Решение № 140747416, 20.10.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

20.10.2026Справа № 910/18319/20 (910/9721/26)За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36 А, ідентифікаційний номер 40388243) в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича ( 61064, м. Харків, а/с 2750)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакс" (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Станіслава Прощенка,54, ідентифікаційний номер 14255011)

про спростування майнових дій боржника

в межах справи № 910/18319/20

За заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" (61125, м. Харків, вул. Катерининська,46, ідентифікаційний номер 21194014)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36 А, ідентифікаційний номер 40388243)

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Представники сторін: не викликалися.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У провадженні Господарського суду міста Києва знаходиться справа №910/18319/20 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Фіто-Лек" про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп".

До Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" в особі ліквідатора арбітражного керуючого Чипиженко Євгена Віталійовича до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакс" про спростування майнових дій боржника, відповідно до якої просить суд:

- спростувати майнові дії Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Фармдрайв", яке на цей час має назву ТОВ "Акрил-Груп" (бульвар Академіка Вернадського, б. 36А, м. Київ, код ЄДРПОУ 40388243) та визнати недійсною Угоду про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020 р., укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю "Фармдрайв", яке на цей час має назву ТОВ "Акрил-Груп" (бульвар Академіка Вернадського, б. 36А, м. Київ, код ЄДРПОУ 40388243) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакс" (16600, вул. Прощенка Станіслава, 54, м.Ніжин, Чернігівська обл.; код ЄДРПОУ 14255011);

- спростувати майнові дії Товариства з обмеженою відповідальністю ТОВ "Фармдрайв", яке на цей час має назву ТОВ "Акрил-Груп" (бульвар Академіка Вернадського, б. 36А, м. Київ, код ЄДРПОУ 40388243) та стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакс" грошові кошти у розмірі 666 728,22 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі. Вирішено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання).

10.08.2026 до суду надійшло клопотання позивача про перехід до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

21.08.2026 до Господарського суду міста Києва надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакс" на позовну заяву.

24.08.2026 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

24.08.2026 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" арбітражного керуючого Чипиженка Є.В. про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.09.2026 відмовлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" арбітражному керуючому Чипиженку Є.В. у задоволенні клопотання про перехід до розгляду справи № 910/18319/20 (910/9721/26) за правилами загального позовного провадження. Відмовлено ліквідатору Товариства з обмеженою відповідальністю "Акрил-Груп" арбітражному керуючому Чипиженку Є.В. у задоволенні клопотання про розгляд справи № 910/18319/20 (910/9721/26) у судовому засіданні з повідомленням сторін.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Приписами статті 248 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.05.2016 між ТОВ фірма «Лакс» (Постачальник) та ТОВ «Фармдрайв» (Покупець) укладено Договір поставки № К/93, за умовами якого ТОВ фірма «Лакс» - Постачальник зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти та передавати у власність Покупця (ТОВ «Фармдрайв»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити лікарські препарати, вироби медичного призначення, предмети санітарії та гігієни, біологічно активні добавки.

Також, 19.02.2018 між Договір поставки № 71, за умовами якого ТОВ «Фармдрайв» (Постачальник) зобов`язується в порядку та на умовах, визначених цим Договором, поставляти та передавати у власність Покупця (ТОВ фірма «Лакс»), а Покупець зобов`язується прийняти та оплатити лікарські засоби, вироби медичного призначення, біодобавки та ін.

08.07.2020 сторонами укладено Угоду про залік взаємних однорідних вимог, згідно якої ТОВ фірма «Лакс» (Сторона-1) та ТОВ «Фармдрайв» (Сторона-2), керуючись ст.601 ЦК України, ч.3 ст. 203 ГК України прийшли до згоди про залік нижчезазначених однорідних вимог: За Договором поставки № К/93 от 01.05.2016р. укладеного між Сторонами, Сторона-2 є кредитором Сторони-1. Загальна сума кредиторської заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 на 08.07.2020р. становить 759 352,55грн. За Договором поставки № 71 від 19.02.2018р. укладеного між Сторонами, Сторона-1 є дебітором Сторони-2. Загальна сума дебіторської заборгованості Сторони-1 перед Стороною-2 на 08.07.2020р. становить 666728,22 грн. У відповідності зі ст.601 Цивільного кодексу України Сторони припиняють взаємні зобов`язання заліком нижчезазначених однорідних вимог: ТОВ «Фармдрайв» до ТОВ фірма «Лакс по оплаті згідно договору поставки № 71 від 19.02.2018р., проти частини вимог ТОВ фірма «Лакс до ТОВ «Фармдрайв», по оплаті за договором поставки № К/93 від 01.05.2016р., частково на суму 666 728,22грн.

