Решение № 140748571, 19.10.2026, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

8-й під`їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

________________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" жовтня 2026 р.м. ХарківСправа № 922/2523/22 (922/2800/26)

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Міньковського С.В.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовомОСОБА_1доПриватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"простягнення коштів в межах справи про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод"без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа ОСОБА_1 звернулась до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" про стягнення остаточного розрахунку при звільненні в розмірі 63645,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачка працювала у відповідача з 25.09.1987 на посаді техніком-конструктором у відділі головного механіка, з 07.11.2016 на посаді налагоджувальника автоматичних ліній та агрегатних верстатів 4 розряду в шліфувально-збиральному виробництві відповідача і була звільнена за власним бажанням у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України - 18.03.2026. При звільнені позивачки відповідачем не був проведений остаточний розрахунок, а також не повідомлені про нараховані суми, які належать виплаті при звільненні, разом із позовною заявою, позивачка подала заяву про витребування у відповідача довідки про розмір середньоденної заробітної плати ОСОБА_1 на день звільнення, про заборгованість по заробітній платі, остаточний рахунок при звільненні позивачки, та розмір вихідної допомоги при звільненні.

В провадженні Господарського суду Харківської області у складі судді Міньковського С.В. перебуває справа про банкрутство Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод".

Відповідно до ч. 2 статті 7 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, в межах цієї справи вирішує всі майнові спори, стороною в яких є боржник.

Враховуючи вищевикладене, відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.08.2026 позовна заява в межах справи про банкрутство (вхідний номер 2800/26 від 06.08.2026) передана на розгляд судді Міньковському С.В.

Ухвалою суду від 10.08.2026 позовну заяву залишено без руху.

18.08.2026 до суду від позивачки надійшла позовна заява уточнена, що за своєю правовою природою є заявою про усунення недоліків.

Ухвалою від 19.08.2026 господарський суд прийняв позовну заяви до розгляду; відкрив провадження у справі №№922/2523/22 (922/2800/26); постановив розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи; встановив відповідачу згідно зі ст. 250, 251 ГПК України строк 15 календарних днів з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження з доказами їхнього надсилання (надання) позивачу.

Цією ж ухвалою суд встановив позивачу згідно зі ст. 251 ГПК України строк 5 календарних днів з дня отримання відзиву для подання до суду відповіді на відзив з доказами її надсилання (надання) відповідачу та заяви із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідач надав відзив на позовну заяву, в якому з позовними вимогами погоджується повністю.

ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ ТА ВИСНОВОК СУДУ.

Дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно перевіривши матеріали справи та надані докази, суд встановив наступне.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 з 25.09.1987 працювала на ПрАТ "Харківський підшипниковий завод" на посаді на посаді техніком-конструктором у відділі головного механіка та 18.03.2026 р. її було звільнено у зв`язку з виходом на пенсію на підставі ст. 38 КЗпП України за власним бажанням, що підтверджується даними трудової книжки.

Позивач зазначає, що за час роботи позивача, відповідач нерегулярно виплачував їй заробітну плату, а з вересня 2025 року заробітна плата взагалі не виплачувалась, у зв`язку з чим утворилась значна заборгованість по заробітній платі. Разом із тим, остаточний розрахунок з позивачкою не здійснено.

Відповідачем надана довідка №21/08/26-1 від 21.08.2026 р. відповідно до якої, вбачається, що станом на день звільнення ОСОБА_1 заборгованість по заробітній платі складала 63648,17 грн, у тому числі 30621,02 грн - компенсація невикористаних відпусток, 10506, 50 грн - вихідна допомога при виході на пенсію, яка станом на 21.08.2026 виплачена не була.

Згідно ст. 43 Конституції України, кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Статтею 94 КЗпП України передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу.

Так, згідно статті 3 Кодексу законів про працю України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників, які перебувають у трудових відносинах, на підставі трудового договору з підприємствами, установами, організаціями усіх форм власності та господарювання, а також з окремими громадянами у сфері державного і договірного регулювання оплати праці, визначено Законом України "Про оплату праці".

Відповідно до ч. 1 ст. 115 КЗпП України та ст. 24 Закону України "Про оплату праці", заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів.

За приписами ч.1 ст. 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов`язаний у день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в ст.116 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Як встановлено судом, відповідач при звільненні ОСОБА_1 за період роботи не здійснив виплату всіх сум, що належать їй від підприємства.

Відповідно до ч. 4 статті 191 ГПК України у разі визнання відповідачем позову, суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Відповідач в даній справі визнає заборгованість по заробітній платі в повному обсязі в сумі 63648,17 грн, у тому числі 30621,02 грн - компенсація невикористаної відпутски 10506,50 грн - вихідна допомога при виході на пенсію, та надає довідку на підтвердження заборгованості підприємства перед позивачем.

З урахуванням вищевикладеного, суд вважає позовні вимоги позивача про стягнення заборгованості по заробітній платі обґрунтованими та таким, що підлягають задоволенню в сумі 63648,17 грн, у тому числі 30621,02 грн - компенсація невикористаної відпустки, 10506,50 грн - вихідна допомога при виході на пенсію.

Згідно з п. 1 ч. 1 статті 5 Закону України "Про судовий збір", від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі.

Відповідно до ч. 2 статті 129 ГПК України судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору.

Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення заробітної плати, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача в дохід бюджету судовий збір у розмірі 3328,00 грн.

Керуючись статтями 1-5, 10, 11, 12, 13, 14, 74-78, 86, 129, 232, 233, 238, 240, 241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) 63648,17 грн заробітної плати (у тому числі 30621,02 грн - компенсація невикористаної відпустки, 10506,50 грн - вихідна допомога при виході на пенсію), без вирахування з цієї суми податків та обов`язкових платежів при її виплаті за період з вересня 2021 р. по січень 2022 р., березень 2022 р., березень 2026 р. Всього 63648,17 грн.

3. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Харківський підшипниковий завод" (61089, м. Харків, пр. Індустріальний, 3, код ЄДРПОУ 05808853) в дохід державного бюджету України (одержувач коштів: Головне управління казначейства у м. Києві, код ЄДРПОУ 37993783, рахунок UA908999980313111256000026001, банк одержувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету 22030106) 3328,00 грн судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

4. Рішення направити позивачу, відповідачу.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення відповідно до статей 256, 257 ГПК України та з урахуванням п.п. 17.5 п.17 Перехідних положень Кодексу.

Повне рішення складено "19" жовтня 2026 р.

СуддяС.В. Міньковський