Решение № 140747507, 02.07.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

02.07.2026Справа № 910/518/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ковтуна С.А., секретар судового засідання Мамонтова О.О., розглянувши матеріали справи

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина»

до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренкет»

ОСОБА_1

ОСОБА_2

про стягнення 11718036,05 грн,

Представники:

від позивача Миронова Л.О.

від відповідача-1 не прибули

від відповідача-2 Григорчук І.О.

від відповідача-3 не прибули

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось з позовом товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Промислова компанія «Пожмашина» до товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Ренкет» (відповідача-1), ОСОБА_1 (відповідача-2), ОСОБА_2 (відповідача-3) про стягнення солідарно 11718036,05 грн, зокрема, 9116000,00 грн боргу, 1424593,53 грн пені, 911600,00 грн штрафу, 137863,89 грн 3% річних, 127978,63 грн інфляційних втрат.

Обґрунтовуючи мотиви заявник посилається на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Промислова компанія «Пожмашина» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Тако-агро інвест» (покупець) уклали договори № 25/404/22 від 07.12.2022, № 27/404/22 від 19.12.2022 (далі - Договори), відповідно до умов яких постачальник зобов`язався передати у власність покупця товар, а покупець прийняти та оплатити товар. Постачальник виконав свої зобов`язання по Договорами. Покупець не повністю розрахувався за товар. 08 травня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (кредитор), товариство з обмеженою відповідальністю «Тако-агро інвест» (первісний боржник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Ренкет» (новий боржник) уклали договір про переведення боргу № 21/04/23, відповідно до умов якого первісний боржник визнає заборгованість перед кредитором на суму 10316000,00 грн, що виникла на підставі договору поставки № 25/404/22 від 07.12.2022 та договору поставки № 27/404/22 від 19.12.2022, та переводить цей борг на нового боржника. З метою забезпечення виконання новим боржником зобов`язань за договором про проведення боргу від 08.05.2023 № 21/04/23, договором №25/404/22 від 07.12.2022 та договором №27/404/22 від 19.12.2022 кредитор, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали договір поруки №220423 від 08.05.2023 (далі - Договір поруки), згідно з пунктом 1.1 якого поручитель та поручитель 1 поручаються перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Ренкет» зобов`язань із сплати 10316000,00 грн боргу. Також, згідно з п. 2.1 Договору поруки, порукою забезпечується сплата у випадках передбачених договором про переведення боргу неустойки (штраф, пеня) в розмірах, порядку та строки встановлені договором про переведення боргу та договорами на підставі яких здійснювалось переведення боргу, а саме: договором №25/404/22 від 07.12.2022 та договором №27/404/22 від 19.12.2022.

02.09.2025 товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» надіслало новому боржнику та поручителям вимоги про погашення боргу.

Боржник та поручителі не задовольнили вимоги.

До відкриття провадження у справі суд своєю ухвалою від 22.01.2026 вжив заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все рухоме, нерухоме майно та грошові кошти, як в національній валюті (гривні), так і в іноземній валюті, що містяться на відкритих рахунках у банківських та/або інших фінансово-кредитних установах, у тому числі інших держав, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після постановлення ухвали про забезпечення позову, електронні кошти, що містяться на електронних гаманцях що належать або підлягають передачі або сплаті товариству з обмеженою відповідальністю «Ренкет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 в межах суми позову в розмірі 11718036,05 грн, крім коштів/електронних грошей, що містяться на рахунках/електронних гаманцях, що мають спеціальний режим використання, накладення арешту- та/або звернення стягнення на які заборонено законом.

ОСОБА_1 позов відхилила повністю. Відповідачка-2 не заперечила наявність у неї солідарного обов`язку перед позивачем за виконання Договорів, який ґрунтується на Договорі поруки. Водночас вважає, що фактичний борг становить 6492607,25 грн. Обґрунтовуючи свої твердження відповідачка-2 посилається на те, що під час примусового виконання виконавчого напису за № 407, вчиненого приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Чернігівської області Зеленським Сергієм Миколайовичем, загальна вартість реалізованого її майна склала 2623392,75 грн. Виконавчий напис стосувався стягнення коштів з ОСОБА_1 за Договором поруки на користь ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина». Оскільки виконавчий напис рішенням суду (рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2025 у справі № 925/120/25) визнано таким, що не підлягає виконанню, а кошти, отримані в межах його виконання, не повернуті, борг відповідачки-2, на її думку, підлягає зменшенню на цю суму. Також відповідачка-2 вважає, що нарахування штрафних санкцій не передбачене умовами договору про переведення боргу № 21/04/23 від 08.05.2023, а сума штрафних санкцій є надмірною і непропорційною.

