Решение № 140747579, 19.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

19.10.2026Справа № 910/8817/26

За позовом ОСОБА_1

до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА"

відповідача-2: Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації

про припинення повноважень керівника (директора) та зобов`язання вчинити дії

Суддя О.В. Гумега

секретар судового засідання

Ю.В. Завадська

Представники:

від позивача - Сизоненко С.В.

від відповідача-1 - не з`явився

від відповідача-2 - не з`явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (далі - відповідач-1, ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА"), третя особа - Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація (далі - третя особа) про припинення повноважень керівника (директора) та зобов`язання вчинити дії.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.07.2026 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.

03.08.2026 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви.

До заяви про усунення недоліків додано позовну заяву в новій редакції, згідно якої позивач визначив відповідачем-1 Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", відповідачем-2 - Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію, позовні вимоги до відповідачів-1, 2 викладено у новій редакції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.08.2026 справу № 910/8817/26 прийнято до провадження, призначено підготовче засідання у справі на 21.09.26 о 10:00 год.

Суд розглядає позовну заяву у новій редакції із визначеним у цій заяві суб`єктним складом сторін та позовними вимогами.

У підготовче засідання, призначене на 21.09.2026, з`явився представник позивача. Представники відповідача-1 та відповідача-2 не з`явились.

У підготовчому засіданні, призначеному на 21.09.2026, суд вчинив дії, визначені частиною другою статті 182 Господарського процесуального кодексу України, необхідні для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи по суті.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 21.09.2026 постановлено закрити підготовче провадження та призначити справу до судового розгляду по суті на 19.10.2026 о 09:40 год.

У судове засідання, призначене на 19.10.2026, з`явився представник позивача. Представники відповідача-1 та відповідача-2 не з`явились.

Судом враховано, що явка учасників справи у судове засідання, призначене на 19.10.2026, визнана ухвалою суду від 21.09.2026 не обов`язковою.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 19.10.2026 за відсутності представників відповідача-1 та відповідача-2.

У судовому засіданні 19.10.2026 здійснювався розгляд справи по суті.

Відповідно до ст. 194 ГПК України завданням розгляду справи по суті є розгляд і вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

В судовому засіданні 19.10.2026 судом заслухане вступне слово представника позивача.

Представник позивача підтримав у повному обсязі позовні вимоги, викладені у позовній заяві у новій редакції.

Представники відповідача-1 та відповідача-2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У судовому засіданні 19.10.2026 судом здійснювалось з`ясування обставин справи та дослідження доказів.

Після завершення з`ясування обставин справи та дослідження доказів суд перейшов до судових дебатів, в яких представник позивача виступив з промовою (заключним словом).

Після завершення судових дебатів суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для проголошення рішення.

З`ясувавши обставини справи, дослідивши в судовому засіданні наявні в матеріалах справи докази, суд

УСТАНОВИВ:

04.05.2016 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань зареєстровано Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", номер запису: 10741020000059830 (далі - ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", Товариство, відповідач-1).

Рішенням Загальних зборів засновників (учасників) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", оформленим Протоколом № 1 від 04.05.2016, ОСОБА_1 (далі -- ОСОБА_1 , позивач) було призначено директором ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА".

Згідно з Наказом № 1 від 06.05.2016 ОСОБА_1 з 10 травня 2016 приступив до виконання посадових обов`язків директора Товариства.

Відповідний запис про керівника юридичної особи ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" ОСОБА_1 , який може вчиняти дії від імені юридичної особи, було внесено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - ЄДР).

Згідно інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на час звернення позивача з позовом та на момент вирішення спору вбачається, що засновником (учасником) Товариства, розмір частки статутного (складеного) капіталу (пайового фонду) якого становить 700,00 грн, є: Акціонерне товариство "ЮДЖІЕМ, КОРП."; країна резидента: Панама; адреса: АДРЕСА_1 ).

22.02.2024, позивач направив на адресу учасника ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" - Акціонерного товариства "ЮДЖІЕМ, КОРП." (Республіка Панама, місто Панама, Анконі, Калле Табернілла, 785 А) та на адресу ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 9, літера А, приміщення 20) заяву про звільнення з посади директора ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" від 22.02.2024.

