Постановление суда № 140748037, 20.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

20.10.2026 р. Справа № 914/3105/26

Суддя Господарського суду Львівської області Б. Яворський,

розглянувши матеріали позовної заяви та додані до неї документи: Гаражно-будівельного кооперативу №1 «Ластівка», м. Львів,

до відповідача 1: Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів,

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут», м. Львів,

про визнання протиправними та скасування актів про порушення і рішень комісії з розподілу електричної енергії, оформлених протоколами, та визнання відсутнім права вимоги,

ВСТАНОВИВ:

На розгляд Господарського суду Львівської області надійшла позовна заява Гаражно-будівельного кооперативу №1 «Ластівка» до Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про:

- визнання протиправним та скасування акту про порушення № НП 03686 від 17.07.2026, складеного представником Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», та рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», оформлене протоколом № 03686-НП від 21.08.2026;

- визнання протиправним та скасування акту про порушення № НП 03687 від 17.07.2026, складеного представником Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», та рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», оформлене протоколом № 03687-НП від 21.08.2026;

- визнання відсутнім права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» щодо сплати грошових коштів у розмірі 1051497,32 грн, нарахованих за комерційним (непобутовим) тарифом на підставі акту №530000662926081 від 31.08.2026 про прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за електричну енергію №5300006629260819 від 31.08.2026 за серпень 2026 року.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що 04.01.2010 між ВАТ «Львівобленерго» (правонаступником якого є відповідач 1 - ПрАТ «Львівобленерго») та Гаражно-будівельним кооперативом №1 «Ластівка» укладено договір про постачання електричної енергії № 60475 з додатками до нього, за умовами якого електрична енергія відпускається кооперативу як юридичній особі, прирівняній до населення (колективному побутовому споживачу), для забезпечення технічних потреб (освітлення території, робота насосного обладнання тощо), а тому заперечується підстава та розмір проведеного донарахування за комерційним (непобутовим) тарифом.

У зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді Р. Крупника 15.10.2026 проведено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями, внаслідок якого визначено суддю Б. Яворського для розгляду даної справи.

Розглянувши позовну заяву та додані до неї документи, суддя дійшов висновку про необхідність залишення її без руху, з огляду на наступне.

Згідно з п.2 ч.1 ст.164 ГПК України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Відповідно до ч.2 ст.123 ГПК України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» станом на 1 січня 2026 року прожитковий мінімум на працездатних осіб встановлено в розмірі 3'328,00 гривні.

Сплата судового збору за подання заяв, скарг до суду, а також за видачу судами документів є складовою доступу до правосуддя, який є елементом права особи на судовий захист, гарантованого статтею 55 Конституції України, що має беззаперечно виконуватись сторонами в разі необхідності реалізації цього права.

Підпунктом 2 п.2 ч.2 ст.4 вказаного Закону передбачено, що за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру справляється судовий збір у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до абзацу 2 ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

За приписами ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір» суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з п.4 ч.3 ст.162 ГПК України позовна заява повинна містити, зокрема, зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них.

У прохальній частині позовної заяви заявлено три вимоги немайнового характеру: 1) визнання протиправним та скасування акту про порушення № НП 03686 від 17.07.2026, складеного представником Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», та рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», оформлене протоколом № 03686-НП від 21.08.2026; 2) визнання протиправним та скасування акту про порушення № НП 03687 від 17.07.2026, складеного представником Приватного акціонерного товариства «Львівобленерго», та рішення комісії Львівських МЕМ ПрАТ «Львівобленерго», оформлене протоколом № 03687-НП від 21.08.2026; 3) визнання відсутнім права вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» до Гаражно-будівельного кооперативу № 1 «Ластівка» щодо сплати грошових коштів у розмірі 1051497,32 грн, нарахованих за комерційним (непобутовим) тарифом на підставі акту №530000662926081 від 31.08.2026 про прийняття-передавання товарної продукції та рахунку за електричну енергію №5300006629260819 від 31.08.2026 за серпень 2026 року.

Відтак, за подання до суду позовної заяви позивачу необхідно було сплатити по 3328,00 грн. судового збору за кожну вимогу немайнового характеру (разом - 9984,00 грн.), а належні докази сплати надати суду. Однак при поданні до Господарського суду позовної заяви позивачем не подано доказів сплати судового збору у відповідному розмірі.

Разом з тим, ГБК №1 «Ластівка» покликається на те, що кооператив звільнений від сплати судового збору на підставі ч.3 ст.22 Закону України «Про захист прав споживачів».

Згідно з преамбулою Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.

Стаття 22 Закону України «Про захист прав споживачів» підтверджує можливість судового захисту прав споживачів, передбачених законодавством, і встановлює певні особливості судового захисту їх прав, однією з яких є звільнення споживачів від сплати судового збору за позовами, що пов`язані з порушенням їх прав.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про захист прав споживачів» у цьому Законі терміни вживаються в такому значенні:

виконавець - суб`єкт господарювання, який виконує роботи або надає послуги;

послуга - діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб;

продавець - суб`єкт господарювання, який згідно з договором реалізує споживачеві товари або пропонує їх до реалізації;

споживач - фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов`язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

З системного аналізу положень Закону України «Про захист прав споживачів» слідує, що для того, щоб особа була звільнена від сплати судового збору, недостатньо зазначити, що це є позов про захист прав споживачів, оскільки такий позов повинен містити предмет та обставини, які вказують на порушення прав позивача як споживача послуг згідно ст.21 Закону. Тобто, предмет та підстави позову повинні вказувати на те, що такий позов пов`язаний з порушенням права споживача, з зазначенням такого права та способу захисту відповідно до положень, передбачених Законом України «Про захист прав споживачів».

Згідно статуту кооперативу, такий є обслуговуючим, неприбутковим. Метою діяльності кооперативу є задоволення економічних, соціальних та інших потреб членів кооперативу на основі поєднання їх особистих та колективних інтересів, розвитку їх самоорганізації, самоуправління та самоконтролю, поділу між ними витрат та можливих ризиків.

Отже, з матеріалів позовної заяви вбачається, що спірні правовідносини виникли між юридичними особами.

Відтак, юридична особа, яка придбаває, замовляє чи використовує продукцію (послуги) для потреб, пов`язаних з господарською діяльністю, не може вважатися споживачем в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів». На відносини, де користувачем (споживачем) послуг є юридична особа, дія Закону України «Про захист прав споживачів» не поширюється (схожа правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.12.2019 по справі № 925/1150/18).

Таким чином, посилання позивача на приписи ч. 3 ст. 22 Закону України «Про захист прав споживачів» є безпідставним, оскільки спір пов`язаний з діяльністю кооперативу як юридичної особи, а не як споживача в розумінні Закону України «Про захист прав споживачів».

Тому позивачу слід усунути вказаний недолік шляхом подання до суду доказів сплати судового збору у розмірі 9984,00 грн.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.174 ГПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин суддя дійшов висновку про залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу строку для усунення зазначених недоліків.

Керуючись ст.ст. 162, 164, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву залишити без руху.

2. Встановити позивачу 5-денний строк з дня вручення ухвали суду про залишення позовної заяви без руху на виправлення допущених недоліків шляхом надання до суду доказів сплати 9984,00 грн. судового збору за подання даної позовної заяви.

У випадку невиконання цієї ухвали у встановлений судом строк, позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню позивачу зі всіма доданими до неї документами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.

Суддя Яворський Б.І.