Розглянувши надані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідачки-2, всебічно та повно з`ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти позову, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

07 грудня 2022 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Тако-агро інвест» (покупець) уклали договір № 25/404/22 (далі - Договір № 25/404/22), відповідно до умов якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар згідно із додатком № 1 та додатком № 2, що є невід`ємною частиною договору.

Загальна сума договору становить 7200000,00 грн (п. 2.1 Договору № 25/404/22).

У специфікації сторони погодили поставку напівпричепів-самоскидів НПС 2650 (нових) у кількості 4 одиниці на загальну суму 7200000,00 грн протягом 10 (десяти) календарних днів від дати зарахування передплати, але не пізніше 16.12.2022.

За умовами специфікації № 1 покупець сплатив постачальнику передплату у розмірі 3744000,00 грн (14.12.2022 та 13.01.2023).

Постачальник поставив, а покупець отримав товар за Договором № 25/404/22, що підтверджується актами приймання-передачі від 15.12.2022.

Відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 25.02.2023 до договору № 25/404/22 покупець зобов`язався сплатити залишок вартості товару у розмірі 3466000,00 грн частинами до 05.12.2023.

На виконання Договору № 25/404/22 покупець сплатив 4874000,00 грн.

19 грудня 2022 товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (постачальник) та товариство з обмеженою відповідальністю «Тако-агро інвест» (покупець) уклали договір № 27/404/22 (далі - Договір № 27/404/22), за умовами якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця, а покупець прийняти та оплатити товар згідно із додатком № 1 (специфікація № 1) да додатком № 2, що є невід`ємною частиною цього договору.

Загальна сума договору становить 8750000,00 грн (п. 2.1 Договору № 27/404/22).

У специфікації до Договору № 27/404/22 сторони погодили поставку напівпричепів-самоскидів НПС 2650 (нових) у кількості 5 одиниць на загальну суму 8750000,00 грн протягом 10 (десяти) календарних днів від дати зарахування передоплати, але не пізніше 31.12.2022.

Постачальник поставив, а покупець отримав товар за Договором № 27/404/22, що підтверджується актами приймання-передачі від 30.12.2022.

За умовами специфікації № 1 покупець сплатив постачальнику передплату у розмірі 1900000,00 грн (02.01.2023).

Відповідно до укладеної між сторонами додаткової угоди № 1 від 25.02.2023 до договору № 27/404/22 покупець зобов`язався сплатити залишок вартості товару у розмірі 6850000,00 грн частинами до 05.12.2023.

08 травня 2023 року товариство з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (кредитор), та товариство з обмеженою відповідальністю «Тако-агро інвест» (первісний боржник) та товариством з обмеженою відповідальністю «Ренкет» (новий боржник) уклали договір про переведення боргу №21/04/23 (далі - Договір про переведення боргу), відповідно до умов якого первісний боржник перевів борг, що виник у нього перед кредитором на підставі договору № 25/404/22 від 07 грудня 2022 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2023 року та договору № 27/404/22 від 19 грудня 2022 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2023 року в сумі 10316000,00 грн.

Згідно з п. 2.1 Договору про переведення боргу сума заборгованості відповідно до договору № 25/404/22 від 07 грудня 2022 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2023 року становить 3466000,00 грн; порядок оплати новим боржником перед кредитором здійснюється за договором №25/404/22 від 07 грудня 2022 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2023 року.

Відповідно до п. 2.2 Договору про переведення боргу заборгованість відповідно до договору №27/404/22 від 19 грудня 2022 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2023 року становить 6850000,00 грн; порядок оплати новим боржником перед кредитором здійснюється за договором №27/404/22 від 19 грудня 2022 року з урахуванням додаткової угоди № 1 від 25 лютого 2023 року.