Крім того, 05.08.2020 сторонами укладено Угоду про залік взаємних однорідних вимог, за умовами якої ТОВ фірма «Лакс» (Сторона-1) та ТОВ «Фармдрайв» (Сторона-2), керуючись ст.601 ЦК України, ч.3 ст. 203 ГК України прийшли до згоди про залік нижчезазначених однорідних вимог: За Договором поставки № К/93 от 01.05.2016р. укладеного між Сторонами, Сторона-2 є кредитором Сторони-1. Загальна сума кредиторської заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 на 05.08.2020р. становить 92624,33 грн. За Договором поставки № 71 від 19.02.2018р. укладеного між Сторонами, Сторона-1 є дебітором Сторони-2. Загальна сума дебіторської заборгованості Сторони-1 перед Стороною-2 на 05.08.2020р. становить 4527,00грн. У відповідності зі ст.601 Цивільного кодексу України Сторони припиняють взаємні зобов`язання заліком нижчезазначених однорідних вимог. Розмір зустрічних однорідних вимог, що підлягає зарахуванню з вищенаведених Договорів, становить 4527,00 грн. Дана Угода від імені ТОВ «Фармдрайв» підписаний Горун Веронікою Ігорівною.

Заперечуючи проти вимог позову, відповідач просив урахувати, що правовідносини між позивачем та відповідачем за договором поставки № К/93 від 01.05.2016 виникли у період більше аніж три роки до моменту відкриття провадження у справі про банкрутство і носили тривалий та системний характер. При цьому, укладення оспорюваного правочину мало реальні наслідки для складу активів боржника (позивача), оскільки ніяким чином не вплинуло як на їх зменшення та на стан розрахунку із іншими кредиторами.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд відзначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 3 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (наразі - КУзПБ), а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до ч. 6 ст. 12 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

21.10.2019 року введено в дію Кодекс України з процедур банкрутства від 18.10.2018 № 2597-VIII, який встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника-юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.

Згідно з пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства з дня введення в дію цього Кодексу визнано таким, що втратив чинність, зокрема, Закон про банкрутство.

Законодавство у сфері банкрутства містить спеціальні та додаткові, порівняно із нормами ЦК України та ГК України, підстави для визнання оспорюваних правочинів недійсними, і застосовуються коли боржник перебуває в особливому правовому режимі, який врегульовано законодавством про банкрутство.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають з договорів та інших правочинів.

За змістом статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (частина 5 статті 203 ЦК України).

Так, визнання правочину недійсним є одним із передбачених законом способів захисту цивільних прав та інтересів за статтею 16 ЦК України, а загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені нормами статті 215 ЦК України.

Згідно з частиною 1 статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Частиною 3 статті 215 ЦК України визначено, що якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За змістом статті 215 ЦК України вимога про визнання оспорюваного правочину недійсним може бути заявлена як однією зі сторін правочину, так і іншою заінтересованою особою, права та законні інтереси якої порушено вчиненим правочином.

Відповідно до статей 16, 203, 215 ЦК України для визнання судом оспорюваного правочину недійсним необхідним є: пред`явлення позову однією із сторін правочину або іншою заінтересованою особою; наявність підстав для оспорювання правочину; встановлення, чи порушується (не визнається або оспорюється) суб`єктивне цивільне право або інтерес особи, яка звернулася до суду. Таке розуміння визнання правочину недійсним, як способу захисту, є усталеним у судовій практиці. Це підтверджується висновками, що містяться в постановах Верховного Суду України від 25.12.2013 у справі № 6-78цс13, від 11.05.2016 у справі № 6-806цс16 тощо.

