Постановление суда № 140746929, 20.10.2026, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

20.10.2026м. ДніпроСправа № 904/4599/26

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЮТ Компані", м.Дніпро

до Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба", м. Самар, Дніпропетровська область

про стягнення заборгованості та збитків

Суддя Назаренко Н.Г.

за участю секретаря судового засідання Стойчан В.В.

Без участі представників:

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЮТ Компані" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "М`ясна Садиба" (далі - відповідач) суму коштів у загальному розмірі 868 261,13 грн., з яких сума заборгованості 508 384,52 грн. та збитки в розмірі 359 876,61 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що внаслідок неналежного виконання відповідачем договірних зобов`язань за договором поставки № 03/09-2025 від 03 вересня 2025 року позивач зазнав збитки у вигляді неустойки за державним контрактом (договором) №237/12-25-ХП від 25.12.2025 у загальному розмірі 359 876,61 грн.

Ухвалою від 12.08.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначити на 08.09.2026.

08.09.2026 через систему "Електронний суд" від позивача надійшла заява про розгляд справи без участі.

В судове засідання 08.09.2026 позивач та відповідач свого представника не направили, про дату та час повідомлені належним чином. Підготовче засідання відкладено на 05.10.2026.

В судовому засіданні від 05.10.2026 позивач надав усні пояснення по справі, проти закриття підготовчого провадження та призначення розгляду справи по суті не заперечував.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, пояснень щодо неможливості бути присутнім в судовому засіданні суду не надав, про дату та час судового засідання повідомлений належним чином, шляхом направлення ухвал до електронного кабінету.

В судовому засіданні 13.10.2026 оголошено перерву до 20.10.2026.

У зв`язку з тривогою судове засідання 20.10.2026 не відбулось. Судове засідання по суті не розпочато.

Відповідно до статті 216 Суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених частиною другою статті 202 цього Кодексу

Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.

Про відкладення розгляду справи або перерву в судовому засіданні, місце, дату і час нового судового засідання або продовження судового засідання суд повідомляє під розписку учасників справи, свідків, експертів, спеціалістів, перекладачів, які були присутніми в судовому засіданні. Учасники справи, свідки, експерти, спеціалісти, перекладачі, які не прибули або яких суд вперше залучає до участі в судовому процесі, повідомляються про судове засідання ухвалами.

У разі відкладення розгляду справи суд повинен допитати свідків, які прибули. Тільки у виняткових випадках за ухвалою суду свідки не допитуються і викликаються знову.

Якщо розгляд справи було відкладено, суд продовжує провадження у справі зі стадії, на якій розгляд справи було відкладено. У випадку відкладення розгляду справи під час її розгляду по суті суд може почати розгляд справи по суті спочатку.

Якщо в судовому засіданні було оголошено перерву, провадження у справі після її закінчення продовжується зі стадії, на якій було оголошено перерву.

Судом враховано, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Враховуючи наведені вище правові норми та обставини справи, суд дійшов висновку про необхідність відкладення судового засідання з метою надання можливості сторонам скористатися процесуальними правами, визначеними статтями 42 та 46 Господарського процесуального кодексу України, та з метою дотримання принципів господарського судочинства, а саме: рівності усіх учасників перед законом і судом та змагальності.

Суд бере до уваги, що за змістом ст.129 Конституції України, основними засадами судочинства є, зокрема, розумні строки розгляду справи судом.

Наведені конституційні засади означають серед іншого неприпустимість таких дій суду щодо строку розгляду справи, що не мають об`єктивного та розумного обґрунтування.

Згідно ст.2 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави; суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі; розумність строків розгляду справи судом є одним з основних засад (принципів) господарського судочинства.

Відповідно до частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

При цьому, розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").

Розумним, зокрема вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту. З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків у цивільних справах є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс Проти Греції" від 05.02.2004).

Слід також відзначити, що з практики Європейського суду з прав людини щодо тлумачення положення "розумний строк" вбачається, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ. Критеріями оцінки розумності строку є, зокрема складність справи та поведінка заявників.

Так, у справі "Хосце проти Нідерландів" 1998 суд вирішив, що тривалість у 8,5 років є розумною у контексті статті 6 Конвенції, у зв`язку зі складністю справи, а у справі "Чірікоста і Віола проти Італії", 15-річний строк розгляду визнано Європейським судом з прав людини виправданим, у зв`язку з поведінкою заявників.

Згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 42, 46, 183, 216, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Відкласти судове засідання з розгляду справи по суті в межах розумного строку на 23.11.2026 о 12:00 год. Засідання відбудеться в режимі відеоконференції в приміщенні Господарського суду Дніпропетровської області в кабінеті № 1-104 за адресою: м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

2. Позивачу та відповідачу провести звірку взаєморозрахунків. Надати в судове засідання Акт звірки, підписаний сторонами.

3. Роз`яснити учасникам справи можливість подання пояснень, заяв чи клопотань не пізніше ніж за три дні до судового засідання на адресу суду:

- за допомогою сервісу "Електронний суд";

- засобами поштового зв`язку: 49027, м. Дніпро, вул. Володимира Винниченка, 1.

4. Повідомити учасників справи про те, що інформація у цій справі доступна на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням:://dp.arbitr.gov.ua/sud5005/spisok/csz

5. Рекомендувати учасникам справи надати суду інформацію щодо всіх наявних засобів зв`язку для оперативного повідомлення про дату, час та місце підготовчого/судового засідання у справі (електронна пошта, номер телефону тощо).

Господарський суд зазначає про те, що відповідно до Рекомендацій Ради суддів України, викладених у листі № 9рс-186/20 від 16.03.2020, сторони та інші учасники справи мають право подати до суду заяви про розгляд справ за їх відсутності. За умови надходження таких заяв від усіх учасників справи справа може бути розглянута судом за наявними матеріалами.

Суд звертає увагу сторін, що ознайомлення з матеріалами справи можливе в системі "Електронний суд" шляхом подання відповідної заяви.

Повідомити учасників справи, що з 18.10.2023 введено в дію Закон від 29.06.2023 №3200-ІХ щодо обов`язкової реєстрації та використання електронних кабінетів в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами (далі - в ЄСІТС), яким встановлено, що:

- позовна заява, інші заяви по суті справи, а також будь-яка письмова заява, клопотання, заперечення повинні містити відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.

Особа, яка подає до суду процесуальний документ в електронній формі через електронний кабінет, звільняється від обов`язку зазначення таких відомостей;

- особа, яка зареєструвала електронний кабінет, може подавати документи до суду в електронній формі виключно в ЄСІТС. Однак це не позбавляє права на подання документів до суду в паперовій формі;

- учасникам справи, які мають електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення в електронній формі виключно через електронні кабінети в ЄСІТС, що не позбавляє права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою;

- процесуальні наслідки звернення до суду особи без реєстрації електронного кабінету встановлені Кодексом у вигляді залишення її документа без руху, його повернення або залишення без розгляду. Такі наслідки застосовуються судом також, якщо інтереси особи, яка зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, представляє адвокат.

Звернути увагу учасників судового процесу, що відповідно до частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України адвокати, нотаріуси, державні та приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, органи державної влади та інші державні органи, органи місцевого самоврядування, інші юридичні особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в обов`язковому порядку. Інші особи реєструють свої електронні кабінети в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, в добровільному порядку. Процесуальні наслідки, передбачені цим Кодексом у разі звернення до суду з документом особи, яка відповідно до цієї частини зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються судом також у випадках, якщо інтереси такої особи у справі представляє адвокат.

Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення - 20.10.2026 та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.

СуддяН.Г. Назаренко