грошові кошти (фінансовий кредит) у розмірі 7 000,00 грн. ТОВ "Стар Файненс Груп" свої зобов`язання перед відповідачем виконав у повному обсязі, надавши йому, відповідно до п.1.1. Кредитного договору кредитні кошти. В свою чергу позичальник свої зобов`язання перед позичкодавцем не виконав.

24.02.2025 року між ТОВ "Стар Файненс Груп" та Товариством з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", відповідно до законодавства України, було укладено Договір відступлення прав вимоги №24022025. Відповідно до умов даного договору, та у відповідності до ст. 512 ЦК України позивач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ "Стар Файненс Груп", в тому числі і до відповідача за кредитним договором, у зв`язку з чим позивачем відповідачу було направлено відповідну претензію.

Заборгованість ОСОБА_1 за даним кредитним договором становить 20300,00 грн, з яких: 7000,00 грн прострочена заборгованість за сумою кредиту, 3150,00 грн прострочена заборгованість за відсотками, 10150,00 грн заборгованість за штрафом.

На даний час відповідач продовжує ухилятись від виконання зобов`язання і не погашає заборгованість за Договором, що є порушенням законних прав та інтересів ТОВ "ФК "Кредит-Капітал".

Від ОСОБА_1 надійшов відзив, в якому він позовні вимоги ТОВ "ФК "Кредит-Капітал" не визнав, в задоволенні позову просив відмовити. Не погоджуються з нарахованими відсотками за кредитом, оскільки процентна ставка зазначена в кредитних договорах суперечить ЗУ "Про споживче кредитування" та умовам кредитного договору, заперечував нарахування штрафу, а також заявлений розмір витрат на правову допомогу, який є на його думку завищеним.

В судове засідання представник позивача не з`явився, однак подав до суду письмове клопотання про розгляд справи у відсутності представника позивача, заявлені позовні вимоги повністю підтримує та просить суд їх задовольнити, не заперечує проти винесення заочного рішення по справі. Відповідач у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином.

Враховуючи неявку в судове засідання усіх учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, встановивши фактичні обставини та оцінивши надані докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

Як встановлено судом, 11.08.2024 між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №13497-08/2024. Договір підписано шляхом накладання електронного цифрового підпису у формі одноразового ідентифікатора W236. Кредитодавець зобов`язався надати позичальнику кредит, а остання зобов`язалась повернути його та сплатити відсотки за користування ним (п.1.1. договору): сторони погодили суму кредиту 7000,00 грн. (п.1.1); строк кредитування 120 днів (п.1.2); дата повернення кредиту 08.12.2024; денна процентна ставка становить 1,5% (п.1.4.1).

До кредитного договору сторони підписали графік платежів, паспорт споживчого кредиту відповідно до якого сторони погодили суму кредиту 7000,00 грн.; строк кредитування 120 днів; тип процентної ставки фіксована проценти за користування кредитом 1,5% в день.

Окрім того, між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ОСОБА_1 було підписано паспорт споживчого кредиту, де узгоджені всі умови, зокрема сума кредиту, строк, мета, проценти.

ТОВ "Стар Файнен Груп" надано довідку про ідентифікацію особи, якою підтверджується, ідентифікація ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та Заявку-анкету, де погоджені всі умови договору про надання споживчого кредиту, процес оформлення та розгляду заяви.

Як вбачається з довідки ТОВ "Універсальні платіжні рішення" №3426_260217115805 від 17.02.2026, 11.08.2024 було перерахувало ОСОБА_1 на картку № НОМЕР_2 грошові кошти в розмірі 7000,00 грн.

На виконання ухвали Берестинського районного суд Харківської області АТ "Універсал Банк" надано інформацію про те, що за період з 11.08.2024 по 16.08.2024 на платіжну картку № НОМЕР_2 , яка належить ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) було зараховано платіж на суму 7000,00 грн.

24.02.2025 між ТОВ "Стар Файненс Груп" та ТОВ ФК "Кредит-Капітал" укладено договір факторингу №24022025, відповідно до якого відбулося відступлення прав вимоги до відповідача.

