Решение № 140747543, 15.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

15.09.2026Справа № 910/4795/26Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Колві-Хаб"

до Акціонерного товариства "Універсал Банк"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача:

1) Акціонерне товариство "Райффайзен Банк";

2) Фізична особа-підприємець Ткач Артур Тарасович

про стягнення 2 807 227,00 грн,

При секретарю судового засідання: Гурська Д.О.

Представники учасників справи:

від позивача: Оксанич Роман Володимирович - представник за ордером серії АІ №2218415 від 10.06.2026;

від відповідача: Клочко Олександр Володимирович - представник за довіреністю №256-ЮД-1 від 12.12.2025;

від третьої особи-1: не з`явився;

від третьої особи-2: не з`явився;

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Колві-Хаб" (далі - ТОВ "Колві-Хаб") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Акціонерного товариства "Універсал Банк" (далі - АТ "Універсал Банк") 2 807 227,00 грн збитків.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання обов`язків АТ "Універсал Банк", як надавачем платіжних послуг, передбачених Законом України "Про платіжні послуги", 20.11.2025 у період часу з 16:17 по 16:25 з банківського рахунку ТОВ "Колві-Хаб" НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Універсал Банк" на підставі Договору банківського рахунку №109561228 від 20.09.2023, останнім було безпідставно списано та перераховано 2 807 277,00 грн на банківський рахунок Фізичної особи-підприємця Ткача Артура Тарасовича (далі - ФОП Ткач А.Т.), який відкрито в Акціонерному товаристві "Райффайзен Банк" (далі - АТ "Райффайзен Банк"). При цьому, у ТОВ "Колві-Хаб" відсутні договірні відносини з ФОП Ткачем А.Т. Позивач звернувся до АТ "Універсал Банк" з вимогою про повернення зазначених коштів, проте банк у задоволенні цієї вимоги відмовив.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Вирішено справу розглядати за правилами загального позовного провадження. Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи. Підготовче засідання призначено на 02.06.2026.

01.06.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 02.06.2026 представники сторін не з`явилися, хоча про місце, дату та час підготовчого засідання повідомлені належним чином.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2026 підготовче засідання відкладено на 23.06.2026.

10.06.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало заяву про вступ у справу представника та заяву про участь його представника у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

10.06.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 11.06.2026) АТ "Універсал Банк" подало заяву про залучення АТ "Райффайзен Банк" у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.

17.06.2026 через систему "Електронний суд" АТ "Універсал Банк" подало клопотання про залишення позовної заяви без руху та заяву про залучення ФОП Ткача А.Т. у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви ТОВ "Колві-Хаб" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

18.06.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало заперечення на клопотання АТ "Універсал Банк" про залишення позовної заяви без руху та про залучення третьої особи.

19.06.2026 через систему "Електронний суд" АТ "Універсал Банк" подало клопотання про долучення доказів та заперечення (пояснення) на позовну заяву, в яких просило відмовити у задоволенні позову.

У підготовчому засіданні 23.06.2026 представник ТОВ "Колві-Хаб" заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Універсал Банк" про залишення позовної заяви без руху.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.06.2026 залучено у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні Відповідача: АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Ткача А.Т. Зобов`язано ТОВ "Колві-Хаб" направити копії позову та доданих до неї додатків третім особам, докази чого зобов`язано надати суду. Встановлено третім особам строк для подання письмових пояснень. Продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 28.07.2026.

26.06.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало заяву про долучення доказів направлення копій позовної заяви з додатками третім особам.

09.07.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало заперечення на клопотання АТ "Універсал Банк" про долучення доказів від 19.06.2026 та на заперечення (пояснення) на позовну заяву від 19.06.2026, в яких просило не брати до уваги вищезазначені документи, оскільки подані з порушенням процесуального строку.

Розглянувши пояснення ТОВ "Колві-Хаб" від 19.06.2026 та клопотання про долучення доказів від 19.06.2026, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 161 ГПК України при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом (частина 1).

Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (частина 2).

Підстави, час та черговість подання заяв по суті справи визначаються цим Кодексом або судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина 3).

Подання заяв по суті справи є правом учасників справи (частина 4).

Суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним (частина 5).

Дослідивши пояснення АТ "Універсал Банк", суд дійшов висновку про те, що вказані пояснення за своєю правовою природою є відзивом.

За положеннями статті 118 ГПК України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 8 статті 165 ГПК України відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.04.2026 встановлено відповідачу строк для подання відзиву - протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали.

Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень (частина 3 статті 120 ГПК України).

Згідно з пунктом 2 частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи.

Судом встановлено, що копія ухвали суду від 29.04.2026 була доставлена до електронного кабінету АТ "Універсал Банк" 30.04.2026, що підтверджується повідомленням про доставлення процесуального документа, дата отримання судом інформації про доставку документа в кабінет ЕС вказаної сторони - 01.05.2026.

Оскільки останнім днем подання відзиву було 18.05.2026, тому вказана заява по суті справи від 19.06.2026 була подана Відповідачем поза межами процесуального строку.

У той же час, відповідно до частин 1-3 статті 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.

Таким чином, з метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду справи, забезпечення рівності прав та обов`язків усіх учасників процесу, дотримання принципів диспозитивності та пропорційності, закріплених положеннями статей 7, 13, 14, 15 ГПК України, суд дійшов висновку про необхідність з ініціативи суду про продовження строку на подачу відзиву (пояснень) до 19.06.2026.

Згідно з частиною 3 статті 80 ГПК України відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи.

Враховуючи продовження строку для подання відзиву до 19.06.2026, тому докази, подані разом із клопотанням від 19.06.2026, приймаються судом до розгляду.

09.07.2026 через систему "Електронний суд" (зареєстровано судом 10.07.2026) АТ "Райффайзен Банк" подало письмові пояснення.

24.07.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало додаткові письмові пояснення, в яких підтримало позовні вимоги, наголосивши на їх обґрунтованості.

28.07.2026 через систему "Електронний суд" АТ "Райффайзен Банк" подало заяву про проведення засідання за відсутності його представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 11.08.2026.

10.08.2026 через систему "Електронний суд" ТОВ "Колві-Хаб" подало клопотання про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.08.2026 розгляд справи відкладено на 15.09.2026.

