Постановление суда № 140748444, 20.10.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"20" жовтня 2026 р. м.Рівне Справа №918/1058/26

Господарський суд Рівненської області у складі судді Бережнюк В.В., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні заяву Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" (вул. Січових Стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 14360506) про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСП-АГРО" (вул. Шевченка, 620, с. Кричильськ, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34530, код ЄДРПОУ 41425034)

за участю секретаря судового засідання Мамчур А.Ю.

у судове засідання 07.10.2026 з`явились:

від ініціюючого кредитора представник АТ "БАНК АЛЬЯНС" Вергелес Ю.О. (у режимі ВКЗ)

від боржника представник ТОВ "ЄСП-АГРО" Краковний І.В. (у режимі ВКЗ)

У засіданні 07.10.2026 голошувалася перерва до 20.10.2026 на 09:30 год.

у судове засідання 20.10.2026 з`явились:

від ініціюючого кредитора представник АТ "БАНК АЛЬЯНС" Вергелес Ю.О. (у режимі ВКЗ)

від боржника представник ТОВ "ЄСП-АГРО" не з`явився

УСТАНОВИВ:

У серпні 2026 року АТ "Банк Альянс" звернулось до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО".

Згідно заяви банк просить визнати кредиторські вимоги до боржника у загальному розмірі 34 553 186,745 грн, які складаються з:

- 104 447,00 грн - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство (І черга задоволення вимог кредиторів);

- 13 972 417,06 грн - заборгованість за тілом кредиту (ІV черга задоволення вимог кредиторів);

- 20 476 322,69 грн - вимоги, забезпечені заставою майна боржника за зобов`язаннями по Договору про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022.

Обгрунтовуючи заву, АТ "БАНК АЛЬЯНС" посилається на наявність між сторонами господарських правовідносин, які грунтуються на умовах кредитних угод:

- Договір про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022 зі змінами і доповненнями, за яким боржником отримано 25 000,00 грн з остаточним терміном повернення 08.04.2026;

- Договір про надання кредиту №22-085/ЮК/5-7-9 від 13.06.2022 зі змінами і доповненнями, за яким боржником отримано 10 000,00 грн з остаточним терміном повернення 31.05.2026.

Також, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №22-064/ЮК/5-7-9 між банком (заставодержатель) та позичальником (заставодавець) укладені наступні договори:

- Договір застави №24-004-02/ТО від 03.06.2024, де предметом застави є зерно, що прийняте на зберігання за Подвійним складським свідоцтвом, зазначеним в п.2.1. цього Договору і оцінено у сумі 5 065 392,00 грн без ПДВ;

- Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, за якою боржник зобов`язується сплатити банку грошові кошти в сумі 6 324 359,60 грн;

- Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, за якою боржник зобов`язується сплатити банку грошові кошти в сумі 5 197 178,71 грн;

- Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, за якою боржник зобов`язується сплатити банку грошові кошти в сумі 3 889 392,38 грн.

Отже, згідно пояснень банку, останній є забезпеченим кредитором за вимогами по Договору кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 в розмірі 20 476 322,69 грн.

Ухвалою від 01.09.2026 суд прийняв до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО", призначив заяву до слухання у підготовчому засіданні на 15.09.2026 на 09:30 год.

Ухвалою від 15.09.2026 розгляд справи (підготовче засідання) відкладено на 07 жовтня 2026 р. на 09:45 год.

06 жовтня 2026 року від ТОВ "ЄСП-АГРО" надійшов відзив на заяву.

У засіданні 07.10.2026 представник АТ "БАНК АЛЬЯНС" адвокат Вергелес Ю.О. надав пояснення по суті заяви. Просив визнати кредиторські вимоги до боржника у загальному розмірі 34553 186,745 грн та відкрити провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО".

У свою чергу представник ТОВ "ЄСП-АГРО" заперечив проти задоволення заяви. Просить відмовити АТ "БАНК АЛЬЯНС" у відкритті провадження у справі № 918/1058/26 про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО" відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ у зв`язку з наявністю спору про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні.

У засіданні 07.10.2026 суд оголосив перерву до 20 жовтня 2026 року на 09:30 год.

19 жовтня 2026 року від ТОВ "ЄСП-АГРО" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв`язку з хворобою представника боржника.

Представник заявника у засіданні 20.10.2026 заперечив щодо відкладення розгляду справи.

Суд розглянув клопотання представника ТОВ "ЄСП-АГРО" щодо відкладення судового засідання, та дійшов висновку, що у задоволенні клопотання слід відмовити (про що оголошено протокольну ухвалу).

При цьому, суд звертає увагу, що розгляд справи уже відкладався за клопотанням представника боржника. Суд враховував обставини запровадженого воєнного стану на території України та безпекову ситуацію, пов`язану з систематичними повітряними тривогами, періодичні відключення електропостачання тощо.

Господарський суд обмежений у правах щодо розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у строки, що перевищують визначені частиною другою ст. 36 КУзПБ.

20.10.2026 суд продовжив розгляд заяви.

Судом досліджені докази у справі.

Суд проголосив вступну та резолютивну частини ухвали від 20.10.2026.

При розгляді матеріалів заяви суд установив, що 09.05.2022 між АТ "БАНК АЛЬЯНС" (надалі - Банк) та ТОВ "ЄСП-АГРО" (надалі - Позичальник) укладено Договір про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 (надалі Договір кредиту №22-064).

До Договору кредиту №22-064 сторонами вносились зміни шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень.

Останнім договором про внесення змін та доповнень №6 від 31.03.2026 Договір кредиту №22-064 викладено у новій редакції.

Відповідно до п.1.1 Договору кредиту №22-064, Банк у межах співпраці з Фондом за Договором про співробітництво, надає Позичальнику Кредит в сумі 25 000 000,00 грн. на термін до "31" березня 2026 року (включно), а Позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Графік погашення кредитної заборгованості (далі - Графік погашення) визначений у Додатку №1 до цього Договору (Додаток є невід`ємною частиною цього Договору).

Згідно Договору про внесення змін та доповнень №5 до Договору №22-064 від 26.12.2024 Сторонами погоджено новий графік погашення заборгованості, згідно з яким Позичальник зобов`язався повернути кредит до 31.03.2026.

Крім того, 13.06.2022 між Банком Позичальником укладено Договір про надання кредиту №22-085/ЮК/5-7-9 (надалі Договір кредиту №22-085).