У заяві позивач просив звільнити його з посади директора ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" за власним бажанням згідно зі статтею 38 КЗпП України з 01 травня 2024 року, про що прийняти відповідне рішення на позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", а також винести це питання на розгляд позачергових Загальних зборів учасників ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА".

22.02.2024 позивачем, як директором ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", прийнято рішення про скликання позачергових Загальних зборів учасників товариства з ініціативи директора, на порядок денний яких поставити питання про розгляд заяви директора ОСОБА_1 від 22.02.2024 про звільнення з посади директора ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", що підтверджується Наказом № 1-пз від 22.02.2024.

Позивачем також складено Повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства на 01 травня 2024 року о 09:00 (за Київським часом) (далі - повідомлення) для вирішення наступних питань порядку денного:

1. Про розгляд заяви директора "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (код ЄДРПОУ: 40464250) ОСОБА_1 від 22 лютого 2024 року про звільнення з посади директора за власним бажанням на підставі ч. 1 ст. 38 КЗпП України.

2. Про вирішення питання про припинення повноважень директора ОСОБА_1 шляхом обрання нового директора або тимчасового виконувача його обов`язків.

3. Про передачу всіх документів, печатки Товариства новому директору Товариства.

4. Про надання повноважень та проведення державної реєстрації змін до відомостей про товариство, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Факт направлення заяви про звільнення та повідомлення Товариству з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" від 22.02.2024; накладною АТ "Укрпошта" № 0113303606881 від 22.02.2024 року; описом вкладення до цінного листа № 0113303606881.

Факт направлення заяви про звільнення та повідомлення учаснику Товариства - Акціонерному товариству "ЮДЖІЕМ, КОРП." підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" № 334367 від 26.03.2024 та митною декларацією ЕА 021 192 354 UA від 26.03.2024.

Позачергові Загальні збори учасників ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", скликані на 01 травня 2024 року о 9-00 год. не відбулися, у зв`язку із неявкою на них учасника Товариства - Акціонерного товариства "ЮДЖІЕМ, КОРП.", про що позивачем складено та підписано Акт про неявку учасників на Загальні збори ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" від 01.05.2024.

Позивач зазначив, що вжив всіх необхідних заходів щодо припинення його повноважень як директора ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", проте відповідне питання не розглянуто, рішення не прийнято, у зв`язку з чим позивач звернувся з даним позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (відповідач-1), Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідач-2) з такими вимогами (в редакції позовної заяви в новій редакції):

- визнати припиненими повноваження ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА";

- зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: до графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" внести запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" на підставі рішення суду.

Відповідачі-1, 2 правом на подання відзиву на позовну заяву не скористались.

Згідно приписів ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), у разі неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено право кожної особи звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно із статтею 20 ЦК України, право на захист особа здійснює на свій розсуд.

Вирішуючи господарський спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити (пункт 8.5 постанови об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.06.2019 у справі № 910/6642/18).

Відповідно до ч. 1-3 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі ст. 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Відповідно до ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 78 ГПК України достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.

Як встановлено судом, ОСОБА_1 був призначений на посаду директора ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" на підставі Протоколу № 1 Загальних зборів засновників (учасників) ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" від 04.05.2016 та Наказу № 1 від 06.05.2016.

Відомості про ОСОБА_1 як керівника (директора) ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" внесено до ЄДР.

Позивач просить суд визнати припиненими його повноваження на посаді на посаді керівника (директора) ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА".

Позивач стверджує, що трудовий договір між ним та ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" не укладався, докази протилежного в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до позиції Великої Палати Верховного Суду, висловленої у постанові від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20, за загальним правилом створення (обрання) виконавчого органу товариства відбувається за рішенням загальних зборів учасників товариства (частина перша статті 99 ЦК України, пункт 7 частини 2 статті 30 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") або в окремих випадках - наглядової ради товариства (частина 2 статті 38 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю"). Це рішення породжує між особами, яких воно стосується, корпоративні відносини, у яких обрана особа наділяється повноваженнями з управління.

