Постановление суда № 140748478, 16.10.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

16.10.2026м. СумиСправа № 920/773/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення, викладене у п. 3 відзиву на позов, та матеріали справи № 920/773/26

за позовом Сумського обласного центру зайнятості (майдан Незалежності, буд. 3-1,

м. Суми, Сумська область, 40030, код ЄДРПОУ 03491406)

до відповідача: ОСОБА_1 (

АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 )

за участю третьої особи, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України»

(вул. Госпітальна, 12Г, м. Київ, 01001, код ЄДРПОУ 00032129)

про стягнення 95 609 грн 97 коп.,

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Сумської області від 31.08.2026 по справі №920/773/26 позов задоволено повністю; стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на рахунок Акціонерного товариства «Ощадбанк» (отримувач: АТ «Ощадбанк», код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ощадбанк», рахунок отримувача: НОМЕР_2 ); стягувач: Сумський обласний центр зайнятості (майдан Незалежності, 3-1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03491406) різницю між сумою отриманого мікрогранту та фактично сплаченими на дату розірвання договору мікрогранту податками та зборами, єдиним внеском на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, сплаченим за працевлаштованих згідно з цим Порядком працівників та/або за себе для отримувачів, зареєстрованих у встановленому законодавством порядку як фізичні особи-підприємці у сумі 95 609 (дев`яносто п`ять тисяч шістсот дев`ять) грн 97 коп.; стягнуто з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь Сумського обласного центру зайнятості (40000, м. Суми, майдан Незалежності, 3-1, код ЄДРПОУ 03491406, Державна казначейська служба України м. Київ, IBAN №UA778201720355419111700706385, МФО 820172) сплачений судовий збір у сумі 2 662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) грн 40 коп.

Так, судом встановлено, що в пункті 3 відзиву (вх.№3300) на позовну заяву відповідачем заявлено клопотання (вх.№3964) про розстрочення виконання рішення у справі №920/773/26, відповідно до змісту якого відповідач просить суд у разі задоволення позовних вимог Сумського обласного центру зайнятості розстрочити виконання рішення суду строком на 12 місяців рівними щомісячними платежами, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням законної сили.

Ухвалою суду від 31.08.2026 прийнято клопотання ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення, викладене у п. 3 відзиву на позов, по справі №920/773/26 до розгляду; призначено розгляд клопотання ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення, викладене у п. 3 відзиву на позов, по справі №920/773/26 на 25.09.2026, справа буде розглянута без проведення судового засідання.

Розгляд справи 25.09.2026 не відбувся в зв`язку з перебуванням судді Заєць С.В. у відпустці з 22.09.2026 по 25.09.2026.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до акту Господарського суду Сумської області від 12.10.2026 у справі №920/773/26, 26.09.2026 близько 12:00 з території рф завдано авіаудару (попередньо 2 ФАБ) по території міста Суми. Внаслідок влучання пошкоджено будівлю Господарського суду Сумської області. За цим фактом 26.09.2026 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні №22026200000000573 за ч. 2 ст. 438 КК України.

Господарський суд Сумської області відновив роботу 12.10.2026.

12.10.2026 Господарським судом Сумської області видано накази про примусове виконання рішення по справі №920/773/26.

Ухвалою суду від 12.10.2026 призначено розгляд клопотання ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення, викладене у п. 3 відзиву на позов, по справі №920/773/26 на 16.10.2026; справа буде розглянута без проведення судового засідання.

Розглянувши клопотання ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення у справі №920/773/26, викладене у п. 3 відзиву на позов, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до наступних висновків.

Відповідно до заявленого клопотання (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення, відповідач просить суд розстрочити виконання рішення у справі № 920/773/26 строком на 12 місяців рівними щомісячними платежами, починаючи з місяця, наступного за місяцем набрання рішенням законної сили.

В обґрунтування поданого клопотання заявник вказує, що сума стягнення за вказаним рішення суду є досить значною, а її одноразова сплата створить надмірне фінансове навантаження для відповідача та його сім`ї, зокрема з урахуванням наявності двох малолітніх дітей, проходження дружиною військової служби, статусу учасника бойових дій відповідача, статусу учасника бойових дій дружини відповідача, поточних кредитних зобов`язань та умов воєнного стану в Україні.

Сумський обласний центр зайнятості, зі свого боку, у відповіді (вх.№33636 від 23.06.2026) на відзив заперечує щодо можливості розстрочення виконання рішення суду, вказуючи на необґрунтованість доводів відповідача, наведених у клопотанні.

