Решение № 140748034, 20.10.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.10.2026 Справа № 910/8788/26

за позовом: Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» м.Львів,

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Поліс», м.Київ

про стягнення 8469,60 грн.,

Суддя Б. Яворський.

Відводів складу суду сторонами не заявлялося.

Справу розглянуто без судового засідання та виклику сторін.

Суть спору. На розгляд Господарського суду м.Києва 16.07.2026 надійшла позовна заява Комунального підприємства «Адміністративно-технічне управління» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Поліс» про стягнення 8469,60 грн.витрат, повязаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 20.07.2026 заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, а ухвалою від 03.08.2026 справу передано за виключною підсудністю до Господарського суду Львівської області.

17.08.2026 матеріали справи № 910/8788/26 надійшли до Господарського суду Львівської області.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 17.08.2026 справу № 910/8788/26 передано на розгляд судді Б. Яворському.

Ухвалою Господарського суду Львівської області від 20.08.2026 справу прийнято до розгляду, вирішено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та без виклику представників сторін. Ухвала про прийняття справи до розгляду була надіслана відповідачу за адресою, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців, та повернулася на адресу суду за закінченням терміну зберігання, докази про що долучено до матеріалів справи. Отримання поштової кореспонденції залежить від волевиявлення відповідача та на нього як на особу, яка здійснює підприємницьку діяльність, покладається організація належного отримання поштової кореспонденції, пов`язаної із здійсненням ним такої діяльності. Отже, негативні наслідки неодержання підприємцем звернення до нього, якщо таке звернення здійснене добросовісно і розумно, покладаються на нього (аналогічна правова позиція викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).

Суд враховує, що у разі, якщо ухвалу про відкриття провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того, процесуальні документи щодо розгляду спору у даній справі офіційно оприлюднені у Єдиному державному реєстрі судових рішень - www.reyestr.court.gov.ua та знаходяться у вільному доступі.

За змістом статті 2 Закону України «Про доступ до судових рішень», кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі (Постанова Верховного Суду від 11.12.2018 у справі № 921/6/18.).

Відтак, в розумінні ст.242 ГПК України відповідач повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

20.10.2026 позивач подав клопотання, де інформував суд, що заборгованість не погашена і він підтримує позов.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач самовільно, з порушенням Законів України «Про благоустрій населених пунктів», ухвали Львівської міської ради № 5766 від 19.12.2024 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» (чинних на момент встановлення), «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) на території Львівської міської територіальної громади», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 313 від 08.04.2025 року, самовільно встановило малі архітектурні форми (вивіски) за адресою вул. Пасічна,56 м. Львів, без паспорта малої архітектурної форми (вивіски) та листа уповноваженого органу про відповідність. Департаментом економічного розвитку скеровано вимогу та зазначено термі добровільного демонтажу. У зв`язку з невиконанням такої вимоги позивач здійснив демонтаж та подальше зберігання самовільно встановленої рекламної конструкції із залученням підрядника ТОВ «ВМ Капітал Груп» у результаті чого позивачу було завдано майнової шкоди.

Аргументи відповідача.

Відповідач правом на подання відзиву не скористався, доказів спростування наведених позивачем обставин не подав.

Стаття 114 ГПК України визначає, що суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Згідно ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх пояснення. Судові дебати не проводяться (ст.252 ГПК України).

З моменту відкриття провадження у справі минуло достатньо строку для вчинення процесуальної дії, відповідач повідомлявся про наявність даного спору, однак відзиву на позовну заяву не подав. Зважаючи на це суд розглянув справу за наявними матеріалами.

ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ.

Позивач зазначає, що відповідач самовільно, з порушенням Законів України «Про благоустрій населених пунктів», ухвали Львівської міської ради № 5766 від 19.12.2024 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» (чинних на момент встановлення), «Порядку розміщення малих архітектурних форм (вивісок) на території Львівської міської територіальної громади», затвердженого рішенням виконкому Львівської міської ради № 313 від 08.04.2025 року, самовільно встановив малі архітектурні форми (вивіски) за адресою: вул. Пасічна,56 м. Львів, без паспорта малої архітектурної форми (вивіски) та листа уповноваженого органу про відповідність.

Комунальним підприємством «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку із виявленими порушеннями скеровано на адресу Відповідача вимогу Департаменту природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради від 19.06.2025р. № 25/Р-28-1395 із рекомендацією добровільно усунути допущені порушення в термін до 02.07.2025р. Повідомлено, що у разі невиконання вимоги у добровільному порядку конструкції буде демонтовано примусово.

У зв`язку з невиконанням вищезазначеної вимоги, Департаментом природних ресурсів та будівництва Львівської міської ради видано наказ № 34 від 10.07.2025р., «Про демонтаж самовільно встановлених малих архітектурних форм (вивісок)», відповідно до якого КП «Адміністративно-технічне управління» наказано демонтувати самовільно встановлені конструкції (вивіски) розміщених за адресою: вул. Пасічна,56 м.Львів.

Демонтаж рекламних конструкцій проведено підрядною організацією ТзОВ «ВМ Капітал Груп» на підставі укладеного договору №8 від 31.05.2025, за результатами чого складено акт №16 від 02.12.2025. Позивач оплатив підряднику надані послуги, що підтверджується відповідними доказами, які містяться в матеріалах справи.

Згідно накладної №56 від 02.12.2025 демонтовану конструкцію передано для зберігання на склад комірнику КП «Адміністративно-технічне управління» (м.Львів, вул.Пластова, 125).

Загальна сума заборгованості, яку ТОВ «Віп Поліс» зобов`язане відшкодувати КП «Адміністративно-технічне управління» у зв`язку з демонтажем та зберіганням конструкції складає 8469,60 грн. (відповідний розрахунок міститься у матеріалах справи).