09.09.2026 через систему "Електронний суд" від АТ "Райффайзен Банк" подало заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2026 відмовлено у задоволенні заяви АТ "Райффайзен Банк" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

15.09.2026 у судовому засіданні представник ТОВ "Колві-Хаб" підтримав позовні вимоги та просив суд задовольнити позов у повному обсязі.

Представник АТ "Універсал Банк" заперечив проти позовних вимог, просив суд відмовити у задоволенні позову.

Представники АТ "Райффайзен Банк" та ФОП Ткача А.Т. у судове засідання не з`явилися, хоча про місце, дату та час судового засідання були повідомлені належним чином.

15.09.2026 у судовому засіданні на підставі статті 240 ГПК України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Колві-Хаб" необґрунтованими.

20.09.2023 між АТ "Універсал Банк" (за текстом договору - Банк) та ТОВ "Колві-Хаб" (за текстом договору - Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку №109561228, відповідно до пункту 1.1. якого Банк відкриває Клієнту поточний(-і) рахунок(-и) (далі - "Рахунок(-п)") у національній та/або іноземній валюті та зобов`язується здійснювати обслуговування Рахунків Клієнта, у т.ч. надавати послуги з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти, відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку Україну (далі - "НБУ"), а Клієнт зобов`язується сплачувати Банку комісію за надані послуги відповідно до діючих Тарифів Банку.

Згідно з пунктом 1.2. Договору Рахунок(-и) Клієнту відкривається(-ються) та операції за ним(-и) здійснюються лише після проведення Банком ідентифікації Клієнта у порядку, встановленому законодавством України, у тому числі нормативно-правовими актами НБУ та вжиття заходів відповідно до законодавства, яке регулює відносини у сфері запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом або фінансування тероризму. Датою початку видаткових операцій за рахунком(-ами) Клієнта в Банку є взяття Рахунку(-ів) Клієнта на облік органом Державної фіскальної служби.

У відповідності до вказаного правочину 20.09.2023 в АТ "Універсал Банк" було відкрито ТОВ "Колві-Хаб" поточний рахунок НОМЕР_2 (валюта рахунку -UAH), що підтверджується Довідкою про відкриття рахунку (-ів) (Додаток №1 до Договору).

Водночас, за твердженнями Позивача, 20.11.2025 у період часу з 16:17 по 16:25 невстановлена особа здійснила крадіжку грошових коштів у розмірі 2 807 227,00 грн з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Універсал Банк", належного ТОВ "Колві-Хаб".

Вказана сума коштів була перерахована на банківський рахунок ФОП Ткача А.Т. НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк".

Відповідно до Виписки за 20.11.2025 вищезазначені перекази з рахунку Позивача здійснювались окремими операціями у наступному порядку:

- 298 509,00 грн (20.11.2025 о 16:17);

- 398 409,00 грн (20.11.2025 о 16:19);

- 377 650,00 грн (20.11.2025 о 16:21);

- 387 093,00 грн (20.11.2025 о 16:21);

- 399 709,00 грн (20.11.2025 о 16:22);

- 397 699,00 грн (20.11.2025 о 16:24);

- 298 349,00 грн (20.11.2025 о 16:25);

- 249 809, 00 грн (20.11.2025 о 16:25).

Зі змісту означеної довідки випливає, що в призначенні платежів вказано, що кошти були сплачені згідно договорів №29-25/2, №28-25/2, №16-25/2, №19-25/2, №18-25/2, №25-25/2, №17-25/2, №23-25/2.

Проте, за твердженнями Позивача, між ним та ФОП Ткачем А.Т. не укладались будь-які договори, а також Позивачем не надавались будь-які доручення на здійснення переказу коштів з рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Універсал Банк", на рахунок НОМЕР_2 , відкритого в АТ "Райффайзен Банк". Вказана обставина підтверджується довідкою ТОВ "Колві-Хаб" від 16.01.2026 №1-1-25/1Д, копія якої міститься у матеріалах справи.

Також Позивач стверджує, що працівниками ТОВ "Колві-Хаб" у зазначений час невідкладно через месенджер "Viber" поінформовано представників АТ "Універсал Банк" про вказані шахрайські дії.

ТОВ "Колві-Хаб" звернулося до АТ "Універсал Банк" з листом №20-11/01 від 20.11.2025, в якому просило посприяти у поверненні коштів.

Відомості про вчинення кримінального правопорушення внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12025243000003479 від 21.11.2025 року за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, що підтверджують Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань від 21.11.2025

Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2025 (справа №686/34035/25, провадження №1-кс/686/11235/25) накладено арешт на грошові кошти, які перераховано з банківського рахунку АТ "Універсал Банк" НОМЕР_1 , та які знаходяться на банківському рахунку АТ "Райффайзен Банк" НОМЕР_2 , а саме, які були перераховані 20.11.2025 в період часу з 16:17 год. по 16:25 год. у сумах 298 509,00 грн, 398 409,00 грн, 387093,00 грн, 377 650,00 грн, 399 709,00 грн, 397 699,00 грн, 298 349,00 грн та 249 809, 00 грн з позбавленням права на розпорядження та користування.

Листом №81-15-8/4136-БТ від 26.01.2026 АТ "Райффайзен Банк" повернув вищезазначену ухвалу про накладення арешту без виконання у зв`язку із тим, що рахунок НОМЕР_2 було закрито.

ТОВ "Колві-Хаб" повторно звернулося до АТ "Універсал Банк" з листом №1-03 від 11.03.2026, в якому просило вжити заходів у поверненні коштів у сумі 2 807 227,00 грн.

Листом №Б-675/КЕП від 13.03.2026 АТ "Універсал Банк", серед іншого, повідомило, що не мав технічної можливості зупинити рух коштів на загальну суму 2 807 227,00 грн на рахунок НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк", який належить ФОП Ткачу А.Т., та/або повернути ці кошти, оскільки на момент звернення представників Клієнта кошти вже були надіслані в АТ "Райффайзен Банк". Так, всі платіжні інструкції, створені та підписані в системі "Інтернет-Банкінг" з використанням облікового запису представника ТОВ "Колві-Хаб", були виконані Банком в період з 20/11/2025 16:15:06 по 20/11/2025 16:23:12, натомість, як зазначалось, перше повідомлення від бухгалтера Клієнта було здійснено о 16:52, тобто вже після проведення операції.