Вимоги заінтересованої особи про визнання правочину недійсним спрямовані на приведення сторін недійсного правочину до того стану, який саме вони, сторони, мали до вчинення правочину. Власний інтерес заінтересованої особи полягає в тому, щоб предмет правочину перебував у власності конкретної особи чи щоб сторона (сторони) правочину перебувала у певному правовому становищі, оскільки від цього залежить подальша можливість законної реалізації заінтересованою особою її прав.

Недійсність договору як приватно - правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати (висновок об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 05.09.2019 у справі № 638/2304/17).

Приймаючи до уваги, що оспорювана Угода про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020 укладена в межах трирічного строку до відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Акрил-Груп», до даних правовідносин підлягає застосуванню стаття 42 Кодексу України з процедур банкрутства.

Відповідно до частини 1 статті 42 КУзПБ (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Згідно з частиною 2 статті 42 КУзПБ (у редакції, чинній на момент укладення спірного правочину) правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відтак, приписи статті 42 КУзПБ розширюють визначені приписами статті 215 ЦК України підстави для визнання недійсними правочинів та надають можливість визнати недійсною угоду, яка відповідає вимогам цивільного та господарського законодавства, проте вчинена у період протягом трьох років, що передував відкриттю процедури банкрутства або після порушення справи про банкрутство, та вчинена на шкоду боржнику або його кредиторам (подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №920/10/21 (920/868/21)).

Відповідно до частин першої - третьої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Одностороннім правочином є дія однієї сторони, яка може бути представлена однією або кількома особами. Односторонній правочин може створювати обов`язки лише для особи, яка його вчинила. Односторонній правочин може створювати обов`язки для інших осіб лише у випадках, встановлених законом, або за домовленістю з цими особами.

Згідно з частиною третьою статті 203 Господарського кодексу України (далі - ГК України у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарське зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Аналогічні положення закріплені також у статті 601 ЦК України, відповідно до якої зобов`язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.

Відповідно до частини п`ятої статті 202 ЦК України до правовідносин, які виникли з односторонніх правочинів, застосовуються загальні положення про зобов`язання та про договори, якщо це не суперечить актам цивільного законодавства або суті одностороннього правочину.

Як слідує з матеріалів справи, відповідно до укладеної сторонами Угоди про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020 ТОВ фірма «Лакс» (Сторона-1) та ТОВ «Фармдрайв» (Сторона-2), керуючись ст.601 ЦК України, ч.3 ст. 203 ГК України прийшли до згоди про залік нижчезазначених однорідних вимог: За Договором поставки № К/93 от 01.05.2016р. укладеного між Сторонами, Сторона-2 є кредитором Сторони-1. Загальна сума кредиторської заборгованості Сторони-2 перед Стороною-1 на 08.07.2020р. становить 759 352,55грн. За Договором поставки № 71 від 19.02.2018р. укладеного між Сторонами, Сторона-1 є дебітором Сторони-2. Загальна сума дебіторської заборгованості Сторони-1 перед Стороною-2 на 08.07.2020р. становить 666728,22 грн. У відповідності зі ст.601 Цивільного кодексу України Сторони припиняють взаємні зобов`язання заліком нижчезазначених однорідних вимог: ТОВ «Фармдрайв» до ТОВ фірма «Лакс по оплаті згідно договору поставки № 71 від 19.02.2018р., проти частини вимог ТОВ фірма «Лакс до ТОВ «Фармдрайв», по оплаті за договором поставки № К/93 від 01.05.2016р., частково на суму 666 728,22грн.

Таким чином, ТОВ "Акрил-Груп" у межах «підозрілого періоду» шляхом підписання оспорюваної угоди про залік взаємних однорідних вимог фактично відмовилося від власних майнових вимог до ТОВ фірма «Лакс» на суму 666 728,22грн.

Виходячи з положень частини першої статті 626 ЦК України, на відміну від одностороннього правочину із зарахування зустрічних однорідних вимог (за заявою однієї із сторін), вчиняючи правочин за договором про зарахування зустрічних вимог, сторони, висловлюючи кожний відповідну власну волю, домовляються про припинення взаємних цивільних прав та обов`язків, а саме прав вимагати та обов`язків сплачувати заборгованість одного перед одним.