Листами від 02.02.2026 та 16.02.2026 позивач звертався до відповідача з вимогою сплатити витрати, пов`язані з демонтажем та зберіганням, однак відповідач оплати не провів.

ОЦІНКА СУДУ.

Відповідно до ст. 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 73 ГПК України встановлено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

Згідно з ст. 74 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов`язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою (ч.2 ст.74 ГПК України).

Приписами ст.ст. 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов`язки виникають безпосередньо з актів органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим або органів місцевого самоврядування (положення ч. 4 ст. 11 ЦК України).

Положеннями ст. 20 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» визначено, що організацію благоустрою населених пунктів забезпечують місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до повноважень, установлених законом. Рішення місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо благоустрою території певного населеного пункту є обов`язковими для виконання розміщеними на цій території підприємствами, установами, організаціями та громадянами, які на ній проживають.

Відповідно до Статуту Комунальне підприємство «Адміністративно-технічне управління» створене з метою отримання прибутку; покращення благоустрою м. Львова шляхом здійснення нагляду за дотриманням юридичними, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, вимог Закону України «Про благоустрій населених пунктів»; поповнення міського бюджету за рахунок справляння плати за використання юридичними, фізичними особами, фізичними особами - підприємцями та особами, які здійснюють незалежну професійну діяльність, міської впорядкованої території; покращення навколишнього природного середовища у м. Львові шляхом здійснення моніторингу; виконання функцій визначених окремими ухвалами міської ради, рішеннями виконавчого комітету, розпорядженнями міського голови, наказами та дорученнями департаменту містобудування.

Відповідно до п 3.9. Порядку погоджений паспорт розміщення малих архітектурних форм (вивісок) є підставою для встановлення малої архітектурної форми (вивіски) на фасаді. У п.1.7. Порядку зазначено, що самовільно встановлена мала архітектурна форма (вивіска) мала архітектурна форма (вивіска), яка встановлена без погодженого паспорта або у невідповідності до нього. Примусовий демонтаж конструкції дії, спрямовані на примусове усунення виявленого порушення цього Порядку (самовільного встановлення малих архітектурних форм (вивісок), неусуненого суб`єктом господарювання у добровільному порядку. При цьому демонтаж та наступне зберігання малої архітектурної форми (вивіски) не передбачає переходу права власності на неї до Львівської міської територіальної громади.

Ухвалою ЛМР №5766 від 19.12.2024 «Про затвердження Правил благоустрою Львівської міської територіальної громади» передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи підприємці у сфері благоустрою на території Львівської міської територіальної громади зобов`язані утримувати в належному стані об`єкти благоустрою (їхні частини), що перебувають у їхній власності, користуванні або на умовах договору з балансоутримувачем.

Відповідно до п.5.3.2. ухвали підприємства, установи, організації, фізичні особи зобов`язані відшкодовувати збитки та іншу шкоду, завдану ними внаслідок порушення законодавства з питань благоустрою та охорони навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, установлених законодавством України.

Згідно з частини 1 статті 73 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» акти ради, сільського, селищного, міського голови, голови районної в місті ради, виконавчого комітету сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її створення) ради, прийняті в межах наданих їм повноважень, є обов`язковими для виконання всіма розташованими на відповідній території органами виконавчої влади, об`єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами, а також громадянами, які постійно або тимчасово проживають на відповідній території.

Відповідачем у добровільному порядку не було демонтовано самовільно встановлену конструкцію, а позивач здійснив її примусовий демонтаж із залученням підрядника.

До матеріалів справи долучено докази на підтвердження того, що вартість послуг демонтажу самовільно встановленої конструкції становить 8469,60 грн. ()

Статтею 22 ЦК України визначено, що збитками є: втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода). При цьому, відповідно до ч.2 ст.623 ЦК України, розмір збитків, завданих порушенням зобов`язання, повинен бути реальним та доведеним позивачем.

Відповідно до ч.1 ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Для застосування деліктної відповідальності необхідною є наявність усіх чотирьох елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправна поведінка особи; наявність шкоди; причинний зв`язок між протиправною поведінкою та шкодою; вина завдавача шкоди. Причому в деліктних правовідносинах на позивача покладається обов`язок з доведення наявності шкоди, протиправності поведінки заподіювача шкоди, а також причинного зв`язку між такою протиправною поведінкою та шкодою. Водночас, на заподіювача шкоди покладається обов`язок щодо доведення відсутності його вини у заподіянні цієї шкоди.

Станом на момент прийняття рішення докази відшкодування відповідачем витрат позивача у матеріалах справи відсутні. Враховуючи встановлені судом обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими і підтверджені належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню.

СУДОВІ ВИТРАТИ.

Сплата позивачем судового збору за подання до суду позовної заяви підтверджується платіжною інструкцією №4660 від 15.06.2026на суму 2662,40 грн. Згідно п.2 ч.1 ст.129 ГПК України судовий збір у справі покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги суд задовольняє, судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 73, 74, 76-80, 86, 123, 129, 233, 236-238, 240, 241, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Віп Поліс» (03083, м. Київ, пр. Науки, буд. 61; ідентифікаційний код 43892267) на користь КП «Адміністративно-технічне управління» (79005, м. Львів, пл.Міцкевича, 6/7; ідентифікаційний код 13804591) 8469,60 грн. витрат, пов`язаних з проведеним демонтажем та зберіганням демонтованих конструкцій, а також 2662,40 грн судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду у порядку та строки, передбачені ст.ст. 256, 257 ГПК України.

Суддя Яворський Б.І.