У зв`язку з неналежним виконанням АТ "Універсал Банк" платіжних операцій щодо помилкового перерахування коштів ТОВ "Колві-Хаб" у розмірі 2 807 227,00 грн, останнє звернувся з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки; підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України та статті 173 ГК України (у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

За приписами частини 1 статті 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Аналогічне положення мітиться в частині 1 статті 526 ЦК України.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Як було раніше встановлено судом, 20.09.2023 між АТ "Універсал Банк" (за текстом договору - Банк) та ТОВ "Колві-Хаб" (за текстом договору - Клієнт) було укладено Договір банківського рахунку №109561228, відповідно до пункту 1.1. якого Банк відкриває Клієнту поточний(-і) рахунок(-и) (далі - "Рахунок(-п)") у національній та/або іноземній валюті та зобов`язується здійснювати обслуговування Рахунків Клієнта, у т.ч. надавати послуги з купівлі, продажу або обміну іноземної валюти, відповідно до умов цього Договору та вимог чинного законодавства України, в т.ч. нормативно-правових актів Національного банку Україну (далі - "НБУ"), а Клієнт зобов`язується сплачувати Банку комісію за надані послуги відповідно до діючих Тарифів Банку.

Даючи оцінку правовідносинам, що склались між сторонами в ході виконання Договору №109561228 від 20.09.2023, суд дійшов висновку, що такий за своєю правовою природою є договором банківського рахунка, за яким, відповідно до частини 1 статті 1066 ЦК України банк зобов`язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком.

01.08.2021 набрав чинності Закон України №1591-IX "Про платіжні послуги", у преамбулі якого вказано, що цей Закон визначає поняття та загальний порядок виконання платіжних операцій в Україні, встановлює виключний перелік платіжних послуг та порядок їх надання, категорії надавачів платіжних послуг та умови авторизації їх діяльності, визначає загальні засади функціонування платіжних систем в Україні, загальні засади випуску та використання в Україні електронних грошей та цифрових грошей Національного банку України, установлює права, обов`язки та відповідальність учасників платіжного ринку України, визначає загальний порядок здійснення нагляду за діяльністю надавачів платіжних послуг, надавачів обмежених платіжних послуг, порядок здійснення оверсайта платіжної інфраструктури.

Згідно зі статтею 43 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг зобов`язаний прийняти до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію, за умови що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті. Надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність:

1) номера рахунку платника та коду платника (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора платника.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про платника, що зберігається у такого надавача платіжних послуг. У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, несе надавач платіжних послуг платника. Такі ж дії передбачені даним законом щодо порядку виконання платіжних операцій.

Відповідно до пункту 12 Інструкції №163 надавач платіжних послуг приймає до виконання надану ініціатором платіжну інструкцію за умови, що платіжна інструкція оформлена належним чином та немає законних підстав для відмови в її прийнятті.

Надавач платіжних послуг має право відмовити в прийнятті до виконання платіжної інструкції, якщо:

1) обов`язкові реквізити заповнено з порушенням вимог розділів II, IV цієї Інструкції та додатка до цієї Інструкції або обов`язкові реквізити, які встановлені правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг, заповнено з порушенням вимог щодо їх заповнення, установлених правилами платіжної системи/внутрішніми правилами надавача платіжних послуг;

2) немає супровідних документів, надання яких разом із платіжною інструкцією передбачено законодавством України, цією Інструкцією, або закінчився строк дії цих супровідних документів;

3) платіжну інструкцію подано до надавача платіжних послуг з порушенням законодавства України або не може бути виконано відповідно до законодавства України.

Положеннями пункту 14 Інструкції № 163 визначено, що надавач платіжних послуг платника під час виконання платіжної операції з рахунку платника зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції ініціатора відповідність:

1) номера рахунку платника та коду платника [коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з ЄДРПОУ/реєстраційного номера/РНОКПП або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)] або

2) унікального ідентифікатора платника.

Інформація, зазначена в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 14 розділу I цієї Інструкції, яку надавач платіжних послуг платника зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції під час виконання платіжної операції, визначається надавачем платіжних послуг платника, а для учасників платіжної системи - правилами платіжної системи.

В силу положень пункту 15 Інструкції №163 надавач платіжних послуг платника приймає до виконання платіжну інструкцію лише в разі відповідності інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 14 розділу I цієї Інструкції, тій інформації про платника, що зберігається у цього надавача платіжних послуг.

Поряд із тим, відповідно до частини шостої статті 46 Закону України "Про платіжні послуги" надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача (коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/податкового номера або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Надавач платіжних послуг приймає рішення щодо перевірки в платіжній інструкції інформації, зазначеної в пунктах 1 або 2 цієї частини, самостійно, а якщо він є учасником платіжної системи - згідно з правилами платіжної системи.

Надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише у разі, якщо зазначена у пункті 1 або 2 цієї частини інформація, яку він перевіряє відповідно до вимог цієї частини, відповідає тій інформації про отримувача, що зберігається у такого надавача платіжних послуг.

У разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача надавач платіжних послуг отримувача має право:

1) зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів та зарахувати кошти на відповідний рахунок для встановлення належного отримувача. У разі неможливості встановлення належного отримувача надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний не пізніше четвертого робочого дня після надходження коштів повернути їх надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення;

2) не уточнювати номер рахунку та/або код отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Надавачі платіжних послуг мають право здійснювати обмін інформацією між собою щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача.

Порядок обміну інформацією між надавачами платіжних послуг щодо невідповідності/відсутності унікального ідентифікатора отримувача визначається правилами платіжної системи.

У разі недотримання вимог, зазначених у цій частині, відповідальність за шкоду, заподіяну отримувачу, несе надавач платіжних послуг отримувача.

Згідно з положеннями пунктів 21, 22 Інструкції № 163, надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний забезпечити зарахування суми коштів за платіжною операцією на рахунок отримувача протягом операційного дня надходження коштів на рахунок надавача платіжних послуг отримувача або в інший строк, визначений договором.

Надавач платіжних послуг отримувача під час виконання платіжної операції з метою встановлення належного отримувача коштів за платіжною операцією зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції відповідність:

1) номера рахунку отримувача та коду отримувача [коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з ЄДРПОУ/реєстраційного номера/РНОКПП або серії (за наявності) та номера паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті)] або

2) унікального ідентифікатора отримувача.