Відповідно до п.1.1 Договору кредиту №22-085, Банк у межах співпраці з Фондом за Договором про співробітництво, надає Позичальнику Кредит в сумі 10 000 000,00 грн. на термін до "31" березня 2026 року (включно), а Позичальник зобов`язується сплачувати комісії та проценти за користування кредитними коштами та повернути Кредит у порядку та на умовах, визначених цим Договором. Графік погашення кредитної заборгованості (далі - Графік погашення) визначений у Додатку №1 до цього Договору (Додаток є невід`ємною частиною цього Договору).

До Договору кредиту №22-085 сторонами вносились зміни шляхом укладення договорів про внесення змін та доповнень.

Останнім договором про внесення змін та доповнень №4 від 31.03.2026 Договір кредиту №22-085 викладено у новій редакції.

Згідно Договору про внесення змін та доповнень №5 до Договору №22-085 від 31.03.2025 Сторонами погоджено новий графік погашення заборгованості, згідно з яким Позичальник зобов`язався повернути кредит до 31.03.2026.

Умови Договору кредиту №22-064 та Договору кредиту №22-085 є тотожними.

В п.1.2 Договорів кредиту визначено, що Кінцевим терміном повернення заборгованості за цим Договором (надалі "Кінцевий термін повернення заборгованості") є дата, зазначена в п.1.1. цього Договору.

Також, в п.3.5 Договорів кредиту визначено, що погашення кредиту здійснюється відповідно до Графіку погашення та не пізніше Кінцевого терміну повернення заборгованості, а якщо Графік погашення не встановлений - в Кінцевий термін повернення заборгованості, а також у випадку, передбаченому р.5. цього Договору, шляхом перерахування Позичальником грошових коштів на рахунок, зазначений в п.1.5. Договору. Якщо останній день для сплати платежу за Кредитом (в т.ч. чергового) припадає на вихідний, святковий або неробочий день, то сплата такого платежу здійснюється в перший робочий день, що слідує за таким вихідним, святковим або неробочим днем. У разі ненадходження платежів від Позичальника у встановлені цим Договором строки суми непогашених у строк платежів визнаються простроченими та наступного банківського дня переносяться Банком на рахунки для обліку простроченої кредитної заборгованості.

В п.8.1.1 Договорів кредиту закріплено, що Позичальник зобов`язується використати Кредит та придбане за кредитні кошти майно на зазначені у цьому Договорі цілі і забезпечити повернення одержаного Кредиту, сплату нарахованих Процентів, комісій та всієї заборгованості за цим Договором на умовах, передбачених цим Договором, в тому числі, достроково здійснити повернення Кредиту, сплатити Проценти та інші платежі та заборгованість за цим Договором у випадках, передбачених цим Договором та/або чинним законодавством України.

В останньому абзаці розділу "Терміни та їх визначення" Договорів кредиту вказано, що цей Договір укладається з наданням державної гарантії для часткового забезпечення виконання боргових зобов`язань за кредитом, наданим Банком кредитором Позичальнику.

У зв`язку з цим, всі розділи цього Договору застосовуються з урахуванням особливостей, визначених розділом 13 "Загальні умови, що пов`язані з наданням державної гарантії" цього Договору.

Розділом 13 Договорів кредиту передбачено наступне:

13.1 Гарантом на користь Банку-кредитора надано безвідкличну гарантію з метою гарантування виконання Позичальником частини своїх грошових зобов`язань за цим Договором.

13.2 У разі настання гарантійного випадку Банк надсилає Гаранту відповідне повідомлення з вимогою сплатити кошти за гарантією (далі Вимога), а Агенту копію такої на суму такої виплати. Банк повідомляє Позичальника про надіслання Вимоги Гаранту протягом 2-х банківських днів з дати такого надсилання.

13.3 Після здійснення Гарантом сплати суми за Гарантією, у Позичальника виникає заборгованість перед бюджетом на суму здійсненої Гарантом виплати та Банк, для погашення такої заборгованості, у найкоротші строки застосовує визначені цим Договором та чинним законодавством інструменти врегулювання заборгованості (в т.ч. за рахунок реалізації предмета/тів забезпечення).

13.3.1 Кошти, отримані від звернення стягнення щодо забезпечення або в результаті інших заходів щодо стягнення з позичальника простроченої заборгованості, спрямовуються, зокрема, в рахунок відшкодування (в порядку регресу) сплачених Гарантом суми сплати за Гарантією (в сумі, пропорційній ставці Гарантії за таким проблемним кредитом, але не більше загальної суми всіх сум сплати за Гарантією, яка сплачена за таким проблемним кредитом) та пені, нарахованої відповідно до цього розділу Договору, до моменту повного повернення (відшкодування) Гаранту сплачених сум сплати за гарантією та нарахованої пені;

13.3.2 Витрати, пов`язані із стягненням простроченої заборгованості перед бюджетом, зокрема судовий збір, послуги нотаріуса, суб`єкта оціночної діяльності, інші витрати на проведення незалежної оцінки предмета забезпечення, здійснюються за рахунок Позичальника або за рахунок Банку-кредитора з подальшим їх стягненням з Позичальника.

В п.13.6 Договорів кредиту визначено, що підписанням цього Договору, Позичальник визнає та підтверджує, що:

13.6.1 Банк-кредитор має всі повноваження стягувати прострочену перед державою заборгованість та застосовувати інші інструменти врегулювання заборгованості (в тому числі за рахунок реалізації предмета/тів забезпечення) за кредитом з метою погашення простроченої заборгованості перед бюджетом та зобов`язань Позичальника із сплати пені, нарахованої відповідно до цього розділу Договору;

13.6.2 він обізнаний про те, що його грошові зобов`язання перед банком-кредитором із сплати основної суми кредиту частково забезпечені гарантією. При цьому Позичальник підтверджує, що ознайомлений з Порядком надання гарантій, йому відомі, повністю зрозумілі всі його умови, в т.ч. умови надання гарантії, з якими він повністю погоджується та вважає їх прийнятними для нього.

Відповідно до Розділу 2 "Забезпечення виконання зобов`язань позичальника" за Кредитним договором №22-064, в забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №22-064 між Банком (заставодержатель) та Позичальником (заставодавець) укладені наступні договори.

1. 03.06.2024 Договір застави №24-004-02/ТО (товару, прийнятого на зберігання за подвійним складським свідоцтвом), за умовами якого:

Предметом застави за цим Договором є: Кукурудза 3 клас, ДСТУ 4525:2006 (далі - "Зерно" або "Предмет застави"), прийнята на зберігання зерновим складом - Приватним акціонерним товариством "Харківський комбікормовий завод", ідентифікаційний код юридичної особи 00952214, що має на праві власності спеціально обладнане місце для зберігання Зерна - зерносховище, яке знаходиться за адресою: 61040, Харківська обл., м. Харків, вул. Велика Панасівська, 236, за подвійним складським свідоцтвом АБ104776 та АБ104777 від "30" травня 2024 року.

