Решение № 140748301, 08.10.2026, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

65618, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua

веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua

_____________________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" жовтня 2026 р.м. ОдесаСправа № 916/539/26

Господарський суд Одеської області у складі:

судді С.В. Літвінова

при секретарі Т.О. Липі

розглянувши матеріали за позовом ОДЕСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (65026, Одеська обл., місто Одеса, площа Думська (Біржова), будинок 1, ЄДРПОУ 26597691)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС ОІЛ (61123, Харківська обл., м. Харків, пр. Тракторобудівників, буд. 87, ЄДРПОУ 23216903)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради (65011, м. Одеса, вул. Успенська, буд. 83/85, ідентифікаційний код юридичної особи: 45839467) про стягнення 2 419 518,37грн.

за участю представників:

від позивача: Каланжова А.О.

від відповідача: не з`явився

від 3-ої особи: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС ОІЛ про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, загальною площею 1 060,00 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, за період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. у розмірі 2 419 518,37 грн.

Разом з позовною заявою Одеською міською радою було подано до господарського суду заяву про забезпечення позову.

Ухвалою суду від 20.02.2026 в задоволені заяви про забезпечення позову відмовлено повністю.

Ухвалою Господарського суду Одеської області від 23.02.2026р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/539/26 за правилами загального позовного провадження.

Крім того, ухвалою від 23.02.2026 залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради

Відповідач 09.03.2026 надав відзив на позов відповідно якому спростовує та не визнає твердження позивача про те, що об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці площею 0,106 га з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, у період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р..

Обгрунтовуючи відзив на позов відповідач стверджує, що надані позивачем докази не містять відомостей, що будівля автозаправної станції розташована на земельній ділянці площею 0,106 га з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012..

09.03.2026 від Департамента архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради надійшли письмові пояснення відповідно яких просить суд задовольнити позовні вимоги Одеської міської ради в повному обсязі.

14.04.2026 позивач надав відповідь на відзив відповідно якої позивач заперечує проти обставин викладених у відзиві з підстав викладених у відповіді.

Протокольною ухвалою суду від 20.04.2026 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду по суті в засіданні суду.

У судовому засіданні 08.10.2026 було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

Згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна Товариство з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл» (далі ТОВ «Ікс Оіл») починаючи з 17.03.2006 р. є власником об`єкта нерухомого майна автомийки загальною площею 134,2 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10/1, а з 16.04.2021 р. також власником нежитлової будівлі АЗС № 3 на 150 заправок на добу загальною площею 55,5 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10.

09.10.2009 р. між Одеською міською радою та ТОВ «Ікс Оіл» укладено договір оренди земельних ділянок загальною площею 2 204,00 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, та складаються із: земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:40:010:0013, загальною площею 652,00 кв.м; земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:40:010:0014, загальною площею 492,00 кв.м; земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, загальною площею 1 060,00 кв.м (далі Договір оренди від 09.10.2009 р.). Договір посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 09.10.2009 р. та зареєстрований в реєстрі за № 3582. Окрім цього,

14.10.2014 р. між Одеською міською радою та ТОВ «Ікс Оіл» укладено договір купівлі-продажу земельної ділянки несільськогосподарського призначення, а саме земельної ділянки загальною площею 652,00 кв.м з кадастровим номером 5110137500:40:010:0013 та земельної ділянки загальною площею 492,00 кв.м з кадастровим номером 5110137500:40:010:0014, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1. Даний договір купівлі-продажу посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Чужовською Н.Ю. 14.10.2014 р. та зареєстрований у реєстрі за № 5048.

Відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.08.2025 р. № НВ-9976145842025 датою державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,106 га з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, є 30.12.2009 р.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору оренди від 09.10.2009 р. в оренду передається земельна ділянка, зокрема, загальною площею 1 060,00 кв.м, для експлуатації гостьової автостоянки, у тому числі по угіддях: інші (під автостоянками) 1 060,00 кв.м.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору оренди від 09.10.2009 р. на земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна, що належать Орендарю, а саме: 7/10 (сім десятих) частин автомийки, що належать ТОВ «Ікс Оіл» на підставі свідоцтва про право власності від 16.02.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» (далі КП «ОМБТІ та РОН») 24.02.2006 р. за № 5682 в книзі 49неж-152; 3/10 (три десятих) частин автомийки, що належать ТОВ «Ікс Оіл» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 07.03.2006 р. та зареєстрованого в реєстрі за № У-128, право власності на яку зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 16.03.2006 р. за № 5682 в книзі 49неж-189; нежитлові будівлі АЗС № 3 на 150 заправок на добу, які належать ТОВ «Ікс Оіл» на підставі свідоцтва про право власності від 12.09.2006 р., право власності на які зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 19.09.2006 р. за № 1703 в книзі 55неж-117.