Інформація, зазначена в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, яку надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний перевірити в платіжній інструкції під час виконання платіжної операції, визначається надавачем платіжних послуг отримувача, а для учасників платіжної системи - правилами платіжної системи.

Згідно з положеннями пункту 23 Інструкції № 163 надавач платіжних послуг отримувача зараховує кошти за платіжною операцією на рахунок отримувача лише в разі відповідності інформації, зазначеної в підпункті 1 або в підпункті 2 пункту 22 розділу I цієї Інструкції, тій інформації про отримувача, що зберігається в цього надавача платіжних послуг.

Пунктом 24 Інструкції № 163 визначено, що надавач платіжних послуг отримувача в разі невідповідності номера рахунку та/або коду отримувача має право зупинити проведення платіжної операції на строк до чотирьох робочих днів (у які враховується день зарахування коштів на рахунок до з`ясування надавачем платіжних послуг отримувача) та зарахувати кошти на рахунок до з`ясування для встановлення належного отримувача.

Надавач платіжних послуг отримувача для встановлення належного отримувача зобов`язаний надіслати надавачу платіжних послуг платника запит щодо уточнення номера рахунку та/або коду отримувача.

Надавач платіжних послуг отримувача в разі надання надавачем платіжних послуг платника уточнених даних щодо номера рахунку та/або коду отримувача повинен зарахувати кошти на рахунок отримувача протягом операційного дня, в який було отримано уточнені реквізити.

Надавач платіжних послуг отримувача в разі неможливості встановлення належного отримувача або не надходженні уточнених даних від надавача платіжних послуг платника не пізніше четвертого робочого дня зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника із зазначенням причини повернення.

Надавач платіжних послуг отримувача має право не уточнювати номера рахунку та/або коду отримувача. У такому разі надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний повернути кошти надавачу платіжних послуг платника не пізніше наступного робочого дня після їх надходження із зазначенням причини повернення.

Наведені вище норми чинного законодавства визначають перелік реквізитів, що підлягають перевірці та які є обов`язковими, як для надавача платіж них послуг платника, так і надавача платіжних послуг отримувача.

Частиною першою статті 51 Закону України "Про платіжні послуги" передбачено, що надавачі платіжних послуг зобов`язані здійснювати моніторинг платіжних операцій користувачів відповідно до внутрішнього порядку управління операційними ризиками та ризиками інформаційної безпеки з метою ідентифікації неакцептованих, помилкових та неналежних платіжних операцій, суб`єктів таких операцій та забезпечувати вжиття заходів для запобігання або припинення таких операцій.

Відповідно до статті 52 Закону України "Про платіжні послуги" платник протягом 60 календарних днів після списання коштів з його рахунку має право подати письмовий запит до надавача платіжних послуг платника з вимогою відшкодування суми платіжної операції згідно з положеннями цієї статті. Форма та порядок подання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції визначаються договором між платником та надавачем платіжних послуг. Надавач платіжних послуг повинен фіксувати дату і час отримання запиту з вимогою відшкодування суми платіжної операції в операційно-обліковій системі. Надавач платіжних послуг платника зобов`язаний протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту платника відшкодувати йому суму платіжної операції або надати обґрунтовану відмову у відшкодуванні. Платіжна операція відшкодовується в повному обсязі. Платник має право оскаржити відмову у відшкодуванні суми платіжної операції в судовому порядку. Надавач платіжних послуг платника має право на отримання від отримувача відшкодування суми сплаченої платнику оскарженої платіжної операції в судовому порядку.

Статтею 86 Закону України №1591-IX "Про платіжні послуги" урегульовано питання відповідальності надавачів платіжних послуг під час виконання платіжних операцій:

1. Надавач платіжних послуг несе відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій відповідно до закону та умов укладених між ними договорів, якщо не доведе, що платіжні операції виконані цим надавачем платіжних послуг належним чином.

2. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність, визначену цим Законом, за виконання помилкової, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

3. Користувачі мають право на відшкодування в судовому порядку шкоди, заподіяної надавачем платіжних послуг внаслідок помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків.

4. Надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової, неналежної, неакцептованої платіжної операції або виконання платіжної операції з порушенням установлених цим Законом строків зобов`язаний на запит користувача, якого він обслуговує, невідкладно вжити заходів для отримання всієї наявної у надавача платіжних послуг інформації про платіжну операцію та надати її користувачу без стягнення плати.

8. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за помилкові платіжні операції, у тому числі за виконання:

1) помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача;

2) помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника;

3) платіжної операції з рахунку платника без законних підстав або внаслідок інших помилок надавача платіжних послуг.

9. У разі виконання помилкової платіжної операції на рахунок неналежного отримувача надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції отримувачу, а також сплатити йому пеню в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день прострочення від дня завершення помилкової платіжної операції до дня переказу коштів на рахунок отримувача, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

10. У разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення неналежного платника (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку коштів за помилковою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

11. Платник, з рахунку якого внаслідок помилки неналежного стягувача без законних підстав списано кошти, має право на стягнення суми такої платіжної операції з неналежного стягувача у судовому порядку.

12. Надавачі платіжних послуг, що обслуговують платників, несуть перед ними відповідальність за неакцептованими платіжними операціями. У разі виконання неакцептованої платіжної операції надавач платіжних послуг зобов`язаний негайно після виявлення факту виконання неакцептованої платіжної операції або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбувалося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму неакцептованої платіжної операції на рахунок платника, а також сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за неакцептованою платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану неакцептовану платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди).

13. Якщо всупереч наданого ініціатором розпорядження про відкликання платіжної інструкції суму платіжної операції списано з рахунку платника та переказано отримувачу, надавач платіжних послуг платника зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення платника (залежно від того, що відбулося раніше) повернути за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок платника та сплатити йому пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за кожний день від дня списання з рахунку платника коштів за платіжною операцією до дня повернення коштів на рахунок платника.

14. Надавач платіжних послуг після виявлення помилки одночасно зобов`язаний негайно повідомити неналежного отримувача про виконання помилкової платіжної операції і про необхідність ініціювання ним платіжної операції на еквівалентну суму коштів цьому надавачу платіжних послуг протягом трьох робочих днів з дня надходження такого повідомлення.