За домовленістю Сторін на момент укладення цього Договору Зерно, що є Предметом застави та прийняте на зберігання за Подвійним складським свідоцтвом, зазначеним в п.2.1. цього Договору, оцінено у сумі 5 065 392,00 грн без ПДВ.

2. Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А.В. та зареєстровано в реєстрі за №959, предметом застави за якою є: сільськогосподарська продукція, а саме майбутній врожай кукурудзи, у кількості 1 469,468 тон, який буде вирощений та зібраний на земельних ділянках площею 243,2446 га, розташованих за наступною адресою: Рівненська область, Сарненський район, Кричильська сільська рада, що знаходяться в оренді у Боржника на підставі договорів оренди.

Боржник зобов`язується за цією Аграрною розпискою сплатити Банку Грошові кошти в сумі 6 324 359,60 грн.

3. Фінансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А.В. та зареєстровано в реєстрі за №960, предметом застави за якою є: сільськогосподарська продукція, а саме майбутній врожай сої, у кількості 566,965 тон, який буде вирощений та зібраний на земельних ділянках площею 246,5065 га, розташованих за наступною адресою: Рівненська область, Сарненський район, Кричильська сільська рада, що знаходяться в оренді у Боржника на підставі договорів оренди.

Боржник зобов`язується за цією Аграрною розпискою сплатити Банку Грошові кошти в сумі 5197 178,71 грн.

4. Фінансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, яка посвідчена приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Марченком А.В. та зареєстровано в реєстрі за №961, предметом застави за якою є: сільськогосподарська продукція, а саме майбутній врожай соняшника, у кількості 424,297 тон, який буде вирощений та зібраний на земельних ділянках площею 94,2883 га, розташованих за наступною адресою: Рівненська область, Сарненський район, Кричильська сільська рада, що знаходяться в оренді у Боржника на підставі договорів оренди.

Боржник зобов`язується за цією Аграрною розпискою сплатити Банку Грошові кошти в сумі 3 889 392,38 грн.

Банк свої зобов`язання за Договору кредиту №22-064 виконав, видавши 10.05.2022 Позичальнику кредитні кошти у розмірі 25 000 000,00 грн, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується випискою по рахунку.

Банк свої зобов`язання за Договору кредиту №22-085 виконав, видавши 15.06.2022 Позичальнику кредитні кошти у розмірі 10 000 000,00 грн, шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок Позичальника, що підтверджується випискою по рахунку.

У порушення зазначених законодавчих приписів та умов Договору кредиту№22-064 та Договору кредиту №22-085 Позичальник свої зобов`язання перед Банком, щодо повернення кредиту не виконав.

Банком направлялись 08.04.2026 на адресу Позичальника листи-вимоги про необхідність термінового погашення усієї простроченої заборгованості, які були залишені без відповіді та погашення.

Згідно Листа вимоги №31/3959 Банк повідомив, що станом на 07.04.2026 загальна сума кредитної заборгованості за Договором про падання кредиту № 22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022 становить 35 083 963,37 грн, з яких:

- 24 448 739,75 грн - прострочена заборгованість за основним боргом кредиту;

- 10 635 223,62 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

Згідно Листа вимоги №31/3960 Банк повідомив, що станом на 07.04.2026 загальна сума кредитної заборгованості за Договором про падання кредиту №22-85/ЮК/5-7-9 від 13.06.2022 становить 14 522 360,84 грн, з яких:

- 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за основним боргом кредиту;

- 4 522 360,84 грн - прострочена заборгованість за відсотками.

На виконання Порядку надання державних гарантій на портфельній основі, затвердженого постановою КМУ від 14.07.2021 №723, між Міністерством фінансів України (надалі Гарант) та Банком, як бенефіціаром, укладено 04.04.2022 року Договір про надання державної гарантії на портфельній основі №13110-05/45 (надалі Договір про надання гарантії).

14.08.2026 Гарантом перераховано на рахунок Банка суму сплати за гарантією у розмірі 12 224 369,88 грн за Договором кредиту №22-064 та у розмірі 5 000 000,00 грн за Договором кредиту №22-085.

Згідно заяви банк повідомляє про наявність у позичальника простроченої заборгованості за тілом кредиту перед Банком в загальному розмірі 34 448 739,75 грн, де 24 448 739,75 грн заборгованість по Договору кредиту №22-064; 10 000 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту по Договору кредиту №22-085.

Отже, Банк просить визнати кредиторські вимоги до боржника у загальному розмірі 34 553 186,745 грн, які складаються з:

- 104 447,00 грн - витрати, пов`язані з провадженням у справі про банкрутство - І черга задоволення вимог кредиторів;

- 13 972 417,06 грн - заборгованість за тілом кредиту (де 3 972 417,06 грн заборгованість по Договору кредиту №22-064; 10 000 000,00 грн заборгованість за тілом кредиту по Договору кредиту №22-085) - ІV черга задоволення вимог кредиторів;

- 20 476 322,69 грн - вимоги, забезпечені заставою майна боржника за зобов`язаннями по Договору про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022.

У відзиві на заяву ТОВ "ЄСП-АГРО", серед іншого пояснює, що заперечення стосуються фактичного виконання операції придбання техніки за кредитом № 22-085; чинності та обсягу погодженого забезпечення; повноти відображення платежів; належності й обліку частини вимог після державної гарантії; а також правильності визначення забезпеченої та незабезпеченої частин за кредитом № 22-064.