Ці корпоративні відносини також є підставою для виникнення відносин представництва товариства перед третіми особами, а також трудових відносин, що регулюються законодавством про працю, та виникають у зв`язку з укладенням в установленому порядку (частина 12 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю") з одноосібним виконавчим органом (членом колегіального виконавчого органу) трудового договору (контракту).

Водночас в обох випадках - коли особу обрано до складу виконавчого органу (між товариством та особою встановлені відносини управління товариством) та укладено трудовий договір (встановлені трудові відносини) і коли існують тільки відносини з управління товариством без укладення трудового договору - саме відносини з управління товариством, у яких директору надані відповідні повноваження, за здійснення яких він несе встановлену законом відповідальність, становлять основу відносин між товариством та цією особою.

Позовні вимоги про визнання трудових правовідносин припиненими, або про звільнення, або про припинення трудових правовідносин та / або правовідносин представництва у такому спорі спрямовані насамперед на припинення правовідносин з управління, які існують між директором та товариством (пункти 8.14, 8.15, 8.19, 8.20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 06.09.2023 у справі № 127/27466/20).

Наведеними висновками Велика Палата Верховного Суду відступила від висновків Верховного Суду про застосування в подібних правовідносинах положень законодавства про працю, зокрема, статті 38 КЗпП України, викладених у постановах від 24.12.2019 у справі № 758/1861/18, від 17.03.2021 у справі № 761/40378/18 та від 19.01.2022 у справі № 911/719/21, зокрема, в частині тверджень про те, що відповідно до трудового законодавства України керівник товариства (директор), як і будь-який інший працівник, має право звільнитися за власним бажанням, попередивши власника або уповноважений ним орган про таке звільнення письмово за два тижні, а також про те, що визначальним при вирішенні справ цієї категорії є не перевірка дотримання керівником юридичної особи порядку скликання загальних зборів учасників товариства, а волевиявлення працівника на звільнення з роботи та дотримання ним процедури звільнення, передбаченої частиною першою статті 38 КЗпП України.

Необхідність такого відступу зумовлена тим, що у справах № 761/40378/18, № 758/1861/18 та № 911/719/21 Верховний Суд застосував норми законодавства про працю та поклав їх в основу своїх висновків, зроблених у спорах за позовами директорів, які були обрані рішеннями загальних зборів учасників, за відсутності встановлених судами обставин укладення з ними трудових договорів (контрактів), що суперечить викладеним вище висновкам Великої Палати Верховного Суду.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

В матеріалах справи наявний Статут ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА", затверджений Загальними зборами засновників (учасників) ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (протокол №1 від 04.05.2016) (далі - Статут).

Відповідно до пп 10.1.1, 10.1.2 п. 10.1 Статуту управління Товариством здійснюють: Загальні збори учасників; Директор.

Вищим органом управління Товариства є Загальні збори учасників Товариства. Збори можуть приймати рішення з будь-яких питань діяльності Товариства. До виключної компетенції Загальних зборів Учасників належать, зокрема, обрання та відкликання Директора (п. 10.2, 10.5 Статуту).

06.02.2018 прийнято Закон України № 2275-VIII "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17.06.2018.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" визнано таким, що втратив чинність, Закон України "Про господарські товариства" (Відомості Верховної Ради України, 1991 р., №49, ст. 682 із наступними змінами) у частині, що стосується товариств з обмеженою відповідальністю та товариств з додатковою відповідальністю.

Згідно з п. 3 Прикінцевих та перехідних положень Закону "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим Законом положення статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю, що не відповідають цьому Закону, є чинними в частині, що відповідає законодавству станом на день набрання чинності цим Законом. Цей пункт не застосовується після внесення змін до статуту товариства з обмеженою відповідальністю, товариства з додатковою відповідальністю.