У відповідності до ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Положеннями ч. 4 ст. 11 ГПК України передбачено, що суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини допускає, що затримки у виконанні рішення можуть бути обґрунтовані за окремих обставин, проте державні органи не можуть довільно посилатись на відсутність коштів як на вибачення за невиплату боргу за рішенням, а затримки не можуть бути такими, що зводять нанівець право, що захищається п. 1 ст. 6 Конвенції (§24 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Бакай та інші проти України» від 09.11.2004).

Одночасно держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці (рішення у справі «Фуклев проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чіжов проти України» (заява № 6962/02) зазначено, що позитивним обов`язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів ужити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантій, які закріплені у статті 6 Конвенції.

Отже, питання про відстрочення або розстрочення виконання рішення суду повинно вирішуватися із дотриманням балансу інтересів сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, а тому повинні досліджуватися та оцінюватися доводи та заперечення як позивача, так і відповідача.

Така ж правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19 та від 03.09.2020 у справі № 905/30/16.

За приписами ст. 331 ГПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочення та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови (ч.5 ст. 331 ГПК України).

З аналізу процесуальних норм, які регулюють питання можливості надання відстрочки та розстрочки виконання рішення суду випливає, що законодавець у будь-якому випадку пов`язує розстрочку виконання судового рішення в судовому порядку з об`єктивними, непереборними, тобто виключними обставинами, що ускладнюють або виключають виконання рішення. Визначальним фактором є винятковість цих випадків та їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Постановою Вищого Господарського Суду України від 18.09.2013 у справі № 5016/2861/2012(9/88) встановлено, що господарському суду надано право при наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення або роблять його виконання неможливим, за заявою сторони надавати відстрочку або розстрочку виконання рішення у виняткових випадках. Відповідно до пункту 7.2 зазначеної постанови пленуму Вищого господарського суду України, підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом.

В силу наведених приписів процесуального законодавства та правової позиції Верховного Суду України, підставою для розстрочки виконання рішення, можуть бути конкретні обставини, що істотно ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення у визначений строк. Тобто, розстрочення виконання судового рішення, пов`язано з об`єктивними, непереборними - виключними обставинами, котрі ускладнюють його вчасне виконання. Визначальним фактором, є не тільки винятковість цих випадків, а й їх об`єктивний вплив на виконання судового рішення.

Господарським процесуальним кодексом України не визначено переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнення його виконання, у зв`язку з чим суд оцінює докази, то підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 86 вказаного Кодексу, і за наявності обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, господарський суд має право розстрочити виконання судового рішення.

Господарський суд повинен враховувати матеріальний стан сторін, їх фінансовий стан наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події, тощо. Для надання розстрочки виконання судового рішення суд встановлює у кожному конкретному випадку чи є у наявності обставини, що ускладнюють чи роблять неможливим виконання рішення у справі.

Правовий аналіз ст. 239, 331 ГПК України свідчить, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов на розсуд суду. При вирішенні питання про можливість розстрочення виконання рішення, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених сум, зокрема, із розміром збитків, враховує інтереси обох сторін. Необхідною умовою задоволення заяви про розстрочення виконання рішення суду є з`ясування питання щодо дотримання балансу інтересів сторін, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, а також дотримуватися розумного строку розстрочення.

Необхідно відмітити, що здійснюючи підприємницьку діяльність, відповідач повинен самостійно нести всі ризики: як щодо дотримання норм чинного законодавства України, так і щодо належного виконання добровільно взятих на себе договірних зобов`язань, а також самостійно нести юридичну відповідальність за допущені у своїй діяльності правопорушення. Укладаючи спірний договір відповідач усвідомлював усі ризики та свідомо, з доброї волі погодився на його умови.

Відповідно до ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов`язаннями, юридична особа відповідає за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном.

Разом з цим, стаття 42 Господарського кодексу України визначає підприємництво як самостійну, ініціативну, систематичну, на власний ризик господарську діяльність, що здійснюється суб`єктами господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку. При цьому здійснення підприємницької діяльності на власний ризик означає покладення на підприємця тягаря несприятливих наслідків такої діяльності.

Частина 2 статті 218 Господарського кодексу України передбачено, що відсутність у боржника необхідних коштів, а також порушення зобов`язань контрагентами правопорушника не вважаються обставинами, які є підставою для звільнення боржника від господарсько-правової відповідальності.