Тож, за наявності у особи зобов`язань перед декількома кредиторами в період зарахування ним зустрічних однорідних вимог з одним із кредиторів саме за двостороннім договором, без здійснення при цьому розрахунків з іншими кредиторами, за наявності, зокрема недостатності майна (активів) для задоволення їх вимог, ця особа за власною волею надає преференції одному із кредиторів у задоволенні його вимог, залишаючи при цьому без задоволення вимоги інших кредиторів, тобто їм на шкоду, що надає пріоритет кредитору, з яким особа припиняє власні обов`язки та одночасно зустрічні обов`язки такого кредитора, перед іншими кредиторами в отриманні задоволення власних вимог. При цьому відповідна особа, відмовляючись від задоволення своєї вимоги до кредитора за зустрічним зобов`язанням у той спосіб, який був попередньо узгоджений між відповідними сторонами (шляхом перерахування коштів, виконанням зобов`язання в натурі тощо), позбавляє інших кредиторів отримати задоволення своїх вимог (їх частини) за рахунок розподілу між кредиторами активу, отриманого за результатами задоволеного права вимоги.

Дана правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 14.04.2026 у справі № 903/25/25 (903/703/25).

До того ж, листом від 17.01.2022 №03-10/26-22 ГУ статистики у Одеській обл. надано ліквідатору ТОВ «Акрил-Груп», серед іншого, Форму № 1-м «Баланс» ТОВ «Акрил-Груп» за 9 місяців 2020 р., з якої вбачається, що загальна вартість активів боржника на 31.12.2019 р. - 144527,6 тис. грн., на 31.08.2020 р. - 61229,4 тис. грн., а загальна сума зобов`язань на 31.12.2019 р. - 142950,4 тис. грн., на 31.08.2020 р. - 124362,8 тис. грн.

Таким чином, на момент підписання оскаржуваної Угоди ТОВ «Акрил-Груп» сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість його майна.

Одночасно, на момент укладення та виконання Угоди у Боржника існували невиконані зобов`язання перед іншими кредиторами.

Так, рішенням Господарського суду Одеської області від 11.11.2019 у справі № 916/2310/19 стягнуто з ТОВ «Акрил-груп» на користь ТОВ «Фіто-Лек» заборгованість у сумі 4 237 646,34 грн., пеню в сумі 747 597,77 грн., інфляційні втрати в сумі 102 457,84 грн., 3 % річних у сумі 81 180,75 грн., судовий збір 77 533,24 грн.

Згідно з відомостями з Автоматизованої системи виконавчого провадження 30.01.2020 Київським ВДВС у м Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відкрито ВП НОМЕР_1 з виконання зазначеного рішення.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 05.04.2021 у справі № 910/18319/20 ТОВ «Фіто-Лек» визнано кредитором по відношенню до ТОВ «Акрил-Груп» із грошовими вимогами на суму 5 309 942,94 грн., з яких: 63 527,00 грн. - вимоги першої черги, 4 498 818,17 грн.-вимоги четвертої черги, 747 597,77 грн. - вимоги шостої черги задоволення.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 11.06.2020 у справі № 916/338/20 стягнуто з ТОВ «Акрил-груп» на користь ТОВ «Дельта Медікал» 3 901,36 грн. пені, 352,65 грн. 3% річних, 1 997,69 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.07.2020 у справі № 916/331/20 стягнуто з ТОВ «Акрил-груп» на користь ТОВ «Дельта Медікал» 515 341,35 грн. основного боргу, 8 833,24 грн. пені, 978,85 грн. 3% річних, 7 877,30 грн. судового збору.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.04.2021 у справі № 910/18319/20 «Дельта Медікал» визнано кредитором по відношенню до ТОВ «Акрил-Груп» з грошовими вимогами на суму 543 822,44 грн., з яких: 4 540,00грн. - вимоги першої черги, 526 547,84 грн. - вимоги четвертої черги задоволення, 12 734,60 грн. - вимоги шостої черги.