Поняття зобов`язання та підстави його виникнення наведені у ст. 509 ЦК України, за якою зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Договір є однією з підстав виникнення зобов`язань.

Суб`єктами зобов`язання, як елементами зобов`язання, є його сторони: управомочена сторона - кредитор, та зобов`язана сторона - боржник.

У зобов`язанні може відбутись заміна сторін. При цьому предмет і зміст зобов`язання не змінюються, а права та обов`язки особи, яка з нього вибуває, переходять до особи, яка замість неї вступає до зобов`язання.

Загальні підстави заміни боржника наведені у ст. 520 Цивільного кодексу України, відповідно до якої боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу) лише за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом.

Отже, переведення боргу має договірну природу і підлягає кваліфікації як складний юридичний факт, складовими якого є: двосторонній правочин, за яким первісний боржник передає майновий обов`язок іншій особі; односторонній правочин кредитора, який полягає у наданні згоди на заміну первісного боржника новим відповідно до правочину між ними.

Предметом переведення боргу є юридичний обов`язок майнового характеру, що входить до змісту зобов`язання між первісним боржником і кредитором. Наслідком переведення боргу є заміна боржника у зобов`язанні. При цьому самий зміст зобов`язання і правове становище боржника залишаються незмінними. Тому новий боржник у зобов`язанні має право висувати проти вимог кредитора всі заперечення, що ґрунтуються на відносинах між кредитором і первісним боржником (ст. 522 ЦК України).

Отже, внаслідок Договору про переведення боргу товариство з обмеженою відповідальністю «Ренкет» набуло статус зобов`язаної особи у повному обсязі, що визначена Договором № 25/404/22 та Договором №27/404/22, у тому числі і щодо відповідальності за їх невиконання.

З метою забезпечення виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Ренкет» зобов`язань за Договором про проведення боргу, Договором № 25/404/22 та Договором №27/404/22, між кредитором, ОСОБА_1 (поручитель) та ОСОБА_2 (поручитель 1) укладено договір поруки №220423 від 08.05.2023, посвідчений приватним нотаріусом Прилуцького районного нотаріального округу Зеленським С.М. та зареєстрований в реєстрі за номером 514 (далі - Договір поруки).

Згідно з пунктом 1.1 Договору поруки поручитель та поручитель 1 поручаються перед кредитором за виконання товариством з обмеженою відповідальністю «Ренкет» зобов`язань за Договором №25/404/22 і Договором №27/404/22 з урахуванням додаткових угод до них на загальну суму 10316000,00 грн.

Відповідно до п. 2.1 Договору поруки порукою забезпечується сплата у випадках передбачених договором про переведення боргу неустойки (штраф, пеня) в розмірах, порядку та строки встановлені договором про переведення боргу та договорами на підставі яких здійснювалось переведення боргу.

У разі порушення зобов`язання боржником (у тому числі, невиконання та/або неналежного виконання у строки, визначені договором про переведення боргу), поручитель та поручитель 1 зобов`язані в перший день порушення зобов`язання (його частини) виконати таке зобов`язання (або його частину), незалежно від факту направлення йому кредитором відповідної вимоги. Кредитор не зобов`язаний підтверджувати будь-яким чином факт порушення зобов`язання боржником; таке порушення буде достатньою для поручителя та поручителя 1 підставою виконати порушене зобов`язання (або його частину) без застережень, умов чи вимог до кредитора про надання відповідної інформації/документів (п. 3.1 Договору поруки).

Згідно з п. 3.3 Договору поруки у разі порушення поручителем та поручителем 1 строків виконання зобов`язання за договором, поручитель та поручитель 1 зобов`язані в строк не пізніше 7 календарних днів за дати відправлення кредитором повідомлення вимоги сплатити на користь кредитора за весь час прострочення пеню, що обчислюється від суми простроченого платежу в розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

На виконання Договору № 25/404/22 було сплачено 4874000,00 грн, а на виконання умов Договору № 27/404/22 - 1960000,00 грн.

Станом на день розгляду справи у суді борг відповідача-1 становить 9116000,00 грн (2326000,00 грн за Договором № 25/404/22 + 6790000,00 грн за Договором № 27/404/22).

Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Відповідно до норм ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Факт наявності боргу у відповідача-1 перед позивачем на суму 9116000,00 грн належним чином доведений, документально підтверджений та відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, відшкодування збитків, сплата неустойки (ст. 611 Цивільного кодексу України).

Частиною 1 статті 510 Цивільного кодексу України визначено, що сторонами у зобов`язанні є боржник і кредитор.

Згідно із статтею 520 ЦК України за згодою кредитора, якщо інше не передбачено законом, боржник у зобов`язанні може бути замінений іншою особою (переведення боргу).

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки (частини 1, 2 ст. 554 Цивільного кодексу України).

Отже, порука є спеціальним заходом майнового характеру, спрямованим на забезпечення виконання основного зобов`язання, чим обумовлюється додатковий характер поруки стосовно основного зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 543 Цивільного кодексу України у разі солідарного обов`язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов`язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-якого з них окремо.

Як зазначено вище відбулася заміна боржника, який є стороною Договору № 25/404/22 та Договору № 27/404/22. Тобто зобов`язання з погашення боргу виникло у нового боржника у зв`язку з неналежним виконанням зобов`язань за Договором № 25/404/22 та Договором № 27/404/22.

Відповідно застосовується відповідальність за порушення зобов`язань, передбачена Договором № 25/404/22 та Договором № 27/404/22, а не договором про переведення боргу №21/04/23 від 08.05.2023.

Згідно з п. 5.3 Договору №25/404/22 та Договору № 27/404/22 за порушення строків оплати покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,1% від загальної вартості несвоєчасно оплаченого товару за кожен календарний день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діяла в період прострочення.

Відповідно до п. 5.4 Договору № 25/404/22 та Договору № 27/404/22 у разі порушення покупцем строків оплати більш як на 10 календарних днів постачальник має право стягнути з покупця штраф в розмірі 10% від вартості неоплаченого/несвоєчасно оплаченого товару.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача-1 підлягає 1424593,53 грн пені (363493,26 + 1061100,27) та 911600,00 грн штрафу (232600,00 + 679000,00).

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник на вимогу кредитора у випадку прострочення грошового зобов`язання повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та три проценти річних з простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За розрахунком позивача, перевіреним судом, до стягнення з відповідача-1 підлягають 137863,89 грн 3% річних (35176,77 + 102687,12), 127978,63 грн інфляційних втрат (32654,49 + 95324,14).

Оцінюючим доводи відповідачки-2, про те, що фактичний борг становить 6492607,25 грн внаслідок реалізації майна на суму 2623392,75 грн в рамках примусового виконання виконавчого напису за № 407 суд виходить з такого.

08.03.2024 приватний нотаріус Прилуцького районного нотаріального округу Зеленський С.М. вчинив виконавчий напис № 407 про солідарне стягнення з ТОВ «Ренкет» та поручителів, у тому числі з ОСОБА_1 , на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» 9116000 грн основного боргу, 2360000 грн пені, 1595000 грн штрафу.

На виконання цього виконавчого напису було відкрито виконавче провадження, в рамках якого реалізовано майно ОСОБА_1 на суму 2623392,75 грн.

Ці обставини визнаються сторонами, а тому, відповідно до ч. 1 ст. 75 Господарського процесуального кодексу (далі - ГПК) України не підлягають доказуванню.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 23.05.2025 у справі № 925/120/25 за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» про визнання таким, що не підлягає виконанню виконавчого напису, виконавчий напис приватного нотаріуса Прилуцького районного нотаріального округу Зеленського С.М. зареєстрованого в реєстрі за № 407 від 08.03.2024 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ПК «Пожмашина» заборгованості, визнано таким, що не підлягає виконанню - з підстав невірності розрахунку штрафних санкцій за невиконання ОСОБА_1 умов договорів поставки.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 скасовано рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2025 та прийнято нове яким було відмовлено в позові.

Згідно з постановою Верховного Суду від 14.01.2026 у справі № 925/120/25 постанову Північного апеляційного господарського суду від 04.09.2025 було скасовано, а рішення Господарського суду Черкаської області від 23.05.2025 залишено без змін.

Визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, є однією з підстав закінчення виконавчого провадження (п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження»). Кошти, що набутті стягувачем в рамках такого виконавчого провадження, є такими, що набуті без достатньої правової підстави (ст. 1212 ЦК України).

З огляду на це ОСОБА_1 є кредитором щодо ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» на суму 2623392,75 грн. Водночас набуття ОСОБА_1 статусу кредитора ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» на суму 2623392,75 грн не має наслідком автоматного припинення її зобов`язань перед ТОВ «Промислова компанія «Пожмашина» на цю ж суму як солідарно зобов`язаної за виконання ТОВ «Ренкет» обов`язків за Договором № 25/404/22 та Договором № 27/404/22. Таке припинення могло мати місце в порядку, передбаченому ст. 601 ЦК України, доказів чого суду не надано.

Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Приймаючи рішення, суд зобов`язаний керуватись наданими сторонами доказами.

Позивач належним чином довів порушення його прав із сторони відповідачів.

Обставини, на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, належним чином доведені і відповідачами не спростовані, а тому позовні вимоги позивача до останніх підлягають задоволенню повністю.

Вирішуючи питання можливості зменшення розміру неустойки, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

При цьому, диспозиція частини третя статті 551 Цивільного кодексу України встановлює, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо а) він значно перевищує розмір збитків, та б) за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Вирішуючи питання про зменшення розміру штрафних санкцій, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, суд повинен з`ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов`язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення у виконанні зобов`язання, невідповідності розміру штрафних санкцій наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків. Майновий стан сторін та соціальна значущість підприємства мають значення для вирішення питання про зменшення штрафних санкцій.

Також при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки суд повинен брати до уваги не лише майновий стан боржника, але й майновий стан стягувача, тобто, врахувати інтереси обох сторін.

При цьому зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, і за відсутності у законі переліку обставин, які мають істотне значення, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.

Разом з тим приймаючи рішення про зменшення неустойки, суд також повинен виходити із того, що одним з завдань неустойки є стимулювання належного виконання договірних зобов`язань, при цьому надмірне зменшення розміру штрафних санкцій фактично нівелює мету існування неустойки як цивільної відповідальності за порушення зобов`язання, що, у свою чергу, може розцінюватися як спосіб уникнення відповідальності та призведе до порушення балансу інтересів сторін.

Загальними засадами цивільного законодавства згідно зі ст. 3 Цивільного кодексу України є не тільки судовий захист цивільного права та інтересу; свобода договору; свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом, а й справедливість, добросовісність та розумність.

Господарський суд об`єктивно повинен комплексно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання) тощо.

При цьому реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені ст. 551 Цивільного кодексу України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суд повинен забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Обставини, які б могли бути покладені в основу рішення про зменшення неустойки, відсутні.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд покладає на кожного з відповідачів по 59144,85 грн судового збору (175770,54 грн судового збору + 1664,00 грн судового збору за подання заяви про забезпечення) / 3).

На підставі викладеного, керуючись статтями 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 248 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Задовольнити позов товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» до товариства з обмеженою відповідальністю «Ренкет», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .

2. Стягнути солідарно з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренкет» (вул. Берлінського Максима, 9, м. Київ, 04060, код 44443166), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , 09.04.1994), ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , 07.09.1992) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (вул. Миру, 100 А, с. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 33742637) 9116000,00 грн боргу, 1424593,53 грн пені, 911600,00 грн штрафу, 137863,89 грн 3% річних, 127978,63 грн інфляційних втрат.

3. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Ренкет» (вул. Берлінського Максима, 9, м. Київ, 04060, код 44443166) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (вул. Миру, 100 А, с. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 33742637) 59144,85 грн судового збору.

4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (вул. Миру, 100 А, с. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 33742637) 59144,85 грн судового збору.

5. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер НОМЕР_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Промислова компанія «Пожмашина» (вул. Миру, 100 А, с. Ладан, Прилуцький район, Чернігівська область, 17583, код 33742637) 59144,85 грн судового збору.

Відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з ч. 1 ст. 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга може бути подана до Північного апеляційного господарського суду.

Повний текст рішення складений 20.10.2026.

Суддя С. А. Ковтун