З п.п. 5.1, 5.2 розділу 5 Договору оренди від 09.10.2009 р. вбачається, що орендовані земельні ділянки передаються для експлуатації та обслуговування автозаправної станції, автомийки, гостьової автостоянки, а за категорією земель за основним цільовим призначенням останні віднесені до земель житлової і громадської забудови.

Позивач вважає, що автозаправна станція належить до об`єктів дорожнього сервісу як зазначено у переліку таких об`єктів, наведених у статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги», а саме: спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів; майданчики для стоянки транспортних засобів; майданчики відпочинку; видові майданчики; автозаправні станції; пункти технічного обслуговування; мотелі, готелі, кемпінги; торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми); автозаправні комплекси; складські комплекси; пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги; пункти миття транспортних засобів; пункти приймання їжі та питної води; автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Позивач зазначає, що з урахуванням зазначеного у період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. ТОВ «Ікс Оіл» як власник об`єктів нерухомого майна, віднесених до об`єктів дорожнього сервісу автомийки загальною площею 134,2 кв.м, нежитлової будівлі АЗС № 3 на 150 заправок на добу загальною площею 55,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, здійснювало користування земельною ділянкою за вказаною адресою, сплачуючи орендну плату у розмірі, який не відповідає розміру орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення « 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу», що є неприпустимим..

Отже, позивач стверджує, що ТОВ «Ікс Оіл» без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки Одеської міської ради зберегло у себе кошти, які мало сплатити за користування земельною ділянкою за фактичним видом цільового призначення « 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» та які зобов`язане повернути власнику земельної ділянки.

Позивач повідомляє, що Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради розраховано розмір безпідставно збережених ТОВ «Ікс Оіл» коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, у період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р., що складає 2 419 518,37 грн.

Приймаючи до уваги, що відповідачем не повернуті безпідставно збережені кошти, Одеська міська рада звернулась до Господарського суду Одеської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю ІКС ОІЛ про стягнення безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, загальною площею 1 060,00 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, за період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. у розмірі 2 419 518,37 грн.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків.

У відповідності до ст.11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків. При цьому, ст.12 ЦК України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

Згідно зі ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема: припинення правовідношення.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом. Суд може відмовити у захисті цивільного права та інтересу особи в разі порушення нею положень частин другої - п`ятої статті 13 цього Кодексу.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до Витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку від 29.08.2025 р. № НВ-9976145842025 датою державної реєстрації земельної ділянки загальною площею 0,106 га з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, є 30.12.2009 р.

Згідно з п. 2.1 розділу 2 Договору оренди від 09.10.2009 р. в оренду передається земельна ділянка, зокрема, загальною площею 1 060,00 кв.м, для експлуатації гостьової автостоянки, у тому числі по угіддях: інші (під автостоянками) 1 060,00 кв.м.

Відповідно до п. 2.2 розділу 2 Договору оренди від 09.10.2009 р. на земельній ділянці розташовано об`єкти нерухомого майна, що належать Орендарю, а саме: 7/10 (сім десятих) частин автомийки, що належать ТОВ «Ікс Оіл» на підставі свідоцтва про право власності від 16.02.2006 р., виданого Виконавчим комітетом Одеської міської ради, право власності на яку зареєстровано Комунальним підприємством «Одеське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації об`єктів нерухомості» (далі КП «ОМБТІ та РОН») 24.02.2006 р. за № 5682 в книзі 49неж-152; 3/10 (три десятих) частин автомийки, що належать ТОВ «Ікс Оіл» на підставі договору купівлі-продажу нерухомого майна, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Задорожнюк В.К. 07.03.2006 р. та зареєстрованого в реєстрі за № У-128, право власності на яку зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 16.03.2006 р. за № 5682 в книзі 49неж-189; нежитлові будівлі АЗС № 3 на 150 заправок на добу, які належать ТОВ «Ікс Оіл» на підставі свідоцтва про право власності від 12.09.2006 р., право власності на які зареєстровано КП «ОМБТІ та РОН» 19.09.2006 р. за № 1703 в книзі 55неж-117.