Відповідно до Витягу з Реєстру боржників відступлення права вимоги та ТОВ "ФК Кредит-Капітал" отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які є боржниками ТОВ "Стар Файненс Груп", включно і до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №13497-08/2024 від 11.08.2024.

Згідно наданого позивачем розрахунку заборгованость ОСОБА_1 за договором №13497-08/2024 від 11.08.2024 склала 20300,00 грн., з яких:

- 7000,00грн. - залишок заборгованості за сумою кредиту;

- 3150,00 грн. залишок заборгованості за сумою відсотків;

- 10150,00 грн.- заборгованість за штрафом.

Таким чином, ТОВ ФК "кредит- Капітал" наділений правом грошової вимоги до відповідача.

Згідно з частиною 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Частиною 1 статті 205 ЦК України визначено правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Згідно з частиною 1 статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Відповідно до вимог статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно частини 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Відповідно до статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно- телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі (пункт 5 частини 1 статті 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Частиною 12 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" визначено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Згідно з пунктом 2 частини 1 статті 12 Закону України "Про електронну комерцію" якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 статті 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно із частиною 2 статті 1050 ЦК України, у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов та обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів.

Згідно зі статтею 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 612 ЦКУкраїни, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошових зобов`язань (стаття 625 ЦК України).

Згідно ч.1 ст.512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ч.1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Згідно приписів ст.ст. 514 та 516 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідач своїх зобов`язань за кредитним договором не виконав, внаслідок чого має заборгованість. Позивач набув право грошової вимоги до відповідача за вказаним договором на підставі договору факторингу.

ОСОБА_1 отримав кредитні кошти, користувався ними, що підтверджується розрахунком заборгованості, тому і підлягає стягненню з нього на користь кредитора в заявленому розмірі.

Щодо відсотків за користування кредитними коштами суд виходить з наступного.

22 листопада 2023 року прийнято Закон України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" № 3498-ІХ (набрав чинності 24.12.2023), яким внесено зміни до ч. 5 ст. 8 Закону України "Про споживче кредитування" та доповнено пунктом 17 розділ IV Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про споживче кредитування".

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону, максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, згідно п. 17 розділ IV Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про споживче кредитування", тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг", установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: - протягом перших 120 днів - 2,5 %; - протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, як слідує з вищевказаних змін у законодавстві, що регулює питання споживчого кредитування, починаючи: - з 24.12.2023 денна ставка має бути не більше 2,5%, - з 23.04.2024 - денна ставка не більше 1,5%, - з 21.08.2024 - денна ставка не більше 1%.

Керуючись вимогами Закону України "Про споживче кредитування", суд, провівши власний розрахунок заборгованості по процентам за користування кредитом ОСОБА_1 , відмічає наступне.

З матеріалів справи слідує, що відповідач отримав кредитні кошти 11.08.2024 року, 09.09.2024 року, 09.10.2024 року та 08.11.2024 року сплатив в рахунок погашення відсотків за кредитом по 3150,00 грн. (загальна сума сплачених відсотків- 9450,00 грн).

Отже, згідно вимог ЗУ "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" денна ставка відсотків починаючи з 23.04.2024 року - має становити не більше 1,5%. Отже, за період з 11.08.2024 року по 20.08.2024 року розмір процентів становить 1050,00 грн (7000,00 грн. х 1,5% х 10 днів за період з 11.08.2024 року по 20.08.2024 року).

Також, починаючи з 21.08.2024 - денна процента ставка має становити не більше 1%, а тому за період з 21.08.2024 по 08.12.2024 розмір процентів, які підлягають стягненню з відповідача становить 7700,00 грн (7000,00 грн х 1% х 110 дні за період з 21.08.2024 року по 08.12.2024 року).

Отже, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №13497-08/2024 від 11.08.2024 р. становить 15750,00 грн., де 7000,00 грн.- заборгованість за тілом кредиту, 8750,00 грн. заборгованість за відсотками. Однак як вбачається з наданого позивачем розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 було внесено 9450,00 грн. в рахунок погашення заборгованості за відсотками, які суд зараховує на погашення заборгованості за відсотками, що складає 8750,00грн., а залишок суми, 700,00 грн., зараховує в рахунок погашення тіла кредиту. Відтак розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №13497-08/2024 від 11.08.2024, яка підлагає до стягнення складає 6300,00 грн.(тобто тіло кредиту).