Надавач платіжних послуг під час надходження коштів від неналежного отримувача залишає їх у своєму розпорядженні, за умови виконання своїх зобов`язань з відшкодування, передбачених частинами дев`ятою - тринадцятою цієї статті. У разі порушення неналежним отримувачем триденного строку надавач платіжних послуг має право вимагати від неналежного отримувача сплати пені в розмірі 0,1 відсотка суми простроченого платежу за кожний день від дати завершення помилкової платіжної операції до дня повернення коштів на рахунок платника, але не більше 10 відсотків суми платіжної операції.

15. У разі ненадходження коштів від неналежного отримувача надавач платіжних послуг має право на їх відшкодування у судовому порядку.

16. Надавач платіжних послуг повинен сприяти платнику в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією шляхом надання доступної йому інформації про таку операцію, у тому числі отриманої на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

17. Надавач платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача, для встановлення правомірності платіжної операції у разі опротестування неналежної платіжної операції платником та/або на вимогу надавача платіжних послуг платника зобов`язаний заблокувати кошти в сумі неналежної платіжної операції на рахунку неналежного отримувача на строк до 30 календарних днів.

18. Надавач послуг з ініціювання платіжної операції у разі невиконання або неналежного виконання платіжної операції з його вини зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг з обслуговування рахунку на вимогу останнього всі понесені збитки та суми, відшкодовані користувачам. Надавач платіжних послуг з обслуговування рахунку несе передбачену цим Законом відповідальність перед користувачами за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій, ініційованих через надавача платіжних послуг з ініціювання платіжної операції.

19. Надавач платіжних послуг отримувача зобов`язаний відшкодувати надавачу платіжних послуг платника заподіяну шкоду внаслідок незастосування посиленої автентифікації у випадках, якщо її застосування вимагається відповідно до цього Закону та нормативно-правових актів Національного банку України.

20. Надавачі платіжних послуг несуть відповідальність перед користувачами за дії або бездіяльність своїх працівників, залучених комерційних агентів та надавачів платіжних послуг - посередників, у тому числі за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій та/або за заподіяну шкоду.

21. Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за недотримання встановлених вимог щодо обробки персональних даних користувачів під час надання платіжних послуг.

22. Надавачі платіжних послуг несуть передбачену законодавством відповідальність за порушення прав та інтересів споживачів.

Судом враховано, що у постановах від 16.12.2020 у справі №214/2867/18, від 25.05.2021, 22.05.2021 та від 21.06.2023 у справі №922/4091/19 (спір виник між платником та Банком/надавачем платіжних послуг платника) Верховний Суд наголосив, що у разі встановлення факту неналежного переказу грошових коштів з банківського рахунку банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму, тоді як виключення із вказаного правила можливе лише за умови встановлення обставин, які підтверджують, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції.

Верховний Суд у постанові від 21.04.2021 у справі №751/6050/18, дійшов висновку, що саме на банк, який є професійним учасником ринку надання банківських послуг, покладено обов`язок доведення того, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. Відповідно, вимоги до рівня та розумності ведення справ банком є вищими, ніж до споживача - фізичної особи, яка зазвичай є слабшою стороною у цивільних відносинах з такою кредитною установою. З врахуванням наведеного, всі сумніви та розумні припущення мають тлумачитися судом саме на користь такої слабшої сторони.

У постанові від 20.07.2022 у справі №521/20764/20 Верховний Суд виснував, що саме банк має доводити, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню персонального ідентифікаційного номера або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції; у разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції, необхідно виходити з відсутності вини користувача у перерахуванні чи отриманні спірних грошових коштів; у такому разі банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму; сам по собі факт коректного вводу вихідних даних для ініціювання такої банківської операції, як списання коштів з рахунку користувача, не може достовірно підтверджувати ту обставину, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції. У разі недоведеності обставин, які безспірно свідчать про те, що користувач своїми діями чи бездіяльністю сприяв втраті, незаконному використанню ПІН-коду або іншої інформації, яка дає змогу ініціювати платіжні операції банк зобов`язаний повернути клієнту відповідну суму.

Подібні за змістом правові висновки викладено у постанові Верховного Суду України від 13.05.2015 у справі №6-71цс15 та у численних постановах Верховного Суду, зокрема: від 23.01.2020 у справі №179/1688/17, від 26.08.2020 у справі №766/19614/18, від 02.09.2020 у справі №311/634/18-ц, від 16.12.2020 у справі №214/2867/18, від 27.01.2021 у справі №210/1242/18, від 17.06.2021 у справі №759/4025/19, тощо.

Крім того, у постанові від 21.06.2023 у справі №922/4091/19 Верховний Суд висловив правову позицію, зокрема, що навіть за обставин коли клієнтом банку є не фізична, а юридична особа-суб`єкт господарської діяльності, наведене не впливає на визначення її як більш слабкої сторони у відносинах із банком, особливо у сфері кібербезпеки (інформаційної безпеки) щодо захисту клієнтів банку та коштів, які зберігаються на рахунках клієнтів у банку, від кіберзлочинів. Саме Банк є фінансовою установою, професійним учасником ринку фінансових послуг, на яку покладається організація та забезпечення безпеки платежів.

Несанкціоноване списання коштів поза волею клієнта, свідчить про несанкціоноване втручання в систему здійснення банківських платежів, яка належить Банку, з боку третіх осіб. Несанкціоноване списання коштів з рахунку позивача є не просто помилковим платежем, а інцидентом кібербезпеки, який мав бути зафіксований та розслідуваний Банком відповідно до приписів Закону України "Про основні засади забезпечення кібербезпеки України".

Згідно з пунктом 140 Розділу VІІ Постанови Національного банку України від 29.07.2022 №164 "Про затвердження Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів", користувач зобов`язаний не повідомляти та іншим чином не розголошувати індивідуальну облікову інформацію та/або іншу інформацію, що дає змогу ініціювати платіжні операції, та негайно після того, як йому стало відомо про факт втрати такої інформації та/або платіжного інструменту, повідомити про це емітента в спосіб та каналами зв`язку, визначеними договором між емітентом та користувачем. До моменту повідомлення емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неналежних платіжних операцій та відповідальність за них покладаються на користувача. З моменту повідомлення користувачем емітента про факт втрати платіжного інструменту та/або індивідуальної облікової інформації ризик збитків від виконання неакцептованих/неналежних платіжних операцій та відповідальність покладаються на емітента. Момент, з якого настає відповідальність емітента, має бути чітко визначений умовами договору, укладеного між користувачем та емітентом.