З п.п. 5.1, 5.2 розділу 5 Договору оренди від 09.10.2009 р. вбачається, що орендовані земельні ділянки передаються для експлуатації та обслуговування автозаправної станції, автомийки, гостьової автостоянки, а за категорією земель за основним цільовим призначенням останні віднесені до земель житлової і громадської забудови.

Відповідно до ст. 80 Земельного кодексу України (далі ЗК України) суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 83 ЗК України унормовано, що землі, які належать на праві власності територіальним громадам є комунальною власністю. У комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності, земельні ділянки, на яких розташовані будівлі, споруди, інші об`єкти нерухомого майна комунальної власності незалежно від місця їх розташування, а також землі та земельні ділянки за межами населених пунктів, що передані або перейшли у комунальну власність із земель державної власності відповідно до закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об`єктом плати за землю є земельна ділянка.

Згідно з ч. 4 ст. 236 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Так, 26.05.2023 р. заступник керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси (далі прокурор) звернувся до Господарського суду Одеської області з позовною заявою в інтересах держави до Одеської міської ради, Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К» (далі ТОВ «Рута Нова-К») та Товариства з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К Плюс» (далі ТОВ «Рута Нова-К Плюс»), відповідно до якої просив суд: 1. Визнати незаконним рішення Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 7048-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2763 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А, та надання її ТОВ «Рута Нова-К» в оренду для реконструкції, експлуатації та обслуговування автозаправної станції (за виключенням пункту 7). 2. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:17:002:0026), площею 0,2763 га за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А, укладений 25.02.2016 р. між Одеською міською радою та ТОВ «Рута Нова-К», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 75. 3. Визнати незаконним та скасувати пункт 2 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 р. № 4166-VІІ «Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та ТОВ «Рута Нова-К», та надання ТОВ «Рута Нова-К Плюс» в оренду земельної ділянки площею 0,2763 га, за адресою: місто Одеса, вулиця Балківська, 131-А, в частині надання ТОВ «Рута Нова-К Плюс» в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:17:002:0026), площею 0,2763 га (категорія земель землі житлової та громадської забудови), розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А, для реконструкції, експлуатації та обслуговування автозаправної станції (цільове призначення: «В.03.15» для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови) до 25.02.2041 р. 4. Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:17:002:0026) площею 0,2763 га за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А, укладений 01.03.2019 р. між Одеською міською радою і ТОВ «Рута Нова-К Плюс», посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Калгановою М.В. та зареєстрований в реєстрі за № 139. 5. Зобов`язати ТОВ «Рута Нова-К Плюс» повернути територіальній громаді м. Одеси земельну ділянку площею 0,2763 га за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А (кадастровий номер 5110137300:17:002:0026) у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому товариство одержало її в оренду.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 р. у справі№ 916/2243/23 у задоволенні позовних вимог прокурора відмовлено в повному обсязі,

Постановою Південно західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. Рішенням Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 р. залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.06.2025 р. касаційні скарги прокурора та ТОВ «Рута Нова-К» задоволено частково: постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р., рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 р. скасовано в частині відмови у задоволенні позову заступника керівника Малиновської окружної прокуратури міста Одеси про визнання незаконним рішення Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 7048-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2763 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А, та надання її товариству з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К» в оренду для реконструкції, експлуатації та обслуговування автозаправної станції» та про визнання незаконним та скасування пункту 2 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 р. № 4166-VІІ «Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К», та надання товариству з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К Плюс» в оренду земельної ділянки площею 0,2763 га, за адресою: місто Одеса, вулиця Балківська, 131-А, в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К Плюс» в оренду цієї земельної ділянки (цільове призначення: «В.03.15» для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови) до 25.02.2041 р.