Відповідно до частини другої статті 617 Цивільного кодексу України, не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх зобов`язань контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Конституції України частиною національного законодавства України є Конвенція про захист прав і основоположних свобод людини 1950 року, ратифікована Верховною Радою України (Закон України від 17.07.97 № 475/97-ВР). Юрисдикція Європейського суду з прав людини є обов`язковою в усіх питаннях, що стосуються тлумачення та застосування Конвенції.

Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом. Таким чином, ця стаття проголошує «право на суд», одним з аспектів якого є право на доступ, тобто право подати до суду позов з цивільно-правових питань. Однак це право було б ілюзорним, якби правова система держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося, на шкоду одній із сторін.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 20 липня 2004 року по справі «Шмалько проти України» (заява № 60750/00) зазначено, що для цілей ст. 6 Конвенції виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як невід`ємна частина «судового розгляду».

У зв`язку з тим, що відстрочка та розстрочка подовжує період відновлення порушеного права стягувача, при їх наданні, суди в цілях вирішення питання про можливість їх надання, а також визначення строку подовження виконання рішення суду, повинні враховувати закріплені в нормах матеріального права, і перш за все у Європейській конвенції про захист прав людини та основних свобод, що є частиною національного законодавства, допустимі межі надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення.

Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка та розстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод, згідно якої «кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи у продовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру..», а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале виконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий судовий розгляд, що не може бути оправдано за конкретних обставин справи та є наслідком зменшення вимог щодо розумності строку. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв`язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого виконання.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі оправданої затримки виконання рішення суду залежить зокрема від складності виконавчого провадження, суми та характеру що визначено судом. Стосовно системності виконання Європейський суд підкреслює, що присудження грошових коштів не надає пом`якшення у виконавчому провадженні, а отже сама можливість надання відстрочки та розстрочки виконання судового акту повинна носити виключний характер.

Із підстав, умов та меж надання відстрочки та розстрочки виконання судового рішення слідує, що безпідставне надання відстрочки та розстрочки без обґрунтованих на те мотивів, надане на тривалий період без дотримання балансу інтересів стягувача та боржника порушує основи судового рішення, яке ухвалене іменем України, позбавляє кредитора можливості захистити свої права, знижує авторитет судового рішення, а тому таке судове рішення не може вважатися законним та справедливим.

Частиною 1 статті 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005р.).

Отже, суд, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, враховуючи доводи відповідача, наведені в обґрунтування поданого клопотання, та суму заборгованості перед позивачем, прийнявши до уваги запроваджений на території України режим воєнного стану, інтереси як позивача, так і відповідача, суд визнає винятковими, і такими, що дають право на розстрочку обставини, вказані відповідачем та, з урахуванням дотримання балансу інтересів стягувача та боржника, частково задовольняє клопотання ОСОБА_1 , викладене у п. 3 відзиву на позов, про розстрочення виконання рішення суду від 31.08.2026 у справі № 920/773/26, розстрочивши виконання вказаного рішення на два місяці. В іншій частині, у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , суд відмовляє.

Керуючись ст. 255, 256, 257, 234, 235, 331 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення у справі №920/773/26, викладене у п. 3 відзиву на позов, - задовольнити частково.

2. Розстрочити виконання рішення Господарського суду Сумської області від 31.08.2026 у справі № 920/773/26, яке набрало законної сили 22.09.2026, шляхом стягнення з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на рахунок Акціонерного товариства «Ощадбанк» (отримувач: АТ «Ощадбанк», код отримувача 00032129, надавач платіжних послуг отримувача: АТ «Ощадбанк», рахунок отримувача: НОМЕР_2 ); стягувач: Сумський обласний центр зайнятості (майдан Незалежності, 3-1, м. Суми, 40000, код ЄДРПОУ 03491406) впродовж двох місяців рівними платежами за наступним графіком:

- до 16.11.2026 47 804 грн 98 коп.;

- до 16.12.2026 47 804 грн 99 коп.

3. У задоволенні заяви ОСОБА_1 (вх.№3964 від 31.08.2026) про розстрочення виконання рішення у справі №920/773/26, викладене у п. 3 відзиву на позов, в іншій частині - відмовити.

4. Ухвала набирає законної сили негайно після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255-257 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано суддею 20.10.2026.

СуддяС.В. Заєць