Відповідач вказує, що за договором купівлі-продажу від 10.06.2022 продавцем є ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" (ЄДРПОУ 41137306), від імені якого АТ "БАНК АЛЬЯНС" діяв як заставодержатель за договором застави № 20-001-14/О від 18.02.2020. Покупцем є ТОВ "ЄСП-АГРО". Пункт 1.1 договору визначає 18 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання (До переліку входять два розкидачі TERRA-GATOR 6203, агрегат VADERSTAD CARRIER 820, дисколаповий John Deere 512, косарка BALZER S26.5PM, культиватор CASE IH TIGER-MATE 255, п`ять обприскувачів CHALLENGER SPRA COUPE 4660, сівалка HORSCH PRONTO 6 DC, трактор CHALLENGER MT685C, два трактори FENDT 936 VARIO, візок Balser S26.5, розкидач мінеральних добрив та вапна МВУ-12 і мульчер Midiforst DT 250), а пункт 2.3 ціну 11 375 772,00 грн. Ця ціна відрізняється від суми кредиту № 22-085 10 000 000,00 грн. Повна оплата за продаж установлена судовим рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.03.2023 у справі № 918/60/22(918/608/22), ЄДРСР № 110080078, яким установлено перерахування ТОВ "ЄСП-АГРО" 15.06.2022 усієї ціни 11 375 772,00 грн, вчасне і повне виконання покупцем обов`язку плати та набуття права власності на придбане рухоме майно. Суд задовольнив позов про зняття арешту та відмовив у зустрічному позові МПП фірма "Ерідон" про недійсність договорів. У реєстровому тексті зазначено набрання рішенням законної сили 28.04.2023. АТ "БАНК АЛЬЯНС" брав участь у цій справі як третя особа.

Пункт 1.3 договору містить запевнення про перебування товару у володінні заставодержателя на дату укладення. Пункт 2.4 передбачає сплату на рахунок заставодержателя для погашення або часткового погашення заборгованості ВЕСТ АКТИВС перед банком. Пункт 3.4 покладає на заставодержателя обов`язок передати товар покупцеві за актом протягом трьох робочих днів після отримання повної оплати. Отже, участь банку в операції не обмежувалася кредитуванням: він прийняв на себе визначені договором обов`язки щодо продажу та передання індивідуально визначеного майна.

Лист директора ВЕСТ АКТИВС № 1-01/10 від 07.12.2021, адресований голові правління банку у відповідь на лист № 05/5246 від 06.12.2021, повідомляє про непередання попереднім директором документів та товарно-матеріальних цінностей, зокрема заставного майна, і невідоме місцезнаходження його частини. Автор зазначив, що разом із працівниками банку виявлено частину майна на території Північного МУВГ у м. Сарни, вул. Вишнева, 61, а його стан був незадовільним.

Відповідь ВЕСТ АКТИВС директору ЄСП-АГРО № 1 від 15.06.2023 ідентифікує той самий договір від 10.06.2022 та всі 18 одиниць. На сторінках 2 3 автор прямо повідомляє: акт приймання-передачі від 15.06.2022 підписано, але фактично його не виконано. Вказано непередання майна і документів попереднім директором, невідоме місцезнаходження частини техніки, розбіжності ідентифікаційних номерів та неможливість отримати дублікати свідоцтв без окремого судового рішення. За викладом автора, 14.12.2021 було подано заяву до правоохоронних органів. Лист завершується повідомленням про неможливість передати майно і необхідні документи через їх відсутність.

У первісній редакції кредиту № 22-085 від 13.06.2022 пункт 1.6 визначав цільове призначення придбання сільськогосподарського обладнання і техніки. Пункт 2.1.1 перелічував ті самі 18 одиниць та передбачав їх передання в заставу протягом трьох робочих днів після зняття арешту й отримання нових реєстраційних документів. Пункт 3.1 передбачав відкладальну умову щодо оформлення саме цієї застави. Ці положення підтверджують погоджену модель цільового кредитування та забезпечення, але самі по собі не доводять укладення окремого договору застави. Договором змін № 3 від 26.12.2024 розділ 2 було змінено: у переліку залишилися порука та державна гарантія. Однак це не остання редакція. Договором змін № 4 від 31.03.2025 кредитний договір викладено заново; пункт 2.1.1 знову прямо визначає забезпеченням заставу сільськогосподарської техніки й обладнання та перелічує 18 одиниць. Пункт 2.1.4 вимагає оформлення забезпечення окремими договорами, а пункт 3.1 укладення договорів забезпечення та реєстрації обтяжень. У цій останній редакції пункт 1.5 визначає ціль як фінансування оборотного капіталу; зміна формулювання цілі у 2025 році не є доказом фактичного передання техніки у 2022 році. Банк заявляє всі 10 000 000,00 грн за кредитом № 22-085 як незабезпечені, хоча надана ним остання договірна редакція прямо передбачає заставу переліченої техніки.

Крім того, відповідач зауважує, що забезпечену частину 20 476 322,69 грн банк визначив як суму застави зерна за договором № 24-004-02/ТО від 03.06.2024 5 065 392,00 грн та фінансових аграрних розписок від 03.06.2024: № 959 щодо кукурудзи 6 324 359,60 грн, № 960 щодо сої 5 197 178,71 грн, № 961 щодо соняшника 3 889 392,38 грн. Арифметична сума відповідає заявленій, але це не усуває перевірки чинності документів, наявності майна та залишку забезпечених зобов`язань. Нова редакція кредиту № 22-064 за договором змін № 6 від 31.03.2025 передбачає фінансову аграрну розписку під майбутній урожай кукурудзи, соняшника та сої 2025 року на суму 14 400 000,00 грн і площу щонайменше 500 га, а також зерно кукурудзи не менше 1000 тонн із вартістю не менше 4 800 000,00 грн. Це не тотожне набору документів 2024 року, на який посилається банк.

Отже, за повідомленням ТОВ "ЄСП-АГРО", іншого майна, крім майна та забезпечення, зазначених у заяві банку, товариство не має. До наведеного банком переліку належать зерно за подвійними складськими свідоцтвами та забезпечення за фінансовими аграрними розписками. Поточна наявність, стан і вартість цих активів підлягають звірці з обліком та документами володільців. Техніку, яка фактично не передана, боржник не представляє як доступний для негайного погашення кредиту виробничий актив.

Боржник пов`язує втрату фінансової спроможності з непереданням техніки: відсутність машин позбавила його можливості здійснювати заплановані сільськогосподарські роботи та отримувати дохід для обслуговування кредиту. Це є позицією товариства щодо причин фінансового стану, а причинний зв`язок і розмір можливих збитків потребують оцінки бухгалтерської звітності, даних про господарську діяльність та первинних документів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши учасників судового засідання суд зазначає наступне.

За загальними правилами ст. 238 ГПК України у мотивувальній частині рішення зазначаються, зокрема: перелік обставин, які є предметом доказування у справі; перелік доказів, якими сторони підтверджують або спростовують наявність кожної обставини, яка є предметом доказування у справі; висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою або спростованою з огляду на більшу вірогідність відповідних доказів; мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного учасниками справи, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову, крім випадку, якщо аргумент очевидно не відноситься до предмета спору, є явно необґрунтованим або неприйнятним з огляду на законодавство чи усталену судову практику; чи були і ким порушені, не визнані або оспорені права чи інтереси, за захистом яких мало місце звернення до суду, та мотиви такого висновку; норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування; норми права, на які посилалися сторони, які суд не застосував, та мотиви їх незастосування.