У цій частині прийнято нове рішення, яким: визнано незаконним рішення Одеської міської ради від 10.09.2015 р. № 7048-VI «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,2763 га, за адресою: м. Одеса, вул. Балківська, 131-А, та надання її товариству з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К» в оренду для реконструкції, експлуатації та обслуговування автозаправної станції»; визнано незаконним та скасовано пункт 2 рішення Одеської міської ради від 12.12.2018 р. № 4166-VІІ «Про припинення договору оренди землі, укладеного між Одеською міською радою та товариством з обмеженою відповідальністю «Рута Нова К», та надання товариству з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К Плюс» в оренду земельної ділянки площею 0,2763 га, за адресою: місто Одеса, вулиця Балківська, 131-А, в частині надання товариству з обмеженою відповідальністю «Рута Нова-К Плюс» в оренду земельної ділянки (кадастровий номер 5110137300:17:002:0026), площею 0,2763 га (категорія земель землі житлової та громадської забудови), за адресою: місто Одеса, вулиця Балківська, 131-А, для реконструкції, експлуатації та обслуговування автозаправної станції (цільове призначення: «В.03.15» для будівництва та обслуговування будівель громадської забудови) до 25.02.2041 р.

В іншій частині постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 27.01.2025 р. та рішення Господарського суду Одеської області від 27.12.2023 р. у справі № 916/2243/23, а саме щодо визнання недійсними договорів оренди земельної ділянки та зобов`язання її повернути територіальній громаді, залишено без змін з урахуванням мотивів постанови Верховного Суду. Також вирішено питання перерозподілу судових витрат зі сплати судового збору.

Вирішуючи справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду виходив з такого.

Відповідно до ч. 1 статті 20 ЗК України (в редакції, яка була чинна на час ухвалення оскаржуваних рішень Одеської міської ради) віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Зміна цільового призначення земельних ділянок здійснюється за проектами землеустрою щодо їх відведення.

Частиною 2 статті 20 ЗК України унормовано, що зміна цільового призначення земельних ділянок державної або комунальної власності провадиться Верховною Радою Автономної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування, які приймають рішення про затвердження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та передачу цих ділянок у власність або надання у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У свою чергу, ч. 5 цієї ж статті регламентує, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Так, на спірній земельній ділянці розташована автозаправна станція.

Згідно з п.п. 5.1 та 5.2 розділу 5 Договору оренди від 25.02.2016 р. земельна ділянка передається в оренду для реконструкції, експлуатації та обслуговування автозаправної станції, категорія земель за цільовим призначенням землі житлової та громадської забудови, вид цільового призначення «В.03.15» (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).

При цьому автозаправна станція належить до об`єктів дорожнього сервісу як зазначено у переліку таких об`єктів, наведених у статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги», а саме: спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів; майданчики для стоянки транспортних засобів; майданчики відпочинку; видові майданчики; автозаправні станції; пункти технічного обслуговування; мотелі, готелі, кемпінги; торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми); автозаправні комплекси; складські комплекси; пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги; пункти миття транспортних засобів; пункти приймання їжі та питної води; автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Верховний Суд зауважив, що спірна земельна ділянка, на якій розміщена автозаправна станція, має цільове призначення не земель автомобільного транспорту, а земель житлової та громадської забудови, що не відповідає вимогам законодавства та порушує інтереси держави.

Окрім того, Верховний Суд виснував, що за будь-яких обставин земельна ділянка, яка за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, не може використовуватися для експлуатації автозаправної станції.

Судова палата для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду під час розгляду справи № 904/186/23 виснувала, що належною та ефективною позовною вимогою, а також такою, у разі задоволення якої досягається мета звернення прокурора з позовом, у даному випадку є саме визнання недійсним та скасування рішення міської ради, яке через його скасування не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття, що саме по собі вимагатиме від сторін оформлення змін до нього в частині орендної плати, оскільки окремо визнати відповідний пункт договору в частині визначення орендної плати неможливо (з урахуванням положень ст. 217 Цивільного кодексу України, а визнання недійсним договору оренди земельної ділянки в цілому у даному випадку не є об`єктивно виправданим та обґрунтованим способом захисту, а також спричиняє порушення/обмеження законних прав та інтересів відповідачів, тобто не є адекватним способом захисту за наявних у цій справі обставин.