Відповідно до пунктів 16-17 Розділу І Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів власник рахунку здійснює контроль за рухом і цільовим використанням коштів за операціями з використанням платіжних інструментів. Користувач здійснює контроль за використанням платіжного інструменту для проведення операцій.

Згідно з пунктами 143-144 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів надавач платіжних послуг у разі виконання помилкової платіжної операції з рахунку неналежного платника, якщо власник рахунку/держатель невідкладно повідомив про платіжні операції з використанням платіжного інструменту, які ним не виконувалися, зобов`язаний негайно після виявлення помилки або після отримання повідомлення (залежно від того, що відбулося раніше) переказати за рахунок власних коштів суму платіжної операції на рахунок неналежного платника. Надавач платіжних послуг зобов`язаний також відшкодувати неналежному платнику суму утриманої/сплаченої неналежним платником комісійної винагороди за виконану помилкову платіжну операцію (за наявності такої комісійної винагороди). Надавач платіжних послуг повинен сприяти власнику рахунку/держателю в поверненні коштів за неналежною платіжною операцією з використанням платіжного інструменту шляхом негайного надання доступної йому інформації про таку операцію (без стягнення плати), уключаючи інформацію, отриману на його запит від надавача платіжних послуг, що обслуговує неналежного отримувача.

Пунктом 150 Розділу VІІ Положення про порядок емісії та еквайрингу платіжних інструментів передбачено, що емітент має право прийняти рішення про зупинення здійснення операцій з використанням певного платіжного інструменту, а також про вилучення платіжного інструменту за наявності обставин, що можуть свідчити про незаконне його використання та/або його реквізитів, значно збільшеного ризику неспроможності користувача виконати своє зобов`язання щодо сплати кредиту та процентів за ним, в інших випадках, установлених договором.

Таким чином, крім функцій розрахунково-касового обслуговування клієнта банк також виконує й функцію зберігання його грошових коштів, які перебували на поточному рахунку, і несе відповідальність за безпеку власної платіжної системи, а значить і грошових коштів. Зазначений висновок узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеного в постанові від 21.06.2023 у справі №922/4091/19.

У листі №20-11/01 від 20.11.2025, адресованому АТ "Універсал банк", ТОВ "Колві-Хаб" зазначило, що 20.11.2025 приблизно о 16:00 в момент збереження другої платіжної інструкції на 80 000,00 грн на користь ТОВ "Профіт транс", клієнта "викинуло" з онлайн-банкінгу і не дало змоги увійти повторно. Після зв`язку з представником банку та перевірки рахунку виявилося, що кошти у розмірі 2 807 227, грн були перераховані ФОП Ткачу А.Т., з яким у Позивача відсутні жодні правовідносини.

Позивач стверджує, що зазначена сума коштів була незаконно списана невстановленою особою без відома та підтвердження ТОВ "Колві-Хаб". Отже, за твердженнями Позивача, Відповідач, як фінансова установа, всупереч статтям 67, ст. 68 Закону України «Про платіжні послуги`допустив порушення положень законодавства та прав Позивача, як споживача фінансової послуги, що полягало в протиправних діях банку, які полягають в незабезпеченні посиленої ідентифікації користувача позивача та захисту конфіденційності даних ідентифікації позивача.

Згідно з частиною 1 статті 67 Закону України "Про платіжні послуги" надавачі платіжних послуг зобов`язані запровадити систему захисту інформації, що має забезпечувати безперервний захист інформації про виконання платіжних операцій та індивідуальної облікової інформації на всіх етапах її формування, обробки, передавання та зберігання.

Система захисту інформації має забезпечувати цілісність, конфіденційність, доступність та простежуваність інформації, що формується, обробляється, передається та зберігається під час виконання платіжних операцій, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати встановлені законодавством вимоги щодо захисту інформації (частина 2 статті 67 Закону України "Про платіжні послуги").

Автентифікація - процедура, що дає змогу надавачу платіжних послуг установити та підтвердити особу користувача платіжних послуг та/або належність користувачу платіжних послуг певного платіжного інструменту, наявність у нього підстав для використання конкретного платіжного інструменту, у тому числі шляхом перевірки індивідуальної облікової інформації користувача платіжних послуг (пункт 1 частини 1 статті 1 Закону України "Про платіжні послуги").

Згідно з частиною 1 статті 68 Закону України "Про платіжні послуги" електронна взаємодія надавача платіжних послуг із користувачем здійснюється лише після автентифікації користувача, який є фізичною особою, або уповноваженого представника користувача, який є юридичною особою.

Частиною 2 статті 68 Закону України "Про платіжні послуги" під час виконання автентифікації надавачі платіжних послуг зобов`язані виконувати вимоги Національного банку України щодо захисту конфіденційності та цілісності індивідуальної облікової інформації користувачів.

У відповідності до частини 3 статті 68 Закону України "Про платіжні послуги" надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію користувача під час:

1) отримання користувачем доступу до рахунку за допомогою засобів дистанційної комунікації;

2) ініціювання дистанційної платіжної операції;

3) будь-яких інших дій у разі підозри вчинення шахрайства (або існування ризику шахрайства) чи інших неправомірних дій (або існування ризику вчинення інших неправомірних дій).

Надавачі платіжних послуг зобов`язані розробити та застосовувати елементи посиленої автентифікації, які мають бути незалежними, щоб виявлення факту несанкціонованого доступу до одного захищеного елемента або його розголошення не загрожувало надійності інших елементів, а також запровадити заходи із забезпечення захисту конфіденційності даних автентифікації (частина 4 статті 68 Закону України "Про платіжні послуги").

Для проведення дистанційних платіжних операцій надавачі платіжних послуг зобов`язані застосовувати посилену автентифікацію платника, що включає використання унікальних для кожної окремої операції даних, які дають змогу пов`язувати (в результаті виконання алгоритму співставляти контрольний показник з даними операції) операцію на певну суму і конкретного отримувача (частина 5 статті 68 Закону України "Про платіжні послуги").