Згідно правил ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує такі питання як: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити тощо.

Статтею 11 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п.1 ч.2).

Відповідно до ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.

Приписами ст. 207 ЦК України визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

В силу положень ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

Правовідносини між сторонами виникли на підставі кредитних договорів:

- Договір про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022;

- Договір про надання кредиту №22-085/ЮК/5-7-9 від 13.06.2022.

Статтею 1046 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

Приписами ч.1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно з ч.2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Положеннями ч.1 ст. 612 ЦК України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Згідно з нормами ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 510 ЦК України встановлено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановлено з матеріалів заяви АТ "Банк Альянс", на виконання умов кредитних договорів, Банк видав Позичальнику грошові кошти шляхом безготівкового перерахування на поточний рахунок у розмірі 35 000 000,00 грн (підтверджується виписками по рахунках):

- 25 000 000,00 грн за Договором про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022;

- 10 000 000,00 грн - за Договором про надання кредиту №22-085/ЮК/5-7-9 від 13.06.2022.

Вносячи зміни та доповнення до вказаних кредитних угод сторони погодили графік погашення заборгованості, згідно з яким Позичальник зобов`язався повернути кредит до 31.03.2026.

Як вбачається з виписок по рахунках ТОВ "ЄСП-АГРО", позичальник взяті на себе зобов`язання по кредитним договорам не виконував, основний борг кредиту у визначений кредитним договорами терміни не погасив, а тому, станом на 07.04.2026 у товариства утворилась прострочена заборгованість за основним боргом кредиту у розмірі 34 448 739,75 грн, яка є предметом грошових вимог АТ "Банк Альянс", як ініціюючого кредитора у заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО":

- 24 448 739,75 грн - прострочена заборгованість за основним боргом по Договору про надання кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022;

- 10 000,00 грн - прострочена заборгованість за основним боргом по Договору про надання кредиту №22-085/ЮК/5-7-9 від 13.06.2022.

Згідно матеріалів справи частина заборгованості ТОВ "ЄСП-АГРО" забезпечена заставою.

В забезпечення виконання зобов`язань за Кредитним договором №22-064/ЮК/5-7-9 між банком (заставодержатель) та позичальником (заставодавець) укладені наступні договори:

- Договір застави №24-004-02/ТО від 03.06.2024, де предметом застави є зерно, що прийняте на зберігання за Подвійним складським свідоцтвом, зазначеним в п.2.1. цього Договору і оцінено у сумі 5 065 392,00 грн без ПДВ;

- Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, за якою боржник зобов`язується сплатити банку грошові кошти в сумі 6 324 359,60 грн;

- Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, за якою боржник зобов`язується сплатити банку грошові кошти в сумі 5 197 178,71 грн;

- Фiнансова аграрна розписка вiд 03.06.2024, за якою боржник зобов`язується сплатити банку грошові кошти в сумі 3 889 392,38 грн.

Отже, згідно пояснень банку, останній є забезпеченим кредитором за вимогами по Договору кредиту №22-064/ЮК/5-7-9 в розмірі 20 476 322,69 грн.

Відповідно до частини 1 ст. 2 Закону України "Про аграрні розписки" аграрні розписки використовуються в операціях з сільськогосподарською продукцією.

Згідно зі ст. 5 Закону України "Про аграрні розписки" фінансова аграрна розписка - це аграрна розписка, що встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погодженою боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Аграрна розписка, як зазначено у ст. 7 Закону України "Про аграрні розписки", встановлює забезпечення виконання зобов`язань боржника за аграрною розпискою заставою його майбутнього врожаю. Предметом такої застави може бути виключно майбутній врожай сільськогосподарської продукції. Застава майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції за аграрною розпискою наділяє кредитора правом у разі невиконання боржником зобов`язання за аграрною розпискою у порядку примусового виконання зобов`язання боржника за аграрною розпискою одержати задоволення вимог за рахунок заставленого майбутнього врожаю сільськогосподарської продукції переважно перед іншими кредиторами цього боржника за аграрною розпискою. Виконання зобов`язань за аграрною розпискою може забезпечуватися додатково будь-якими передбаченими законодавством України видами забезпечення виконання зобов`язань.

Так, аграрна розписка є специфічним видом правочину, який має спеціальне законодавче врегулювання - Закон України "Про аграрні розписки". Аграрна розписка є окремим правочином, товаророзпорядчим документом, який встановлює безумовне зобов`язання боржника сплатити грошову суму, забезпечене заставою майбутнього врожаю. (позиція, висловлена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27.01.2022 у справі №924/233/21).

Сума зобов`язання за фінансовою аграрною розпискою визначається відповідно до ст. 5 Закону України "Про аграрні розписки". Зі змісту цієї норми видно, що фінансова аграрна розписка встановлює безумовне грошове зобов`язання боржника сплатити грошову суму, розмір якої визначається за погоджено боржником і кредитором формулою з урахуванням цін на сільськогосподарську продукцію у визначеній кількості та якості.

Однак, суд констатує, що ТОВ "ЄСП-АГРО" не визнає вимоги банку. Заперечує щодо фактичного виконання операції придбання техніки за кредитом № 22-085; чинності та обсягу погодженого забезпечення; повноти відображення платежів; належності й обліку частини вимог після державної гарантії; а також правильності визначення забезпеченої та незабезпеченої частин за кредитом № 22-064. Вимоги Банку не є безспірними.

Відповідач вважає, що наявні підстави для відмови у задоволенні заяви Банку відповідно до частини шостої статті 39 КУзПБ у зв`язку з наявністю спору про право, який підлягає вирішенню в позовному провадженні.

Вирішуючи питання про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО", суд дійшов висновку про недоведеність заявником безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника. Зазначене свідчить про наявність між сторонами спору про право, який не може бути вирішений у підготовчому засіданні, строки проведення якого обмежені положеннями частини другої статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства. За таких обставин суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство ТОВ "ЄСП-АГРО" за заявою АТ "Банк Альянс".

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України.