Що ж до недоотримання міським бюджетом орендної плати через оспорюване рішення міської ради, у зв`язку з яким фактично безпідставно значно зменшено ставку орендної плати (зі ставки орендної плати за використання земель транспорту на ставку за землі житлової та громадської забудови), то Велика Палата Верховного Суду звертала увагу (зокрема, пункт 154 постанови від 01.03.2023 р. у справі № 522/22473/15), що якщо на виконання спірного правочину товариством сплачені кошти або передане інше майно, то задоволення позовної вимоги про визнання оспорюваного правочину недійсним не приводить до ефективного захисту права, бо таке задоволення саме по собі не є підставою для повернення коштів або іншого майна. У таких випадках позовна вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути ефективним способом захисту, лише якщо вона поєднується з позовною вимогою про стягнення коштів на користь товариства або про витребування майна з володіння відповідача на підставі, зокрема, ч. 1 ст. 216, ст. 387, ч.ч. 1, 3 ст. 1212 Цивільного кодексу України .

Відтак, судова палата зазначила, що у даному випадку належним способом захисту буде звернення до суду (в тому числі прокурором з визначенням в якості органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах) з позовом до орендаря з вимогою про сплату недоплаченої (недоотриманої) суми орендної плати в розмірі, визначеному відповідно до належної ставки орендної плати.

Суд стверджує, що обставини використання ТОВ «Ікс Оіл» земельної ділянки за категорією земель, що відмінна від земель автомобільного транспорту, однак, на якій розташовані об`єкти дорожнього сервісу, є аналогічними обставинам, що досліджувались в межах спору, що виник у справі № 916/2243/23.

Отже, з урахуванням зазначеного у період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. ТОВ «Ікс Оіл» як власник об`єктів нерухомого майна, віднесених до об`єктів дорожнього сервісу автомийки загальною площею 134,2 кв.м, нежитлової будівлі АЗС № 3 на 150 заправок на добу загальною площею 55,5 кв.м, що розташовані за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, здійснювало користування земельною ділянкою за вказаною адресою, сплачуючи орендну плату у розмірі, який не відповідає розміру орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення « 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу», що є неприпустимим.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.11.2018 р. у справі № 922/3412/17 зазначила, що кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Також Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.

Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 р. у справі № 629/4628/16-ц, від 13.02.2019 р. у справі № 320/5877/17, а також у постановах Верховного Суду від 12.03.2019 р. у справі № 916/2948/17, від 14.01.2019 р. у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 р. у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 р. у справі № 922/3409/17, від 02.02.2022 р. у справі № 199/2895/19, від 05.07.2022 р. у справі № 641/8483/19.

Отже, ТОВ «Ікс Оіл» як власник об`єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці площею 0,106 га з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, у період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. використовувало відповідну земельну ділянку, сплачуючи оренду плату у розмірі, який не відповідає розміру орендної плати за користування земельними ділянками з видом цільового призначення « 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу», що має наслідком неотримання її власником доходів у вигляді орендної плати, чим порушено право територіальної громади міста Одеси в особі Одеської міської ради як власника такої земельної ділянки.

Таким чином, судом встановлено, що ТОВ «Ікс Оіл» без достатньої правової підстави за рахунок власника земельної ділянки Одеської міської ради зберегло у себе кошти, які мало сплатити за користування земельною ділянкою за фактичним видом цільового призначення « 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу» та які зобов`язане повернути власнику земельної ділянки.

Щодо розміру безпідставно збережених коштів орендної плати за користування земельною ділянкою за фактичним видом цільового призначення « 12.11 для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу», що підлягають стягненню з ТОВ «Ікс Оіл», суд зазначає наступне.

Відповідно до п.п. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі ПК України) орендна плата обов`язковий платіж за користування земельною ділянкою державної або комунальної власності на умовах оренди .

Згідно з п. 289.1 ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до п. 4.1 розділу 4 Договору оренди від 09.10.2009 р. орендна плата за земельну ділянку площею 1 060,00 кв.м розрахована у розмірі 3 % від нормативної грошової оцінки цієї земельної ділянки та складає 15 470,83 грн на рік. Тобто у перерахунку на щомісячну плату 1 289,23 грн.

Згідно з п. 5.1 розділу 5 Договору оренди від 09.10.2009 р. земельні ділянки передаються в оренду Орендарю для експлуатації та обслуговування автозаправної станції, автомийки, гостьової автостоянки.

З п. 5.2 розділу 5 Договору оренди від 09.10.2009 р. вбачається, що орендована земельна ділянка за категорією земель за основним цільовим призначенням віднесена до земель житлової та громадської забудови.

Відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 12.10.2017 р. № 5343, складеного Відділом у м. Одесі Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, вид цільового призначення земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012 «В.03.15» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови.

Так, згідно з рішенням Одеської міської ради від 20.09.2011 р. № 1267-VI «Про затвердження фіксованих відсотків при визначенні ставок орендної плати за земельні ділянки в м. Одесі» з урахуванням змін, внесених рішеннями від 27.08.2014 р. № 5275-VI та від 08.02.2017 р. № 1742-VII, фіксований відсоток при визначені орендної плати за використання земельної ділянки для розміщення автозаправної станції становить 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Враховуючи висновки, що викладені Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у раніше згаданій постанові, окремій ухвалі від 18.06.2025 р. у справі № 916/2243/23, земельна ділянка, яка за цільовим призначенням відноситься до земель житлової та громадської забудови, не може використовуватися для експлуатації автозаправної станції, розміщення автозаправних станцій здійснюється на землях з цільовим призначення землі автомобільного транспорту.

З Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 р. № 1147 (далі Методика), вбачається, що нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою: Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні, де: Пд площа земельної ділянки, квадратних метрів; Нрд норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1 до Методики; Км1 коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст; Км2 коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів; Км3 коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення; Км4 коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки; Кцп коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру; Кмц коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням; Кні добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Відповідно до додатку 8 до Методики для коду виду цільового призначення « 03.15» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки враховується коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) 0,7.

У свою чергу для коду виду цільового призначення « 12.11» для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу при розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки враховується коефіцієнт (Кцп), який враховує цільове призначення земельної ділянки 2,5.

Як наслідок, розмір недоотриманої орендної плати складається з різниці суми орендної плати, визначеної п. 4.1 розділу 4 Договору оренди від 09.10.2009 р., з урахуванням виду цільового призначення земельної ділянки «В.03.15» для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови (відповідно до витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки м. Одеси від 12.10.2017 р. № 5343) та суми орендної плати, яку має сплачувати відповідач, виходячи з фактичного використання земельної ділянки за належним видом цільового призначення земельної ділянки « 12.11» для розміщення та експлуатації об`єктів дорожнього сервісу.

Суд, перевіривши розрахунок Департамента архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради встановлено, що розмір безпідставно збережених ТОВ «Ікс Оіл» коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, у період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р., складає 2 419 518,37 грн.

Враховуючи вищевикладене, заявлені позивачем позовні вимоги щодо безпідставно збережених коштів за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, загальною площею 1 060,00 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, за період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. у розмірі 2 419 518,37 грнстягнення підлягають задоволенню повністю.

Заперечення відповідача, що відповідні об`єкти майна не знаходяться на земельній ділянці з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, загальною площею 1 060,00 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1 судом до уваги не приймаються з огляду на наступне.

Відповідно до п. 1.1 розділу 1 договору оренди землі від 30.12.2009 р. № 040950500091 в оренду передаються земельні ділянки загальною площею 2 204,00 кв.м для експлуатації та обслуговування АЗС, автомийки, гостьової автостоянки. Аналогічні положення відображено у п.п. 5.1 та 5.2 розділу 5 Договору, відповідно до яких земельна ділянка передається в оренду для експлуатації та обслуговування автозаправної станції, автомийки, гостьової автостоянки. Виходячи з зазначеного необхідно наголосити, що на трьох земельних ділянках, включаючи спірну, загальною площею 2 204,00 м.кв, знаходяться спільний комплекс об`єктів, що включає в себе АЗС, автомийку, гостьову автостоянку.

Отже, без використання земельної ділянки з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, яка є безпосередньо предметом спору, використання ТОВ «ІКС ОІЛ» належних йому на праві власності об`єктів нерухомості неможливе.

Крім того, спірна земельна ділянка надана відповідачу для експлуатації, в тому числі, гостьової автостоянки. Таке використання є супутнім та нерозривно пов`язаним з основним, адже є необхідним для забезпечення функціонування переважного виду використання земельної ділянки.

Суд звертає увагу, що договором передбачено, що землі, які надавались в оренду відповідачу, за категорією земель за цільовим призначенням відносяться до земель житлової та громадської забудови, вид цільового призначення «В.03.15» (для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови).