Що стосується стягнення заборгованості за штрафом у розмірі 10150,00 грн., то до задоволення вона не підлягає, оскільки відповідно до Указу Президента України за № 64/2022 від 24 лютого 2022 року "Про введення воєнного стану в Україні" у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" постановлено ввести в Україні воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який було в подальшому неодноразово пролонговано відповідними Указом Президента України по теперішній час.

Відповідно пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Отже, в задоволенні вимог в частині стягнення з відповідача заборгованості за штрафом у розмірі 10150,00 грн. слід відмовити.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Як передбачено у статті 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Витрати на професійну правничу допомогу відносяться до витрат, пов`язаних з розглядом справи (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України) та становлять одну із складових судових витрат (частина перша статті 133 ЦПК України).

Відповідно до частини п`ятої статті 135 ЦПК України сума забезпечення витрат на професійну правничу допомогу визначається судом з урахуванням приписів частини четвертої статті 137, частини сьомої статті 139 та частини третьої статті 141 цього Кодексу, а також їх документального обґрунтування.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: (1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; (2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Приписами частини першої статті 26 Закону України від 05.07.2012 № 5076-VI "Про адвокатуру та адвокатську діяльність") визначено, що адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Згідно зі статтею 30 Закону № 5076-VІ гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини п`ята та шоста статті 137 ЦПК України).

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою сьомою, дев`ятою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.

Суд зазначає, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява № 19336/04).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Так відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Таким чином при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року між ТОВ "ФК"Кредит-Капітал" в особі директора Ломідзе Д.В. та АО "Апологет" укладений Договір про надання правничої допомоги № 0107 (далі Договір). Відповідно до детального опису наданих послуг до акту №1315 від 11.05.2026, акту №1315 від 11.05.2026 вбачається, що вартість витрат на надання професійної правничої допомоги складає 8000 гривень.

З огляду на те, що позовні вимоги задоволені частково, на підставі п. 3 ч. 2 ст. 141 ЦПК України витрати з надання професійної правничої допомоги підлягають розподілу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 2482,76 грн.

Разом з тим, оцінюючи обґрунтованість заяви представника відповідача в контексті положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України, тобто щодо співмірності витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт, а також часом, об`єктивно необхідним на їх виконання, з огляду на визначені практикою ЄСПЛ критерії, суд доходить висновку, що заявлена позивачем сума в розмірі 8000 грн є необґрунтованою, оскільки не відповідає критеріям співмірності заявленої до стягнення суми витрат на професійну правову допомогу позивача з реальним обсягом такої допомоги, часом, витраченим на надання таких послуг, та критерію реальності таких витрат.

Беручи до уваги категорію і складність справи, суму заявлених вимог, зважаючи, що справа є малозначною, розглянута судом у спрощеному позовному провадженні, враховуючи конкретні обставини справи, висновок суду про часткову обґрунтованість позовних вимог, обсяг підтверджених робіт, виконаних адвокатом, їх необхідність та доцільність, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд доходить висновку, що стягненню з відповідача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 2000,00 грн.

На підставіст. 141 ЦПК України, оскільки судом позов задоволений частково, стягненню з відповідача на користь позивача підлягають понесені судові витрати зі сплати судового збору пропорційно до задоволених позовних вимог в розмірі 826,26 грн.

Керуючись ст.ст. 4, 12, 15,16, 141, 268, 280-289 ЦПК України; ст.ст. 512, 526, 612, 625, 629, 1048-1050, 1054 ЦК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , який зареєстрований в АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал" (код ЄДРПОУ 35234236, 79018 м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1 28 корпус, 3 поверх) суму заборгованості: за Кредитним договором №13497-08/2024 від 11.08.2024 року в розмірі 6300 (шість тисяч триста) гривень 00 коп., витрати по сплаті судового збору в розмірі 826 (вісімсот двадцять шість) гривень 26 коп. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 коп., а всього 9126 (дев`ять тисяч сто двадцять шість ) гривень 26 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя

Берестинського районного суду І.Г.Рибальченко