Статтею 1 КУзПБ надано визначення таким термінам:

- банкрутство - визнана господарським судом нездатність боржника, крім страховика або кредитної спілки, відновити свою платоспроможність за допомогою процедури санації та реструктуризації і погасити встановлені у порядку, визначеному цим Кодексом, грошові вимоги кредиторів інакше, ніж через застосування ліквідаційної процедури або процедури погашення боргів боржника, а також віднесення страховика або кредитної спілки відповідно до рішення Національного банку України до категорії неплатоспроможних відповідно до Закону України "Про страхування" або Закону України "Про кредитні спілки";

- боржник - юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання, строк виконання яких настав;

- грошове зобов`язання - зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. До грошових зобов`язань належать також зобов`язання щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загально-обов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; зобов`язання, що виникають внаслідок неможливості виконання зобов`язань за договорами зберігання, підряду, найму (оренди), ренти тощо та які мають бути виражені у грошових одиницях. До складу грошових зобов`язань боржника, у тому числі зобов`язань щодо сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), страхових внесків на загальнообов`язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування, не включаються неустойка (штраф, пеня) та інші фінансові санкції, визначені на дату подання заяви до господарського суду, а також зобов`язання, що виникли внаслідок заподіяння шкоди життю і здоров`ю громадян, зобов`язання з виплати авторської винагороди, зобов`язання перед засновниками (учасниками) боржника - юридичної особи, що виникли з такої участі. Склад і розмір грошових зобов`язань, у тому числі розмір заборгованості за передані товари, виконані роботи і надані послуги, сума кредитів з урахуванням відсотків, які зобов`язаний сплатити боржник, визначаються на день подання до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство, якщо інше не встановлено цим Кодексом. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство розмір грошових зобов`язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;

- неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.

Частинами 1, 2 ст. 34 Кодексу України з процедур банкрутства унормовано, що заява про відкриття провадження у справі про банкрутство подається кредитором або боржником у письмовій формі та повинна містити зокрема, виклад обставин, що є підставою для звернення до суду; перелік документів, що додаються до заяви, а також відомості про розмір вимог із зазначенням окремо розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті. До заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство додаються докази сплати судового збору, крім випадків, коли згідно із законом судовий збір не підлягає сплаті; довіреність чи інший документ, що засвідчує повноваження представника, якщо заяву підписано представником; докази авансування винагороди арбітражному керуючому трьох розмірів мінімальної заробітної плати за три місяці виконання повноважень; докази надсилання боржнику копії заяви і доданих до неї документів.

Порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентовано статтею 39 КУзПБ.

Згідно із частинами першою, другою та третьою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. Неявка у підготовче засідання сторін та представника державного органу з питань банкрутства, а також відсутність відзиву боржника не перешкоджають проведенню засідання. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, вирішує інші питання, пов`язані з розглядом справи. Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість.

Частиною п`ятою статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, зокрема, якщо вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження.

Системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить про те, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є:

- наявність грошового зобов`язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду;

- відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог;

- до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.

Оскільки стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й організаційного та майнового, обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання документальної обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.

При ініціюванні справи про банкрутство наявність боргу підтверджується в порядку, визначеному положеннями статей 74, 76-77 ГПК України, та доказами у такому обсязі, який є необхідним з урахуванням правової природи правовідносин між боржником та кредитором.

Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, але не виключно: судові рішення, правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання боржником взятих на себе зобов`язань.

Якщо провадження у справі відкривається за заявою кредитора, господарський суд перевіряє можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав. Боржник може надати підтвердження спроможності виконати свої зобов`язання та погасити заборгованість. Якщо до господарського суду до дня підготовчого засідання надійшло кілька заяв і одна з них прийнята судом до розгляду, інші ухвалою господарського суду приєднуються до матеріалів справи і розглядаються одночасно. У разі визнання вимог заявника необґрунтованими господарський суд оцінює обґрунтованість вимог інших заяв кредиторів, приєднаних до матеріалів справи, і вирішує питання про відкриття провадження у справі у порядку, передбаченому КУзПБ. За результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі (частини третя-п`ята статті 39 КУзПБ).

Встановлення факту відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника. Відсутність спору про право, в розрізі процедури банкрутства, полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов`язання, суті (предмету) зобов`язання, підстави виникнення зобов`язання, суми зобов`язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов`язання тощо.

Суди повинні надавати оцінку про наявність спору про право в контексті правовідносин, які виникли саме між боржником та ініціюючим кредитором, а не боржником та іншими кредиторами, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.

Одним з методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є дослідження господарським судом відзиву боржника, заслуховування пояснень представника боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище.

Частиною першою статті 39 КУзПБ унормовано, що у підготовчому засіданні здійснюється перевірка господарським судом обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство. Водночас, зазначена норма КУзПБ не встановлює обов`язку саме кредитора доводити те, що боржник у справі про банкрутство не має можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Доведення обставин можливості виконати майнові зобов`язання, строк яких настав, покладено саме на боржника (частина третя статті 39 КУзПБ). Водночас, положеннями статті 39 КУзПБ на господарський суд покладено обов`язок перевіряти можливість боржника виконати майнові зобов`язання, строк яких настав.

Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов`язок документально довести наявність грошового зобов`язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.

Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог, без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підставам виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог, створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство фіктивної кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Крім того такий підхід у справі про банкрутство порушує як права кредиторів, так і права боржника.

Обов`язком суду при розгляді справи є дотримання вимог щодо всебічності, повноти й об`єктивності з`ясування обставин справи та оцінки доказів.

Усебічність та повнота розгляду передбачає з`ясування всіх юридично значущих обставин та наданих доказів з усіма притаманними їм властивостями, якостями та ознаками, їх зв`язками, відносинами і залежностями. Таке з`ясування запобігає однобічності та забезпечує, як наслідок, постановлення законного й обґрунтованого рішення.

У пунктах 1-3 частини першої статті 237 ГПК України передбачено, що при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема питання чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин.

З`ясування відповідних обставин має здійснюватися із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 ГПК України. Такими критеріями є: відсутність у будь-якого доказу заздалегідь встановленої сили; кожен доказ має оцінюватися як окремо, так і у сукупності з метою встановлення їх вірогідності та взаємозв`язку.

Водночас суд не наділений на стадії розгляду заяви ініціюючого кредитора правом дослідження та оцінки укладених правочинів на предмет їх фіктивності або на предмет наявності обставин, які свідчать про те, що такі правочини є фраудаторними (фіктивними), оскільки положеннями КУзПБ прямо передбачено "інструменти" (див. статті 42, частину другу статті 61 КУзПБ тощо), які надають учасникам провадження у справі про банкрутство оскаржити такі правочини або притягти винних осіб до відповідальності за їх вчинення та мінімізувати негативний вплив як на окремих учасників провадження у справі про банкрутство, так і на таке провадження в цілому вже після його відкриття.

Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов`язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності спору про право; встановлення можливості задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі. Разом з тим, надаючи оцінку заяві ініціюючого кредитора та поданим з такою заявою документам, суд повинен дотриматися балансу, який унеможливить підміну однієї процесуальної (процедурної) дії, передбаченої КУзПБ, іншою (наприклад, перевірку обґрунтованості вимог заявника, а також з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство у підготовчому засіданні процедурою розгляду заяви недійсності (фраудаторності) окремого правочину боржника).

Для відмови у відкритті провадження у справі положення частини шостої статті 39 КУзПБ визначають дві можливі підстави:

- вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження;

- вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2024 у справі № 911/1005/23.

Законодавець визначив в якості підстави звернення особи (кредитора) до суду з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство наявність заборгованості, тобто наявність порушення щодо виконання грошового зобов`язання.

Щодо моменту виникнення вимог (права вимоги) кредитора (ініціюючого кредитора в цьому випадку) до боржника в площині права неспроможності, слід виходити з того, що боржником є особа, неспроможна виконати свої грошові зобов`язання (тобто грошові обов`язки), строк виконання яких настав. Таким чином, моментом виникнення вимоги кредитора як учасника відносин неспроможності, слід вважати саме дату настання строку виконання грошового обов`язку боржника, а не момент вчинення правочину, чи настання іншої підстави, з якої виникає відповідне право як таке.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 16.08.2022 у справі № 910/10741/21.

З огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника та інших учасників, ухваленню відповідного рішення суду (відкриття провадження у справі про банкрутство або відмова у відкритті) має передувати системний аналіз обставин, пов`язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з`ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі (постанова Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

Водночас, правова категорія "спору про право", яку з`ясовує суд у підготовчому засіданні перед відкриттям провадження у справі про банкрутство, може бути виражена як в процесуальній формі, про що свідчать судові акти, так і матеріально-правовій формі, що підтверджується юридичними фактами, які дозволяють зробити обґрунтований висновок про наявність суперечностей (розбіжностей) у складі вимог кредитора, а відтак відсутності можливості, на цій стадії судового провадження, встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника (висновок Верховного Суду у постанові від 16.02.2021 у справі № 911/2042/20).

З огляду на викладене, суд враховує сталу та послідовну практику Верховного Суду щодо правозастосування статті 39 КУзПБ, згідно з якою встановлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

При цьому наявність спору про право, згідно з наведеними вище правовими висновками Верховного Суду, може бути виражена у двох формах:

(1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора);

(2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб`єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб`єктивного обов`язку боржника).

Сутність підвищеного стандарту доказування у справах про банкрутство полягає, зокрема, в такому:

- перевірка обґрунтованості та розміру вимог кредиторів здійснюється судом незалежно від наявності розбіжностей щодо цих вимог між боржником та особами, які мають право заявляти відповідні заперечення, з одного боку, та кредитором, що заявив грошові вимоги до боржника, з іншого боку;

- при визнанні вимог кредиторів у справі про банкрутство слід виходити з того, що визнаними можуть бути лише вимоги, щодо яких подано достатні докази наявності та розміру заборгованості;

- під час розгляду заяви кредитора з грошовими вимогами до боржника у справі про банкрутство визнання боржником або арбітражним керуючим обставин, якими кредитор обґрунтовує свої вимоги (ч. 1 ст. 75 ГПК України), саме по собі не звільняє іншу сторону від необхідності доведення таких обставин в загальному порядку (висновок, викладений у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі № 910/14923/20).

За змістом КУзПБ кредитор (и), який (і) звернувся (лися) з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не мають більшого, порівняно з конкурсними кредиторами обсягу процесуальних повноважень, крім тих, які обумовлені самим фактом ініціювання процедури банкрутства. Відтак, вимоги щодо детальної перевірки підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення, також стосуються й вимог кредитора, який звернувся з заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.03.2024 у справі № 908/1336/23.

Щодо поняття "спір про право" в розумінні частини шостої статті 39 КУзПБ, суд звертається до правової позиції Верховного Суду викладеній у постанові від 02.02.2022 у справі № 910/4918/21, згідно з якою спір про право - це формально визнана суперечність між суб`єктами цивільного права, яка виникла за фактом порушення або оспорювання суб`єктивних прав однією стороною цивільних правовідносин іншої і потребує врегулювання самими сторонами або вирішення судом. Поняття "спір про право" має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення. Тому, вирішуючи питання, чи свідчить вимога кредитора (кредиторів) про наявність спору про право, слід враховувати, що спір про право виникає з матеріальних правовідносин і характеризується наявністю розбіжностей (суперечностей) між суб`єктами правовідносин з приводу їх прав та обов`язків і неможливістю їх здійснення без усунення перешкод в судовому порядку. Спір про право може спостерігатися також у випадку, коли на шляху здійснення особою права виникають перешкоди, які можуть бути усунуті за допомогою суду.

Отже, спір про право пов`язаний виключно з порушенням, оспоренням, невизнанням або недоведенням суб`єктивного права, при якому існують конкретні особи, які перешкоджають в реалізації права. Установлення відсутності спору про право щодо вимог ініціюючого кредитора є обов`язковою умовою для відкриття провадження у справі про банкрутство боржника.

Звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов`язання боржником. У зв`язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.

При цьому, на господарський суд покладається обов`язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з`ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.

Обов`язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх та належних доказів існування та непогашеного грошового зобов`язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство (постанова Верховного Суду від 18.02.2021 у справі № 904/3251/20).

Відповідна правова позиція викладена в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13.12.2022 у справі № 910/862/22.

Так, як вже було зазначено вище, Банк заявляє основний борг за кредитом № 22-064/ЮК/5-7-9 від 09.05.2022 та кредитом № 22-085/ЮК/5-7-9 від 13.06.2022. Загальна сума кредиторських вимог згідно прохальної частини заяви Банку становить 34 553 186,75 грн.