При цьому, що автозаправна станція, що автомийка, що гостьова автостоянка належать до об`єктів дорожнього сервісу, як зазначено у переліку таких об`єктів, наведених у статті 1 Закону України «Про автомобільні дороги», а саме: спеціально облаштовані місця для зупинки маршрутних транспортних засобів; майданчики для стоянки транспортних засобів; майданчики відпочинку; видові майданчики; автозаправні станції; пункти технічного обслуговування; мотелі, готелі, кемпінги; торговельні пункти (у тому числі малі архітектурні форми); автозаправні комплекси; складські комплекси; пункти медичної та технічно-евакуаційної допомоги; пункти миття транспортних засобів; пункти приймання їжі та питної води; автопавільйони, а також інші об`єкти, на яких здійснюється обслуговування учасників дорожнього руху та які розміщуються на землях дорожнього господарства або потребують їх використання для заїзду та виїзду на автомобільну дорогу.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Земельного кодексу України до земель автомобільного транспорту належать землі під спорудами та устаткуванням енергетичного, гаражного і паливороздавального господарства, автовокзалами, автостанціями, лінійними виробничими спорудами, службово-технічними будівлями, станціями технічного обслуговування, автозаправними станціями, автотранспортними, транспортно-експедиційними підприємствами, авторемонтними заводами, базами, вантажними дворами, майданчиками контейнерними та для перечеплення, службовими та культурно-побутовими будівлями й іншими об`єктами, що забезпечують роботу автомобільного транспорту.

Тобто, виходячи з вищезазначеного спірна ділянка у будь-якому разі не може відноситись до земель житлової та громадської забудови.

До того ж, Департаментом архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради проведено огляд земельної ділянки за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012. 06.04.2026 р. Одеською міською радою подано клопотання про поновлення процесуального строку для подання доказів та долучення до матеріалів справи № 916/539/26 листа Департаменту архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради від 26.03.2026 р. № 01-19/627.

Так, Департамент архітектури, містобудування та земельних відносин Одеської міської ради повідомив про те, що «спеціалістами Управління державного контролю за використанням та охороною земель Департаменту 24.03.2026 р. здійснено виїзд за вказаною адресою. В ході проведення огляду встановлено, що вищевказана земельна ділянка з фасадної частини облаштована навісом, який використовується як шиномонтаж. Інші частина земельної ділянки вільна від капітальної забудови. Земельна ділянка частково огороджена металевим парканом, доступ до неї вільний».

Отже, з листа вбачається, що на спірній ділянці знаходиться частина капітальної будівлі, а саме навіс, який використовується як шиномонтаж, що не спростовується відповідачем.

Таким чином, суд доходить до висновку, що доводи відповідача, викладені у відзиві, є необґрунтованими та такими, що не підтверджені жодними належними та допустимими доказами.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Згідно ч.1 ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Частинами ч.ч.1, 2, 3 ст.13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до приписів ст.129 ГПК України витрати по сплаті судового збору, за подання позову покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 76, 79, 86, 129, 202, 237-240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл» (65063, м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 23216903) безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5110137500:40:010:0012, загальною площею 1 060,00 кв.м, що розташована за адресою: м. Одеса, просп. Гагаріна, 10, 10/1, за період з 01.01.2017 р. по 31.07.2025 р. у розмірі 2 419 518,37 грн на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, пл. Думська (Біржова), буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи: 26597691) за наступними реквізитами: населений пункт Одеська міська територіальна громада, отримувач ГУК в Одеській області/м. Одеса/, код отримувача 37607526, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), номер рахунку UA 278 9999 8031408 0544 0000 15744, код класифікації доходів бюджету 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету «Інші надходження».

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Ікс Оіл» (65063, м. Одеса, пров. 2-й Артилерійський, буд. 6, ідентифікаційний код юридичної особи: 23216903) на користь Одеської міської ради (65026, м. Одеса, площа Думська (Біржова), буд. 1, ідентифікаційний код юридичної особи 26597691) витрати зі сплати судового збору за подання позову у розмірі 29 034,22 грн та за подання заяви про забезпечення позову у розмірі 1 331,20 грн (на рахунок Юридичного департаменту Одеської міської ради, код 26302537, р/р UA 198 2017 2034 4290 2130 0003 4995, ДКСУ м. Київ, МФО 820172).

Наказ видати після набрання рішення законної сили.

Повне рішення складено 19 жовтня 2026 р.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя С.В. Літвінов