Як було раніше встановлено судом, 20.11.2025 у період часу з 16:17 по 16:25 з банківського рахунку НОМЕР_1 , відкритого в АТ "Універсал Банк", належного ТОВ "Колві-Хаб", грошові кошти у розмірі 2 807 227,00 грн були перераховані на банківський рахунок ФОП Ткача А.Т. НОМЕР_2 , відкритий в АТ "Райффайзен Банк". Вищезазначені перекази з рахунку Позивача здійснювались окремими операціями у наступному порядку: 298 509,00 грн (16:17), 398 409,00 грн (16:19), 377 650,00 грн (16:21), 387 093,00 грн (16:21), 399 709,00 грн (16:22), 397 699,00 грн (16:24), 298 349,00 грн (16:25), 249 809, 00 грн (20.11.2025 о 16:25).

Зі змісту платіжних інструкцій від 20.11.2025 №1002, №1004, №1005, №1006, №1007, №1008, №1009, №1010 вбачається, що вказані платежі проводилися у системі "iBank 2 UA" АТ "Універсал Банк", вхід до якої був здійснений за ключем електронного підпису клієнта ID ключа у системі "iBank 2 UA": НОМЕР_3.

Відповідно до Звіту про реєстрацію ключів підпису клієнта у системі "iBank 2 UA" АТ "Універсал Банк" від 16.09.2025, ідентифікатор ключа клієнта: НОМЕР_3, належить директору ТОВ "Колві-Хаб" ОСОБА_1.

Вищезазначені платіжні інструкції були підписані директором ТОВ "Колві-Хаб" ОСОБА_1 (ID ключа: НОМЕР_3).

Крім цього, зі змісту журналів системи "Інтернет-Банкінг", прикріпленого Відповідачем до Пояснень від 19.06.2026, які фіксують дії облікового запису, вбачається:

Успішне введення паролю до облікового запису представника ТОВ "Колві-Хаб" до системи "Інтернет-Банкінгу":

2025-11-20 15:59:54,875 [https-jsse-nio-443-exec-139] 195.3.205.183 НОМЕР_3 INFO c.b.i.rs.MyApplicationEventListener - Authentication. Get. Start. os: Windows 10 (x64), browser: Chrome 109, plugin version: 6.1.0, web-banking version: 7.3.19 Клиент: ТОВ "КОЛВІ-ХАБ"

2025-11-20 15:59:54,877 [https-jsse-nio-443-exec-139] 195.3.205.183 НОМЕР_3 INFO c.b.ibank.rs.SessionAuthorization - jsessionid: C554693C5892D4CFBEA525D8322A8101, key_id: НОМЕР_3, smartClientId: null, smartDeviceId: null Клиент: ТОВ "КОЛВІ-ХАБ"

2025-11-20 15:59:54,877 [https-jsse-nio-443-exec-139] 195.3.205.183 НОМЕР_3 INFO c.b.i.rs.MyApplicationEventListener - Authentication. Get. Finish. Клиент: ТОВ "КОЛВІ-ХАБ"

Успішне проходження представником ТОВ "Колві-Хаб" багатофакторної авторизації за допомогою SMS до системи "Інтернет- Банкінгу" :

2025-11-20 15:59:55,156 [https-jsse-nio-443-exec-182] 195.3.205.183 INFO c.b.i.rs.MyApplicationEventListener - confirm Get. Type:get_otp_sms_language_param. Start. Клиент:

2025-11-20 15:59:55,158 [https-jsse-nio-443-exec-182] 195.3.205.183 INFO c.b.i.rs.MyApplicationEventListener - confirm Get. Type:get_otp_sms_language_param. Finish. Клиент:

Отже, вхід в обліковий запис ТОВ "Колві-Хаб" через систему "iBank 2 UA" АТ "Універсал Банк" було здійснено директором ОСОБА_1.

Також після успішної авторизація з використанням багатофакторної автентифікації директора ТОВ "Колві-Хаб" ОСОБА_1, створення, підписання платіжних інструкцій з ідентифікаторами: 35998711, 35998735, 35998741, 35998746, 35998763, 35998769, 35998780, 35998787, були здійснені з IP адреси 195.3.205.183.

З інших IP адрес 20.11.2025 авторизації представників ТОВ "Колві-Хаб" до системи "Інтернет-Банкінг" "iBank 2 UA" відсутні.

Доказів несанкціонованого втручання в систему здійснення банківських платежів, яка належить Банку, з боку третіх осіб чи стороннього програмного забезпечення матеріали справи не містять.

Означене вказує на відсутність змін в електронному документі після його підписання та відповідно та свідчить про недоведеність обставин несанкціонованого втручання в систему здійснення банківських платежів третіми особами.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, зокрема, вищезазначені платіжні інструкції, а також запити АТ "Універсал Банк", направлені в системі електронних платежів (СЕП) до АТ "Райффайзен Банк", суд дійшов висновку, що платіжні інструкції були оформлені належним чином. Законних підстав для відмови в їх прийнятті судом не встановлені.

Водночас Суд зауважує, що самі по собі обставини відкриття за даними фактами за зверненням Позивача правоохоронними органами кримінального провадження №12025243000003479 від 21.11.2025 та зібрані в його ході матеріали належним чином не доводять фактів несанкціонованого втручання в роботу комп`ютера позивача під час оформлення платіжних інструкцій (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 20.01.2026 у справі №917/568/25).

Отже, доводи ТОВ "Колві-Хаб" про неналежне виконання АТ "Універсал Банк", як надавачем платіжних послуг, обов`язків, передбачених Законом України Закону України №1591-IX "Про платіжні послуги", є необґрунтованими.

Разом із цим, кваліфікований електронний підпис має таку саму юридичну силу, як і власноручний підпис, та має презумпцію його відповідності власноручному підпису (частина 6 статті 18 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги").