Верховний Суд у постанові від 11.09.2019 у справі № 922/3010/18 зазначив, що наведену норму потрібно тлумачити так, що протягом року з дня набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" товариства можуть здійснювати свою діяльність на підставі положень статуту в редакції, яка діє на момент набрання чинності цим Законом, за умови, що положення такого статуту відповідають чинному на той момент законодавству, зокрема, Закону України "Про господарські товариства". Якщо протягом "перехідного періоду" (одного року з дня набрання чинності законом) товариство вносить зміни до статуту, така редакція статуту товариства після внесення змін повинна відповідати Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Якщо товариство не внесе відповідні зміни до статуту через рік після набрання чинності Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", то у такому разі положення статуту, які не відповідають цьому Закону, не застосовуються, натомість учасники товариства повинні керуватися нормами Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

Матеріали справи не містять доказів приведення Статуту ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" у відповідність до вимог Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" протягом року з дня набрання чинності цим законом.

Як встановлено судом, 26.03.2024 позивач надіслав Акціонерному товариству "ЮДЖІЕМ, КОРП." на адресу, зазначену у ЄДР (Республіка Панама, місто Панама, Анконі, Калле Табернілла, 785 А), заяву про звільнення та повідомлення про скликання позачергових загальних зборів учасників товариства з ініціативи директора, що підтверджується фіскальним чеком АТ "Укрпошта" № 334367 від 26.03.2024 та митною декларацією ЕА 021 192 354 UA від 26.03.2024.

Згідно з релевантною судовою практикою направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, позивача (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 18.03.2021 по справі №911/3142/19).

Отже, з огляду на встановлені судом у даній справі обставини, суд дійшов висновку, що позивачем вчинено дії для припинення своїх повноважень як одноосібного виконавчого органу Товариства.

Надані позивачем докази направлення наведених вище заяви та повідомлення суд визнає належними та допустимими, що свідчить про вчинення позивачем всіх залежних від нього дій задля припинення своїх повноважень на посаді керівника (директора) Товариства.

Матеріали справи не містять рішення про звільнення керівника та внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань змін відомостей про юридичну особу в частині зміни керівника ТОВ "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА".

Наведене дає підстав для висновку про те, що права позивача були порушені внаслідок позбавлення його можливості припинити свої повноваження як керівника (директора) Товариства з незалежних від нього причин.

Як установлено судом, у цій справі позивач звернувся до суду саме за захистом свого законного інтересу у правовій визначеності щодо прав і обов`язків у відносинах представництва з Товариством.

Належним та ефективним способом захисту прав та законних інтересів позивача у такому випадку є вимога про припинення повноважень на посаді керівника (директора) товариства за рішенням суду, що забезпечить ефективність наданого судового захисту задля захисту визначеного інтересу позивача.

За таких обставин, враховуючи наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача шляхом припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА"

Щодо вимог позивача про зобов`язання Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: до графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" внести запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" на підставі рішення суду, суд зазначає наступне.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об`єднання, професійної спілки, її організації або об`єднання, політичної партії, організації роботодавців, об`єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

За змістом ч. 2 ст. 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" в Єдиному державному реєстрі містяться зокрема такі відомості про юридичну особу як відомості про керівника юридичної особи та про інших осіб (за наявності), які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які мають відмітку в паспорті про право здійснювати платежі за серією та номером паспорта, інформація для здійснення зв`язку з керівником юридичної особи (телефон та/або адреса електронної пошти)), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи.

Приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 25 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" щодо, зокрема, зобов`язання вчинення реєстраційних дій.

За змістом п. 3 ч. 5 ст. 25 "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" суб`єкт державної реєстрації не пізніше наступного робочого дня з дати отримання судового рішення, передбаченого пунктом 2 частини першої цієї статті, проводить відповідну реєстраційну дію шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру (крім випадків, передбачених пунктами 1 та 2 цієї частини).