Ухвалою Господарського суду м.Києва від 05.04.2021 у справі № 910/18319/20 визнано кредитором по відношенню до ТОВ «Акрил-Груп» Головне управління у м. Києві на загальну суму 1 771 082,97 грн., що виникли на підставі: ППР № 0110415004 від 04.06.2020, податкової декларації ПДВ № 9111227140 від 20.05.2020, податкової декларації з ПДВ № 9220330269 від 03.09.2020, податкової декларації з ПДВ № 9220330325 від 03.09.2020.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 31.07.2019 у справі № 916/1767/19 стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Велнес Медікал» заборгованість у сумі 153992,76 грн. та судовий збір у сумі 2 309,89 грн.

Рішенням Господарського суду Одеської області від 09.12.2019 у справі № 916/2082/19 стягнуто з ТОВ «Акрил-Груп» на користь ТОВ «Аромати здоров`я» 27887,99 грн. основної заборгованості, 6253,35 грн. пені, 539,14 3% річних та 1921 грн. судового збору.

Рішенням Господарського суду м. Києва від 15.12.2020 у справі № 910/1522 стягнуто з Боржника на користь ТОВ «Беркана +» 84557,03 грн. заборгованості, 1268,35 грн. судового збору.

Отже, вищеописаними обставинами справи підтверджується наявність значних фінансових зобов`язань, що слугували підставою для відкриття провадження у справі про банкрутство.

Відповідно до показників фінансової звітності ТОВ «Акрил-Груп» Форма № 1-м «Баланс» Форма № 2-м «Звіт про фінансові результати» за 9 місяців 2020 р. у звітному періоді відбулось зменшення основних фондів з 3854,3 тис. грн. до 0 грн., запасів з 70523,0 до 0 грн., збиток від діяльності склав 64710,6 тис. грн.

Утім, ТОВ «Акрил-груп» за оспорюваною Угодою про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020 відмовилося від власних майнових вимог на суму 666 728,22грн.

Ураховуючи викладене в сукупності, суд дійшов обґрунтованого висновку про визнання недійсною Угоду про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020, що вчинена боржником у «підозрілий період», та у зв`язку з якою боржник фактично безоплатно відмовився від власних майнових вимог при недостатності майна боржника при цьому для задоволення вимог кредиторів.

Згідно з частинами 1, 2 статті 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов`язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування.

Метою проведення реституції є відновлення між сторонами такого собі status quo у фактичному та правовому становищі, що існував до вчинення правочину, шляхом, так би мовити, абсолютного знищення юридичного значення будь-яких дій, що вчинялися суб`єктами - учасниками недійсного правочину.

Реституція - це спеціальний зобов`язальний спосіб захисту права власності, який може застосовуватися лише у випадку, коли предмет недійсного правочину станом на час вирішення відповідного питання перебуває в тієї сторони недійсного правочину, якій він і був переданий.

Оскільки Угода про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020 підлягає визнанню недійсною, та відповідач не здійснив повної оплати за товар, суд дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з останнього грошових коштів в сумі 666 728,22грн.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

На підставі статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до приписів статті 129 ГПК України судовий збір покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236-240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Спростувати майнові дії Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрил-Груп» (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36 А, ідентифікаційний код 40388243) та визнати недійсною Угоду про залік взаємних однорідних вимог від 08.07.2020, укладену між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фармдрайв» (ТОВ «Акрил-Груп» (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36 А, ідентифікаційний код 40388243) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Лакс» (16600, Чернігівська обл., м.Ніжин, вул. Прощенка Станіслава, 54, ідентифікаційний код 14255011).

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма "Лакс" (16600, Чернігівська обл., м. Ніжин, вул. Станіслава Прощенка,54, ідентифікаційний номер 14255011) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Акрил-Груп» (03142, м. Київ, бульвар Академіка Вернадського,36 А, ідентифікаційний код 40388243) 666 728 (шістсот шістдесят шість тисяч сімсот двадцять вісім) грн. 22 коп. боргу, 10 649 (десять тисяч шістсот сорок дев`ять) грн. 60 коп. витрат по сплаті судового збору.

4. Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 20.10.2026

Суддя Д.В. Мандичев