За договором купівлі-продажу від 10.06.2022, укладеним між ТОВ "ВЕСТ АКТИВС", від імені якого АТ "БАНК АЛЬЯНС" діяв як заставодержатель за договором застави № 20-001-14/О від 18.02.2020, та Покупцем ТОВ "ЄСП-АГРО", придбано 18 одиниць сільськогосподарської техніки та обладнання. Пункт 1.3 договору містить відомості про перебування товару у володінні заставодержателя на дату укладення. Пункт 2.4 передбачає сплату на рахунок заставодержателя для погашення або часткового погашення заборгованості ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" перед банком. Пункт 3.4 покладає на заставодержателя обов`язок передати товар покупцеві за актом протягом трьох робочих днів після отримання повної оплати.

Поряд з тим, у матеріалах справи наявний лист директора ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" № 1-01/10 від 07.12.2021, адресований голові правління банку у відповідь на лист № 05/5246 від 06.12.2021, у якому повідомляється про непередання попереднім директором документів та товарно-матеріальних цінностей, зокрема заставного майна, і невідоме місцезнаходження його частини. Автор зазначив, що разом із працівниками банку виявлено частину майна на території Північного МУВГ у м. Сарни, вул. Вишнева, 61, а його стан був незадовільним.

Відповідь ТОВ "ВЕСТ АКТИВС" директору ТОВ "ЄСП-АГРО" № 1 від 15.06.2023 містить вказівку на договір від 10.06.2022 та 18 одиниць техніки. На сторінках 2 3 автор повідомляє про те, що акт приймання-передачі від 15.06.2022 підписано, але фактично його не виконано. Вказано про непередання майна і документів попереднім директором, невідоме місцезнаходження частини техніки, розбіжності ідентифікаційних номерів та неможливість отримати дублікати свідоцтв без окремого судового рішення. За викладом автора, 14.12.2021 було подано заяву до правоохоронних органів. Лист завершується повідомленням про неможливість передати майно і необхідні документи через їх відсутність.

На переконання суду, наведені обставини потребують додаткового з`ясування та дослідження доказів на предмет підтвердження або спростування доводів учасників справи щодо фактичного передання/непередання заставного майна покупцю ТОВ "ЄСП-АГРО", місце його знаходження тощо.

У контексті наведених вище доводів заявника та заперечень боржника, суд зауважує, що для статусу забезпеченого кредитора у банкрутстві необхідно встановити належність майна боржнику та забезпечення саме відповідної вимоги.

Тому необхідно дослідити договори забезпечення, первинні документи, обставини виконання обов`язку передання майна і його стан.

Згідно позиції Верховного Суду на стадії вирішення питання про відкриття провадження у справі про банкрутство суд не повинен підміняти позовне провадження та вирішувати по суті спір між ініціюючим кредитором і боржником щодо існування, підстав, розміру чи змісту грошового зобов`язання.

Якщо для встановлення обґрунтованості вимог кредитора необхідно вирішити реальний спір про право, який має розглядатися в позовному провадженні, це є підставою для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство відповідно до частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ).

Також суд звертає увагу на постанову Верховного Суду від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, а також постанову від 10.11.2021 у справі № 916/1101/21, які розмежовують наявність реального спору про право та формального оскарження вимог кредитора з метою перешкодити відкриттю провадження.

Суд констатує, що перевірка обгрунтованості вимог заявника, який звертається з вимогою відкрити провадження у справі про банкрутсов боржника, не є тотожною розгляду спору у позовному провадженні. Процедура відкриття провадження у справі про банкрутство не призначена для вирішення спору по суті.

Повертаючись до заяви АТ "БАНК АЛЬЯНС", суд констатує, що у даному випадку наявні обставини, які потребують дослідження у межах позовного провадження щодо реального змісту правовідносин між сторонами.

Поряд з цим, суд зазначає, що у підготовчому засіданні суд не вирішує спір по суті, а у відповідності до положень частини другої ст. 36 КУзПБ підготовче засідання суду проводиться не пізніше 14 днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви про відкриття провадження у справі, а за наявності поважних причин (здійснення сплати грошових зобов`язань кредиторам тощо) - не пізніше 20 днів.

Таким чином, господарський суд обмежений у правах щодо розгляду заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство у строки, що перевищують визначені частиною другою ст. 36 КУзПБ, що виключає можливість надання учасникам справи часу для надання додаткових пояснень та доказів по справі.

За змістом постанови Верховного Суду від 15.06.2021 по справі № 904/3074/20 судом касаційної інстанції зазначено про відсутність у суду першої інстанції під час проведення підготовчого засідання у справі про банкрутство можливості вирішення спору про право, що, в свою чергу, пов`язано з особливостями позовного провадження, як то пред`явлення позову, можливості подання зустрічного позову, складу учасників справи у позовному провадженні, прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, а також диспозитивністю господарського судочинства тощо.

За викладених обставин, суд дійшов висновку, що заявником не доведено безспірності вимог ініціюючого кредитора до боржника. Зазначене свідчить про наявність між сторонами спору про право, який не може бути вирішений у підготовчому засіданні, строки проведення якого обмежені положеннями частини другої статті 36 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до ст. 1 КУзПБ: Кредитор - юридична особа, яка має вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника. Грошове зобов`язання - це зобов`язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. Неплатоспроможність - неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов`язання перед кредиторами.

Відповідно до ч. ч. 5, 6, 7 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про: відкриття провадження у справі; відмову у відкритті провадження у справі.

Господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо: вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; вимоги кредитора (кредиторів) задоволені боржником у повному обсязі до підготовчого засідання суду; заяву подано про порушення справи про банкрутство оптового постачальника електричної енергії.

Відповідно до положень Кодексу України з процедур банкрутства відмова у відкритті провадження у справі про банкрутство не перешкоджає повторному зверненню до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство за наявності підстав, встановлених цим Кодексом.

Враховуючи вищевикладене, оскільки заявником не доведено безспірності вимог до боржника, а між сторонами наявний спір про право, який не підлягає вирішенню у підготовчому засіданні, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі за заявою Акціонерного товариства "БАНК АЛЬЯНС" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСП-АГРО".

Керуючись ст. 1, 8, 9, ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити Акціонерному товариству "БАНК АЛЬЯНС" (вул. Січових Стрільців, буд. 50, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 14360506) у відкритті провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "ЄСП-АГРО" (вул. Шевченка, 620, с. Кричильськ, Сарненський р-н, Рівненська обл., 34530, код ЄДРПОУ 41425034).

Ухвала набирає законної сили негайно після її прийняття (оголошення) 20.10.2026 та може бути оскаржена до Північно - західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки, встановлені статтями 254 - 257 Господарського процесуального кодексу України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Повний текст ухвали складений та підписаний "20" жовтня 2026 року.

Суддя Бережнюк В.В.