У постанові Верховного Суду від 05.02.2020 у справі № 914/393/19 зроблено висновок, що як захист права розуміють державно-примусову діяльність, спрямовану на відновлення порушеного права суб`єкта правовідносин та забезпечення виконання юридичного обов`язку зобов`язаною стороною. Спосіб захисту може бути визначений як концентрований вираз змісту (суті) міри державного примусу, за допомогою якого відбувається досягнення бажаного для особи, право чи інтерес якої порушені, правового результату. Спосіб захисту втілює безпосередню мету, якої прагне досягнути суб`єкт захисту (позивач), вважаючи, що таким чином буде припинене порушення (чи оспорювання) його прав, він компенсує витрати, що виникли у зв`язку з порушенням його прав, або в інший спосіб нівелює негативні наслідки порушення його прав.

При цьому, оцінюючи належність обраного позивачем способу захисту та обґрунтовуючи відповідний висновок, судам необхідно виходити з його ефективності. Це означає, що вимога на захист цивільного права має відповідати змісту порушеного права та характеру правопорушення, забезпечити поновлення порушеного права, а у разі неможливості такого поновлення - гарантувати особі можливість отримання нею відповідного відшкодування.

Отже, виходячи з викладеного, можна дійти висновку, що процедура припинення повноважень особи на посаді керівника (директора) має супроводжуватись внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань змін до відомостей про керівника юридичної особи.

Враховуючи зазначене, у зв`язку із прийняттям судом рішення про припинення повноважень позивача на посаді керівника (директора) відповідача-1, суд дійшов висновку про задоволення вимог позивача в частині зобов`язання Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (відповідача-2) внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: до графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" внести запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8817/26.

При цьому суд зазначає, що зобов`язання відповідача-2 на підставі судового рішення здійснити дії щодо внесення до ЄДР відповідних змін до відомостей про керівника юридичної особи, без виключення при цьому з ЄДР відомостей про попереднього керівника юридичної особи, не буде примушенням державного реєстратора здійснити дії, які суперечать статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", а також не буде порушувати публічний порядок.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази в порядку ст. 86 ГПК України, суд доходить висновку про задоволення позову.

Стосовно розподілу судових витрат.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Позивачем у позовній заяві зазначено, що враховуючи, що представником позивача подано позовну заяву через систему "Електронний суд", судовий збір за подання позовної заяви за дві вимоги немайнового характеру має бути сплачено в сумі 5 324,80 грн.

Матеріали справи містять докази сплати 5 324,80 грн судового збору за позовом ОСОБА_1 .

Відповідачі-1, 2 попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вони понесли і які очікують понести у зв`язку із розглядом справи, до суду не подали.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У випадку, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору (ч. 9 ст. 129 ГПК України).

Враховуючи задоволення позову, приписи ч. 9 ст. 129 ГПК України, суд дійшов висновку, що витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача-1, як на сторону, внаслідок неправильних дій якої виник спір у даній справі.

Керуючись ст. 2, 4, 13, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 165, 232, 233, 236-238, 240, 241, 327 ГПК України Господарський суд міста Києва

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Припинити повноваження ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 9, літера А, приміщення 20; ідентифікаційний код 40464250).

3. Зобов`язати Шевченківську районну в місті Києві державну адміністрацію (Україна, 01030, місто Київ, вулиця Богдана Хмельницького, будинок 24; ідентифікаційний код 37405111) внести зміни до відомостей про юридичну особу Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 9, літера А, приміщення 20; ідентифікаційний код 40464250) в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, а саме: до графи "Відомості про керівника юридичної особи, про інших осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, подавати документи для державної реєстрації тощо: прізвище, ім`я, по-батькові (за наявності), дані про наявність обмежень щодо представництва юридичної особи" внести запис про припинення повноважень ОСОБА_1 на посаді керівника (директора) Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" на підставі рішення Господарського суду міста Києва у справі № 910/8817/26.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮДЖІЕМ УКРАЇНА" (Україна, 01001, місто Київ, вулиця Прорізна, будинок 9, літера А, приміщення 20; ідентифікаційний код 40464250) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ; місце проживання: АДРЕСА_2 ) 5 324,80 грн (п`ять тисяч триста двадцять чотири гривні 80 коп.) судового збору.

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку, передбаченому ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.

Повне рішення складено 20.10.2026

Суддя Оксана ГУМЕГА