Згідно з частиною 2 статті 111 та частиною 2 статті 12 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" користувачі послуг електронної ідентифікації зобов`язані та користувачі електронних довірчих послуг зобов`язані, зокрема:

забезпечувати конфіденційність та неможливість несанкціонованого доступу інших осіб до засобу електронної ідентифікації;

невідкладно повідомляти надавача послуг електронної ідентифікації про підозру або факт компрометації засобу електронної ідентифікації;

надавати достовірну інформацію, необхідну для отримання послуг електронної ідентифікації;

своєчасно надавати надавачу послуг електронної ідентифікації інформацію про зміну ідентифікаційних даних, які містить засіб електронної ідентифікації;

не використовувати засіб електронної ідентифікації у разі його компрометації.

Відповідно до пунктів 32, 33 частини 1 статті 1 Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" компрометація засобу електронної ідентифікації - будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до засобу електронної ідентифікації; компрометація особистого ключа - будь-яка подія, що призвела або може призвести до несанкціонованого доступу до особистого ключа.

Як було раніше встановлено судом, вхід в обліковий запис ТОВ "Колві-Хаб" через систему "iBank 2 UA" АТ "Універсал Банк" було здійснено директором ОСОБА_1 .

Водночас, у наданій Позивачем ухвалі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24.11.2025 (справа №686/34035/25, провадження №1-кс/686/11235/25) зазначено: "…В ході розслідування кримінального провадження було допитано в якості потерпілого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який з 11.09.2024 являється директором ТОВ "Колві-Хаб". Потерпілий повідомив, що усі розрахунки та надходження грошових коштів у вказаному товаристві здійснюються через банківський рахунок НОМЕР_1 , емітований АТ "Універсал Банк". Доступ до вказаного рахунку має він та його підлегла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Так, 20.11.2025 близько 16:20 год. до нього зателефонувала остання та повідомила, що під час формування платіжних систем її "викинуло" з онлайн-банкінгу, після чого вона не змогла туди увійти…."

Отже, у порушення вищезазначених положень Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" директор ТОВ "Колві-Хаб" ОСОБА_1 не забезпечив конфіденційність та неможливість несанкціонованого доступу інших осіб до засобу електронної ідентифікації, оскільки, фактично, вхід в обліковий запис ТОВ "Колві-Хаб" через систему "iBank 2 UA" АТ "Універсал Банк" був здійснений ОСОБА_3 через засіб електронної ідентифікації ОСОБА_1 .

При цьому, матеріали справи не містять доказів того, що ОСОБА_3 є уповноваженою особою чи працівником ТОВ "Колві-Хаб".

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку про те, що директор Позивача своїми діями сприяв незаконному використанню засобу електронної ідентифікації ТОВ "Колві-Хаб".

Також судом відхиляються доводи Позивача про своєчасне звернення до АТ "Універсал Банк" для блокування спірних платіжних операцій 20.11.2025 у період часу з 16:17 по 16:25, оскільки зі змісту листа АТ "Універсал Банк" №Б-675/КЕП від 13.03.2026, в який вставлено знімок екрану з месенджера "Viber", вбачається, що дзвінок надійшов 20.11.2025 о 16:52.

Натомість, суд не може встановити зміст скрін-фіксації дзвінка представнику АТ "Універсал Банк", вставленій Позивачем у листі №20-11/01 від 20.11.2025, оскільки надана у нечитабельній (низькій) якості.

Крім цього, суддів зазначає, що позов - це вимога позивача до відповідача, спрямована через суд, про захист порушеного або оспорюваного суб`єктивного права та охоронюваного законом інтересу, яке здійснюється у визначеній законом процесуальній формі.

Визначення відповідача (відповідачів), предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідача (відповідачів) й обґрунтованості позову - обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи (аналогічні висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц; від 20.06.2018 у справі № 308/3162/15-ц; від 21.11.2018 у справі № 127/93/17-ц; від 12.12.2018 у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц, від 11.09.2019 у справі № 910/7122/17).

Відповідно до частин 1, 3, 4 статті 45 ГПК України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред`явлено позовну вимогу.

Частиною 1 статті 47 ГПК України визначено, що позов може бути пред`явлений спільно кількома позивачами або до кількох відповідачів. Кожен із позивачів або відповідачів щодо іншої сторони діє в судовому процесі самостійно.

За змістом наведених норм сторони - це суб`єкти матеріально-правових відносин, які захищають свої інтереси і на яких поширюється законна сила судового рішення. Позивачем є особа, яка має право вимоги (кредитор), а відповідачем - особа, яка повинна виконати зобов`язання (боржник). При цьому відповідач має бути такою юридичною чи фізичною особою, за рахунок якої можливо було б задовольнити позовні вимоги. В судовому порядку підлягають захисту порушене право й охоронювані законом інтереси саме від відповідача (аналогічний висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 910/17792/17 та постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 31.08.2021 у справі № 909/207/20).

Отже належним відповідачем є така особа, за рахунок якої можливо задовольнити позовні вимоги, тоді як неналежний відповідач - це особа, притягнута позивачем як відповідач, стосовно якої встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності відомостей про те, що обов`язок виконати вимоги позивача належить іншій особі - належному відповідачеві.

У постановах Верховного Суду від 23.04.2025 у справі №910/3176/24, від 20.01.2026 у справі №917/568/25 сформовано правовий висновок про те, що чинне законодавство покладає відповідальність за невиконання або неналежне виконання платіжних операцій як на надавача платіжних послуг платника, так і на надавача платіжних послуг отримувача. Ці висновки також узгоджуються та відповідають висновкам Верховного Суду, які викладені у постановах від 21.07.2022, від 21.06.2023 у справі №922/4091/19 та від 23.04.2025 у справі №910/3176/24.

Визначення у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад (правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 28.10.2020 у справі №761/23904/19, від 20.01.2021 у справі №203/2/19).

Однак Позивачем не було залучено у справу у якості відповідача надавача платіжних послуг отримувача спірних коштів - АТ "Райффайзен Банк".

Разом із цим, у випадку відсутності правовідносин з ФОП Ткачем А.Т., ТОВ "Колві-Хаб" не позбавлене можливості звернутися до вказаної особи з окремим позовом про стягнення спірних коштів у порядку Глави 83 ЦК України.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (частина 1 статті 86 ГПК України).

Отже, позов ТОВ "Колві-Хаб" не підлягає задоволенню.

При цьому, враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.

З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом, інші доводи сторін не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України покладається на Позивача.

Керуючись статтями 129, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

В позові відмовити повністю.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено 20.10.2026.

СуддяСергій МУДРИЙ